...
ОСОБЛИВОСТІ ТРАНСПОРТНОЇ ЛОГІСТИКИ PDF Печать E-mail

ОСОБЛИВОСТІ ТРАНСПОРТНОЇ ЛОГІСТИКИ
Діяльність транспорту у ринкових відносинах має роз-виватись за такими напрямами:
•    поглиблене вивчення попиту з використанням транспортних балансів регіонів;
•    підвищення якості й надійності обслуговування клієнтів;
•    удосконалення усього комплексу вантажно-розвантажуваль¬них та складських робіт;
•    надання інформаційних, експедиційних послуг;
•    підвищення рівня договірних відносин;
•    розвиток сервісних послуг;
•    створення підприємств, котрі входили б до складу різних асоціацій, акціонерних товариств, орендних фірм та ін.;
•    створення посередницьких фірм з постачання рухомого скла-ду, матеріально-технічного забезпечення, маркетингу, реклами;
•    поширення використання контейнерів.
Важливим на залізничному транспорті є розвиток системи без вантажних перевезень в контейнерах, пакетах. Необхідно ство-рювати мережу автоматизованого управління перевезенням, ско-рочення перевантажувальних операцій.
В останні роки рухомий склад залізничного транспорту знахо-диться в критичному стані, тому інвестиції, у першу чергу, треба вкладати у підвищення потужності електровозів і тепловозів, що дозволить збільшити середню вагу потягів і прискорити їх рух на маршрутах. Також необхідне оновлення вагонного парку за ра-хунок виробництва вагонів підвищеної вантажопідйомності.
Автомобільний парк слід удосконалювати за рахунок прид¬бання спеціалізованих вантажних автомобілів, а також автомо-білів вантажопідйомністю більше 7 т, а також малотоннажних (1,5—2 т). Майбутнє в автоперевезеннях належить також по-ширеному використанню прицепів, які дають змогу збільши-
ти обсяги перевезень на 65—70 % при одній кількості автомо-
білів.
Основним завданням транспортної логістики, як і логістики промислових підприємств, є збільшення прибутку транспортних організацій. Цього можливо досягти за рахунок координації транспортного обслуговування споживачів за їх замовленнями, в яких містяться умови поставок. Все це дає змогу отримати конкурентні переваги на ринку і зменшити витрати.
Перевізні процеси пов’язані з транспортним технологічним процесом, який, незважаючи на те що більшість економістів від-носять транспорт до діючої галузі виробництва у сфері оберту товарів, має свою специфіку.
У технологічному аспекті управління транспортними процеса-ми є лише частка загального управління всієї господарчої діяль-
ності. Крім того, в економічному аспекті господарча ніша транс-портних послуг може належати і окремому власнику виробничих транспортних потужностей і входити до складу власності і вироб¬ника готової продукції, котрий звертається до незалежного вироб-ника транспортних послуг.
В останні роки, як показали дослідження, значно покращилось транспортне обслуговування клієнтів. Це стало можливим не
стільки за рахунок покращання роботи транспортних органів, скільки за рахунок використання логістики, яка дає змогу скоор-динувати дії закупівлі, виробництва, збуту і транспортування.
Як для господарчого процесу системі управління і науки, тобто всім аспектам логістики, для транспорту характерні три ознаки.
У сфері товарообороту логістика містить і розглядає різні стадії і операції транспортування як єдине ціле. Його складові взаємо-зв’язані, взаємозалежні і потребують системного підходу при управлінні і вивченні. Витрати на цих стадіях і операціях так
і здійснюються і враховуються як взаємозв’язані, взаємозалежні. Тому їх розраховують у сукупності, аналізують у великих кіль-
костях, оскільки вони і потребують скоординованого підходу
до системи управління. Комплексний підхід до системи логісти-
ки транспорту здійснюється задля ритмічного, своєчасного і
