...
Кобзар – народний співець PDF Печать E-mail

Кобзар – народний співець

(за поезією Тараса Шевченка “Перебендя”).
Старий заховавсь
В степу на могилі, щоб ніхто не бачив,
Щоб вітер по полю слова розмахав,
Щоб люде не чули, бо то Боже слово.
То серце по волі з Богом розмовля,
То серце щебече Господнюю славу...
Його на сім світі ніхто не прийма...
А якби почули, що він, одинокий,
Співа на могилі.
На Божеє Слово вони б насміялись,
... Од себе б прогнали. ...
Добре єси, мій кобзарю,
Добре, батьку, робиш. ...
Тарас Шевченко виступає тут, як поет-філософ, що розв’язує
незбагненні тайни буття, як старозавітний псалмопівець.
Автор міг це сказати, бо він, Тарас Шевченко, сам чув. що люди
сміються з тих людей, що вірять в Бога.
Слова Тараса Шевченка про старого і сліпого співця, який грає на кобзі
подобалися не всім людям, а особливо тим, хто не вірив в Бога. Ті люди, що
“на Боже слово вони б насміялись, ... од себе б прогнали...” не хотіли
слухати пісню старого кобзаря і проганяли його. Він міг співати тільки для
Бога на самоті, на могилі.
Тарас Шевченко дуже вірив в Бога, він сказав : “Добре єси, мій
кобзарю, добре батьку робиш...”
Слова Шевченка є сучасними сьогодні. Він і сьогодні є класик. Деякі
люди тепер не вірять в Бога і не хочуть слухати про Нього. Про це думав
Шевченко, про це думають і сьогодні. Поет показав співця в образі
Перебенді, де об’єднав себе самого з ним. Слово Кобзаря закликає людей до
дружби, любові, нагадує про давні часи.

 

Яндекс.Метрика >