...
Реферат на тему “Головний мозок” PDF Печать E-mail


ВСТУП

Головний мозок, із навколишніми його оболонками знахо-диться в порожнині мозкового черепа. Верхня вентральна поверхня головного мозку за формою відповідає внутрішній увігнутій повер-хні зводу черепа. Нижня поверхня - основа головного мозку, має складний рельєф, що відповідає черепним ямкам внутрішньої осно-ви черепа.
Маса мозку дорослої людини коливається від 1100 до 2000 грам. Протягом від 20 до 60 років маса й об'єм залишаються максималь-ним і постійним для кожного індивідуума .
При огляді препарату головного мозку добре помітні три його найбільш великі складові частини. Це парні півкулі великого мозку, мозочок і мозковий стовбур.

ПІВКУЛІ ВЕЛИКОГО МОЗКУ
в дорослої людини - це найбільш сильно розвинена, сама велика і функціонально найбільш важлива частина ЦНС. Відділи півкуль прикривають собою всі інші частини головного мозку. Права і ліва півкулі відділені одна від одної глибокою подовжньою щілиною вели-кого мозку, що досягає великої спайки мозку, або мозолистого тіла.
У задніх відділах подовжня щілина впадає в поперечну щілину великого мозку, що відокремлює півкулі від мозочка.
На вентральній, медіальній і нижній поверхнях півкуль головного мозку розташовані глибокі і дрібні борозни. Глибокі борозни розділяють кожну з півкуль на долі великого мозку. Дрібні борозни відокремлюють один від од-ного звивини великого мозку. Нижня поверхня, або основа, головного мозку утворена вентральними поверхнями півкуль великого мозку, мозочка і вент-ральними відділами мозкового стовбура.
До задньої поверхні зорового перехрещення прилягає сірий бугор, нижні відділи якого витягнуті у вигляді трубки, що звужується поступово до низу . лійки. На нижньому кінці лійки розташовується округле утворення - гіпофіз. До сірого бугра примикають два білих кульоподібних підвищення - сосцеви-дних тіл.
Позаду від зорових трактів значні два подовжні білих валики - ніжки моз-ку, між якими знаходиться заглиблення - міжніжкова ямка. Дно її утворено задньою продірявленою речовиною. Ще далі розташовується широкий попе-речний валик - міст. Латеральні відділи мосту продовжуються в мозочок, створюючи його середні мозжечкові ніжки.
Каудальні відділи моста довгастого мозку подані медіально розташова-ними пірамідами, розділеними одна від одної передньою серединною щіли-ною, а латерально - оливами.
Огляд медіальної поверхні півкуль великого мозку , деяких деталей мозко-вого стовбура і мозочка ставати можливим при проведенні серединного роз-різу по подовжній щілині великого мозку .
Велика медіальна поверхня півкуль великого мозку нависає над значно меншими по розмірах мозочком і мозковим стовбуром. На медіальній повер-хні півкуль, як і на інших поверхнях, значні борозни, що відокремлюють од-ну від одної звивини.
Ділянки лобової, тім'яної і потиличної долі відділені від мозолистого тіла однойменною борозною.

