...
ФОРМИ ЛОГІСТИЧНИХ УТВОРЕНЬ ЗА КОРДОНОМ PDF Печать E-mail

ФОРМИ ЛОГІСТИЧНИХ УТВОРЕНЬ ЗА КОРДОНОМ
У попередніх параграфах було викладено теоретичні та методологічні засади логістики. Тепер доцільно розглянути до-свід зарубіжних країн, які досягли неабияких результатів у галузі логістики. Слід зазначити, що у розвинутих зарубіжних країнах ці досягнення різного рівня досконалості. Обстеження 500 захід-ноєвропейських компаній (26 % компаній ФРН, 20 — Голландії, 17 — Великобританії, 16 — Франції, 11 — Бельгії, 10 % — Іспанії), які представляють 30 різних галузей економіки, виявило чотири стадії розвитку логістики. На першій стадії, якій притаманне не-регулярне добове логістичне планування, перебувають 57 % об-стежених фірм. На другій — 20 % компаній, які нерегулярно зай¬маються питаннями застосування логістики, але вживають заходів щодо її використання вже на тижневий строк, пов’язуючи свої дії з бюджетом і зниженням витрат виробництва. Третя й че-тверта стадії розвитку логістики характеризуються впроваджен-ням її інтегрованої системи, що охоплює доставку товарів від по-стачаль¬ника матеріалів до кінцевих споживачів готової продукції. На цих стадіях розвитку перебувають лише 23 % компаній. Вони розробляють довгострокові плани функціонування забезпечення (на місяць і більш тривалий термін), одночасно приділяючи велику увагу вивченню попиту. В огляді, складеному за результатами об-сте¬ження, зазначається, що завдяки використанню логістики про-дуктивність праці робітників фірм, зайнятих у процесі транспор-тування вантажів, зросла в цілому на 9,9 %. У той же час на 60 % обстежених фірм, де вдалося підвищити якість транспортного об-слу¬говування, зниження собівартості не спостерігалося.
Зусилля, пов’язані з удосконаленням складування та транспор-тування вантажів, спрямовувалися на розробку заходів, що забезпе-чили б як повільну, так і швидку віддачу вкладених коштів. Практи-ка показала, що швидко покриваються кошти, вкладені в аналіз слабких місць господарської діяльності фірм чи окремих ланок ло-гістичного ланцюжка, у впровадження нормативної продуктивності праці, застосування стимулюючої оплати праці. Повільно відшко-довуються витрати на механізацію складування, будівництво скла-дів великої місткості, автоматизацію технологічних процесів. За да-ними обстеження, серед фірм, які вдавалися до заходів першої групи, 44 % спрямовували їх на аналіз вузьких місць господарської діяльності чи окремих ланок логістичного ланцюжка, 32 % — на впровадження нормативної продуктивності праці і 14 % — на за-стосування стимулюючої оплати праці. Серед фірм, що вживали за-ходів другої групи, 47 % спрямовували кошти на механізацію скла-дування, 23 % — на автоматизацію технологічних процесів.
З метою прискорення впровадження логістики у господарську практику фірм, за кордоном почали створювати консультативні ради. Так, на підприємствах Франції у середині 80-х років налічу-валося близько 50 рад, які займалися логістикою. Як правило, такі ради зосереджують свою діяльність на одній з ланок логістично-
го ланцюжка (наприклад, транспорті) чи двох-трьох ланках, але в комплексі з іншими її елементами. Консультації також надають-
ся різним зовнішнім фірмам. Адміністрації фірм звертаються до консультативних рад для діагностування стану логістики на під-приємстві. Ради здійснюють також дослідження у галузі логістики, розробляють пропозиції щодо її удосконалення, проводять заняття з вивчення проблем логістики, переймають досвід інших фірм. На консультантів покладається виконання таких функцій:
•    визначення стратегічних аспектів логістики, необхідність
в яких виникає, наприклад, у разі зміни стратегії фірм чи при розробці нових ринкових концепцій і методів виробництва;
•    розгляд оперативних аспектів логістики (наприклад, аналіз витрат з логістики, оптимізація існуючих систем управління, стан¬дартизація пакувань тощо);
•    оперативне планування, пов’язане, наприклад, з впроваджен¬ням методу «точно у строк», нових автоматизованих систем складу-вання і транспортування;
•    планування перевезень (наприклад, оптимізація парку транс¬портних засобів, методів перевезення небезпечних вантажів з урахуванням вимог охорони навколишнього середовища).
Вибираючи послуги зовнішніх консультантів, що надаються фахівцями бюро (наприклад, у Швейцарії їх налічується близько 30) і окремими особами, рекомендується оцінювати їх діяльність, ви-ходячи насамперед з таких критеріїв:
•    правильність запропонованих консультантами рекомендацій;
•    рівень реалізації пропозицій, висловлених у ході консультації;
•    досвід розв’язання питань;
•    кваліфікація консультанта;
