КОНЦЕПЦІЯ ЛОГІСТИКИ
Система погляду на те чи інше явище або процес має назву концепція. Виходячи з цього система поглядів на раціона-лізацію господарської діяльності шляхом оптимізації постанов-чих процесів є концепцією логістики.
Під матеріальним потоком розуміють сукупність сировини, матеріалів, напівфабрикатів, які у вигляді предметів праці надхо-дять від постачальників до виробничих підрозділів і, перетворю-ючись там на готові продукти праці, крізь канали розподілу до-водяться до споживачів. Циркуляція охоплює надходження матеріальних ресурсів до складу підприємства, переміщення їх до цеху на початкову операцію транспортування незавершених продуктів праці в межах цеху, між цехами і, нарешті, після закін-чення всіх операцій, переміщення завершених продуктів праці за межі підприємства до сфери їх споживання.
Розгляд цих формально різнорідних, але за змістом єдиних процесів як цілісного комплексу відіграє важливу роль. Зрозумі-ло, що функції, які формують матеріальний потік промислового виробництва, технологічно пов’язані, а обумовлені ними витра-ти — економічно залежні. Це означає, що зміни в одному з видів діяльності впливають на всі інші, а намагання знизити окремі ви-трати можуть призвести до більш високих сукупних витрат.
Концептуальний підхід до розвитку системи логістики передба-чає, що функції логістики розглядають як дуже важливу підсистему загальнофірмової системи. Це означає, що створювати логістичні системи і управляти ними слід виходячи із загальної мети — досяг-нення максимальної ефективності роботи всієї фірми.
Недостатньо оперативні дії служб постачання можуть негатив¬но позначитися на функціонуванні виробничо-диспетчерського відділу, а перебої у роботі останнього, в свою чергу, дезоргані-зують діяльність збутового апарату. Бажання оптимізувати функ-ціонування виробничих підрозділів може призвести до пере-
вантаження складів одними видами продукції та несвоєчасного забезпечення іншими. Низькі витрати на транспортування кош-туватимуть дуже дорого, якщо транспортна служба, намагаючись досягти цього, приносить у жертву швидкість і надійність поста-чання або якщо це вимагає спеціального надто дорогого паку-вання. Більш того, зниження транспортних витрат може стати причиною збільшення витрат на зберігання запасів. Чим більший обсяг партії деталей, що запускаються у виробництво, тим менші витрати на переналадку устаткування. Однак витрати на зберіган¬ня незавершеного виробництва збільшуються. І навпаки, зі змен¬шенням обсягу партії витрати на зберігання знижуються, а витра-ти на переналадку збільшуються. Розміщення виробничих по-
тужностей, складів, пунктів технічного контролю впливає на транспортні витрати.
Ще кілька років тому основні проблеми, якими займалися розроб¬ники логістичних систем, поставали у галузі фізичних потоків това-рів та сировини. Під інформаційним забезпеченням фізичного логі-стичного процесу руху товарів від постачальника до споживача
малася на увазі лише супроводжувальна інформація. Однак з роз-
витком та поширенням логістичних систем на підприємствах і фір-мах дедалі більше почала відчуватися необхідність у їх вдоскона-ленні й впровадженні у практику таких логістичних інформаційних систем, які б давали змогу органічно поєднувати і зводити в одне ціле усі логістичні субсистеми. Формування інформаційної систе-
ми — складний і багатоплановий процес, в якому використовують-ся всі досягнення сучасної інфор¬маційної технології, новітні ком¬п’ютерні системи, кожна з яких робить можливим успішне керівни-цтво виробничими процесами через використання адекватної інфор¬маційної техніки, методів та форм інформа¬ційного забезпечення усієї логістичної системи у цілому. Нові зав¬дання, що постають пе-ред організаторами та керівниками ви¬робництва у галузі втілення у життя логістичних принципів, вик¬ликають необхідність створення інформаційної інфраструктури, яка дає змогу збирати, обробляти і трансформувати інформацію, виходячи з конкретних потреб. Успіш¬ний процес функціонування передбачає ідентифікацію, стандарти-зацію джерел інформації, її обробку та передавання. Досягти цього можна шляхом створення комп’ютерної мережі виробництва. Про можливості такої системи можна скласти уявлення на прикладі ко-мунікаційних мереж за¬хідноєвропейських філіалів IBM. Усі вироб-ничі підрозділи фірми IBM у Німеччині об’єднані з метою інформа-ційного забезпечення через комп’ютерну мережу, що є основою комунікаційної системи PROFS (Professional Office). Ця система дає змогу кожному, хто увійшов до неї, зв’язатися з будь-яким іншим підрозділом фірми. Сьогодні більш як 26 тис. із 30 тис. загалом пра-цівників німець¬кого філіалу IBM об’єднані в цю систему. Виробни-ча мережа поряд із системою PROFS створює інфраструктуру для усього інформаційного потоку фірми. Разом з тим, ця мережа — ін-тегральна основа іншої перспективної мережі, що об’єднує більш як 300 тис. працівників IBM у Західній Європі.
Інформаційне забезпечення логістики потребує і відповідного програмного забезпечення, завдяки якому вся логістична система, починаючи з рівня субсистем і закінчуючи фірмою в цілому, працю-вала б як єдине ціле. Головне завдання в цьому напрямі — об’єднати всі підрозділи, створивши інфраструктури (комунікаційної та інфор-маційної системи). Це дасть змогу кожному суб’єкту, залученому до процесу, бути зв’язаним з будь-яким іншим суб’єктом загального ви-робничого процесу. Комунікаційна система має охоплювати всіх по-стачальників та замовників даного підприємства.