якісного забезпечення споживачів товарами, замовників — по-слугами зі скороченнями витрат як споживачів, замовників, так
і взаємодіючих з ними інших суб’єктів ринків товарів і послуг.
Логістиці транспорту притаманні елементи, які мають ключо-ве значення у даній сфері логістики. Основними елементами є транспортні зв’язки з постачальниками і споживачами, вантажі, які перевозяться. Процес транспортування починається зі складів готової продукції, завершується надходженням вантажів на скла-ди споживачів або посередників.
Для логістики транспорту характерні і такі елементи, як склади, запаси продукції, котрі зв’язують її з іншими логістичними система-ми. Як невід’ємний елемент транспортної логістики вантажі стають товарами, котрі передають на транспорт для перевезень з моменту їх приймання до перевезення і до моменту передання отримувачу.
Обсяги перевезень, напрями та номенклатуру транспортованих вантажів розглядає транспортна логістика. Визначає суб’єктів то-варного ринку, котрі належать до підсистем логістики транспор-тування, що управляють і управляються. Для логістики транспор-тування важливе значення мають різновиди перевезень, які залежать від видів використовуваних транспортних засобів (заліз-ничного, автомобільного, водного, повітряного, трубопровідного), змішаних перевезень кількома видами транспорту.
Головними традиційними завданнями, котрі вирішує транспорт-на логістична система, є координація транспортного обслугову-вання споживачів за їх замовленнями, про що уже ішлося. Це по-требує комплексного підходу для виконання всіх умов доставки
з мінімізацією транспортних витрат.
Вирішення цього комплексного завдання можливе завдяки ло-гістиці. Перехід економіки до ринкових відносин суттєво змінює сутність планування оперативного управління контролю і обліку, статистики транспортних потокових процесів. Зміни полягають
у переході від господарювання на основі державно-монополізо¬ваної власності на засоби і результати діяльності транспортної системи до багатогранності форм власності на них.
Останніми роками, попри всі труднощі, використання елементів логістики транспорту постійно розширюється завдяки, наприклад, введенню в дію локальної мережі ВМ, інформації про переміщен-ня вантажів у транспортних потоках процесів, введенню нових ме-тодів бухгалтерського обліку матеріальних коштів, які проходять разом з вантажопотоками через транспортні підприємства.
На логістичних принципах ґрунтується розробка підвищення якості оптимізованих рішень при переході на приватні форми го-сподарювання, що знижує рівень некомпетентності робітників,
а також створення інформаційних потоків, які суміщують транс-
портні матеріальні потоки і процеси їх функціонування.
Однак втілення логістики в транспортні процеси все більше стримується політикою ринкових реформ. На прикладі транс-портної політики це означає, що ринкове мислення і практика використання логістики транспортними підприємствами ще не-
достатні. Відповідність параметрів вантажних одиниць, що за-мовляється споживачами, стримується, тоді, як точне дотри-мання їх становить мету логістики транспорту. Як наслідок:
результат виявляється нижче очікуваного і у відносній про-
тяжності транспортних маршрутів (у міському і прямому спо-лученні залізничним транспортом, у внутрішньому і прямому сполученні водним транспортом, в малому та великому кабо-тажі морським транспортом, міському, міжміському і міжна-
родному перевезенні автомобільним транспортом). За ознака-ми, притаманними окремо залізничному і річковому транспорту, розрізняють перевезення повагонними, дрібними, малотоннаж-
ними маршрутними відправленнями на залізничному транспорті, вантажною і великою швидкістю на річковому транспорті. Вплив різновидів транспортних перевезень на логістику показано на

