загрузка...
-->
ПОНЯТТЯ МАТЕРІАЛЬНОГО ПОТОКУ PDF Печать E-mail

ПОНЯТТЯ МАТЕРІАЛЬНОГО ПОТОКУ
Фактором, що дає змогу інтегрувати всі елементи логістич¬ної системи у чітко функціонуючий механізм, є матеріальний потік. Під матеріальним потоком, говорячи про принципи логістики, розу-міють взаємозв’язки усіх процесів й операцій, пов’язаних з добуван-ням, обробкою, переробкою, складуванням, транспортуванням і роз-поділом вантажів у сфері матеріального виробництва, на промис¬лових підприємствах, в цехах, на виробничих дільницях. Будь-який потік реалізується на певному матеріальному носії, з цієї філософсь-кої точки зору, всі потоки є матеріальними. Однак у господарській практиці матеріальні потоки сприймають у більш вузькому, але конк¬ретному змісті — як потоки матеріальних ресурсів, призначених для виробничого чи кінцевого споживання, оскільки матеріальні ресурси відіграють велику роль у суспільному виробництві.
Основними параметрами характеристики потоку є: початкові і кінцеві його пункти, траєкторія переміщення, довжина шляху, швидкість і час руху, проміжні пункти, інтенсивність.
За характером об’єкти, котрі входять до потоку, поділяються на матеріальні, транспортні, енергетичні, грошові, інформаційні та ін. Найбільш використовувані в логістиці матеріальні, грошові та ін-
формаційні.
Безперечно, для формування потоку необхідні процеси, пов’я¬зані з транспортуванням, переробкою, складуванням та виконан-ням інших операцій з сировиною, матеріалами, напівфабриката-ми і готовою продукцією, починаючи з первинного джерела сировини до кінцевого споживача. Матеріальний потік на певно-му етапі трансформується в матеріальний запас.
Характеризується матеріальний потік номенклатурою асорти¬мен¬ту і кількістю продукції, фізико-хімічними особливостями. Він залежить від виду тари, умов, контрактів, транспортування
та ін.
Крім того, матеріальні потоки поділяються на вхідні та вихідні.
Матеріальні потоки можуть бути класифіковані залежно від виду транспорту (автомобільний, залізничний, водний, повітря-ний), від вантажу (великої ваги, легковагові, негабаритні), від фі-зико-хімічних якостей (сипкі, паливні, штучні).
Найбільш повна класифікація наведена на рис. 16.

По відношенню до виробництва виділяють зовнішні та внут-рішні матеріальні потоки: перші циркулюють у сфері обігу, дру-гі — безпосередньо на підприємстві, тобто у сфері виробництва. Зовнішні матеріальні потоки реалізують потреби матеріально-технічного забезпечення виробництва чи іншої розумної діяльнос-ті людини. Матеріальні потоки у системі матеріально-технічного забезпечення (МТЗ) поділяються на такі групи: сировина, основні матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, паливо, ін-струмент, інвентар, устаткування.
Кожна з перерахованих груп підлягає ще глибшій диференціа-ції. Стосовно кожного розділу специфікованої номенклатури, з точ¬ки зору логістики, матеріальні ресурси у специфікованій номенк-латурі утворюють простий потік. Такий потік має стати об’єктом управління.
У логістиці для управління потоками передбачається також здійснення таких функцій: планування, оперативне регулювання, облік, контроль, аналіз. Кожна функція поділяється на завдання, а останні на операції. Номенклатура завдань та їх склад на кож-ній функції управління також визначаються сутністю керованих потоків. У загальному вигляді кожну функцію можна охаракте-ризувати таким чином. Функція «Планування» передбачає вирі-шення завдань, пов’язаних зі встановленням оптимальної траєк-торії руху потоку, формуванням самого потоку як сукупності конкретних об’єктів, встановленням його інтенсивності, розроб-кою розкладу (графіку) проходження потоку, розрахунком по-треби у ресурсах для здійснення потоку, мінімізацією часу про-сування потоку.
Функція «Оперативне регулювання» являє собою реалізацію на практиці запланованого режиму руху потоку. У межах цієї функції проводиться спостереження за кожним об’єктом потоку згідно з графіком його руху, включаючи диспетчеризацію об’єк¬тів, що пе-ресуваються, вироблення й введення в дію керуючих впливів. Функ¬ція «Облік» передбачає розв’язання інформаційних завдань, тобто збір, обробку, зберігання та видачу інформації, ведення оперативно-го та статистичного обліку, складання необхідного звіту. Функція «Контроль» встановлює ступінь відповідності фактичних парамет-рів руху запланованим значенням. Крім того, для контролю викори-стовуються еталонні значення елементів потоку у вигляді норм та нормативів. Функція «Аналіз» вклю¬чає комплекс завдань, пов’яза¬них із становленням причинно-наслідкових зв’язків між досягнути-ми результатами і витраченими коштами, виявленням впливу різних факторів на фактичні значення параметрів потоку, розрахунком ефективності управління та функціонування системи у цілому. У ме¬жах цієї функції розробляються й удосконалюються методи аналізу. Одержана аналітична інформація, тобто результати аналізу, викорис-товується для нового циклу управління, нових планових розрахунків. Отже, з метою управ¬ління потоками синтезується логістична систе-ма, до якої належать керована й керуюча системи у вигляді конкрет-них потоків (рис. 17).

