загрузка...
-->
ЛОГІСТИЧНІ СИСТЕМИ PDF Печать E-mail

ЛОГІСТИЧНІ СИСТЕМИ
Одним з базових понять логістики є поняття логістич-ної системи. Різні види систем забезпечують функціонування економічного механізму. Серед них слід виокремити логістичні.
Поняття логістичної системи необхідно відокремлювати від загального поняття. Тому потрібно спочатку дати визначення за-гальному поняттю системи, а потім визначати, які системи відно-сяться до класу логістичних. У об’єкта має бути чотири якості, щоб його можна було вважати системою.
Перша якість. Система є цілісна сукупність елементів, котрі взаємодіють один з одним. Необхідно мати на увазі, що елементи існують лише в системі, а поза нею це тільки об’єкти.
Друга якість. Між елементами системи існують зв’язки, котрі є закономірною необхідністю і визначають інтегральні якості системи.
Третя якість. Наявність системоформуючих факторів, що дають змогу сформувати упорядковані зв’язки, тобто структуру.
Четверта якість. Наявність у системі інтегративних якостей, які притаманні системі в цілому, але не властиві жодному з її елементів окремо.
Для логістичних систем характерним є сумісність усіх елементів, наявність зв’язків між ними, а також адаптивність та гнучкість.
Світова практика створення логістичних систем управління ви-явила, що логістичні принципи керування виробництвом і роботою підприємства в сучасних умовах можна розглядати як один з важли-вих магістральних напрямів нормалізації розвитку підприємств з ме-тою посилення режимів економії трудових, матеріальних, грошових та енергетичних ресурсів, підвищення ефективності управління на рі-зних рівнях, забезпечення потрібної кількості споживчих благ.
Система логістики включає в себе матеріальні засоби, що за-безпечують рух товарів по логістичному ланцюжку (склади, ван-тажно-розвантажувальні механізми, транспортні засоби), вироб-ничі запаси та засоби управління усіма ланками ланцюжка. Логістична система — адаптивна система зі зворотнім зв’язком, яка виконує ті чи інші логістичні функції та операції. Вона, як правило, складається з кількох підсистем і має розвинуті зв’язки із зовнішнім середовищем.
Під логістичною системою розуміють організаційно-управ¬лінський механізм координації, який дає змогу досягти ефекту завдяки чіткій злагодженості у діях спеціалістів різноманітних служб, які беруть участь в управлінні матеріальним потоком.
Мета логістичної системи — доставка у задане місце необхідної кількості та асортименту товарів та виробів, максимально підгото-ваних до виробничого чи особистого споживання при заданому рів-ні витрат. Поряд з функціональними підсистемами, до яких відно-ситься закупівельна, виробнича, розподільча, логістич¬на система має і забезпечуючі підсистеми (наприклад, інформаційну, правову, кадрову тощо). Мета логістики — доставка вантажів «just in time» (точно у строк) при мінімальних витратах трудових та матеріальних ресурсів. Постачання матеріалів, сировини, готової продукції точно у строк позитивно впливає на функ¬ціонування усієї логістичної си-
стеми, дає змогу значно скоротити запаси на складах виробничих підприємств. Логістика повною мірою працює на споживача. Тому вважають, що реалізація функцій збуту у сфері логістики здійсню-ється через додержання шести умов: наявність вантажу, його якість, кількість, час постачання, витрати та пункт призначення. Для досяг¬нення цього ефективні логістичні системи оптимізують матеріальні потоки, сприяють здійсненню комплексу заходів, пов’язаних з раціо-налізацією тари та пакування, уніфікацією вантажних одиниць, у то¬му числі пакетизацією та контейнеризацією перевезень, налагод¬женням ефективної системи складування, оптимізацією кількості замовлень та рівня запасів, плануванням найвигідніших маршрутів переміщення вантажів на складських об’єктах підприємств та за їх межами на магістральному транспорті. Основу побудови та функці-онування логістичної системи становить реалізація принципу си-
стемного підходу, що проявляється насамперед в інтеграції та чіт-кості взаємодії всіх елементів логістичної системи. Цей принцип знаходить свій відбиток у розробці й здійсненні єдиного технологіч¬ного процесу виробничо-транспортної системи, у переході від ок¬ремих видів устаткування до створення виробничо-складських та виробничо-транспортних систем.
Логістичні функціональні системи можна класифікувати, як подано на рис. 11.
Залежно від виду логістичних ланцюжків логістичні системи по-діляються на системи з прямими зв’язками, гнучкі та ешелоновані. Гнучка логістична система (flexible logistical system) — система, в якій доведення матеріального потоку до споживача здійснюється як за прямими зв’язками, так і за участю посередників. Прикла-дом системи, що розглядається, може бути постачання запасних частин, коли відвантаження деталей епізодичного попиту часто провадяться безпосередньо з центрального складу і відправля-ються на адресу одержувача, а відвантаження деталей стандарт-ного та підвищеного попиту — зі складу посередника.