Серединна частина мозолистого тіла зветься стовбур. Передні відділи його загинаються до низу, створюючи коліно мозолистого тіла. Ще більш донизу мозолисте тіло потоншується і переходить у дзьоб мозолистого тіла. Задні відділи мозолистого тіла в середньої його частини відокремлюється тонка біла пластинка, яка називається тілом зводу. Поступово відділяючись від мозолистого тіла і створюючи дугоподібний вигин вперед і донизу, тіло про-довжується в стовп зводу, що закінчується сосцевидним тілом, позаду - у ні-жки зводу. Між стовпами зводу поперечно проходить пучок нервових воло-кон, помітний на зрізі у вигляді білого овалу, - це передня спайка мозку. Як і волокна мозолистого тіла, що йдуть поперечно, вони зв'язують один з одним півкулі великого мозку.
Стовпи зводу оточують тонку пластинку мозкової  речовини - прозору пе-регородку.
Усі перераховані утворення головного мозку відносяться до кінцевого мо-зку.
Структури, розташовані нижче, за винятком мозочка, відносяться до моз-кового стовбура (проміжні, середні, задній відділи головного мозку і довгас-тий мозок).
Самі передні відділи мозкового стовбура утворені зоровими буграми, що розташовані до низу від тіла зводу і мозолистого тіла і за стовпами зводу.
На серединному розрізі мозку видно тільки медіальну поверхню заднього таламуса (зорового бугра).
У задньоверхніх відділах зорових бугрів знаходиться шишковидне тіло, передньонижні відділи якого зростаються тонким тяжем який іде поперечно (задня спайка).
Зорові бугри і розташовані поруч із ним утворення, описані вище, відно-сяться до проміжного мозку.
До задньої поверхні зорового бугра примикають утворення, що відносять-ся до середнього мозку.
ДОВГАСТИЙ МОЗОК є безпосереднім продовженням спинного мозку. Границя між довгастим і спинним мозком відповідає рівню країв  великого потиличного отвору. Верхня границя довгастого мозку на вентральної пове-рхні проходить по задньому краї моста.
Передні відділи довгастого мозку в порівнянні з задніми декілька товща-ють і цей відділ мозку набуває форми усіченого конуса. Борозни довгастого мозку є продовженням борозен спинного мозку і носять ту саму назву. По обидва боки від передньої серединної щілини на вентральній поверхні дов-гастого мозку розташовані опуклі, що поступово звужуються до низу пірамі-ди.
Латеральні піраміди по обидва боки знаходяться овальні підвищення - оливи.
У нижній частині на дорсальній поверхні довгастого мозку тягнеться зад-ня серединна борозна, по боку від який закінчується стовщеннями тонкий і клиновидний пучки задніх канатиків спинного мозку. У цих стовщеннях  розташовуються ядра цих пучків, від яких відходять волокна, що формують медіальну петлю. Медіальна петля на рівні довгастого мозку утворить пере-хрещення. Пучки цього перехрещення розташовані дорсальніше пірамід, у міжоливному шарі. Тут проходять волокна медіального пучка. Латеральні оливи з задньої латеральної борозни виходять тонкі корінці язико-глоточного, блукаючих і додаткових нервів, ядра яких лежать у дорсолатера-льних відділах довгастого мозку.
Сіра речовина довгастого мозку подано у вентральних відділах скупчен-нями нейронів, що утворять нижні оливні ядра. Дорсальні пірамід уздовж усього довгастого мозку розташовується ретикулярна формація, що подана переплетенням нервових волокон і лежачими між ними нервовими клітками.
На рівні довгастого мозку знаходяться такі життєво важливі  центри, як дихальний і кровообігу.
МІСТ на основі мозкового стовбура має вигляд поперечно розташованого білого валика, що у каудальному відділі граничить із пірамідами й оливами довгастого мозку, а в краніальному и із ніжками мозку,
Продовження мосту в латеральному напрямку утворить середню ніжку мозочка.
Дорсальна поверхня моста прикрита мозочком і зовні не видна.
На поперечному розрізі мосту в центральних відділах можна бачити товс-тий пучок волокон, що поперечно йдутьк стосовних до провідного шляху слухового аналізатора й утворюючих трапецевидне тіло.
У нижніх відділах моста помітні скупчення сірої речовини, названі ядрами власне моста, що виступають у ролі посередників у здійсненні зв'язків кори півкуль великого мозку з півкулями мозочка.
У дорсальній частині моста лежать волокна медіальній петлі, що йде від довгастого мозку. над яким розташована ретикулярна формація моста. Ла-теральне проходять волокна  слухової петлі.
МОЗОЧОК складає більш велику, чим міст, частина заднього мозку, що заповнює собою велику частину задньої черепної ямки.
У мозочку розрізняють верхню і нижню поверхні, границями між який є передні і задній краї.
Верхня поверхня мозочка на цілому мозку прикрита  потиличними долями півкуль великого мозку і відділена від них глибокою поперечною щілиною великого мозку. У мозочку розрізняють непарну серединну частину - черв, дві півкулі. поперечними борознами черв розчленований на дрібні звивини, що додають йому деяка подібність із кільчастим червом. Обидві поверхні півкуль і черва порізані безліччю поперечних дрібних борозенок, що йдуть паралельно, між якими знаходяться довгі і вузькі звивини мозочка. Група звивин, відділених більш глибокими борознами, утворять часточки мозочка. Півкулі мозочка і черв складаються із білої речовини, розташованої в сере-дині і тонкого прошарку сірої речовини кори мозочка, що обмережує білу речовину по периферії. Кора мозочка подана трьома шарами нервових клі-ток. На сагітальному розрізі біла речовина мозочка подана трьома шарами нервових кліток і має вигляд гіллястого дерева.
У товщі білої речовини виявляються окремі парні скупчення нервових клі-ток, що утворять зубчасте, пробковидне, шаровидне ядро мозочка і ядро на-мету.
У мозковому стовбурі наступним після мосту відділом, невеликим, але функціонально важливим, є перешийку ромбовидного мозку, що складає з верхніх ніжок мозочка, верхнього  мозкового вітрила і трикутної петлів у якому проходять волокна латеральної (слухової ) петлі.

