...
ОСНОВИ ПОСЕРЕДНИЦЬКОЇ ЛОГІСТИКИ PDF Печать E-mail

ОСНОВИ ПОСЕРЕДНИЦЬКОЇ ЛОГІСТИКИ
Однією з особливостей сучасної економіки є перехід розвитку країн від так званої індустріальної економіки до сервіс-ної. В пер¬шу чергу, це пов’язано з тим, що серед послуг перевті-люючись у рухому силу господарського розвитку, цей процес вимагає змін світогляду керівників підприємств і коректування стратегій менеджменту та логістики.
Саме послуги виявляються зараз в центрі сучасної економіки. Основними відмінностями «сервісної» економіки від індустріальної є те, що в «сервісній» зусилля підприємств спрямовані перш за все на підвищення ефекту корисності, більш повного задоволення спе-цифічних потреб клієнта, в той час як в індустріальній виробники прагнуть максимізувати виробництво товару. В «сервісній» еконо-міці поняття корисності ототожнюється з характером використання і з тим, наскільки система удосконалена, включаючи як матеріальний продукт, так і відповідні послуги. В індустріальній же з матеріаль-ною продукцією. Дуже важливим в «сервісній» економіці є понят-
тя якості, під котрим розуміють можливості виробника встановлю-вати і постійно підтримувати стосунки із споживачем, підвищуючи ступінь його задоволення. В індустріальній економіці під якістю ро-зуміють уміння підприємства «добре робити свою справу». У «сер-вісній» економіці змінюється також стиль менеджменту, його від-мінностями є гнучкість, швидкість прийняття рішень, мережна ор¬ганізація, свобода маневру і відкритість. В індустріальній економіці менеджмент має деякою мірою «механічний» характер, що визна-
чається ієрархічністю структур та їх високою упорядкованістю.
Основна увага в «сервісній» економіці приділяється ефектив-ності функціонування сервісних систем.
Основною тенденцією розвитку світового ринкового механізму є укрупнення його виробничих і посередницьких структур, що може здійснюватись через їх об’єднання або поглинання одне одного.
В нових об’єднаннях створюють організаційно-економічні умо-ви і матеріальну базу для утворення більш потужних і ефективних інтегрованих логістичних систем, котрі впливають на їх діяльність.
Сам перехід на «сервісну» економіку диктує необхідність по-ширення завдань і функцій посередницьких організацій, котрі сприяють підвищенню рівня сервісу.
Високий ступінь розвитку виробництва і товарного обміну робить присутність комерційних посередників у системах розпо-ділу та товароруху самоочевидним. Виходячи з об’єктивної не-обхідності комерційного посередництва, слід зазначити, що, на жаль, у загальній теорії логістики логістиці комерційного посе-редництва, чи, як ми її називаємо, «торговельній логістиці», не приділяють достатньої уваги. Комерційне посередництво є про-цесом надання товаровиробникам і споживачам послуг з органі-зації товарного обміну на еквівалентній основі.
Послуги, що надаються комерсантами споживачам, створю-ють умови для того, щоб матеріальні блага, вироблені у масово-му порядку багатьма підприємствами, розкиданими по значній території, були б доступними у такій кількості і з такою якістю, у такому місці і в такий час, що зручні для останніх. Комерсанти беруть на себе виконання таких операцій, як складання і дроб-лення партій товарів, їх транспортування і зберігання, формуван-ня товарного асортименту, викладення товарів і багато ін.
Отже, можна дійти висновку, що торгівля як форма комерцій-ного посередництва є процесом перепродажу товарів на умовах, максимально наближених до потреб товаровиробників (продав-ців) і споживачів (покупців). Процес торгівлі як такий переважно зводиться до фізичного переміщення товарів зі сфери виробницт-ва у сферу споживання. «Товарорух, — на думку Ф. Котлера, — є діяльністю з планування, втілення в життя і контролю за фізич-ним переміщенням матеріалів та готових виробів з місць їх виник-нення до місць використання з метою задоволення потреб спо-живачів та з вигодою для себе».
