загрузка...
-->
ЛОГІСТИЧНИЙ ПРОЦЕС НА СКЛАДІ PDF Печать E-mail

ЛОГІСТИЧНИЙ ПРОЦЕС НА СКЛАДІ
Логістичний процес на складі досить складний, оскіль-ки вимагає узгодженості функцій постачання запасами, переробки вантажу і розподілу замовлень. Логістика на складі охоплює усі основні функціональні галузі, що розглядаються на мікрорівні. Тому логістичний процес на складі є набагато ширшим, ніж тех-нологічний процес і забезпечує (рис. 31):
•    постачання запасами;
•    контроль за поставками;
•    розвантаження і приймання вантажів;
•    внутрішньоскладське транспортування та перевалку ван-
тажів;
•    складування і зберігання вантажів;
•    комплектацію (комісіонування) замовлень клієнтів та відван-таження;
•    транспортування та експедирування замовлень;
•    збирання та доставку порожніх товароносіїв;
•    контроль за виконанням замовлень;
•    інформаційне обслуговування складу;
•    обслуговування клієнтів (надання послуг).
Функціонування усіх складових логістичного процесу має розглядатися у взаємозв’язку та взаємозалежності. Такий підхід не тільки дає змогу чітко координувати діяльність служб складу, він є основою планування і контролю за просуванням вантажу на складі з мінімальними витратами.
Умовно весь процес можна поділити на три частини:
1) операції, спрямовані на координацію служби закупівлі;
2) операції, безпосередньо пов’язані з переробкою вантажу та його документацією;
3) операції, спрямовані на координацію служби продаж.

