загрузка...
-->
ЛОГІСТИЧНИЙ ПІДХІД У ТЕХНОЛОГІЧНОМУ ПРОЦЕСІ ТРАНСПОРТНОЇ ГАЛУЗІ PDF Печать E-mail

ЛОГІСТИЧНИЙ ПІДХІД У ТЕХНОЛОГІЧНОМУ ПРОЦЕСІ ТРАНСПОРТНОЇ ГАЛУЗІ
Завдання, які вирішує логістично-транспортна система і розробку її стратегії можна поділити на три групи.
Перша з груп пов’язана з формуванням ринкових зон обслу-
говування, прогнозом матеріалопотоків, їх обробкою в системі обслуговування та іншими роботами в оперативному управлінні
й регулюванні матеріалопотоку.
Друга група — завдання із розробки системи організації транс-портного процесу (план перевезень, план розподілу виду діяльнос-ті, план формування вантажопотоків, графік руху транспортних засобів і ін.).
Третя група — це управління запасами на підприємствах, фір-мах, складських комплексах, розміщення запасів і їх обслугову-вання транспортними засобами, інформаційними системами.
Оптимізація і вирішення цих завдань, що особливо актуаль-но в умовах ринку, залежить від конкретної ситуації, умов і вимог до ефективної логістичної системи, а також від проблем, пов’я¬заних із забезпеченням виробництва сировиною і напів-фабрикатами, усуненням вузьких місць в технології доставки різних видів продукції в пункти виробництва, складування і збуту.
Отже, необхідне органічне об’єднання транспорту з виробни-цтвом, перетворення їх у ланки єдиної системи «виробництво — транспорт — розподіл».
Новий підхід до транспорту як до складової більш крупної системи або логістичного ланцюжка, потребує розгляду його в різних аспектах. З точки зору вивчення ефективності роботи окремих видів транспорту, інтерес викликають перевезення ван-тажів між пунктами відправлення та призначення (наприклад, від однієї залізничної станції до іншої, з порту в порт або з тер-міналу до терміналу). З логістичних позицій необхідно аналізу-вати весь процес перевезення в цілому, від вантажовідправника до вантажоотримувача. При врахуванні інтересів клієнтури не-обхідно зважати не тільки на перевезення магістральними вида-ми транспорту, а й на обробку, збереження, упакування і розпа-кування, подання матеріалів до верстатів у цехах і на всю пов’язану з цими процесами інформацію, яка супроводжує ма-теріальний потік. Такий підхід сприяє оптимальному обігу транспортних послуг, оскільки якість перевезень значною мі-рою відображається на загальних витратах, чим збільшує собі-вартість перевезень, з точки зору спеціалізації і кооперуван-
ня виробництва. Вивчення питань використання транспорту не-можливо обмежувати сферою окремих матеріально-технічних зв’язків. Вони мають розглядатися в системі матеріально-тех¬нічного забезпечення — від первинного постачальника до кін-
цевого споживача, включаючи проміжні етапи.
Рух матеріального потоку здійснюється на основі технологіч-ного процесу, який починається з моменту організації прийняття вантажу до перевезень і закінчується моментом отримання його клієнтом. Важливе значення має підготовка вантажу до пере-
везень. Він має бути у транспортабельному стані, тобто упакова-ний в стандартну тару, промаркований, укомплектований та ін.
Перевозячи тарно-пакувальні і штучні вантажі повагонно ли-
ше залізницею, вантажовідправник має нанести маркування,
не менш ніж на десяти вантажних місцях кожного відправлення, тобто зазначити найменування вантажовідправних станцій від-правлення і призначення, залізниці, одержувача, а також по-
рядковий номер вантажного місця та ін.
При перевезенні вантажів повагонними відправленнями
у залізничному, залізнично-водному чи залізнично-автомобіль¬ному сполученні, а також вантажів дрібними відправлення-
ми незалежно від виду сполучення відправник маркірує кожне
місце.
Розрізняють маркування товарне, відправне, спеціальне і транс¬портне.
Товарне маркування містить найменування виробу і назву ви-робника товару, його адресу, заводську марку, ГОСТ і інші необ-хідні відомості про товар.
Відповідне маркування зазначає номер місця (в чисельнику)
і число місць (в знаменнику), найменування відправника і от-
римувача, пункт відправлення і призначення.
Спеціальне маркування (попереджувальне) вказує на спосіб збереження вантажу і поводження з ним на шляху і протягом ван-тажних операцій. Транспортне маркування наноситься відправ-ником дробом (в чисельнику — порядковий номер, за яким ця відправка прийнята до перевезення згідно з книгою відправлень, у знаменнику — число місць відправки), поряд з дробом — но-мер вантажної накладної. Транспортне маркування наносять на вантажне місце незалежно від відправного маркування.