Ф. Котлер трактує категорію «товарорух» дещо розширено, що однак і не дивно для цілей здійсненого їм вивчення основ марке-тингу. Для визначення сутності торговельної логістики більш при-датним є поняття товароруху як процесу фізичного переміщення товарів зі сфери виробництва у сферу споживання за участі комер-ційних посередників. Справа в тому, що товарорух без участі ко-мерційних посередників, суворо кажучи, не можна назвати торгів-лею, тому що у цьому разі товарний обмін між вироб¬ником і споживачем здійснюється безпосередньо.
Зі зростанням ролі торгівлі в економіці посилюється й тенден-ція до все більш активного залучення комерсантів до процесу то-варного обміну.
Посередницька логістика вирішує питання:
1) планування і організації закупівель товарів у товаровироб-ників (продавців);
2) планування і організації доставки закуплених товарів на ба-зи і склади комерційних посередників;
3) організації приймання, розміщення, зберігання товарів на базах та складах комерційних посередників;
4) управління товарними запасами у сфері торгівлі;
5) планування і організації продажу товарів покупцям;
6) організації передпродажного та післяпродажного обслуго-вування споживачів.
Наведений перелік питань, котрі вирішує посередницька логі-стика, не є вичерпним, тому що їх набір визначається сукупністю зовнішніх і внутрішніх факторів торгівлі і в першу чергу форма-ми її організації.
Кількість та сполучання комерційних посередників у капіта-лах товароруху може бути найрізноманітнішим. Воно визнача-ється товарною номенклатурою, характером виробництва і спо-живання, географією продавців і покупців і багатьма іншими факторами. Відповідно до цього відрізняються і форми організа-ції торговельної логістики, під якими ми розуміємо взаємопо¬в’язані та взаємообумовлені сполучення різноманітних логістич-них елементів у складі логістичних ланцюжків і систем.
Поряд з каналами товароруху однією з основних ознак класи-фікації форм організації торговельної логістики є галузева спеці-алізація комерційного посередництва. Для двох основних секто-рів економіки (виробництво засобів виробництва і виробництво товарів народного споживання) можна назвати і власні моделі організації торговельної логістики. У секторі виробництва засобів виробництва — це матеріально-технічне постачання і збут, а у сек¬торі виробництва товарів народного споживання — торгівля, яку розуміють у вузькому смислі цього слова як торгівлю товарами народного споживання.
Поступове скорочення частки матеріально-технічного поста-чання і збуту у загальному обсязі товарообороту підприємств сфери комерційного посередництва пояснюється різким знижен-ням ділової активності у сфері матеріального виробництва і значно повільнішим скороченням фізичного обсягу продажу товарів на-родного споживання.
З урахуванням потреби підприємств у транспортно-експеди¬ційних послугах частина посередницьких організацій може викону-вати операції з відправлення продукції і забезпечення взаємодії об-слуговуваних підприємств певними видами транспорту. Це може бути інформація підприємствам про найбільш корисні і надійні ва-ріанти перевезень, вимоги до організації постачань, котрі висувають залізничні станції, порти, автотранспортні організації за місцем від-вантаження. Для підприємств також важливо отримати відомості про тарифи, зміни у правилах перевезень і про можливості здійс-нення доставки з мінімальними витратами. Необхідні й послуги в оформленні товарно-транспортної документації і укладенні угод на перевезення. Посередники можуть надавати і нові послуги, пов’я¬зані з комплексним обслуговуванням замовників, враховуючи заку-півлю і продаж. Перспективним є створення комплексних посеред-ницьких організацій, орієнтованих на термінальні технології.
Використання логістики в Україні тільки починається, тому відсутня наукова методична база, котра сприяла б діяльності ло-гістичних посередників. Необхідна підготовка матеріалів мето-дичного, інформаційного та рекомендаційного характеру, така як інформація про особливості діяльності логістичних посередників у різних регіонах, їх прогресивний досвід, зарубіжні новації. По-трібні рекомендації щодо методів логістичного обслуговування, визначення і підвищення їх ефективності. Посередництво мож-ливо також при розробці і реалізації пропозицій раціонального налагодження транспортно-економічних зв’язків у регіонах, з ін¬шими регіонами, а також зарубіжними країнами. В свою чергу, регіональні органи мали б надавати підтримку в структуризації нових функцій посередницьких організацій, у відповідних струк-турних перебудовах цих організацій.