• Умовні позначення:
Р    — планова інформація, тобто розрахункові параметри потоку;
А    — аналітична інформація;
І    — узагальнена (оброблена) інформація;
(і)    — інформація про керований потік;
R    — керуючі впливи — регулятор потоку;
R    — оперативне корегування керованих впливів — диспетчеризація;
V    — «вихідний» вектор керованої системи, що характеризує ступінь досягнення
мети потоку при заданих параметрах.
Логістичний аспект у матеріально-технічному забезпеченні пе-редбачає примат вимог споживача, на що й зорієнтована система управління матеріальними потоками, тобто управління матеріа-льними потоками у сфері обігу. При цьому останні утворюють керовану систему. Поданий логістичний підхід використовується для створення автоматизованої системи управління матеріально-технічним забезпеченням. На рис. 18 зображено загальну схему управління матеріальними потоками у системі МТЗ:

• Умовні позначення:
Е — «вхід» системи МТЗ, тобто матеріальні ресурси, що надходять до сфери обігу;
V — «вихід» системи МТЗ, тобто матеріальні ресурси, що прямують до споживачів;
Х — стан системи МТЗ, тобто стан матеріальних потоків у сфері обігу;
І — інформація про керовані матеріальні потоки, що надходять до керуючої системи;
Z — управлінські рішення, що приймаються;
(і) — керуючі впливи, що розробляються.
Як вже було сказано вище, матеріальні потоки поділяються на зовнішні і внутрішні. Початковою точкою зовнішнього матеріаль-ного потоку є склад готової продукції підприємства-виробника, а кінцевою — склад виробничих запасів підприємства-споживача. Початковою точкою внутрішнього матеріального потоку є склад виробничих запасів підприємства-виробника, а кінцевою — його склад готової продукції. Особливо слід підкреслити значущість матеріальних потоків у процесі комплектування продукції, що виготовляється, у тому числі з об’єктів які будуються і реконст-руюються. Цей процес передбачає досягнення рівноваги між комплектуючими, виробами та безліччю установочних місць ХІ. Тобто потік комплектуючих виробів є функцією відповідних уста-новочних місць: Sкомпл. = f(XI). Свою специфіку мають внутрішні матеріальні потоки на базах оптово-торговельних організацій, у морських та річкових портах та інших системах виробничої інфра-структури. Незважаючи на те, що виробничі запаси покликані ро-бити господарчі системи незалежними від впливу зовнішнього се-редовища, внутрішні потоки перебувають під великим впливом матеріально-технічного забезпечення, тобто залежать від зовніш-ніх матеріальних потоків. Говорячи про матеріальні потоки як про основний об’єкт управління мовою логістики, необхідно зазначи-ти, що в умовах товарного виробництва та обігу рух матеріальних ресурсів у матеріально-речовій формі породжується й супрово-джується рухом фінансових коштів. До того ж обидва потоки пе-ребувають у діалектичній єдності. Таким чином, у комерційній ло-гістиці об’єкт управління є багатоаспектним об’єк¬том — «мате¬ріальні ресурси + послуги + фінанси». Управління тут спрямоване не тільки на фізичне переміщення матеріальних ресурсів від по-стачальника до споживача, а й на досягнення при цьому їх раціо-нального використання, противитратності й максимальної комер-ційної вигідності.

 

Яндекс.Метрика >