...
ОСНОВНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ РОЗПОДІЛЬЧОЇ ЛОГІСТИКИ PDF Печать E-mail

ОСНОВНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ РОЗПОДІЛЬЧОЇ ЛОГІСТИКИ
Цілі, завдання і функції розподільчої логістики вимага-ють певних форм її організації, тобто певним чином організова-ного процесу збуту готової продукції. Організація розподільчої логістики включає:
1) організацію процесу збуту готової продукції з урахуванням принципів та методів логістики;
2) організацію управління збутом як сукупність логістичних операцій, логістичних ланцюжків і логістичних систем;
3) організацію взаємодії учасників збутової діяльності, тобто суб’єктів розподільчої логістики.
Логістичне моделювання процесу збуту готової продукції від-бувається на базі системотехніки і цільової орієнтації на кінцеві результати збутової діяльності. З певним ступенем абстракції і спрощення логістичну модель процесу збуту можна уявити як мережну модель [14].

• Умовні позначення:
1 — вивчення купівельного попиту;
2 — формування портфеля замовлень;
3 — встановлення господарчих зв’язків зі споживачами;
4 — фінансування збутових досліджень;
5 — асортиментне завантаження виробничих потужностей підприємства;
6 — укладання договорів постачання (продажу);
7 — встановлення цін на товари, послуги і роботи;
8 — створення запасів готової продукції;
9 — вибір каналів розподілу;
10 — стимулювання збутовиків та перепродавців;
11 — організація доставки (постачання) продукції (послуг) споживачам (покупцям);
12 — контроль за виконанням договірних зобов’язань;
13 — розрахунки з покупцями і «посередниками»;
14 — надання послуг споживачам;
15 — оцінка виконання планів збуту;
16 — фінансування збутових операцій;
17 — задоволення платоспроможного попиту споживачів і одержання прибутку.
Подана модель розподільчої логістики є синтезом взаємодії трьох основних потоків:
1) матеріального, що є ланцюжком подій
1  2  5  8  11  14  17;
2) інформаційного, що є ланцюжком подій
1  3  5  9  12  15  17;
3) фінансового (грошового), що створюється ланцюжком подій
1  4  7  10  13  16  17.
Логістична послідовність формування і функціонування даної моделі створює такі взаємопов’язані блоки подій:
1) організаційно-аналітичний блок, що включає події з 1 по
4 і забезпечуючий комплекс операцій з дослідження ринку (пе-реважно — вивчення попиту споживачів на товари і послуги підприємства);
2) організаційно-технічний блок, що включає події з 5 по 10 і забезпечуючий комплекс операцій по створенню матеріально-речових умов збутової діяльності;
3) організаційно-управлінський блок, що включає події з 11 по 17 і забезпечуючий комплекс операцій з управління збутовою ді-яльністю, такий, як планування, оцінка, контроль і регулювання діяльності всіх учасників збутового процесу.
Дезінтеграція розглянутої моделі дає можливість побачити в якості її первинного елемента логічну операцію, що стосовно пред-мета нашого дослідження є осібною сукупністю дій, спрямованих на задоволення платоспроможного попиту споживачів. Операції розподільчої логістики розрізняють за декількома ознаками:
1) повнота обслуговування клієнтів (повне чи комплексне об-слуговування і неповне чи часткове обслуговування);
2) форма організації (зовнішні, тобто за межами підприємства, і внутрішні, тобто в межах підприємства);
3) спосіб виконання (технічні, матеріальні, фінансові, інфор-маційні);
4) результат (поставка товару, надання послуг).
Розподільча логістика як сукупність взаємопов’язаних логістичних операцій може бути описаною в термінах операційних систем. Опера-ційна система розподільчої логістики складається з трьох підсистем:
•    перероблюючої підсистеми;
•    підсистеми забезпечення;
•    підсистеми планування і контролю.
Задоволення попиту споживачів є результатом взаємодії усіх перелічених підсистем.

Перероблююча підсистема безпосередньо виконує збутову робо-ту, перетворюючи сигнали ринку про платоспроможний попит спо-живачів (вхід системи) у необхідні ринку товари та послуги (вихід си-стеми). Збутовий перетворювач (транслятор попиту) виконує операції з асортиментного завантаження виробництва, кількісного і якісного приймання готової продукції, організації її зберігання і підготовки до споживання, просування товарів на ринок по каналах розподілу і това-роруху, допродажного і післяпродажного обслуговування споживачів.
Підсистема забезпечення створює матеріально-речові і фінан-сово-трудові умови для нормального функціонування перероблю-
ючої підсистеми. Вона передбачає: виробниче забезпечення збуту, включаючи виробництво товарів та послуг по замовленнях спожи-вачів, матеріально-технічне забезпечення збутової діяльності, вклю-чаючи створення складів, транспортних, торговельних та інших ко-мунікацій; фінансове забезпечення виробництва і реалізації продук¬ції, включаючи фінансування рекламних компаній; кадрове забезпечення збутових служб підприємств, включаючи професійне навчання торговельного персоналу. Підсистема забезпечення розпо¬дільчої логістики може базуватися тільки на власних ресурсах під-приємства (що трапляється дуже рідко), а також на запозичених ко-штах. Вибір того чи іншого способу забезпечення часто визначається економічною ефективністю і результативністю функ-ціонування підсистеми забезпечення, в разі, коли певна функція за-безпечення може стати функцією перероблюючої підсистеми. На-приклад, в загальному випадку перевезення готової продукції — фу-нкція підсистеми забезпечення, але у разі надання транспортних по-слуг стороннім організа-
ціям вона стає функцією перероблюючої підсистеми.
Підсистема планування і контролю може бути названа управляючою підсистемою в кібернетичній моделі розподільчої логістики. Вона подає команди (плани, завдання) за інших (керо-ваних) підсистем, одержує інформацію про їх реакції на керований вплив (зворотній зв’язок) і коригує поведінку учасників збутової діяльності відповідно до прийнятих цілей і завдань. Вироблення і прийняття управлінського рішення у даній підсистемі здійснюєть-ся під активним впливом зовнішнього середовища (економічного, правового, політичного) і з урахуванням внутрішньої організації збутової діяльності підприємства (склад служби збуту, склад і роз-поділ функцій по підрозділах підприємства).
Будь-яка операційна система, в тому числі і розподільчої логі-стики, працює по процедурах, добре вивчених теорією вивчення операцій. Стандартні процедури включають:
•    постановку завдання;
•    вибір цільової функції;
•    розробку моделі дослідження;
•    визначення галузі можливих технічних рішень і оцінки ха-рактеристик;
•    виконання необхідних розрахунків і робіт;
•    перевірку результатів за критерієм оптимальності;
•    аналіз одержаних результатів і розробку рекомендацій.
Постановка завдань у розподільчій логістиці залежить від стра-тегії поведінки підприємства на ринку і загальносистемних цілей. Розподільча логістика не є самодостатньою і не може бути націле-ною на внутрішні потреби чи проблеми. Як транспорт не має пра-цювати тільки заради самого процесу перевезення, так і розпо-
дільча логістика не може функціонувати заради самої себе.

 

Яндекс.Метрика >