Залежно від рівня попиту на нові послуги можна передбачити такі напрями розвитку логістичних посередників:
1) виникнення спеціалізованих логістичних посередників;
2) переорієнтація діяльності посередників, котрі виконують комплексне обслуговування клієнтів, на термінальні технології у режимі роботи транспортних терміналів;
3) за умов територіального тяжіння до великих транспортних вузлів посередницькі організації комплексного обслуговування можуть бути базою для створення транспортно-збутових центрів, котрі за рубежем називають логістичними.
Логістичні посередники надають логістичні послуги спожива-чам і виробникам, формують їх господарські зв’язки. Підприєм-
ства, зайняті логістичною посередницькою діяльністю з обслуго-вування виробництва, можуть концентрувати функції із закупівлі й реалізації продукції, здійснюючи господарські зв’язки з вироб-никами і споживачами продукції, а також з надання нових видів послуг, коли вони налагоджують господарські зв’язки виробника зі споживачами.
Закордонні розробники і практики вважають, що логістичні посередники є ефективним інструментом економії фінансових та матеріальних ресурсів товароруху. Крім цього, спеціалізація по-середників на логістичних послугах сприяє розвитку комплекс-ного характеру їх діяльності, значному підвищенню їх загальної ролі у товарообігу. Логістичні посередники забезпечують всебіч-ний облік транспортного фактора виробниками та споживачами товарів, краще використання ними транспортних засобів і послуг як в міжгалузевих, так і власних інтересах.
Розвиток посередництва в Україні пов’язаний з особливостя-ми транспортної мережі, структури перевезень з впливом еконо-мічних реформ. Останніми роками зміцнюються зв’язки посеред-ників з вантажовідправниками, транспортними підприємствами та вантажоотримувачами. Зростають потреби в організації між-державних сполучень, в тому числі між регіонами країн СНД, ко-трі виконують логістичні посередники.
Вирішальна роль має належати посередникам в організації то-вароруху, крім різних оптових баз і складів. Маючи власні склад-ські потужності, надаючи їх у використання промисловим під-приємствам на орендних або комерційних умовах, координуючи експлуатацію власних виробничих і транспортних складів, посе-редницькі підприємства можуть виступати ініціатором проведен-ня інвестиційної логістики розвитку складського господарства, комбінованого і комплексного використання діючих складських об’єктів. Посередницькі організації можуть органічно сполучати закупівлю й організацію товарів із забезпеченням їх фізичного руху, складування і перевезення. Це можна рівною мірою віднес-ти до діяльності як комерційно-посередницьких фірм у сфері ма-теріально-технічного забезпечення, так і посередників на оптових ринках промислових і споживачів товарів.
Удосконалення організації товароруху на основі розвитку ло-гістичної діяльності посередників сприятиме вирішенню двоєди-ного завдання: підвищенню ефективності ринкової інфраструк-тури, економії фінансових і матеріальних ресурсів, підсиленню ролі і впливу посередницьких організацій на процеси товароруху. Розвиток посередницьких послуг у сфері товарообороту має бути взаємопов’язаний з формуванням спеціалізованих організацій нового типу, котрі будуть надавати послуги постачальникам і споживачам товароруху, або посередницьких організацій і під-приємств, поєднуючи традиційні і нові логістичні послуги. Ці послуги можуть бути пов’язані зі складуванням, транспортуван-ням, отриманням інформації та консалтингом. До нових видів послуг слід також віднести такі, як приймання продукції на від-повідальне збереження, по формуванню господарських зв’язків. Логістичні послуги не тільки значно збільшують загальний спектр послуг, що надаються, збагачують їх асортимент, підви-щують заінтересованість замовників, а й сприяють поглибленню спеціалізації оптових посередників, підвищенню їх ролі на рин-ках товарів і послуг.

 

Яндекс.Метрика >