...
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ СОЦІАЛЬНО-ЕТИЧНОГО МАРКЕТИНГУ ПРИ ВПРОВАДЖЕННІ НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ В СФЕРІ ПОСЛУГ PDF Печать E-mail


Актуальність теми дослідження. Розвиток ринкових відносин  у  нашій країні багато в чому залежить від формування  економіки   послуг, або сервісної  економіки, у  рамках якої основним фактором, що визначає ефект, є здатність максимально задовольняти вимоги споживача. Стратегія орієнтації на споживача означає, що клієнт є центром уваги фірми, яка повинна прагнути до того, щоб якнайкраще розуміти тенденції розвитку системи значимості замовника. [1]

Сервісна  економіка, у порівнянні з індустріальною, є більш гармонічною, тому що включає  в  єдиний комплекс  сфери  матеріального виробництва, обігу й  послуг. Через яскраво виражену індивідуалізацію, де  в  центрі уваги   - конкретний клієнт, сервісна  економіка  є соціально-ориентованою. Останньому також сприяє моральний бік  послуг; більше того, у  сукупності  послуг  центральне місце займають  послуги  соціального характеру. [1]

У даній  роботі головною метою є розробка механізму використання в сфері послуг елементів соціально-етичного маркетингу.

Соціальний маркетинг припускає використання маркетингових технологій не тільки в комерційному обміні, але й в обміні, що не припускає одержання прибутку, а також посилення ролі споживача  у комерційному й некомерційному обміні. Нерідко сутність соціального маркетингу бачать у тім, що він має справу із соціальними ідеями, завданнями або конкретними діями. Тим часом, соціальні орієнтири маркетингу здобувають значні позиції й у комерційному маркетингу.

В останні роки в Україні спостерігається розширення проникнення елементів маркетингу в сферу державної діяльності. Очевидно, що така практика не носить систематичного цілеспрямованого характеру, а скоріше є результатом інтуїтивних епізодичних ініціатив керівників окремих служб, хоча можна стверджувати, що сьогодні назріла необхідність використання цілісної концепції  соціального маркетингу  в діяльності інститутів державної влади й управління. [2, c.12]

Істотна відмінність соціального маркетингу полягає в тому, що для формування його концепції вже є не тільки зріла теоретико-методологічна база класичного маркетингу, але й великий досвід практичного застосування його методичного інструментарію. Це значною мірою спрощує завдання фахівців, що розробляють концепцію маркетингу некомерційних суб'єктів. [2, c.13]

Аналіз останніх наукових досліджень. У працях таких авторів як  С. Захарова, Ф. Котлер, К. Фокс, досліджується сутність і роль соціального маркетингу. Проблеми впровадження новітніх технологій в сфері послуг намагаються вирішити у своїх роботах Г.И. Пашигорєва, Аврашков Л.Я., Уткін Е.А., та інші..

Ряд робіт свідомо орієнтовані на конкретні напрямки  діяльності в сфері послуг (А. П. Панкрухін, «Маркетинг освітніх послуг»; Н.А. Восколовіч «Маркетинг туристичних послуг»), не містять цілісної маркетингової концепції, а вивчають лише окремі процедури й маркетингові інструменти.

Але, незважаючи на велику кількість публікацій, присвячених різним аспектам використання соціально-етичного маркетингу, необхідно відзначити, що як будь-яка наукова дисципліна в період свого становлення соціально-етичний маркетинг переживає ряд труднощів, які проявляються у відсутності системності, неоднозначності понять, термінологічній плутанині. У зв'язку із чим нові дослідження в даній області сприяють більш швидкому становленню даної дисципліни.

Ціль роботи полягає в дослідженні основних механізмів реалізації соціально-етичного маркетингу, а також розробки практичних рекомендацій з їхнього ефективного використання при впровадженні новітніх технологій в сфері послуг.

Основний матеріал дослідження. Концепція соціального маркетингу займає сьогодні важливі позиції в контексті розвитку теорії й практики маркетингу.

Ф.Котлер визначає поняття соціально-етичного маркетингу так: «встановлення потреб і інтересів цільових ринків і задоволення користувачів більш ефективними і результативними, ніж конкурентів, способами при збереженні або підвищенні добробуту не тільки споживачів, але й суспільства в цілому» [3, c. 38]

Концепція соціального маркетингу характерна для сучасного етапу, коли світ поступово переходить до нової парадигми соціально-економічного розвитку. [4, c. 8]

Соціальний маркетинг включає розробку програм в інтересах усього суспільства, у яких сполучаються необхідні дослідження, реклама, просування, здобуття репутації для задоволення інтересів більших груп людей, сукупності яких і становлять суспільство.