СЕРЕДНІЙ МОЗОК
складає з дорсального відділу даху середнього мозку і вентральної - ніжок мозку, що розмежовуються порожниною - водопроводом мозку. Нижньою границею  середнього мозку на його вентральній поверхні є передній край моста, верхній зоровий тракт і рівень сосцевидних тіл. На препараті головного мозку пластинку четверхоломія,  або верх середнього мозку, можна побачити лише після видалення півкуль великого мозку.
На підставі головного мозку добре видна друга частина середнього мозку у вигляді двох товстих білих розбіжних пучків, що йдуть у тканину півкуль великого мозку- - це ніжки мозку. Заглиблення між правою і лівою ніжками мозку називаються міжножковою ямкою, із неї виходять корінці окорухових нервів. Перед ядрами окорухового нерва лежить ядро медіального подовж-нього пучка.  Самим великим ядром середнього мозку є червоне ядро - одне з центральних координаційних ядер экстрапірамідної системи. Поруч із водо-проводом лежить ретикулярна форма середнього мозку.
На поперечному розрізі чітко видно черепну речовину, що поділяє ніжку мозку на два відділи: дорсальний - покришку середнього мозку і вентральний - основа ніжки мозку. У покришці середнього мозку розташовуються ядра середнього мозку і проходять висхідні провідні шляхи.  Вентральні відділи ніжок мозку цілком складаються із білої речовини, тут проходять спадні провідні шляхи.
Функціональне значення середнього мозку полягає в тому, що тут розта-шовані підкіркові центри слуху і зору; ядра головних нервів, що забезпечу-ють іннервацію поперечнополосатих і гладких м'язів очного яблука: ядра, що відносяться до екстрапірамідної системи, що забезпечує скорочення м'язів тіла під час автоматичних рухів. Через середній мозок ідуть спадні (рухові) і висхідні (дошкульні) провідні шляхи. Область середнього мозку є також міс-цем розташування вегетативних центрів (центральна сіра речовина) і ретику-лярної формації.
ПРОМІЖНИЙ МОЗОК поданий наступними відділами
1)    областю зорових бугрів (таламічна область), що розташована в дорсальних його ділянках;
2)     гіпоталямусом (підталамічна область), що складає вентральні відділи проміжного мозку;
3)    III шлуночком, що має вигляд подовжньої (сагітальної) щілини між пра-вим і лівим зоровими буграми і з'єднуються через міжшлуночковий отвір із бічними шлуночками.
У свою чергу таламічна область підрозділяється на талямус (зоровий бугор), метаталямус (медіальне і латеральне колінчаті тіла) і епіталямус (шишковид-не тіло, поводки, спайки поводків і епіталамічна спайки).
Зорові бугри складаються із сірої речовини, у якому розрізняють окремі скупчення нервових кліток (ядра зорового бугра), розділеними тонкими прошарками білої речовини. У зв'язку з тим що тут переключається велика частина чутливих провідних шляхів, зоровий бугор фактично є підкірковим чутливим центром, а його подушка - підкірковим зоровим центром.
До медіальної поверхні зорових бугрів за допомогою поводків приєдну-ється шишковидне тіло - епіфіз.
Гіпоталямус складає вентральний відділ проміжного мозку і бере участь в утворенні дна III шлуночка. До гипоталямусу відносяться сірий бугор із лій-кою і гіпофізом - залізної внутрішньої секреції, зоровий тракт, зорове пере-хрещення, сосцевидні тіла.
Гіпоталямус являє собою продовження ніжок мозку в проміжний мозок.  Сіра речовина підталамічної області розташовується у вигляді ядер, здатних виробляти нейросекрет і транспортувати його в гіпофіз, регулюючи ендо-кринну роботу останнього.
Таким чином, сіра речовина проміжного мозку складають ядра, що відно-сяться до підкіркових центрів усіх виглядів чутливості. В області проміжно-го мозку розташовані ретикулярна формація, центри екстрапірамідної систе-ми, вегетативні центри, що регулюють усі види обміну речовин і нейросек-реторні ядра.
Біла речовина проміжного мозку подано провідними шляхами висхідного і спадних напрямків, що забезпечують двосторонній зв'язок кори головного мозку з підкірковими утвореннями і центрами спинного мозку. Крім цього, до проміжного мозку відносяться дві залози внутрішньої секреції - гіпофіз і шишковидне тіло, що приймають участь разом із відповідними ядрами гіпо-талямуса і епіталямуса й утворенні гіпоталамогипофізарної і епіталамо-епіфізарної систем.
КІНЦЕВИЙ МОЗОК складає з двох півкуль великого мозку, кажне з яких представлено плащем, нюховим мозком і базальними ядрами. Порожниною кінцевого мозку є бічні шлуночки, що знаходяться в кожному з півкуль. Пів-кулі великого мозку відділений одне від одного подовжньою щілиною вели-кого мозку і з'єднуються за допомогою мозолистого тіла, передньої і задньої спайок і спайки зводу. Мозолисте тіло складається з поперечних волокон які у латеральному напрямку продовжуються в півкулі, створюючи лучистість мозолистого тіла, з"єднуючи один з одним ділянки лобової і потиличної до-лей півкуль, дугоподібно вигинаються і утворюють передні и лобові і задні - потиличні щипці. До заднього  і середній частинам мозолистого тіла знизу прилягає звід мозку, що складається з двох дугоподібно вигнутих тягів, зро-щених у середній своїй частині за допомогою передньої спайки мозку.