Інформаційна логістика дає нові можливості, завдяки яким вся необхідна інформація складається відповідно до розроблених нею принципів у чітку систему, основна функція якої — одержання, об-робка та передавання необхідної інформації. На думку авторитет-них спеціалістів ряду компаній, інформаційна інфраструктура, що створюється на базі сучасних швидкодіючих ЕОМ та відповідного програмного забезпечення як у межах окремих виробничих оди-ниць, так і у всій фірмі в цілому, перетворює інформацію з допоміж¬ного (обслуговуючого) фактора на самостійну виробничу силу, яка в змозі, на відміну від інших факторів, швидко підвищити продук-тивність праці й мінімізувати витрати виробництва. Але, незважаю-чи на вже доведену на практиці ефективність застосування інфор-маційної логістики, вона є лише одним з елементів загальної системи логістики і її успішне функціонування можливе лише в разі переходу на логістичні принципи всього виробництва. В свою чер-гу, комплексний логістичний підхід у сфері закупівель, транспорту-вання, складування, виробництва та збуту продукції абсолютно не-можливий без відповідного інформаційного забезпечення.
Основні положення концепції логістики:
1. Реалізація принципу системного підходу. Тобто оптимізація матеріального потоку може відбуватися як у межах всього підпри-ємства, так і його окремих підрозділів. Однак досягти максимально-го ефекту можна лише оптимізувавши або сукупний матеріальний потік від первинного джерела сировини до кінцевого споживача, або окремі його значні ділянки. При цьому всі ланки матеріального лан-цюжка, тобто всі елементи макрологістичних та мікрологістичних систем мають працювати як єдиний злагоджений механізм.
2. Відмова від випуску універсального технологічного та під-німально-транспортного устаткування та використання облад-нання, яке відповідало б конкретним завданням та умовам. Опти-мізація потоків за рахунок використання відповідного облад¬нання можлива лише за умови випуску і масового використання широкої номенклатури різноманітних засобів виробництва. Іншими словами, для того щоб застосувати логістичний підхід до уп¬равління матеріальними потоками, необхідно мати високий рівень науково-технічного розвитку.
3. Розвиток дрібносерійного виробництва, як вимагає ринок. При цьому необхідно щоб тривалість виробничого циклу від мо-менту придбання матеріальних ресурсів до відвантаження готової продукції споживачу була мінімальною. Тож слід скоротити час технологічної обробки матеріалів, а також усіх процесів пов’я¬заних із закупівлею сировини та матеріалів.
4. Гуманізація технологічних процесів, створення належних умов праці. Одним з елементів логістичних систем є кадри, тобто спеціально підготовлений персонал, який з необхідним ступенем відповідальності виконував би свої функції. Логістичний підхід зміцнює суспільну значущість діяльності у сфері управління мате-ріальними потоками, створює об’єктивні передумови залучення до галузі кадрів, які володіють більш високим потенціалом праці. При цьому умови праці мають удосконалюватися адекватно.
5. Підрахунок логістичних витрат протягом усього логістич-ного ланцюга. Одним з основних завдань логістики є мінімізація витрат, пов’язаних з доведенням матеріального потоку від пер-винного джерела до кінцевого споживача. Розв’язання цього зав¬дання можливе лише за умови, що система підрахунку витрат
виробництва та обігу дає змогу визначити витрати на логістику. Таким чином, з’являється важливий критерій відбору оптималь-ного варіанта логістичної системи — мінімум сукупних витрат протягом усього логістичного ланцюга.
6. Розвиток сервісу на сучасному рівні. На сьогодні можли-вос¬ті різкого підвищення якості більшістю виробників продук-ції об’єктивно обмежені. Тому зростає кількість підприємств, які звертаються до логістичного сервісу як засобу підвищення конкурен-тоспроможності. Коли на ринку є кілька постачальників ідентичного товару приблизно однакової якості, перевага буде віддана тому з них, хто спроможний забезпечити більш високий рівень сервісу.
7. Спроможність логістичних систем до адаптації в умовах ринку. Поява великої кількості різноманітних товарів та послуг призводить до невизначеності попиту на них, обумовлює різкі ко-ливання якісних і кількісних характеристик матеріальних потоків, що проходять крізь логістичні системи. В цих умовах спромож-ність логістичних систем до адаптації, викликаної змінами, що від¬буваються у навколишньому середовищі, є важливим фактором стійкого становища на ринку.
Діяльність у галузі логістики має кінцеву мету, яка дістала
назву «Шість правил логістики»:
1. Товар — за потребою.
2. Якість товару — висока.
3. Кількість — достатня.
4. Час доставки — найзручніший.
5. Місце доставки — куди потрібно.
6. Витрати — мінімальні.
Мета логістичної діяльності досягається тоді, коли ці шість умов виконано, тобто коли потрібний товар високої якості, необ-хідної кількості, у найзручніший для замовника час буде достав-лено у зазначене ним місце з мінімальними витратами.
Концепція логістики передбачає такі напрями:
•    формування господарчих зв’язків;
•    визначення потреби в обсягах і напрямах перевезень продукції;
•    визначення послідовності проходження продукції через пункти складування;
•    оперативне регулювання поставок та перевезень;
•    формування й управління надлишками;
•    розвиток складського господарства;
•    надання комерційних та транспортно-експедиційних послуг.

© А. Г. Кальченко, 2003
ISBN 966-574-484-4    © КНЕУ, 2003