Використання соціально-етичного маркетингу в сфері послуг є доволі недослідженою галуззю маркетингу. Саме тому  дослідження в даній області сприяють розвитку і становленню соціально-етичного маркетингу як дисципліни. Розглянемо більш детально сутність і процес впровадження послуг.

Послуги характеризуються невідчутністю пропозиції, невіддільністю виробництва й споживання, складністю їхньої стандартизації й неможливістю зберігання, що визначає основні завдання управління в даній сфері: контроль якості, підвищення продуктивності праці й управління людськими ресурсами.

Основа високої якості  послуг  - їхнє нормативне забезпечення на державному рівні.

При впровадженні інновацій в сфері послуг гостро стоїть проблема розробки і реалізації організаційного механізму соціально-етичного маркетингу. Концепція маркетингового управління виявилася недостатньою для умов, у яких діє соціально-відповідальний бізнес. Етичні норми й правила в бізнесі починають грати в очах споживачів дуже велике значення, і бізнес не може не враховувати цього, соціалізуючи свою діяльність. На зміну соціально-орієнтованій економіці приходить «соціальна економіка», що має потребу в інших орієнтирах і координуючих інструментах, ніж традиційний бізнес. Саме тому, так важливо враховувати «соціальний аспект» при впровадженні інновацій у сфері послуг.

Усі типи інновацій спрямовані на забезпечення стійкої й стабільної діяльності. Метою продуктових інновацій є випуск нового або модифікація продукту, що раніше випускався. Як правило, вони спрямовані на ріст числа споживачів або на збільшення частки ринку. Метою локальних процесних інновацій є переважно ріст продуктивності, якості й ефективності виробничо-господарської діяльності. Дані зміни спрямовані на посилення конкурентної позиції підприємства й створення нових конкурентних переваг.

Процес розробки нової послуги  включає ряд послідовних етапів:

1-й етап. Пошук ідеї нової послуги. Він містить у собі визначення потреби в інновації; формування портфеля вимог споживачів; безпосередній пошук ідей нової послуги, що відповідає цим вимогам; її розробку, а також визначення доцільних тимчасових параметрів впровадження послуги на ринок.

2-й етап. Проектування й організація виробництва нової послуги, проведення лабораторних і ринкових випробувань. Відповідно до результатів оцінки й вибору інноваційної ідеї провадиться детальне проектування процесу виробництва й надання послуги. Проектування враховує ресурсні обмеження, закладені в програмі розвитку нової послуги, і формує конкретні рішення, що зв'язують попит і ресурсний потенціал виробника.

Далі здійснюється організація виробництва пробних послуг і проведення лабораторних і ринкових випробувань.

3-й етап. Організація масового виробництва послуги.  Цьому передує попередня підготовка ринку. Вона складається з інформування споживачів про наміри виробника по впровадженню нової послуги і її основних характеристик.

4-й етап. Спостереження за ринковим поводженням послуги й використання відповідного маркетингового інструментарію.

Даний механізм впровадження інновацій можна використати у будь-якій сфері, в тому числі і при впровадженні наземного цифрового телебачення, що розглядається в даній роботі. При цьому дуже важливим є при впровадженні інновацій чітко «вбудувати» у цей процес механізм соціально-етичного маркетингу.

У даній роботі представлений механізм соціально-етичного маркетингу при впровадженні  наземного цифрового телебачення в Україні.

Якщо аналізувати процес впровадження цифрового наземного телебачення в Україні  з точки зору соціальної проблематики, то його можна умовно розділити на 4 етапи:

1.Розробка законодавчої бази. На цьому етапі необхідно вирішити велику кількість соціальних проблем а саме:

·       усунення диспропорції в охопленні населення багатопрограмним телевізійним мовленням, забезпечення гарантованого рівноправного доступу всього населення країни до інформаційних ресурсів.

·       визначення переліку програм «соціального блоку», безкоштовне поширення яких гарантується державою.

·       визначення механізмів і строків одночасного функціонування аналогових і цифрових систем поширення телевізійних програм.

·       необхідність формування національних стандартів на цифрове й передавальне встаткування, що є основою  для розвитку ринку виробництва такого встаткування в країні.

·       підготовки законодавчої  бази  та окремих спеціальних програм, у тому числі регіональних, щодо сприяння придбання цифрових перетворювачів (приставок) населенням, зокрема і на дотаційній основі. Це створить підстави для дотацій приставок з місцевих бюджетів. [5]

·       Відсутність реєстру громадян, яких необхідно забезпечити цифровими декодерами.