Важливе значення також мають організаційно-економічні особливості перевезень. Так, чи не найбільш прогресивним ви-дом перевезень на залізничному транспорті є перевезення з вико-ристанням контейнерів і пакетів, а на автомобільному — органі-зація перевезень з використанням транспортних терміналів. Одним із завдань транспортної логістики є уникнення нераціона-льних перевезень (короткопробіжних на залізничному транспорті, невиправданих дальніх, зустрічних, порожніх перевезень, а також повторних перевезень, коли вантаж повторно перевозиться, роз-вантажується і завантажується на складських підприємствах по-середницьких організацій). Витрати на ці перевезення для транс-портних організацій відображаються в їх загальних витратах на перевезення вантажів, для відправників та отримувачів у вартості перевезень за тарифами.
Для логістичного процесу вони відбиваються у питомих сукуп-них, поточних і разових витратах з моменту виробництва продук-ції до її споживання. Тому в деяких випадках нераціональні по-вторні перевезення можуть бути виправданими, з точки зору споживача або виробника, з урахуванням комплексних витрат,
а не тільки вартості перевезень. В першому разі досягається еко-номія завдяки відносному (порівняно з минулим) зменшенню розміру партії продукції, що постачається, і, як наслідок, — при-скорення оберненості її виробничих запасів на матеріальних складах. В другому — забезпечується можливість скорочення під-сортирувальних операцій і часу знаходження продукції на товар-ному складі.
Транспортна логістика тісно пов’язана зі складською, вироб-ничою, заготівельною, розподільчою та посередницькою. Це по-яснюється декількома причинами.
Так, система управління матеріальними потоками всередині підприємства має достатньо великий вплив на методи організації постачання і перевезення. Наявність товарних запасів забезпечує безперервність процесу транспортування. Важливе значення для оптимізації транспортної логістики має координування процесів закупівлі, виробництва розподілу і розробка єдиного виробничо-транспортно-складського технологічного процесу. Тобто сутність інтеграції управління переміщенням продукції визначається як розвитком комплексного логістичного управління транспорту-вання. Організаційні і економічні методи і форми комплексного управління транспортуванням включають необхідність коорди-нації і сполучення пов’язаних функцій планування поставок і пе-ревезень продукції; раціональний розподіл логістичних функцій між структурними підрозділами транспортних організацій; роз-виток методів управління, забезпечуючих економію витрат на транспортування, удосконалення і втілення системи економічно-го стимулювання працівників логістичного процесу в поліпшенні його кінцевих результатів.
Концепція розвитку комплексного логістичного управління транспортуванням обґрунтовується таким чином: фактичне пе-реміщення товарів у процесі обігу, котре здійснюється шляхом їх транспортування, забезпечується системою комерційно-по¬середницьких організацій і комерційних служб підприємств.
Вони беруть участь в управлінні перевезеннями, виконуючи функції визначення потреб у перевезеннях їх напрямах, обся-гах і структурі, мають координувати і брати участь в організа-ції процесів переміщення продукції крізь місця її складування, визначаючи послідовність транспортування. Важливим факто-ром розвитку логістичних функцій сфери товарообігу є підви-щення ролі взаємодії закупівельно-торговельної діяльності і транспорту.
Комерційна діяльність і транспорт взаємопов’язані і вплива-ють одна на одну.
Комерційні структури із закупівлі і продажу продукції вироб-ничо-технічного призначення впливають на переїзний процес, оскільки вона становить найбільшу частку в обсязі вантажних пе-ревезень різними видами транспорту. До цієї продукції слід відне-сти: вугілля, нафту, метали, лісопродукцію та ін. Найбільша частка вантажних перевезень у сфері товарообігу виконується спільно з комерційними службами, забезпечуючими виробничі потреби. Вони визначають не тільки обсяги, напрями і чергові вантажопо-токи, а й створюють необхідні умови для раціонального викорис-тання логістики, яка оптимізує транспортування продукції і удо-сконалює складські операції. У свою чергу, транспорт впливає на кількість характеристик і показників комерційної діяльності.
Регулярність вантажних перевезень впливає на своєчасність поставок продукції. І разом з тим, порушення ритму роботи транспортних організацій збільшує розміри запасів продукції, додаткові складські і транспортні витрати, число невиконання постачань, простого виробничого обладнання. У зв’язку з цим потрібна узгоджена робота транспорту і комерційних служб, яка б створювала умови своєчасних і рівномірних перевезень. Зни-ження собівартості перевезень створює визначальні умови для відносного зниження транспортних тарифів і, як слідство, при-зводить до скорочення рівня останніх. Тому комерційно-посеред¬ницькі та інші комерційні служби, забезпечуючи зниження ви-трат обігу, мають бути зацікавлені у скороченні витрат і транспортних організацій. Під впливом змін у запасах продукції залежно від розміру розміщення транспортних засобів формується кількість одноразових постачальників. Вантажообігова діяльність транспортних засобів, надійність постачання, регулярність переве-зень впливає на розмір виробничих запасів продукції, накопичува-них споживачами. Розвиток контейнеризації перевезень сприяє виконанню їх без доукомплектування і затримання продукції на складі. Це свідчить про необхідність розвитку логістичних функ-цій у формуванні оптимальних партій постачання.
Рівень запасів продукції впливає на структуру складсько-
го господарства, його розміщення і товарну спеціалізацію.
За участі транспортних підприємств і з урахуванням технічно-го стану транспортних засобів, умов їх експлуатування здійс-нюється розвиток механізації і автоматизації складських робіт. Складські операції з навантаження і розвантаження продукції ефективні лише за умови координації складських і транспорт-них робіт, які передують перевезенню продукції і завершують
його.
Функціонування на транспорті перевалочних складських баз загального користування всіх суб’єктів складування (складів ви-робників, споживачів продукції, складських підприємств посе-
редницьких організацій транспортних баз) дає змогу спростити
та здешевити перевізний процес.
Таким чином, різнопланове використання транспорту в заку-півельно-торговельній діяльності обумовлює розвиток комерцій-них функцій. Водночас комерційні служби впливають на роботу транспорту. Оптимізація цих процесів залежить від усього ком-плексу логістичних функцій.

© А. Г. Кальченко, 2003
ISBN 966-574-484-4    © КНЕУ, 2003

 

Яндекс.Метрика >