Гнучкі логістичні системи можуть бути використані в надзви-чайних та звичайних умовах.
У надзвичайних умовах механізми початкової гнучкості мають застосовуватись у разі, коли не спрацьовують планові логістичні процедури. Наприклад, коли склад, котрому предписано викона-ти замовлення, не в змозі це зробити. Щоб не зривати поставки, звертаються до більшого складу, де є необхідна продукція.
Логістична система з прямими зв’язками (direct logistical sy¬stem) — система, в якій матеріальний потік доводиться до спожива-ча без участі посередників на основі прямих господарських зв’язків. Ешелонована логістична система (echelon logistical system) — си-
стема, особливість якої полягає в тому, що матеріальний потік на шляху від виробника до споживача проходить принаймні через од-ного посередника.
В прямих логістичних системах, як правило, використовують прискорені засоби транспортування разом з інформаційними тех-нологіями, що дозволяє швидко обробляти замовлення спожива-чів, а також дозволяє скоротити терміни доставки і значною мі-рою компенсує географічну роз’єднаність постачальників та спо¬живачів.
Однак можливості прямих систем обмежені великими транс-портними витратами.
Штовхаюча логістична система передбачає подачу матеріалів до місця обробки згідно з затвердженим графіком, а при тягучій логістичній системі матеріали до місця обробки надходять згідно з замовленнями цих ланок. Тобто, коли в першому випадку вони виштовхуються на виробничі місця, то в другому — матеріали витягаються самими виробничими ланками.
За останні роки на західному ринку транспортних та складсь-ких послуг спостерігається тенденція до підвищення вимог щодо комплектності та якості таких послуг. Це, в свою чергу, створює передумови для створення комплексних логістичних систем, які охоплюють багато функціональних завдань. Перелік таких зав¬дань в умовах ринкової економіки наведений на рис. 12.

У виконанні перелічених вище функцій важливу роль відігра-ють показники, які характеризують процеси, що розглядаються. Деякі з цих показників характерні і для вітчизняної практики,
а деякі нові, чим заслуговують особливої уваги. Але всі вони до-статньо загальні. Є ще цілий ряд показників, що використову-ються логістичною службою для розв’язання конкретних зав¬дань. Наприклад, при виборі логістичних систем використовують показники, що дають у сукупності якісну оцінку усієї системи.
На ряді цих критеріїв базується селекція типу логістичної сис-теми, її міцність та технічне оснащення. Найголовнішим з пере-рахованих вище критеріїв є надійність. Підсумовуючи зазначимо, що завданням будь-якої логістичної системи є забезпечення своєчасної, надійної, мінімально витратної доставки до пункту призначення необхідного товару у неушкодженому стані. Вибір типу логістичної системи залежить від комплексу функцій, що вона виконує, та ряду критеріїв, які їх характеризують.

