...
ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА ВИДИ ВИТРАТ У ЛОГІСТИЦІ PDF Печать E-mail

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА ВИДИ ВИТРАТ У ЛОГІСТИЦІ
Логістика має високий потенціал економічної ефектив-ності. Це підтверджується відносно короткою історією розвитку практичної логістики. Він виявляється у високому рівні організації виробництва і, як наслідок, в економії матеріалів і коштів. Ефект, у свою чергу, залежить від масштабів поширення логістики. За да-ними західноєвропейських учених, у Західній Європі в комерцій-ній та виробничій діяльності приблизно 64 % підприємств та фірм тією чи іншою мірою виявляються логістичні функції.
Ефективність логістики конкретизується такими натуральними показниками, як: 1) рівень запасів; 2) час проходження матеріалів по логістичному ланцюгу; 3) тривалість циклу обслуговування замовлення, якість та рівень сервісу; 4) розміри партії вантажів; 5) рівень використання виробничих потужностей; 6) маневреність, адаптивність та стійкість роботи.
Проблема зменшення запасів при доставці вантажів точно в строк дуже актуальна. Це одна з центральних проблем логістики. Підрахо-вано, що змертвіння капіталів у запасах досягає більше 1/3, на утри-мування запасів припадає від 20 до 40 % усіх витрат споживача, включаючи витрати на транспортно-складські операції. Доставка ван¬тажів точно в строк дає змогу удвічі скоротити час на виконання за-мовлення споживача, на 50 % зменшити запаси і на 50—70 % — три-валість виконання замовлення на підприємстві, що виготовляє продукцію. Аналіз показує, що в разі реалізації фірмою принципу до-ставки вантажів «точно в строк» на 60 % знижуються запаси матеріа-лів та комплектуючих виробів, на 40 % — витрати на перевезення вантажів, на 40 % — витрати на матеріали, на 28 % підвищується якість постачання матеріалів. Якщо прийняти витрати на логістику за 100 %, то частка окремих її складових становить: перевезення магіст-ральним транспортом — 28—30—46 %; пакування — 15—20—25 %; управління — 5—10—15 %; інші, в тому числі й на обробку замов-лень, — 5—10—17 %. Наведена структура витрат на логістику вра-ховує не лише особливості організації виробництва та економіки окремих підприємств і фірм, а й різні підходи до групування та каль-куляції витрат. Так, при застосуванні логістичної системи «Ритм» (див. підрозд. 3.6) враховують її технологічні особливості при оплаті транспортних послуг. Коли вантажі перевозяться у власних вагонах підприємств (а при їх обертанні за загальною мережею залізниць це пов’язано з обмеженням маси вантажів і швидкості руху), витрати по залізничному транспорту треба компенсувати за рахунок уведення договірних тарифів, розміри яких мають покривати додаткові витра-ти залізниць і водночас забезпечувати економічний ефект від впрова-дження цієї технології. У разі суворого дотримання договорів з боку як залізниць, так і клієнтів можна скоротити розміри «мертвого» ка-піталу в запасах, знизити потребу в складських приміщеннях, вивіль-нити матеріальні й трудові ресурси за рахунок ліквідації додаткових перевантажень вантажів та підвищення їх збереженості. Наприклад, металурги, що одержують близько 400 млн т сировинних продуктів на рік, можуть одержувати їх як через склади, так і з вивантажуван-ням прямо в бункери доменних печей. Тоді обсяг вантажних робіт може скоротитись у 4 рази, що сприятиме збереженню якості сиро-вини. Адже лише за одне вивантажування та завантажування коксу до 27 % його стає непридатним для виробництва металу.
Основними в логістиці є витрати: 1) на транспортування; 2) по¬дальше складування товарів; 3) зберігання товарно-матеріальних за¬пасів; 4) одержання, відвантажування та пакування товарів; 5) ад¬міністративні та на обробку замовлень. Основні статті витрат заготі-вельної логістики — транспортні, а також на управлінську діяльність та виконання ряду інших операцій. В економічній літературі, що ви-світлює проблеми логістики, виділяють три види витрат: 1) закупі¬вельні; 2) витрати на утримання запасу; 3) збитки від відсутності про-дукції. До першої групи належать витрати, пов’язані з оформленням замовлень та договорів, встановленням зв’язків з постачальниками. Сюди ж входять транспортні витрати, якщо вартість перевезення не включається до вартості товару, а також витрати, пов’язані зі складу-ванням та одержанням замовлень. До другої групи належать витрати, що передбачаються на утримання запасу. Вони визначаються витрата-ми на складське зберігання про¬дукції протягом певного часу і безпосе-редньо залежать від обсягу вантажу, що складується. До третьої групи належать збитки, яких зазнає виробник у разі відсутності продукції. Основні витрати при складуванні пов’язані з виконанням таких видів операцій: 1) приймання продукції з виробництва; 2) скла¬ду¬вання та зберігання продукції; 3) підготовка продукції до відванта¬ження (ком-плектування партії постачання, пакування, маркування); 4) доставка продукції до місця відправки та здавання її транспортній організації для перевезення; 5) облік наявності і руху готової продукції на складі.