КОРА ВЕЛИКОГО МОЗКУ утворена білою і сірою речовиною. У корі виділяють 6 шарів нервових кліток, різні її відділи мають різну товщину (від 1,5 до 5,0 мм, у середньому 2-3 мм). Кожна з півкуль має три поверхні : най-більш опуклу верхньолатеральну, плоску, звернену до протилежної півкулі медіальну і маючу складний рельєф, що відповідає внутрішній основі чере-па- - нижня, поверхня півкулі або основу мозку. Найбільш виступаючі ділян-ки півкуль одержали назву лобових, потиличних, скроневого полюсів. Пове-рхня півкуль порізана глибокими щілинами, борознами. Ускладнюють рель-єф розташовані між ними ділянки - звивини. Глибина, довжина борозен, їхня форма і напрямок дуже мінливі.
Щілини і борозни підрозділяють півкулі на лобову, тім'яну, скроневу, по-тиличну й островкову долі. Остання не видна при огляді поверхонь півкуль, тому що острівець знаходиться на дні латеральної борозни і прикритий діля-нками іншою долею.
На верхньолатеральній поверхні півкулі звертає на себе увагу латеральна борозна, що є границею між лобовими, тім'яними і скроневими долями і йде від нижньої поверхні півкуль назад і вгору.
Інша велика борозна - центральна борозна. Починається приблизно від середини верхнього краю півкуль і іде вниз і трохи вперед, але не досягає латеральної борозни. Центральна борозна відокремлює лобову долю від ті-м'яної. Виражена границя між тімяною і потиличною долями на  дорсолате-ральній поверхні півкуль відсутніх.
Лобова доля. Спереду від центральної борозни майже паралельно їй тяг-неться предцентральна борозна, що дає початок двом рівнобіжним борознам, що йдуть до лобового полюса. Названі борозни поділяють поверхню мозку на лежачу перед центральною борозною предцентральну звивину і горизон-тальнойдучі верхню, середню і нижню лобові звивини.
Тім'яна доля. Позаду від центральної борозни і майже паралельно їй про-ходить постцентральна борозна, від якої убік потиличної долі направляєть-ся подовжня внутрішньотімяна борозна. Ці дві борозни поділяють тім'яну долю на постцентральну звивину, а також на верхню і нижню тім'яні часто-чки.
Скронева доля. Верхньолатеральна поверхня скроневої долі подані двома борознами, що йдуть паралельно латеральній борозні, що поділяють поверх-ню мозку на верхню , середню і нижню звивини.
Сіра речовина півкуль великого мозку подано корою і базальними ядрами кінцевого мозку. До базальних ядер відносяться смугасте тіло, що складаєть-ся з хвостатого і чечевицеподібних ядер; огорожа і мигдалеподібне тіло. Прошарки білої речовини між ними утворять зовнішню і внутрішню капсу-ли, причому остання являє собою товстий шар білої речовини, що складає з провідних шляхів головного мозку. В внутрішній капсулі  і виділяють перед-ню і задню ніжки і коліно.
Стріопаладарна система являє собою основну частину рухових центрів, що відносяться до екстрапірамідної системи. Це центр, що управляє автома-тичними рухами і регулює тонус м'язів. Крім цього, смугасте тіло виконує функцію вищого центру, що регулює процеси теплорегуляції й обміну вугле-водів. Цей центр займає чільне положення стосовно подібного йому вегета-тивним центрам, що розташовані в гіпоталамічної області.
Кора півкуль головного мозку подана сірою речовиною , розташованим на їхнє периферії.
БІЛА РЕЧОВИНА ПІВКУЛЬ великого мозку утворює білий півовальний центр, що складається з величезного числа нервових волокон. Усі нервові волокна подані трьома системами провідних шляхів  кінцевого мозку:
асоціативними;
комісуральними;
проекційними.
Висхідні (чутливі) проекційно провідні шляхи по місцю свого закінчення підрозділяються на свідомі і рефлекторні.
Функціонування і взаємозв'язок асоціативних, комісуральних , а також ви-східних і спадних шляхів забезпечує існування складних рефлекторних дуг, що дозволяють організму пристосовуватися до постійно мінливих умов вну-трішнього і зовнішнього Середовища.
БІЧНІ ШЛУНОЧКИ знаходяться в товщі білої речовини півкуль великого мозку. Порожнина шлуночків має вигадливу форму в зв'язку з тим. що відді-ли кожного з них розташовуються у всіх частках півкулі (за винятком острі-вця). Середня - центральна - частина шлуночка залягає донизу від мозолис-того тіла, у тім'яній частці півкулі. Від центральної частини в усі частки моз-ку розходяться відростки порожнин, названі рогами: передній (лобовий ріг) - у лобову частку, нижній (скроневий ріг) - у скроневу, задній - (потиличний ріг) - у потиличну частку. Центральна частина за допомогою міжшлуночко-вому отвору з'єднується з III шлуночком.