Під єдиним технологічним процесом розуміють раціональну систему організації роботи станцій примикання та під’їзних шляхів промислових підприємств. Це пов’язує технологію об-робки составів та вагонів на станціях примикання та під’їзних шляхах і забезпечує єдиний ритм перевезень та виробничого процесу промислових підприємств. Він передбачає викорис-тання ефективних методів праці, коопероване застосування технічних засобів транспортних цехів підприємств та залізнич¬них станцій тощо.
Цей процес відображено в документі, який визначає порядок роботи під’їзного шляху і станції примикання. Він має забезпечити найраціональніше використання технічних засобів транспортного цеху підприємства і станції примикання, прискорення обороту вагонів на станції та під’їзному шляху. Головне завдання роботи за єдиним технологічним процесом – використання внутрішніх ресурсів для прискорення обороту вагонів і виконання переве-зень, зобов’язань, зазначених в угоді про експлуатацію під’їзного шляху.
Єдиний технологічний процес розробляє комісія у складі го-ловного інженера відділення (голова), представників відділів експлуатації, планово-технічного, вантажного, шляхового інжене-рів, локомотивного відділу і представників підприємства, якому належить під’їзний шлях. Комісія керується положенням Статуту залізниць, правилами перевезень та рекомендаціями щодо скла-дання єдиних технологічних процесів роботи під’їзних шляхів
та станцій примикання.
Технологічні процеси роботи вантажного двору і товарної контори є складовою частиною загального технічного процесу. Деколи для великих вантажних дворів, контейнерних пунктів та сортувальних платформ складають самостійні (окремі) техноло-гічні процеси, пов’язані з технологією роботи станції, часом по-дачі та прибирання вагонів під вантажні операції.
Технологічний процес передбачає послідовність і трива-лість комерційних операцій, що виконуються на вантажному дворі та в товарній конторі. Найчастіше його розробляють за такою схемою:
Стисла характеристика вантажного двору і товарної кон-тори:
•    масштабна схема розташування шляхів та обладнання
ван¬тажного двору, їх спеціалізація і розміри (довжина, площа тощо);
•    перелік складів (відкритих і закритих), їх корисна площа та розрахункова місткість (в тоннах);
•    перелік засобів механізації вантажно-розвантажувальних робіт та їх розрахункова продуктивність;
•    перелік засобів механізації і автоматизації операцій у товар-ній конторі та їх продуктивність;
•    план товарної контори, схема розташування машин, облад-нання, довідкових вказівок та розміщення робітників;
•    обсяг комерційних операцій, що виконуються тепер і вико-нуватимуться у найближчі два-три роки;
•    відомість наявного і потрібного (розрахункового) штату ро-бітників вантажного двору і товарної контори, включаючи ван-тажників та механізаторів;
•    перелік об’єктів вантажного двору (сортувальна платфор-ма, контейнерна площадка, підвищення шляхів тощо), режим їх роботи (в одну-дві зміни, цілодобово) у звичайні, святкові, ви-хідні дні;
•    розрахункова потреба в автотранспорті для завезення і виве-зення вантажів у робочі й вихідні дні (по об’єктах);
•    характер нерівномірності надходження вантажів на об’єк-
ти (мінімум, максимум, у середньому) і роботи товарної контори
(за періодами доби);
•    розклад приймання вантажів дрібними відправками і в кон-тейнерах;
•    завдання на формування прямих і перевантажуваних ва-
гонів, що завантажуються дрібними відправками і контейне-
рами.
Оперативне планування і управління комерційною роботою:
•    стислий опис порядку розробки і затвердження добового плану роботи та його форми;
•    схема інформації про надходження вантажів, прибуття
їх на станцію і подання на вантажний двір для розвантаження;
•    графік (розклад) роботи маневреного локомотиву на об’єк¬тах вантажного двору;
•    схема управління роботою вантажного двору і товарного контролю;
•    схема зв’язку диспетчера з об’єктами і стислий регламент передавання команд і одержання інформації від робітників, зай-
нятих на виконанні комерційних операцій;
•    форма диспетчерського графіка (звіту), в якому за встанов-леними періодами фіксується оперативне становище на вантаж-ному дворі і в товарній конторі;
•    схема і стислий звіт про виконання кошторисного завдання і добового плану роботи;
•    таблиці норм часу на виконання комерційних операцій;
•    іменний список осіб, відповідальних за забезпечення належ-ної роботи об’єктів;
•    технічні норми завантаження вагонів основними вантажами, що відправляються через вантажний двір;
•    сітковий графік виконання вантажних і комерційних опера-цій на вантажному дворі і в товарній конторі.
Технологія вантажних і комерційних операцій:
зазначається порядок приймання вантажу, призначеного для перевезення, навантаження на рухомий состав, вивантажування
з вагонів, складування, навантаження на автотранспорт і видача одержувачу на всіх об’єктах вантажного двору. Тут також регла-ментується робота товарної контори — оформлення і пересилан-ня перевізних документів.
Обов’язковою складовою технологічного процесу є графіки виконання операцій. Вони регламентують затрати часу і порядок виконання окремих операцій за елементами.
