...
Тарас Шевченко - будитель України PDF Печать E-mail

Тарас Шевченко - будитель України

(за поезією "До Основ'яненка).
Тяжко-важко сиротині,
А ніхто не бачить...
Тілько ворог, що сміється...
Смійся, лютий враже!
Та не дуже, бо все гине, -
Слава не поляже;
Не поляже, а розкаже,
Що діялось в світі,
Чия правда, чия кривда
І чиї ми діти.
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине...
От де, люде, наша слава,
Слава України!
Без золота, без каменю,
Без хитрої мови,
А голосна та правдива,
Як Господа слово.

Минувшина не вернеться, але живою залишиться дума про неї,
свідомість, чим ми колись були. З неї зродиться нова сила народна, нова
доба нашої історії.
Я розумію протест Тараса Шевченка проти того, як сміються над
козацькими дітьми, як слово або звернення до країн-поневолювачів, щоб вони
передчасно не сміялися і не раділи стражданнями поневолених.
Тарас Шевченко дуже любив свій народ, свою Україну. Він бачив, як
страждає український народ від поневолювачів, переймався скорботою і
гнівом через це. У своїх віршах він виражав протест, писав про те, що
прийде час і “його хата – його Україна” стане незалежною. Він говорить у
своєму вірші “До Основ’яненка”: “смійся, лютий враже, та не дуже”, бо
згинуть вороги, згинуть неприятелі –гнобителі, а слова народу, який захищає
свою незалежність ніколи не згине. “славане поляже”. Прийдуть часи і
вдячні, вільні люди згадають своїх синів, своїх козаків, своїх захисників і
визволителів.
У цьому ж вірші поет висловлює свою мрію про вільну Україну, коли
українці господарюватимуть у ній, наведуть такий порядок, щоб можна
було свобідно й добре жити. Він з надією пише, що прийде правда у наш
край, запанує злагода і мир, і тоді “слава не поляже, не поляже, а розкаже,
що діялось в світі...”
У своєму житті і діяльності Шевченко постійно закликав до праці,
скерованої на відродження України, незалежної від чужоземців. Відродити
її, відбудувати так, щоб вона встояла, стала сильною, могутньою
державою – грозою ворогів. Він вірив у сильне “Господа слово” для тих, що
люблять один одного і взаємно собі допомагають, що живуть у злагоді,
боряться за право на свободу своєму народові. Шевченко говорить про
відроджену Україну.
Туга за давніми часами звучить в поезії Тараса Шевченка. Туга за
тими, що полягли у нерівних боях за визволення рідних земель, туга за
“країною козаків”, що в давні часи була славою і гордістю нашого народу.
Минула козацька слава назавжди ввійшла в історію, як пам’ять про
міць і силу, шляхетність і волелюбність українського народу.
Продовжуючи вірш, поет говорить:
“Слава не поляже;
не поляже, а розкаже...
чиї ми діти...”
З натхненням Шевченко звертається до майбутнього покоління, щоб не
забували, а звертались до “днів минулих”, і прикладали зусилля,
переборювали всі перешкоди, будували своє майбутнє.
Гасло його актуальне й зараз, коли Україна отримала незалежність і
почалося її відродження. Слова Т. Шевченка і сьогодні відносяться до
кожного з нас, вчать переборювати труднощі та образи, вірити у
справедливість.

 

Яндекс.Метрика >