ОБОЛОНКИ ГОЛОВНОГО МОЗКУ
Головний мозок, як і спинний, оточений трьома з"еднювальнотканими листками, або оболонками, що є продовженням оболонок спинного мозку, кожна з яких відділена від сусідніх міжоболочним простором.
Тверда оболонка головного мозку. відрізняється по будівлі від аналогічної оболонки спинного мозку. Вона є одночасно окістям на внутрішній поверхні кісток черепа, із якими зв'язана не міцно. В області основи черепа оболонка дає ряд відростків, що проникають у щілини й отвори кісток черепа, чим по-яснюється велика міцність прикріплення тут твердої оболонки головного мо-зку. Більш того, у місцях виходу з порожнини черепних нервів тверда оболо-нка головного мозку на деякому протязі продовжує оточувати нерв, створю-ючи його піхву і проникаючи разом із нервом через отвір назовні.
На внутрішній поверхні твердої оболонки розрізняють трохи відростків, що проникають у подовжню щілину великого мозку і відокремлюють одну від одної його півкулі. Задній відділ серпа зростається з іншим відростком оболонки - наметом мозочка, що відокремлює потиличні долі півкуль від мо-зочка.
Продовженням серпа великого мозку є серп мозочка, що проникає знизу між півкулями мозочка. Ще один відросток оточує зверху турецьке сідло, створюючи його діафрагму і захищаючи гіпофіз від тисків усієї маси мозку, що лежить вище.
У визначених ділянках твердої оболонки головного мозку є росщеплення, вистелені зсередини ендотелієм, - це синуси твердої оболонки головного мо-зку, по яких відтікає венозна кров. Особливістю синусів є міцність стінок, що пояснює неможливість їх спаду. Крім того, синуси з'єднуються з зовнішніми венами голови через емісарні вени.
Павутинна оболонка головного мозку розташовується до середини від тве-рдої мозкової і відділена від неї субдуральним простором.
Підпаутиний простір головного мозку в області великого потиличного отвору повідомляється з підпаутиним простором спинного мозку.
У визначених місцях, поблизу синусів твердої оболонки головного мозку, павутинна оболонка утворить своєрідні вирости - грануляція павутинної оболонки. Ці вирости вдадуться в синуси твердої оболонки. На внутрішній поверхні кісток черепа в місці розташування грануляцій відзначаються вдав-лення і ямочки.
Загальновизнаним є думка про участь грануляції павутинної оболонки в забезпеченні відтоку спинномозкової рідини у венозне русло.
М'яка (судинна) оболонка - це сама внутрішня з оболонок головного моз-ку. Вона складається зі сполучної тканини, що утворить два шари (внутрі-шній і зовнішній,, між якими залягають кровоносні судини. Оболонка зро-щена з зовнішньою поверхньою мозку і глибоко проникає в усі його щілини і борозни. Кровоносні судини , покидаючи судинну оболонку, направляються в тканину мозку, забезпечуючи його харчування. У визначених місцях су-динна оболонка проникає в порожнині шлуночків мозку й утворить судинні сплетення, що проектують спинномозкову рідину.

Список  літератури:

Анатомія людини Р.П. Самусєв Ю.М. Селін М. : Медицина 1995 р.
Фізіологія людини /під ред. Г. І. Косицького М. : Медицина 1985 р.

 

Яндекс.Метрика >