Рис. 13. Критерії оцінок при виборі логістичної системи
• Умовні позначення:
1 — ступінь надійності поставок;
2 — мінімальна тривалість транспортування;
3 — мінімальні транспортні витрати;
4 — гнучкість системи;
5 — забезпечення зберігання вантажів;
6 — швидкість обробки рекламацій;
7 — мінімальні витрати на пакування вантажів;
8 — низькі витрати на страхування.
Межі логістичної системи визначаються циклом оберту засо-бів виробництва. Спочатку закуповують засоби виробництва. Вони у вигляді матеріального потоку надходять до логістичної системи, складуються, обробляються, знову зберігаються, а потім переходять з логістичної системи у споживання в обмін на фінан-сові ресурси, котрі надходять до логістичної системи.
Виявлення меж логістичної системи на базі циклу обороту за-собів виробництва отримало назву «принцип сплати грошей — отримання грошей».
Для стабільного функціонування системи першорядне значення має достовірне планування виробництва, збуту і розподілу. Причому перевага надається стратегічному плануванню над оперативним. З ме¬тою досягнення високої надійності такого плану необхідно вивчати динаміку зовнішнього середовища, насамперед ринку, ідентифікува-ти можливі ситуації і одержувати стратегічні відповіді на питання, що постають у зв’язку з цим. Стратегічне планування, стверджують західні спеціалісти, — надійний інструмент у боротьбі фірм зі своїми конкурентами, в якій використовується практика військової страте-
гії, бо кон’юнктура ринку розглядається як поле битви. У науковому прогнозі, що є основою стратегічного планування, використовують дані минулих періодів, методи екстраполяції. Однак такі моделі ви-користовують настільки, наскільки вони відповідають логіці тех-
нічного прогресу та перспективних перетворень у сфері економіки.
У галузі логістики також застосовується принцип, згідно з яким стра-тегічне планування спрямовується більше на цілі, ніж на процеси, ви-ходячи з того, що творчість неможлива без інновацій. Слід зазначити, що логістика — унікальна сфера творчої діяльності, спрямованої на стратегічну орієнтацію. Та виробленням стратегії поведінки фірм в умовах логістики процес планування не завершується. Стратегічне планування генерує ланцюжок технічних планів, коли ідентифіковані цілі та дії в оперативних ситуаціях на кожен день.
Щоб визначити найбільш оптимальну логістичну систему, не-обхідно розробити її проект. Для цього слід означити три стани: виявлення проблем, планування шляхів їх вирішення і розробка пропозицій щодо створення проекту.
Проектування та планування логістичної системи необхідно починати зі всебічної оцінки поточної ситуації. Мета полягає в то-му, щоб зрозуміти зовнішнє середовище, процес і характерні ха-
рактеристики існуючої системи, а також визначити, які зміни не-обхідні. Це можна зробити, провівши ситуаційний аналіз, котрий дає змогу вивчати внутрішній устрій логістичної системи, оціню-вати ринкове та конкурентне середовище. Вивченню підлягає увесь логістичний процес і кожна логістична функція окремо.
Зміст дослідження залежить від потрібної глиби¬ни аналізу.
Одним з показників реальної ефективності обраної логістич-ної системи може бути її стійкість, тобто дотримування прийня-тих стандартів обслуговування. До них належать параметри, по-роговий рівень сервісу в системі з мінімальними витратами.
Пороговий рівень сервісу, забезпечений логістичною систе-мою з мінімальними загальними витратами, задає основу для
оцінювання сервісних можливостей логістичної системи. Базові можливості системи можливо змінити декількома способами:
1) шляхом зміни кількості складів, що використовує система;
2) зміною часу одного чи декількох функціональних циклів для підвищення швидкості або стабільності операцій;
3) зміною політики формування запасів.
Аналізуючи проект логістичної системи, визначають, по-пер¬ше, достатні або недостатні резерви удосконалення логістики, котрі виправдали б проведення детальних досліджень та аналізу. По-друге, створення концептуальних схем проекту потребує все-бічного вивчення фактичних даних, що допомагає об’єктивно та критично поглянути на існуючі методи роботи. По-третє, в про-цесі створення концептуальної схеми проекту слід чітко визначи-ти можливі варіанти перебудови логістичної системи.
Процес планування логістичного проекту передбачає визна-чення мети та обмежень, розробку стандартів оцінки результатів, вибір техніки аналізу, складання проектного завдання. Визначення мети означає фіксування можливих при перетворенні логістичної системи витрат і рівня сервісу. При цьому необхідно окреслити сегменти ринку або галузі, часові межі досягнення результатів, конкретні параметри діяльності, котрі, як правило, являють со-бою характеристики рівня сервісу.
Аналізують такі питання, як структура замовлень і її зміна, організація отримання замовлень, види інформаційних потоків, види матеріальних та транспортних потоків, переробка та збері-гання вантажів та ін. Головне у внутрішньому аналізі — вияв сфер, в котрих можливе значне удосконалення.
Аналіз зовнішніх факторів спрямований на визначення тенден¬цій ринкового попиту і сервісних потреб споживачів. Основне завдання оцінки ринку — відтворити сприйняття та передбачити коло споживачів. Для цього можна провести опитування клієнтів чи детальне дослідження думки споживачів.
Важливою частиною аналізу є технологічні дослідження, котрі допомагають оцінити наявні та потенційні можливості технології, що використовуються у всіх сферах логістики, включаючи транс¬портування, складування, вантажопереробку, планування та інфор-маційну підтримку. Наприклад, як вплине використана посередни-ками нова технологія вантажопереробки на ефективність логістики? Завдання технологічних досліджень — вияв перспективних на-прямів з удосконалення технологічного процесу логістики.
При прогнозуванні технологічного процесу аналізують техно-логії, котрі використовують конкуренти, зважаючи на обробку замовлень, планування потреб у матеріалах. Особливу увагу при-діляють технологіям вантажопереробки і транспортування.
В оперативних планах зусилля менеджменту зосереджуються вже на діях, наприклад, на процесах збуту та розподілу. У логістиці перевага надається не галузі економіки, а регіону. Територіальна спеціалізація й раціоналізація мають особливе значення для малих і середніх підприємств з незначними циклічними потоками товарів широкої номенклатури. У зв’язку з цим для обслуговування матері-альних потоків доцільно створювати регіональні розподільчі склад-ські центри. Високої ефективності й стабільності логістичних сис-тем можна досягти лише за умови застосування сучасних технічних засобів. Технічною базою для оптимального управління інформа-ційними потоками логістичних систем є багаторівнева АСУ. Тому необхідною умовою високої ефективності логістичних систем є ор-ганічне поєднання логістики з кібернетикою.

 

Яндекс.Метрика >