...
Конспект уроку: Райнер Марія Рільке. Життєвий і творчий шлях поета. Рільке й Україна. PDF Печать E-mail

Конспект уроку: Райнер Марія Рільке. Життєвий і творчий шлях поета. Рільке й Україна.
Мета: висвітлити життєвий і творчий шлях поета P. М. Рільке, розкрити образ України
у світлі філософських та естетичних пошуків ідеалу молодим поетом. Обладнання: портрет P. М. Рільке, уривки з листів поета.
Х1Д УРОКУ
І. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
1.Вибірково перевірити написане учнями мініатюру-есе.
2.Повторити відомості про розвиток модернізму у світовій літературі й особливості
поетичного стилю Ґ. Аполлінера.
ІІІ. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕМИ УРОКУ
Лекція вчителя.
Уявити собі поетичну спадщину XX століття без Ґійома Аполлінера неможливо. Але так само неможливо уявити собі цю спадщину і без австрійського поета Райнера Марії Рільке.
Рільке народився 4 грудня 1875 року у Празі в родині землевласника. В 11 років хлопця віддали до австрійської військової школи, в якій він навчався п'ять років (1886—1891). Школа була закритого типу, перебування в ній затьмарило його дитинство та юність. Слабке здоров'я не дозволило закінчити навчання. 1895 р. він став студентом, слухав лекції в кращих університетах Праги, Берліна, Мюнхена.
Поетичний талант проявився досить рано. У 19 років виходить перша збірка поета «Життя й пісні».
Заведено поділяти життєвий і творчий шлях поета на кілька періодів, кожен з яких характеризується певними філософськими та естетичними змінами у його свідомості.
Перші ранні збірки: «Життя й пісні», «Подорожник» (1895), «Жертви парам» (1896), «Вінчаний піснями» (1896).
Це період любовних захоплень поета. Юнак закохується то в Юлію Вайман, то в господиню свого першого мюнхенського помешкання Валерію Давид Ронфельд, то в графиню Франциску фон Равеншлов.
Із 1896 р. Рільке — студент філологічного факультету Празького університету, слухає лекції з філології та мистецтвознавства у Мюнхені й Берліні.
1897р. він познайомився з Jly Андреас-Саломе, яка народилась у Петербурзі у родині російського генерала французького походження. Лу вражала сучасників розумом, силою характеру. Її доля пов'язана не лише з Рільке, але й із знаменитим німецьким філософом Ф. Ніцше. Лу Андреас-Саломе була одним із найближчих друзів поета впродовж усього життя.
Усе життя поет мандрував світом. «Спочатку він з жадібною цікавістю вдивляється у світ, пізнає Західну Європу (...), потім вчиться у Родена мистецтву узагальнення, пластичного вираження емоцій, думок, цілих духовних сфер; вивчає Париж. Нарешті, переживши Першу світову війну, приголомшений, усамітнюється, напружено вдивляється у видиме, щоб узріти, що за ним»,— так пише Олексій Попов про творчий шлях поета.
Серед подорожей того часу особливе значення для поета мало перебування у Росії та в Україні, а також — життя у Парижі. Крім того, він побував за цей час в Іспанії, Північній Африці, Центральній Європі.
Можна скласти таку хронологію подорожей Рільке:
1898р. — подорож до Флоренції.
1899р. — подорож до Росії та України.
1903 р. — подорож до Данії.


У цей період Рільке створює низку збірок:
«Книга годин» — «Книга прощ» (враження від перебування в Росії та Україні).
1907—1908 pp. — цикл «Нові вірші». На цьому циклі слід зупинитися докладніше, оскільки саме тут «внутрішнє життя» речей втілюється у пластичних образах рослин, тварин, міфічних та історичних героїв, а мрія Рільке про «живий космос», його світоглядні установки щодо загальної природи речей, взаємозв'язок людини і духу, призначення мистецтва, сформульовані у поетичній формі у віршах циклу, знайшла своє відбиття у подальшій його творчості, зокрема, в іншому циклі — «Сонети до Орфея».
1902—1911 pp. — Рільке живе у Франції. «Париж став основою моєї волі до зображуваного»,— пише поет.
Зближається зі скульптором Роденом, мистецтво якого дуже цікавило Рільке і вплинуло на його творчу манеру і про якого Рільке навіть написав книгу.
Поет мав дуже чутливу душу. Події першої світової війни страшним болем озвались у його серці. 1915 р. в одному з листів він напише, що «війна — це гора страждань, непомірна рана». У цей час він подорожує Іспанією, Північною Африкою. У січні 1918 р. розпочав роботу над головним твором свого життя — «Дуїнезькими елегіями».
Поет майже безвиїзно живе у «Замку Мюзо» — віддаленому від суєти світу
будинку у Швейцарії, який йому купили друзі. Саме тут було завершено «Дуїнезькі елегії» та «Сонети до Орфея». У цей час Рільке розвиває жанр елегії, сонета. Поет йде до високої майстерності.
1926 р. зав'язалось листування Райнера Рільке, Бориса Пастернака та Марини Цвєтаєвої. Сам Рільке назвав стосунки з російськими поетами «блуканням трьох душ, трьох зірок на Небосхилі Всесвіту». Для Цвєтаєвої Рільке — уособлення поезії, втілення вічного Орфея. Вона мріяла стати рівною йому через багато перевтілень. Для Пастернака Рільке — джерело натхнення, рятівний промінь уночі.
В останні роки життя поет страждає на лейкемію, але мужньо продовжує писати до останньої миті.
26 грудня 1926 року P. М. Рільке помирає у санаторії Валь-Монт.
Русь прийшла до Рільке 1890—1901 pp. перекладами з Толстого, Достоєвського, Тургенева. Оповіді Jly Андреас-Саломе запалили поета мрією відвідати і пізнати Русь, де вони й побували разом. Під час подорожі вирішили відвідати Україну.
Із листа Рільке: «Люба мамо! Завтра я вирушаю у подорож у незнайомі мені краї. Я і не гадав цього. Але Лу, ти знаєш її, вона так пристрасно оповідає мені, що я не можу не поїхати, маючи таку нагоду. Лу Андреас-Саломе — моя колега, теж письменниця. Я знаю її ще з 1897, з часом вона стала моїм найближчим другом, тому повністю довіряю їй. До того ж Лу народилася в Петербурзі і певний час жила в Росії. Сподіваюсь на нові зустрічі, бо батько моєї подруги — генерал російської армії, має велике коло друзів. Не турбуйся, я надсилатиму звістки про себе...»
Із листа Рільке: «...Пишу в дорозі. Незабутній мій «російський досвід». Я вперше побачив святу Русь, той світ, що так глибоко мене зацікавив. Москва, Петербург — це таке величне і невимовне. Зустріч із Левом Толстим — цим генієм - справжній подарунок для мене. Як добре, що Лу і її чоловік зі мною і що я тут. У мене з'явилося стільки знайомих... Першого ж дня я завітав до художник Леоніда Пастернака, професора Училища живопису, саме він познайомив мене з Толстим. Ми разом побували у нього в домі в Хамовниках... Важко висловити скільки нового в цій країні, скільки майбутнього...»
Поет зацікавлено ознайомився з Києвом, Дніпром доїхав до Кременчука, потім: вирушив до Полтави, Харкова. Подорож збудила інтерес до історії Київської Русі та козаччини. Україна надала реальне відчуття масштабності природи, вели й безмежності: «Згадую оце полтавські степи, надвечірні зорі, хатки, і охоплює душу сум, що мене там немає».