Координація служби закупівлі здійснюється в ході опера-
цій з постачання запасами та завдяки контролю за веденням поставок. Основне завдання постачання запасами полягає у за-безпеченні складу товаром (чи матеріалом) відповідно до мож-ливостей його переробки на даний період при повному задо-
воленні замовлень споживачів. Тому потреби у закупівлі запа-
сів визначаються узгоджено зі службою закупок і потужністю складу.
Облік та контроль за одержанням запасів та відправкою замов¬лень дає змогу забезпечити ритмічність переробки вантажопото-ків, максимальне використання об’єму складу та необхідні умо-
ви зберігання, скоротити терміни зберігання запасів і тим самим збільшити оборот складу, як це показано на рис. 47.
Розвантаження і приймання вантажів
При здійсненні цих операцій необхідно орієнтуватися на умови постачання, зазначені в укладеній угоді (розділ «Базис поставки»). Відповідно до цього готуються місця розвантаження під указаний транспортний засіб (трейлер, фура, контейнер) та необхідне ван-тажно-розвантажувальне обладнання. Розвантаження на сучасних складах здійснюється на розвантажувальних автомобільних чи залізничних рампах та контейнерних площадках. Спеціальне ос¬нащення місць розвантаження і правильний вибір вантажно-роз¬вантажувального обладнання дають змогу ефективно здійсню-
вати розвантаження (у стислі строки і з мінімальними втратами вантажу), у зв’язку з чим скорочуються простої транспортних
засобів, а отже, знижуються витрати обертання.
Операції, що проводяться на даному етапі, включають:
•    розвантаження транспортних засобів;
•    контроль документарної і фізичної відповідності замовлень поставки;
•    документарне оформлення вантажу, що прибув, через інфор-маційну систему;
•    формування складської вантажної одиниці.
Внутрішньоскладське транспортування і перевалка ван¬тажу
Внутрішньоскладське транспортування передбачає переміщення вантажу між різноманітними зонами складу: з розвантажувальної рампи до зони приймання, звідси до зони зберігання, комплекта-ції та на навантажувальну рампу. Ця операція виконується за до-помогою піднімально-транспортних машин та механізмів.
Транспортування вантажів на внутрішньоскладському рівні має здійснюватись за умов мінімальної протяжності у часі та просторі за наскрізними «прямоточними» маршрутами. Це дає змогу уникнути неефективного виконання операцій. Кількість перевалок (з одного виду обладнання на інше) має бути мі-
німальною.
Складування та зберігання вантажів
Процес складування полягає у розміщенні та укладанні ванта-жу на зберігання. Основний принцип раціонального складуван-ня — ефективне використання об’єму зони зберігання. Перед-
умовою цього є оптимальний вибір системи складування і,
в першу чергу, складського обладнання. Обладнання під збері-гання має відповідати специфічним особливостям вантажу та забезпечувати максимальне використання висоти та площі складу. При цьому простір під робочі проходи має бути мініма-льним, але з урахуванням нормальних умов роботи піднімально-транс¬портних машин і механізмів. Для упорядкованого збері-гання вантажу і економного його розміщення використовують систему адресного зберігання за принципом твердого (фіксова-ного) чи вільного (вантаж розміщується на будь-якому вільному місці) вибору місця складування.
Процес складування та зберігання включає:
а) закладання вантажу на зберігання;
б) зберігання вантажу та забезпечення відповідних для цього умов;
в) контроль за наявністю запасів на складі, що здійснюється через інформаційну систему.
Комплектація (комісіонування) замовлень та відвантаження
Процес комплектації означає підготовку товару відповідно
до замовлень споживачів.
Комплектація і відвантаження замовлень включають:
а) одержання замовлення клієнта (відбірковий лист);
б) відбір товару кожного найменування за замовленням клієнту;
в) комплектацію відібраного товару для конкретного клієнта згідно з його замовленням;
г) підготовку товару до відправки (укладання в тару, на то-
вароносій);
д) документарне оформлення підготованого замовлення та конт-роль за підготовкою замовлення;
е) об’єднання замовлень клієнтів у партію відправки та оформ-лення транспортних накладних;
є) відвантаження вантажів у транспортний засіб.
Замовлення клієнтів комісіонують у зоні комплектації. Під-готовка та оформлення документації здійснюються через інфор¬маційну систему. Адресна система зберігання дає змогу вказу-вати у відбірковому листі місце відібраного товару, що значно скорочує час відбору та допомагає відслідковувати відпуск то-вару зі складу.
При комплектації відправки інформаційна система полег-шує поєднання вантажів у економічну партію відвантаження, що дає можливість максимально використовувати транспорт-ний засіб. При цьому обирається оптимальний маршрут доста-вки замовлень. Відвантаження здійснюється на навантажува-льній рампі (вимоги до відвантаження аналогічні до вимог розвантаження).
Транспортування та експедирування замовлень можуть здійс¬нюватись як складом, так і самим замовником. Останній варіант є ефективним лише у тому разі, коли замовлення виконується партіями, що дорівнюють місткості транспортного засобу, і при цьому запаси споживача не збільшуються. Найбільш пошире-ною та економічно виправданою є централізована доставка за-мовлень складом. Тоді завдяки уніфікації вантажів та опти-
мальним маршрутам доставки значно скорочуються транспортні витрати і з’являється реальна можливість здійснювати поставки дрібними партіями і частіше, що скорочує непотрібні страхові запаси споживача.
Збирання і доставка порожніх товароносіїв займають значну частину у статті витрат. Товароносії (піддони, контейнери, тара-обладнання) за умов внутрішньоміських перевезень частіш за все багатооборотні, а тому вимагають повернення відправнику. Ефек-тивний обмін товароносіїв можливий лише тоді, коли достовірно визначена їх оптимальна кількість і чітко виконується графік об-міну ними зі споживачами.
Інформаційне обслуговування складу передбачає управління інформаційними потоками і є стрижнем функціонування усіх служб складу. Залежно від технічної оснащеності управління
матеріальними потоками може бути як самостійною системою
(на механізованих складах), так і складовою підсистеми загальної автоматизованої системи управління матеріальними та інформа-ційними потоками (на автоматизованих складах).
Інформаційне обслуговування охоплює:
•    обробку вхідної документації;
•    пропозиції по замовленнях постачальників;
•    оформлення замовлень постачальників;
•    управління прийманням та відправкою;
•    контролювання наявності вантажів на складі;
•    приймання замовлень споживачів;
•    оформлення документації для відправки;
•    диспетчерську допомогу, включаючи оптимальний вибір партій відвантаження та маршрути доставки;
•    обробку рахунків клієнтів;
•    обмін інформацією з оперативним персоналом та верхнім ієрархічним рівнем;
•    різноманітну статистичну інформацію.
На забезпечення координації діяльності служби продажу в пер¬шу чергу спрямовані операції контролю за виконанням замовлень і надання послуг клієнтам, від яких залежить рівень обслугову-вання. Успішне логістичне обслуговування покупців може стати найважливішою, до того ж стратегічною ознакою, що вигідно ви-різняє дану фірму серед конкурентів.
Виділяють три основні категорії елементів обслуговування: допродажне, на час продажу та післяпродажне. Наданням до-продажних послуг займається служба продажу (маркетингова служба).
Склад забезпечує виконання таких продажних послуг:
•    сортування товарів;
•    повну перевірку якості товарів, що постачаються;
•    фасування та пакування;
•    заміну замовленого товару;
•    експедиторські послуги зі здійсненням розвантаження;
•    інформаційні послуги;
•    підписання договорів з транспортними агентствами;
а також післяпродажних послуг:
    встановлення виробів;
    гарантійне обслуговування;
    забезпечення запчастинами;
    тимчасову заміну товарів;
    приймання дефектної продукції та її заміну.
Раціональне здійснення логістичного процесу на складі є за-порукою його рентабельності. Тому при організації логістичного процесу передбачається досягнення:
1) раціонального планування складу при визначенні робочих зон, що сприяє зниженню витрат та удосконаленню процесу пе-реробки вантажу;
2) ефективного використання простору при розстановці облад-нання, що дає змогу підвищити потужність складу;
3) використання універсального обладнання, яке виконує різ-номанітні складські операції, що призводить до істотного скоро-чення парку піднімально-транспортних машин;
4) мінімізації маршрутів внутрішньоскладського перевезення з метою скорочення експлуатаційних витрат і зростання пропуск-ної спроможності складу;
5) здійснення уніфікації партій відвантажень та використання централізованої доставки, що уможливлює істотне скорочення транспортних витрат;
6) максимального використання можливостей інформаційної системи, що значним чином скорочує час та витрати, пов’язані з документооборотом та обміном інформації тощо.
Іноді резерви раціональної організації логістичного процесу, на-віть і не досить значні, випливають з простих речей: розчистки заго-роджених проходів, покращання системи освітлення, організації ро-бочого місця. У пошуку резервів ефективності функціонування складу немає дрібниць, все має аналізуватися, а результати аналізу — використовуватись для покращання організації логістичного процесу.

 

Яндекс.Метрика >