...
АДЕНОМА ПРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИ PDF Печать E-mail

АДЕНОМА ПРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИ

У значної частини чоловіків віком 50 років і старших спостерігається різке збільшення (ріст) розмірів простати. Однією з причин цього, звичайно є гормональні зміни в чоловічому організмі (“чоловічий клімакс”). Саме цим ростом найчастіше пояснюється розвиток аденоми простати (доброякісна пухлина).
Виростаючи з простати аденома стискає сечівник, зменшуючи його просвіт. Цим створюються значні труднощі щодо виділення сечі з сечового міхура. Стискаючи тканину простати аденома відсуває її на периферію. Поздовжня борозенка простати при цьому згладжується (зникає), що легко діагностується ректальною пальпацією. Коли аденома росте в бік сечового міхура діагностувати її можна ультразвуковим методом.
Симптомами аденоми простати є порушення сечовиведення (часті сечовипускання, стоншення струменя, зниження напору, необхідність натуження в процесі сечовипускання, відчуття неповного опорожнення сечового міхура, слабкий преривчастий струмінь сечі), прогресуюче послаблення статевої функції (зниження інтенсивності і частоти ерекцій), відсутність нормального випорожнення товстого кишечника (запор).
Аденомою простати страждає кожний третій чоловік віком більше 60 років. Тому, починаючи з цього віку кожний чоловік повинен звернутися до уролога на предмет визначення стану своєї простати. Окрім ректального обмацування простати пальцем, бажано провести ультразвукове обстеження з метою тестування стану простати і наявності залишкової сечі в сечовому міхурі. Для цього сечовий міхур досліджують через передню стінку живота двічі: до сечовиділення і після. Для оцінки рівня стискання сечівника аденомою визначають показник з уродинаміки шляхом урофлоуометрії (визначають кількість виділення сечі в мілілітрах за певний проміжок часу. В нормі мінімальний показник урофлоуометрії для чоловіків – 14 мл/сек.
Окрім пальцевого, ультразвукового, уродинамічного і ренгенологіч-ного дослідження інколи проводять біопсію простати і цистоскопію сечового міхура (для діагностики раку сечового міхура).
Після встановлення діагнозу аденоми простати лікар починає лікування. Воно залежатиме від стадії захворювання, наявності ускладнень, рівня вираженості змін сечовиведення, наявності хронічних захворювань інших органів, віку хворого тощо.
При аденомі простати першої стадії (відсутність залишкової сечі, нормальна потенція, відсутність порушень сечовипускання) хворому рекомендується з’явитися для контролю через 6-12 місяців. За цей період він повинен дотримуватись певного (оздоровчого) режиму, спати на твердому матраці, не вкриватись надто теплою ковдрою, не переїдати перед сном, здійснювати прогулянки після сну і перед сном (20-30 хв швидкої ходьби або легкого бігу), обмежити, а ліпше відмовитись від вживання алкогольних напоїв (Е.Б.Мазо, 1991).
При аденомі простати І стадії без виражених порушень сечовиведення (які дозволяють хворому не змінювати спосіб життя без напруження), при аденомі простати І стадії з помірним порушенням сечовиведення (1-2 сечовипускання вночі, через 3-4 години – вдень), при аденомі простати ІІ стадії, коли є залишкова сеча (не більше 200 мл), але оперативне лікування не рекомендується (недавно перенесений інфаркт або інсульт, цукровий діабет, бронхіальна астма тощо) рекомендується неоперативне лікування з систематичним контролем.
Для неоперативного лікування лікар може призначити медикаменти, гормональні препарати, гіпертермічне лікування, лазарне опромінення тощо. Коли аденома поєднана з простатитом призначають протизапальне багатокурсове лікування. Ефективним є лікування доброякісної гіперплазії простати препаратами рослинного походження, зокрема простамолом. Кожна капсула простамола містить 320 мг екстракту плодів сабаля дрібнопильчастого. Курс лікування – один місяць (30 капсул для внутрішнього прийому).
Операція може бути показана за таких умов (Е.Б.Мазо, 1991):
•    аденома І стадії, що проходить з вираженими порушеннями сечовипускання, які не дозволяють хворому нормально жити і працювати, особливо в поєднанні з порушеною потенцією;
•    аденома простати ІІ стадії з залишковою сечею більше 200 мл, наявності порушень функції нирок і сечоводів;
•    гострі ускладнення аденоми простати, гостра затримка сечовипускання, кровотеча з розширених вен сечового міхура із наявністю в ньому згустків крові;
•    аденома простати ІІІ стадії, коли внаслідок виразного зниження тонуса сечового міхура він переповнений сечею, але не може скорочуватись і виштовхувати сечу, внаслідок порушення функції свінктера сечового міхура сеча краплями виділяється з сечівника.
Під час операції хірург повністю видаляє тканину аденоми, звільняючи таким чином сечівник від стискання. Найбільш поширеними операціями видалення аденоми простати є аденомоектомія і трансуретральна резекція.
Аденомектомія здійснюється після розрізання шкіряних покривів і спеціального підходу до аденоми простати (надлобковий доступ або позадулобковий доступ). Резекцію (вирізання) аденоми проводять резектоскопом через сечівник під контролем зору.
В ряді випадків (при гострій затримці сечі) для того щоб підготувати хворого до операції  роблять вимушену операцію з встановленням трубки в сечовий міхур (для відведення сечі). Згодом хворому роблять трансуретральну резекцію або аденомектомію.
При трансуретральній резекції в сечовий міхур хворого по сечівнику вводять балон-катетер, а після надлобкової аденомектомії – катетер і додатково гумову або поелітиленову трубку над лоном. По таким катетерам (трубкам) в сечовий міхур протягом перших трьох днів інтенсивного лікування вводять спеціальні розчини з антибіотиками. За хворим ведеться цілодобове спостереження, призначаються необхідні ліки.
Через три дні хворого продовжують лікувати у палаті де він знаходився до операції. Катетер з сечового міхура виймають через 48-72 год. Час видалення катетера і надлобкової трубки після аденомектомії залежить від ефективності операції. В більшості випадків через 3 дні видаляють катетер з сечівника і сечового міхура, тоді – надлобкову трубку (інколи навпаки – спочатку через 5 днів видаляють надлобкову трубку, тоді через два дні – катетер. Для попередження переповнення сечового міхура після операції хворому пропонують здійснити довільне сечовиведення.
Тривалість домашнього періоду лікування хворого, після операції аденомектомії – 6-8 тижнів, після трансуретральній ресекції – 2-3 тижні. Протягом цього часу хворому рекомендують дотримуватись дієти (для попередження запорів), збільшити прийом рідини для промивання сечового міхура, різко обмежити прийняття рідини після 20 години, носити бандаж на животі і не піднімати тягарів вагою більше 1,5 кг протягом трьох місяців (для попередження грижі). З метою попередження інфекції продовжують приймання антимікробних і протизапальних препаратів.
Після операції сексуальні можливості чоловіків, як правило не змінюються, а часто навіть поліпшуються. У деяких хворих спостерігається порушення ерекції, що при потребі вимагає додаткового лікування. Після трансуретральній резекції інколи втрачається здатність чоловіків до еякуляції під час оргазму.

 

Яндекс.Метрика >