Зацікавився Рільке українським фольклором. Про це свідчать не лише записники, але й твори поета («Як старий Тимофій співав помираючи», «Пісня про Справедливість»).
Так, у «Пісні про Справедливість» йдеться про сліпого співця Остапа. Поет називає його Богом. Персонажі: швець Петро, його дружина Акулина та нещасливо закоханий у доньку Голокопитенка їхній син Олексій. Мар'яна сміється з нього, не беруть хлопця на Січ. Але на заклик кобзаря повстати проти панів йде і він. Саме в образі кобзаря Остапа можна побачити співця Орфея. Кобзар своїм співом збуджує душі людей, примушує боротися за правду.
Поет захоплюється староукраїнською літературою, читає Несторову «Повість минулих літ», «Слово о полку Ігоревім», «Києво-Печерський патерик». Рільке закохався у Київ («Навчи мене твоєї пісні, навчи мене твого страждання»). Особливо багато вражень від Софіївського собору, Києво-Печерської лаври. У печерах побував декілька разів: і з прочанами, і сам, зі свічкою у руках.
Пошук духовного поводиря приводить поета до Канева на могилу Т. Г. Шевченка. Тут, на українській землі, Рільке знайшов єднання людей і природи, стихій і Бога. Відвідини Лаври («найсвятішого монастиря») спричинили появу книги «Книга годин» — «Книга прощ», яка складається із трьох циклів, що виходили у різний час, а Україна змальовується як чарівний край безмежних просторів:
Земля без меж, вітри, рівнини,
Лісів там тіні старовинні
Й незмірна неба височінь.
Пливуть тобі назустріч села
І знов зникають в далині,
Немов прожиті щойно дні
Чи пісня дзвонів невесела.
(Переклад М. Нагірного )
Із листа Рільке: «Мамо! Я вже два тижні у Києві. Перед цим побував у Ясній Поляні, родовому маєтку JI. Толстого. Безперечно, Київ — то є найсильніші враження. Це «місто близьке до Бога». Я б хотів тут оселитися назавжди. Тут мені відкрилася «одвічна руська сутність», насамперед пам'ятки культури давнини. А які тут церкви і собори, в них багато старих картин і дорогоцінних реліквій. Думаю колись здійснити переклад перлини давньоруської літератури «Слова о полку Ігоревім». А велична лавра, її колії, печери... Це не передати словами...»
А ще поет любив українське малярство. Він був вражений іконами київських монастирів. Бачив твори Дмитра Левицького, Володимира Боровиковського. Знав картини Миколи Ярошенка та Іллі Рєпіна. Зберігав українські сувеніри: шовкову хустку та срібний візантійський хрест.
Дух України, її сутність виявилася у творчому спадку: це і переклади, мистецтвознавчі статті, вірші і книги, навіяні перебуванням в Україні. Українські мотиви лунають і в «Книзі образів». Так, у вірші «Буря» поет оспівує Мазепу. А поезія «Карл Дванадцятий мчить по Україні» свідчить про самостійність думки автора, про глибокі надії на достойне прийдешнє України. У «Сонетах до Орфея» Рільке оспівує полтавські степи.
Творчість Рільке є, певною мірою, свідомою спробою синтезу чогось нового зі складників європейської культури: германської, романської і слов'янської. Він робив спроби творити різними європейськими мовами: російською, французькою.
Істинні митці завжди відчувають справжню красу. Українською мовою Рільке перекладали такі майстри поетичного слова: Дмитро Павличко, Василь Стус, Микола Лукаш, Павло Тичина, Микола Бажан, Леонід Первомайський.



IV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ РОБОТИ
Проблемне питання: у чому полягає своєрідність такого поняття, як «національне в літературі», якщо йдеться про творчість P. М. Рільке?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1.Знати основні події життя та творчості P. М. Рільке.
2.Чому Рільке так цікавив слов'янський світ?
3.Повторити відомості про особливості жанру сонета та історію його виникнення.

 

Яндекс.Метрика >