У товарній конторі доцільно складати графіки на обробку одного документа (відправлення), на вантажному дворі – окремо графіки на приймання, навантаження, розвантаження та видачу вантажів на складах станції і безпосередньо у вагон з вагона на одне відправ-лення (повагонне або дрібне) і на всю групу вагонів, які подаються одночасно. В будь-якому разі, коли у виконанні операцій беруть участь кілька робітників, у графіку треба зазначати виконавців усіх елементів, враховувати можливість паралельності їх роботи.
На основі технологічного процесу розробляють інструктив-но-технологічні карти для робітників провідних професій: прий¬мальників—здавальників вантажів, механізаторів, товарних ка¬сирів, таксирувальників, комерційних агентів, інформаторів, диспетчерів тощо. В карті зазначають посаду, місце роботи, да-ють перелік і послідовність операцій та норми часу на їх вико-нання, а також показують, від кого робітник одержує завдання і перед ким звітує за його виконання. В карті залежно від місце-вих умов можуть бути зазначені й інші дані. Інструктивно-техноло¬гічні карти вивішують на всіх робочих місцях, де вико-нуються ті чи інші технологічні операції. Один примірник їх додається до технологічного процесу роботи вантажного двору і товарної контори.
Перш ніж розпочати складання технології робіт вантажного двору і товарної контори, бригада збирає і аналізує матеріали, дані звітів, що характеризують обсяг і характер роботи. Вона та-кож ретельно досліджує робочі місця робітників провідних про-фесій, вивчає умови і рівень організації праці. В процесі такого дослідження проводять хронометражні спостереження за вико-нанням технологічних операцій, визначають позавиробничі ви-трати робочого часу і причини, що зумовили їх, а також вузькі місця в роботі вантажного двору і товарної контори. В ході робо-ти вивчають найбільш раціональні прийоми виконання окремих операцій.
Визначаючи технологічні норми, необхідно щоб вони були реальними і забезпечували:
1) скорочення простоїв рухомого составу як під операціями, так і в очікуванні на них;
2) підвищення рівня використання вантажопідйомності і міст-кості вагонів та автомобілів;
3) підвищення продуктивності праці комерційних робітників, механізаторів, вантажників;
4) поліпшення використання засобів механізації та автомати-зації вантажних і комерційних операцій.
Одна з головних умов успішного виконання технологічного процесу — суміщення операцій і по можливості не послідовне, а паралельне їх використання. Резервом підвищення продуктив-ності праці є вміле суміщення професій і повне завантаження усіх робітників протягом дня.
Паралельне завезення та вивезення вантажу на станцію і зі станції — основна форма взаємодії залізничного та автомобіль-ного транспорту. Дедалі більша увага приділяється організації перевезень за схемою вагон—автомобіль і автомобіль—вагон, без проміжного зберігання вантажу на складі. За умов вантажу-вання з вагона в автомобіль за прямим варіантом засобами стан¬ції операції «вантажування», «видача» та «навантажування» є
сумісними.
Основна умова організації роботи за прямим варіантом — за-безпечення завантажування й розвантаження рухомого составу
у встановлені терміни при підведенні вагонів і автомобілів за графіками. Для цього на станціях здійснюють необхідні органі-
заційно-технічні дії, а саме:
•    єдине керівництво вантажно-розвантажувальними роботами (з вагонами і автомобілями), що виконуються засобами механізо-ваних станцій вантажно-розвантажувальних робіт;
•    єдиний технологічний процес виконання комерційних опе-рацій при прийманні та видачі вантажів;
•    контактний графік вантажно-розвантажувальних робіт з ва-гонами та автомобілями.
Слід врахувати місцеві умови роботи вантажного двору і ав-томобільного транспорту. Можливі такі схеми роботи за прямим варіантом:
•    одночасне надходження вагонів та автомобілів згідно з контактним графіком на місця вантажно-розвантажувальних робіт ;
•    постійна наявність на станціях певної кількості автомобілів, готових до приймання вантажів, що надходять залізницею.
За прямим варіантом завантажують не увесь вагон, а лише час-тину його. Найефективнішою є організація роботи за першою схемою. При цьому шлях має забезпечувати ритмічність підве-дення рухомого составу і своєчасну подачу його до вантажно-розвантажувальних фронтів у встановлений технологічним про-цесом час. Сутність контактного графіка полягає в тому, що в ньому суміщені за часом, обсягом перевезень процеси, які вико-нуються залізничним і автомобільним транспортом. Контактний графік забезпечує найвигідніші виробничі взаємозв’язки і послі-довність виконання окремих операцій з обробки рухомого соста-ву з мінімальними затратами часу і коштів. Отже, тільки узго-джена робота транспорту, складського господарства фірми дає змогу забезпечити оптимальну логістичну систему переміщення матеріального потоку.
Технічні засоби, що подають вантажовідправники залізницею або підприємства автотранспорту під навантаження, мають бути у хорошому технічному і комерційному стані.

© А. Г. Кальченко, 2003
ISBN 966-574-484-4    © КНЕУ, 2003

 

Яндекс.Метрика >