загрузка...
-->
ПОНЯТТЯ ПРО ЛОГІСТИЧНИЙ ЛАНЦЮЖОК PDF Печать E-mail

ПОНЯТТЯ ПРО ЛОГІСТИЧНИЙ ЛАНЦЮЖОК
Розглянемо поняття «логістичний ланцюжок». В англо-американській літературі з логістики як умовні синоніми цього тер-міну трапляються такі: логістичний канал (logistical channel), канал розподілу (distribution channel) та ін. У Німеччині дуже поширеним терміном є логістичний ланцюжок (die logistische Kette), що відобра-жено в одному з національних стандартів. Логістичний ланцюжок (logistical chain) — це лінійно упорядкована чисельність фізичних чи юридичних осіб (виробників, посередників, складів тощо), які вико-нують логістичні операції, спрямовані на доведення зовнішнього ма-теріального потоку від однієї логістичної системи до іншої чи до кін-цевого споживача. Здебільшого логістичний ланцюжок об’єднує виробника та споживача, хоч нерід¬ко він має досить складну струк-туру. У логістичних ланцюжках виділяють такі основні компоненти: зовнішню логістику (власне виробництво), внутрішню (внутрішньо-виробничу) логістику, збут продукції та сервісне обслуговування споживачів чи замовників. Ефективність логістичних зв’язків знач-ною мі¬рою залежить від таких факторів, як інфраструктура підпри-ємств, управління трудовими ресурсами та кваліфікація персоналу, розвиток технології виробництва, МТП підприємства, раціональна організація матеріальних, енергетичних та інформаційних потоків.
Природно, що успішне функціонування названих факторів вимагає раціональної організації доставки вантажів та транспорт¬но-складського господарства. Схему доставки подано на рис. 2.
На практиці подана принципова схема трансформується у різні форми з урахуванням схем організації вантажопотоків та кількості посередників. Принципово важливі схеми організації вантажопото-ків зображено на рис. 3. З цих схем найдоцільнішою є транзитна (без вантажопереробки). Однак насправді, тим більше в сучасних умовах, реалізація такої схеми не завжди можлива й ефективна.

• Умовні позначення:
— зворотний інформативний потік;
— матеріальний потік;
— супроводжувальний інформаційний потік, що включає перевізні документи;
— підтвердження прибуття вантажів. Взаємні розрахунки.

• Умовні позначення:
— джерело виникнення вантажопотоку;
— пункт погашення вантажопотоку;
— дальній транспорт;
— місцевий транспорт;
— пункт об’єднання чи розподілу вантажопотоків.
Отже, під логістичним розуміють ланцюжок, по якому прохо-дять від постачальника до споживача товарний та інформаційний потоки. Інакше кажучи, це графічне зображення шляху, яким во-ни переміщуються. У ньому виділяються такі головні ланки: по-стачальники матеріалів, сировини та напівфабрикатів; склади для зберігання продукції на стадії закупівлі; виробництво товарів, їх збут, включаючи відправку зі складу готової продукції; спожива-чі готової продукції.
Форми логістичних ланцюжків залежать від кількості перерахо-ваних вище ланок та схем організації вантажопотоків, від розмірів підприємств, концепції управління, матеріаломісткості продук¬ції та галузі економіки. Система логістики містить матеріальні засоби, що забезпечують рух товарів по логістичному ланцюжку (склади, ван-тажно-розвантажувальні механізми, транспортні засоби), виробничі запаси та засоби управління усіма ланками ланцюжків.
Організаційна побудова логістичних ланцюжків може бути різ-номанітною і залежить від: 1) розмірів підприємств; 2) масштабів їх діяльності; 3) концепції управління; 4) матеріаломісткості; 5) галузі економіки. Крім цього, на організаційну побудову мають вплив такі групи проблем: а) межі сфери компетенції логістичних концепцій чи логістичних ланцюжків в організаційній структурі підприємства та фірми; б) матеріальний та функціональний поділ сфери логісти-ки; в) централізована чи децентралізована форма організації управ-ління матеріально-технічним забезпеченням фірми.
Використання логістичних ланцюжків при визначенні шляху пе-реміщення матеріального потоку дає змогу прослідкувати усі види витрат, котрі виникають при цьому. Ці витрати пов’язані з закупів-лею, вантажно-розвантажувальними роботами по перевезенню на магістральному, посередницькому та власному транспорті.
Основним інструментарієм управління логістикою є: 1) бюджет логістики, що враховується як складова частина загального бюд¬жету фірми при плануванні її господарчої діяльності; 2) показ¬ники логістики; 3) планування номенклатури товарів згідно з ме-тодом АВІ; 4) методи дослідження операцій.
У розвинутих країнах до основних логістичних показників на-лежать: 1) частота оборотності всіх запасів, що визначається як відхилення розміру товарообороту до обсягу складських запасів; 2) загальні витрати на матеріально-технічне забезпечення, що припадають на одиницю товарообороту; 3) ступінь готовності постачальника (у %), яка визначається як частка від поділу обся-гу потреб, що задовольняються у визначений строк, на загальний обсяг потреб; 4) витрати на логістику (у % від загальних витрат); 5) швидкість обороту матеріальних ресурсів для окремих складів; 6) витрати на відправлену одиницю продукції; 7) витрати на тон-но-кілометр вантажів, що перевозяться; 8) завантаження складу та парку транспортних засобів; 9) ступінь ризику, пов’язаного зі складуванням запасів.

© А. Г. Кальченко, 2003
ISBN 966-574-484-4    © КНЕУ, 2003

 

Яндекс.Метрика >