...
Статева потреба і статева поведінка PDF Печать E-mail

Статева потреба і статева поведінка

Кожній нормальній людині природою дана необхідність (потреба) в продовженні роду. Проте на відмі¬ну від тварин прояви цієї потреби втрачають свій виключно біологічний зміст і набувають великого соціального значення. Відношення чоловіка до жінки є одним з найважливіших показників того, в якій мірі конкретна людина може розглядатися як повноцінна соціальна істота. На основі цього відношення можна визначити загальну культуру людини. В міру розвитку людини як особистості, в міру її духовного збагачення змінюється її статева потреба і статева поведінка.
Задоволення статевої потреби в елементарному його розумінні – це до¬сягнення при статевому контакті з жінкою специфічного фізіологічного відчуття. Але задоволення стає по-справжньому повноцінним лише при наяв¬ності в ньому другого елементу – емоційного. У повноцінного, розвинутого в соціальному плані чоловіка статевий контакт лише в тому разі може при¬нести задоволення статевої потреби, якщо він сприймає і переживає факт присутності задоволення у жінки, і, лиш сприймаючи це, чоловік в повній мірі може бути задоволений сам. Аналогічно і відношення жінки до чоло¬віка.
Лише єдність і цілісність двох елементів – фізіологічного і психологіч-ного – можуть сприяти виникненню відчуття статевого збудження у осіб високого розвитку особистості. І навпаки, у соціально малорозвиненої лю¬дини все зводиться лише до фізіологічного компоненту. В міру розвитку суспільства, його культури, кохання закономірно стає головним мотивом шлюбу. Поряд з цим спостерігаються і протилежні тенденції. Багато з тих, що вступають до шлюбу, не можуть відрізнити кохання від закоханості або захоплення, не можуть розібратися в особистих якостях своїх вибраних. Деякі особи низького загального рівня  культури нерідко впадають в первісний дикий стан щодо прояву сексуальних інстинктів.
Ранній початок статевого життя. Важливою потребою статевого життя є питання про раннє статеве життя. Небажані наслідки раннього статевого життя полягають в зниженні рівня фізіологічної реактивності організму людини і в психологічній травматизації особистості. Будь-які форми статевих відносин у молодому віці, що не супроводжуються позитивними емоціями, можуть призвести до психічних травм. Безумна гра в “секс” спустошує і без того ще бідний внутрішній світ підлітка, робить його цинічним, розв’язним, не здатним на глибокі почуття. Досить часто ранній вступ в статеві відносини проходить на фоні вживання спиртних напоїв і нерідко з випадковими людьми. Усе це сприяє формуванню у підлітка антисуспільних поглядів, які згодом приводять його до лав неповнолітніх правопорушників.
Настання статевої зрілості не означає, що всі органи і системи організму завершили свій розвиток. Загальне фізичне дозрівання настає на 3-4 роки пізніше статевої зрілості. В цей період продовжується ріст і розвиток кістково-м’язової, серцево-судинної і дихальної систем, залоз внутрішньої секреції, вдосконалюється нервова діяльність, формується особистість людини. Значить, статеве стримування до періоду повного завершення фізичного розвитку не тільки не шкідливе, але навіть корисне, бо при цьому не порушується гармонійність розвитку.
Рано почате статеве життя являє собою велике фізіологічне навантаження, виснажує слабкий організм, негативно впливає на його фізичний стан. Воно може призвести до передчасного старіння, бути причиною імпотенції в майбутньому. Випадкові сексуальні зв’язки, з яких, звичайно починається раннє статеве життя, приховують в собі небезпеку зараження венеричними хворобами та ВІЛ-інфекцією, які несуть велику небезпеку для здоров’я. Дівчата, крім цього, можуть розплачуватися за це різними гінекологічними захворюваннями або настанням вагітності. Вагітність, як правило, стараються перервати, що може бути причиною розвитку багатьох хвороб і неплідності. Якщо ж вагітність буде збережена, то в багатьох випадках відсутність у юної матері життєвого досвіду і економічної самостійності несприятливо впливає як на організм молодої жінки, так і на стан здоров’я й дитини. Тим більше, що фактичні батьки таких дітей через соціально-громадянську незрілість, а також внаслідок недостатньої моральної вихованості далеко не завжди спішать заявити про своє батьківство і брати на себе відповідні обов’язки.
Не слід забувати і про інші сторони цієї проблеми. Дитина швидко під-росте і поцікавиться, де його тато. Що і як відповість йому мати? І чи не захоче вона ще до цього в судовому порядку поставити питання про приму¬сове встановлення батьківства? Про це не зайве пам’ятати представникам чоловічої статі, які є занадто великими прихильниками “статевої свободи”. Тому не слід недооцінювати тих моральних втрат, які є наслідком хаотичного статевого життя, моральне спустошення, невміння цінувати ра¬дості справжнього кохання, щастя сімейного життя. Батькам не варто за¬спокоюватися тим, що молоді люди наберуться розуму, а тоді все налаго¬диться. Сексуальна розкованість молодості набирає характеру звички, і, в кінцевому рахунку, подружня вірність підмінюється позашлюбними стате¬вими зв’язками, які загрожують здоровому моральному клімату в сім’ї і міцності шлюбу. Таким чином, шкода раннього статевого життя зводиться до фіксації примітивного рівня міжстатевих відносин, як єдино можливо¬го, до спрощеного вузького погляду на жінку, і нездатності розібратися в її щиросердечних якостях, до втрати можливості розвиватися як особистість в процесі взаємовідно-син з нею, а інколи до вироблення відкрито антисо¬ціальних установок.
Безпідставним є переконання підлітка про шкоду утримання. Спеціа-лісти вважають, що молодим людям до 24-25 років статеве утримання не шкідливе, навпаки, воно сприяє підйому загального тонусу організму, вит-ривалості, покращенню працездатності, кращому формуванню організму. Продовжити утримання – значить продовжити період росту і розвитку, дуже рано вступити в статеве життя – отже поставити під загрозу і здоров’я, і красу, і творчі можливості.
За твердженням сексологів, в оцінці чоловічої і жіночої сексуальності треба виходити з двох понять: сила бажання (тобто рівень вираження ста-тевого потягу), особливості його прояву (тобто статева поведінка). Вважа-ється доведеним, що сила статевого потягу приблизно в однаковій мірі влас¬тива представникам чоловічої і жіночої статі, прояв же цього бажання в них суттєво відрізняється. В чоловіків переважає прагнення до статевого акту. Звідси випливає активний “наступальний” характер поведінки в сек¬суальних взаємовідношеннях. В жінок більше виражене прагнення до до¬тиків, тісного контакту з коханим. Звідси велика тяга жінок до ласок, поці¬лунків, погладжування і т.п., завдяки яким в них з’являється і зростає ста¬теве збудження і бажання фізичної близькості. Такий своєрідний розподіл ролей аж ніяк не означає, що тільки чоловіки проявляють статеву активність, а жінки відіграють пасивну роль. Тому винуватцями вільних статевих зв’язків не слід вважати тільки юнаків, чоловіків або тільки дівчат, жінок.

 

Яндекс.Метрика >