Фірма має вирішити питання про необхідну кількість пунктів зберігання. Чим більше таких пунктів, тим швидше можна достави-ти товар споживачам. Однак при цьому зростають витрати. Рішення про кількість пунктів зберігання слід приймати, пов’я¬зуючи між со-бою проблеми рівня сервісу для споживачів та витрат з розподілу.
Для скорочення часу та витрат обороту важливе створення на основних транспортних маршрутах великих, технічно оснащених терміналів та складських пунктів, на яких широко використовують-ся пакети й піддони, завдяки чому, зокрема, зменшується обсяг ван-тажно-розвантажувальних робіт, час та витрати на їх виконання.
Без сумніву, орієнтація на мінімізацію витрат залишається актуальною, але за умови оптимального поєднання витрат основ-ного та оборотного капіталу, використаного у межах ринкової стратегії та прибутку, що він його приносить. Таким чином, стра-тегія матері¬ально-технічного забезпечення компанії має цілком підпорядковуватися ринковій стратегії. Успішна реалізація остан-ньої — гарант досягнення високого рівня рентабельності фірми.
Показники оцінки роботи логістичних підрозділів поділяються на внутрішні та зовнішні. Система оцінки за внутрішніми показ-никами призначена для порівняння результатів діяльності (опе-рацій і процесів) з попередніми результатами аналогічної діяль-ності. Логістичні показники в цьому разі розподіляють за такими категоріями: витрати, обслуговування споживачів, продуктивність, управління активами, якістю. Найбільш ефективна логістика у ви-значенні розміру витрат на логістичні процеси (транспортування, зберігання, планування та ін.).
Їх складає загальна грошова сума витрат або грошова сума в розрахунку на одиницю продукції.
До показників, пов’язаних з обслуговуванням споживачів, від¬носять: норму насиченості попиту, дефіцит запасів, своєчасність доставки, тривалість виконання циклу обробки замовлення, кіль-кість претензій.
Одним з найважливіших показників є продуктивність. Вона визначається відношенням між кінцевим результатом (обсягом вироблених товарів або послуг) і обсягом ресурсів, що спожива-ються для отримання результатів.
Типовими показниками логістичної продуктивності є кількість відвантажень, котра припадає на одного працівника, кількість за-мовлень у одного торговельного агента та ін.
Предметом оцінки активів може бути ефективність викорис-тання капіталу, котрий вкладено у спорудження й обладнання, а також оборотного капіталу в запасах. Логістичні потужності облад-нання і запаси можуть становити велику частку активів фірми.
Показники якості використовують не тільки для виявлення ефективності окремих операцій, а й для комплексу операцій. До них відносяться показники обороту запасів, кількість претензій та повернень товару від споживачів та ін.
Коли внутрішні показники необхідні для управлінського конт¬ролю над роботою логістичних систем, то зовнішні оцінки необ-хідні для виявлення та реалізації споживчих очікувань. Важли-вим компонентом в цьому можна вважати сприйняття робо-
ти логістів споживачами. Як уже розглянули раніше, оцінюван-
ня здійснюється, виходячи з доступності запасів, інформації, спо-собу вирішення актуальних проблем, сервісної підтримки про-
дукту.
Основною часткою мікрологістики слід вважати розподільчу логістику.
До показників, котрі характеризують роботу логістики, пов’язану з розподілом готової продукції, відносять: 1) частоту оборотності усіх запасів, яку визначають як відношення розміру товарообороту до об-сягу складських запасів; 2) загальні витрати на матеріально-технічне постачання з розрахунку на одиницю товарообороту; 3) ступінь готов¬ності постачальника (%), який визна¬чають як частку від ділення об-
сягу потреб, що задовольняються в зазначений термін, на загаль-
ний обсяг потреб; 4) витрати на логістику (% від загальних витрат); 5) швидкість обертання матеріальних ресурсів по окремих складах; 6) витрати на відправлення одиниці продукції; 7) витрати на тонно-кілометр вантажів, що перевозяться; 8) завантаження складу та парку транспортних засобів; 9) ступінь ризику, пов’язаного зі складуванням запасів.

 

Яндекс.Метрика >