2.Частковий запуск цифрового віщання. Головною соціальною проблемою на цьому етапі є підготовка й перепідготовка персоналу. Масовий перехід від аналогового телемовлення до цифрового має на увазі активний розвиток ринку телекомунікацій, у зв'язку із чим виникає природна потреба у висококваліфікованих фахівцях, яких на сьогоднішній день украй мало. Проблема навчання й підготовки подібних фахівців стоїть досить гостро, тобто всерйоз встає проблема створення системи підготовки таких фахівців у вищих навчальних закладах країни.

3.Повний запуск цифрового віщання. Головна соціальна проблема на цьому етапі  - забезпечення населення цифровими декодерами. Перед Україною постає нагальна проблема забезпечення населення цифровими декодерами, оскільки більша частина громадян знаходяться за межею бідності.

В роботі запропоновано:

·       Мотивувати та заохочувати населення купляти цифрові декодери. Наприклад, першому 1000 000 громадян частково компенсувати вартість цифрового декодера (50 відсотків оплачує держава);

·       За державний, а також за рахунок провайдерів програмних послуг, забезпечити декодерами незахищені верстви населення,  а саме пенсіонерів, людей з обмеженими можливостями із наданням купонів на придбання конвертерів цифрового сигналу в аналоговий;

·       Субсидування громадян в незалежності від способу прийому цифрового сигналу - через антену, кабель чи супутник;

·        За рахунок провайдерів передбачити можливість кредитування громадян на покупку декодера.

4.Відключення аналогового телебачення. Головна соціальна проблема цього періоду -  інформаційне забезпечення переходу на цифрове мовлення.

Завдання держави – вже зараз розробляти продуману та ефективну політику, в тому числі проведення інформаційних кампаній, роз’яснення необхідності переходу на цифрове мовлення. Головне, щоб люди розуміли – з 2015 року без декодерів вони просто не зможуть дивитися телевізор, якщо він, звичайно, не з вмонтованим цифровим пристроєм.

Інформаційна кампанія має вирішити наступні задачі:

·       проінформувати про зміст програмних послуг, доступ до яких забезпечується через різні технічні платформи;

·       показати переваги переходу на цифрове мовлення для користувачів програмних послуг;

·       розтлумачити технічні аспекти прийому цифрового сигналу;

·       повідомити про конкретні дати припинення аналогового мовлення;

·       створитии механізми взаємодії між усіма залученими до процесу переходу на цифровий формат мовлення сторонами.

Висновки та перспективи подальших наукових розробок. Таким чином, необхідність ефективного механізму реалізації  програми соціально-етичного маркетингу при впровадженні новітніх технологій в сфері послуг, є дуже актуальною, а на прикладі впровадження цифрового телебачення в Україні стоїть досить гостро і потребує вирішення у найближчий перспективі. Підсумовуючи вище зазначене, можна зробити висновок, що основними завданнями при впровадженні цифрового телебачення є:

1.    На законодавчому рівні вирішити усі «соціальні» питання, а саме усунення диспропорції в охопленні населення багатопрограмним телевізійним мовленням, визначення переліку програм «соціального блоку», визначення механізмів і строків одночасного функціонування аналогових і цифрових систем поширення телевізійних програм та ін.;

2.    Підготовити й перепідготовити персонал;

3.    Забезпечити населення цифровими декодерами;

4.    Інформаційно забезпечити перехід на цифрове мовлення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Сосунова Л.А. Чернова Д. В . - Влияние  сферы   услуг  на  экономику - "Российское предпринимательство" № 03, 2003 год http://www.creativeconomy.ru/library.

2. Чунаков А.И. Социальный маркетинг в системе местного самоуправления / автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата экономических наук / Волгоградский государственный технический университет, 2007 г.

3. Котлер Ф. Маркетинг менеджмент / Пер. с англ. под. ред. О.А. Третьяк, Л.А. Волковой, Ю.Н. Каптуревского / Ф. Котлер. СПб.: «Питер», 2000 г

4. Чунаков А. И. Особенности социального маркетинга на современном этапе развития экономики / А. И. Чунаков, Л. С. Шаховская // Адаптация маркетинга к изменяющимся условиям экономики России: монография коллективная / Самсонова Е. В., Саркисян А. А., Сидорова Е. Е. и др.; Под ред. Л.С. Шаховской. – М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К°», 2006.

5. «Цифра» під загрозою -  Н/ Данькова, «Телекритика» /25.07.2007р. http://www.telekritika.kiev.ua/

6. Правове регулювання переходу на цифрове мовлення в Угорщині /Інститут прикладних правових досліджень «Право»/ Київ, 2007 р.

 

Яндекс.Метрика >