...
Методичні рекомендації з підготовки постановки задачі для автоматизованого розв’язання PDF Печать E-mail

Методичні рекомендації з підготовки постановки задачі для автоматизованого розв’язання

Під час вивчення теми розглядаються умови автоматизованого розв’язання окремих функціональних блоків і задач виробничого менеджменту. В результаті студенти мають уміти:
1)    виходячи зі змісту вихідного (результатного) документа по задачі проектувати його форму;
2)    визначати склад і структуру вхідних інформаційних маси-вів для автоматизованого формування вихідного документа;
3)    визначати математичний алгоритм розрахунку, враховуючи зміст вихідного документа і склад вхідної інформації;
4)    виходячи зі складу вхідної інформації, вихідної інформації та математичного алгоритму, будувати схему алгоритму розв’я-зання задачі;
5)    будувати схему інформаційних зв’язків задачі.
Проектуючи форму вихідного документа, у його заголовок виносять реквізити-ознаки, значення яких є незмінними для всьо-го документа (дата), або ті, значення яких змінюються досить рід¬ко порівняно з рештою і які вказують на більш значущі порівняно з іншими об’єкти управління для даного документа. Для деяких відомостей це може бути код структурного підрозділу, код виробу, код рахунка бухгалтерського обліку.
У заголовочній частині таблиці назви граф розміщуються так: ліворуч розташовуються довідкові та групувальні реквізити-ознаки у порядку убування їхньої важливості у контексті доку-мента, праворуч — реквізити-основи. Серед останніх здебільшо-го ліворуч розташовуються реквізити-основи, використовувані у розрахунку (вхідні), праворуч — результат розрахунку. Рядки таблиці переважно впорядковані за значеннями групувальних ре-квізитів-ознак у порядку їх розташування у заголовку документа і заголовочній частині таблиці. Але іноді допускаються деякі від-хилення від цих загальних правил.
Склад вхідної інформації визначають, виходячи зі змісту вихі-д¬ного документа та суті задачі. Дані про ціни та найменування об’єктів розташовуються у масивах-довідниках характеристик і цін (на матеріали, вироби, обладнання), норми витрат ресурсів (матеріальних, трудових) — у відповідних масивах нормативно-довідкової інформації, плани випуску виробів, деталей — у маси-вах планової інформації, фактична інформація про випуск проду-к¬ції, рух деталей, матеріалів, відпрацьований час і т. ін. — у відповідних масивах облікової інформації. До структури запису вхідних масивів входять реквізити-ознаки, які характеризують господарські об’єкти (коди та найменування матеріалів, виробів, дета¬лей, структурних підрозділів, професій, табельні номери і т. ін.) і процеси (дата, код операції, номер документа), а також рек-візити-основи (кількість, ціна, вартість, тарифна ставка, оклад). Склад вхідної інформації має бути достатнім для формування ви-хідного документа.
Усі розрахунки, здійснювані під час формування результатно-го документа з вхідної інформації, мають бути формально описа-ні у вигляді математичного алгоритму. У формулах великими лі-терами позначають реквізити-основи, верхніми та нижніми індек-сами — реквізити-ознаки. В алгоритмі слід передбачити розрахунок результатних підсумків.
Схема алгоритму розв’язання задачі відображає поетапний процес перетворення вхідних даних у результатну інформацію. До складу результатної інформації входять вихідний документ і результатний масив (масиви), який зберігається, якщо потрібно використовувати його дані для розв’язування інших задач або пов¬торних розв’язувань даної задачі.
Під час побудови схеми алгоритму слід ураховувати послідо-в¬ність упорядкування вхідної інформації (або її відсутність) і те, як має бути впорядкована інформація для забезпечення можливості здійснення розрахунків, а також послідовність упорядкування інформації вихідного документа. У разі потреби у схему алгоритму слід включати блоки, в яких здійснюватиметься впорядкування інформаційних масивів. Упорядкування масиву означає, що записи у ньому розташовані (або можуть бути прочитані) у певному порядку. Впорядкування за кількома полями (реквізитами) означає, що записи масиву впорядковані за зростанням (убуванням) значення першого поля; ті записи, в яких значення першого поля однакові, впорядковані за зростанням (убуванням) значення другого поля, і т. д.
У схемах алгоритму за потреби слід зазначати операції групування записів масиву. Групування записів здійснюється під час розрахунку проміжних і кінцевих підсумків — у результатному масиві формується один запис замість групи записів у початковому масиві. Групування записів у один запис здійснюється за виконання певної умови, наприклад, коли у групі записів початкового масиву значення певних полів є незмінними (тобто в розрізі цих полів розраховується підсумок). При цьому розрахову-
ється сума значень деякого (деяких) реквізиту-основи, яка зано-ситься у запис результатного масиву. Решта полів у цей запис вибирається з початкового масиву без змін.
У деяких задачах використовуються не всі записи вхідних ма-сивів оперативної інформації. Так, у масиві руху матеріалів на складі можуть використовуватися лише дані про надходження матеріалів на склад. У такому разі в алгоритмі слід передбачити операцію вибірки записів з масиву за певною ознакою (напри-клад, за кодом операції руху матеріальних цінностей).
Схема інформаційних зв’язків задачі являє собою креслення, у центрі якого розташовано прямокутник (символ процесу) з назвою задачі; вгорі та ліворуч від нього — символи даних (документів, масивів) вхідної інформації; праворуч і знизу — символи даних (документів, масивів, відеокадрів) вихідної ін-формації. Для вхідних (вихідних) масивів, які є результатом розв’язання інших задач (або використовуються для розв’язан¬ня інших задач), на схемі наводяться назви цих задач у символах процесу. Також на схемі показується, в які підрозділи під-приємства передається результатний документ або з яких підрозділів чи зовнішніх джерел надходять вхідні документи. Інформаційні зв’язки між символами даних, задач, підрозділів зображуються у вигляді ліній. Приклад постановки задачі на-ведено у додатку 2.



І. В. ГОРДІЄНКО
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ В МЕНЕДЖМЕНТІ

 

Яндекс.Метрика >