•    ціна, умови, строк надання консультативних послуг;
•    ступінь деталізації документації на окремих етапах плану-вання логістики;
•    досвід спільної роботи консультанта із замовником.
Від замовника при цьому вимагається дотримання таких умов: чіт-ке формулювання мети дослідження та обсягу робіт, розподіл склад-ного завдання на окремі етапи, спільна робота консультанта зі спеціа-лістом фірми, чітке визначення очікуваного результату консультації.
Крім консультативних рад, на транспорті ряду країн почали використовувати логістичні організації у вигляді спеціальних центрів чи інших структур. У Франції, наприклад, такі центри іс-нують як на регіональному, так і на національному рівні.
На залізницях розвинутих країн створені й інші транспортні орга-нізації, які надають логістичні послуги, наприклад, організації з екс-педиторської діяльності, що відповідають за доставку вантажу, вклю-чаючи його перевезення у змішаних сполученнях. У Франції, наприк¬лад, такою організацією є Koening Service Logistiques з кількістю служ¬бовців — 250 осіб. Ця організація надає послуги з будь-якої логістичної операції, пов’язаної з перевізним процесом: залагоджує митні
формальності, гарантує швид¬кість доставки й збереження вантажу.
Генерацією ідей, обміном досвідом, визначенням наукових та прак-
тичних підходів у стратегії й тактиці логістики у розвинутих країнах займаються національні та міжнародні спеціалізовані товариства і асо¬ціації, які об’єднують промислові фірми та наукові організації.
Такі об’єд¬нання мають свої дослідницькі центри з добре розвиненою методикою аналізу ситуації в промисловості, консультативні відділи, банки інформації, учбові центри. У деяких країнах існує кілька націо¬нальних асоціацій. Зараз тільки в Європі налічується понад 20 на¬ціональних асоціацій, які є членами Європейської асоціації логістики. Європейська асоціація логістики виконує приблизно такі самі функ-ції, як і національні асоціації, але вже у межах всього регіону країн—членів цієї асоціації. Аналіз стану розвитку логістики у розвинутих країнах на сучасному етапі, різноманітність форм логістичних утво-рень у динамічних та ринкових умовах дає змогу зробити висновок про високу ефективність застосування цієї економічної концепції.
Концепція логістики набуває дедалі ширшого використання. У США вона розглядається у вищих ешелонах управління корпора-ції як ефективний мотивований підхід до управління з метою зни¬ження витрат виробництва. Ця концепція лежить в основі економіч-ної стратегії фірм, коли логістика використовується як знаряддя у конкурентній боротьбі і розглядається як управління процесами планування, розміщення й контролю за фінансовими і людськими ресурсами. Такий підхід дає змогу забезпечити тісну координацію логістичного забезпечення ринку та виробничої стратегії.
У 80-ті роки концепція логістики набула значного поширення у США. І однією з основних причин цього стало дерегулювання еконо-міки, яке особливо зачепило транспортну сферу. Їй був повернений статус вільного ринку. Концепція логістики набуває зовнішньоеконо-мічного характеру, впроваджуючись у практику транснаціональних корпорацій. Цьому значною мірою сприяло те, що в результаті нової хвилі НТР відбувалося неодноразове зниження вартості комп’ютерної техніки та комерціалізація галузі виробництва мікрокомп’ютерів.
Важливою складовою успішного функціонування логістики є ефективне використання трудових ресурсів. Застосування прин-ципів логістики сприяє істотному підвищенню продуктивності праці. Так, у США, починаючи з 80-х років, вона щороку стабіль¬но зростає на 3 %.
Для зменшення ризику, пов’язаного зі складністю реалізації про-дукції, фірми дедалі ширше застосовують сегментну маркетингову стратегію, що потребує добре відрегульованого розподілу. Система доставки чи замовлення в одному сегменті може зовсім не відповіда-ти вимогам іншого сегменту. Провідні фірми США пильно стежать за високим рівнем обслуговування основних споживачів. Усталені стандарти широко рекламуються, доводяться до відома споживачів, чиї потреби детально вивчаються. Як свідчать статистичні дані, одна з п’яти фірм встановлює жорсткі стандарти обслуговування й гнучко їх регулює, підтримуючи тісний зворотний зв’язок з покупцями. Але тільки 20 % американських фірм застосовують логістичну концепцію на такому рівні, який дає змогу одержувати конкурентні переваги. Нині увага промислового менеджменту прикута до проблем логісти-ки, оскільки у його середовищі дозріло усвідомлення того факту, що концентрація зусиль для підвищення ефективності окремих процесів постачання є безперспективною.

 

Яндекс.Метрика >