...
КУРСОВА РОБОТА: Продуктивність праці в галузі рослинництва, шляхи та резерви її підвищення PDF Печать E-mail


ЗМІСТ
Вступ.     3
Розділ 1. Суть продуктивності праці і її роль у розвитку аграрного вироб-ництва в сучасних умовах    6
1.1 Суть і значення продуктивність праці як економічної категорії    6
1.2 Показники продуктивності праці та методика їх визначення    10
1.3 Огляд літератури    14
Розділ 2. Організаційно – економічна характеристика підприємства    17
2.1 Місце розташування, природнокліматичні умови    17
2.2 Спеціалізація підприємства    18
2.3 Ресурсно-виробничий потенціал підприємства: рівень забезпече-ності та ефективності використання    20
2.4 Економічна ефективність виробничої діяльності підприємства     34
Розділ 3. Сучасний рівень продуктивності праці в підприємстві    38
3.1 Натуральні показники рівня продуктивності праці    38
3.2 Трудомісткість виробництва основних видів продукції рослинниц-тва    40
3.3 Вартісні показники рівня продуктивності праці     42
Розділ 4. Основні напрямки підвищення рівня продуктивності праці і зни-ження її трудомісткості    46
4.1 Впровадження досягнень НТП як фактор підвищення продуктив-ності праці    46
4.2 Соціальні фактори зростання продуктивності праці та зниження трудомісткості    47
4.3 Резерви підвищення рівня продуктивності праці     51
Висновки і пропозиції    54
Список використаних літературних джерел    56
Додатки    58

Вступ
Актуальність дослідження. Згідно з рекомендаціями Міжнародної організації праці (МОП) розрізняють поняття "продуктивність" і продуктив-ність праці".
Продуктивність – це ефективність використання ресурсів – праці, капі-талу, землі, матеріалів, енергії, інформації – під час виробництва різних това-рів і надання послуг. Продуктивність дає змогу порівнювати виробництво на різних рівнях економічної системи (на рівні окремого індивіда, цеху, підпри-ємства, організації, галузі й держави) з використаними ресурсами. Під час їх оцінювання необхідно враховувати зростання вартості енергії, сировини, ви-трат, пов'язаних з безробіттям тощо.
Продуктивність праці відбиває ступінь ефективності процесу праці. У її визначенні вихідною категорією є праця.
Продуктивність праці – це ефективність затрат конкретної праці, яка визначається кількістю продукції, виробленої за одиницю робочого часу, або кількістю часу, витраченого на одиницю продукції. Зростання продуктивнос-ті праці означає збільшення кількості продукції, виробленої за одиницю часу, або економію робочого часу, витраченого на одиницю продукції.
У процесі виробництва функцією живої конкретної праці є створення нової вартості, а також перенесення робочого часу, матеріалізованого в речо-вих елементах виробництва, на створюваний продукт. Тому продуктивність праці відображає ефективність як живої, так і сукупної (живої та уречевле-ної) праці. Розрізняють поняття індивідуальної (живої праці) й суспільної (живої та уречевленої) праці.
Продуктивність праці тісно пов'язана з її інтенсивністю. Остання хара-ктеризує ступінь напруженості праці за одиницю часу і вимірюється кількіс-тю витраченої енергії людини. Чим вищий рівень інтенсивності праці, тим вища її продуктивність.
Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність дослідження ку-рсової роботи.
Метою курсової роботи є дослідження продуктивності праці, її ролі в економічному зростанні підприємства, а також аналіз і резерви росту продук-тивності праці на підприємстві.
У відповідності до поставленої мети визначаємо такі завдання:
1.    узагальнити і доповнити тлумачення сутності продуктивності праці як соціально-економічної категорії та ролі у розвитку аграрного виробництва в  сучасних умовах;
2.    проаналізувати фактичний стан і рівень продуктивності праці в га-лузі рослинництва;
3.    дослідити пріоритетні фактори формування рівня продуктивності праці в аграрному виробництві;
4.    визначити основні напрямки та обґрунтувати шлях зростання про-дуктивності праці у сільському господарстві.
Об’єктом дослідження виступає СГК «Україна» Чемеровецького ра-йону Хмельницької області. Досліджуватися будуть наступні економічні процеси: показники рівня продуктивності праці і трудомісткість виробництва продукції, коефіцієнт використання трудових ресурсів різних категорій пра-цівників.
Предметом дослідження є продуктивність праці в галузі рослинницт-ва та організаційно-економічні заходи щодо її підвищення в сільськогоспо-дарському виробництві на сучасному етапі розвитку ринкової економіки.
Методологічною основою дослідження слугують загальні принципи і методи пізнання суспільного виробництва, положення сучасної економічної теорії щодо закономірностей його розвитку в ринкових умовах, системний аналіз рівня продуктивності праці та комплексний підхід до розробки шляхів її підвищення. Аналіз продуктивності праці здійснюється на основі викорис-тання монографічного методу із застосуванням аналітичних (математичних) функцій вимірювання, індексного, графічного, та розрахунково-конструктивний методів вивчення ефективності праці. Визначення основних факторів і шляхів підвищення продуктивності праці проводилось із викорис-танням статистичних групувань та економіко-математичного моделювання.
Джерелом інформації були матеріали первинного обліку, довідкова та спеціальна література, інформаційні видання, використані дані, одержані з мережі «Інтернет», річні звіти підприємства за останні три роки: форма №1 «Баланс підприємства», форма №2 «Фінансові результати», форма №5 «при-мітки до річної фінансової звітності (ІІ основні засоби)», форма №29 с/г «звіт про збір урожаю сільськогосподарських культур», форма№50 с/г «основні економічні показники роботи с/г підприємств», дані статистичної та операти-вної звітності, наукові публікації вітчизняних і зарубіжних вчених.

РОЗДІЛ І ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ ЯК ЕКОНОМІЧНА КАТЕГОРІЯ

1.1 Продуктивність праці як економічна категорія

Живий труд поряд з основним капіталом та змінним капіталом являє собою одним з основних елементів виробничого процесу. Витрати праці ви-значається робочим часом, а результати праці є створена продукція. Одним з основних показників ефективності трудових витрат це продуктивність праці.
Під продуктивністю праці розуміють реалізовану здатність конкретної праці (праці конкретних працівників) в одиницю робочого часу виробляти певну кількість продукції або виконувати відповідний обсяг роботи. З наве-деного визначення випливає, що підвищення продуктивності праці в кінце-вому рахунку зводиться до економії робочого часу. [1, c. 230]
Рівень продуктивності визначається кількістю продукції (обсягом робіт чи послуг), що її виробляє один працівник за одиницю робочого часу (годи-ну, зміну, добу, місяць, квартал, рік), або кількістю робочого часу, що витра-чається на виробництво одиниці продукції (виконання робіт чи послуг).
Методи вимірювання та основні показники, що використовуються в практиці господарювання зображені на рис.2.1
Розрізняють індивідуальну продуктивність (продуктивність живої пра-ці) та продуктивність суспільної (сукупної, тобто живої й уречевленої) праці. У першому випадку враховують тільки витрати праці робітників підпри-ємств, виробництв, на яких виготовляється продукція, у другому – врахову-ється також минула праця, затрачена на попередніх стадіях суспільного ви-робництва й уречевлена в сировині, матеріалах, паливі, енергії, засобах виро-бництва, спожитих в процесі виробництва даної продукції. Підвищення про-дуктивності праці проявляється у тому, що жива праця приводить в дію все більшу масу уречевленої праці.

Дану роботу ви можете отримати по замовленню!

 

Яндекс.Метрика >