...
Афоризми, прислів’я і приказки про здоров’я і здоровий спосіб життя PDF Печать E-mail

Афоризми, прислів’я і приказки про здоров’я і здоровий спосіб життя

З М І С Т

Передмова……………………………………………………………..    3
I. Людина як міра усіх речей…………………………………………    4
IІ. Про здоров’я і хвороби …………………………………………....    11
ІІІ. Природа і здоров’я …………………………………………..…...    27
ІV. Рухова активність і здоров’я……………………………………..    30
V. Медицина і здоров’я …………………………………………….…    36
VІ. Раціональне харчування і здоров’я …………………………..…    41
VІІ. Режим праці і відпочинку………………………………………....    46
VІІІ. Здоровий дух і здоров’я (пізнай себе, оволодій своїми емоціями)……..……………………………………………………..…    49
ІX. Кохання, секс, здоров’я………………………………………….....    57
X. Шкідливі звички і здоров’я ……………………………………….    64
XI. Загартування……………………………………………………….    70
Список використаних джерел……………..…………………………    71

 

ПЕРЕДМОВА

Швидкість запам’ятовування повідомлення залежить не від кількості інформації, яку воно містить у собі, а від кількості слів у реченні. Тому програми для запам’ятову-вання повинні бути короткими і в той же час якнай-інформативнішими. Таким вимогам відповідають афориз-ми, створені відомими всьому світу мислителями, пись-менниками і науковцями, народні приказки і прислів’я.
Афоризм так пояснює сутність предмета (явища) та дає настільки точну йому оцінку, що він запам’ятовується легко і без особливого нервового напруження, а при потребі легко згадується. Швидке запам’ятовування валеологічних афоризмів пов’язане також із великою їх мотиваційною значимістю – збереження власного здоров’я є найбільшим багатством людини.
Влучний афоризм короткий, семантично місткий (мак-симум змісту в якнайменшій кількості слів), виразний, красивий і пізнавальний.
У цій книзі зібрані афоризми, прислів’я та приказки, які розкривають із різних сторін сутність понять здоров’я і здорового способу життя, показують важливість для щас-ливого здорового життя душевної рівноваги (здоровий дух і здоров’я), правильного режиму праці і відпочинку, дотримання особистої гігієни, раціонального харчування, оптимальної рухової активності, загартування, згубність таких звичок як паління, вживання алкоголю, шкідливість наркоманії, сексуальних надмірностей тощо.
Поряд з афоризмами відомих всьому світу письменників і мислителів до збірника включені народні афоризми з проблем здорового способу життя – прислів’я, приказки,  зібрані і систематизовані нашим знаменитим співвітчиз-ником – В.І.Далем.

I. ЛЮДИНА ЯК МІРА УСІХ РЕЧЕЙ

•    Багато є див на світі.
Та найдивніше – людина!
Софокл

•    Тіло ж само по собі – це ні благо, ні зло.
Горацій

•    Від зародка до новонародженого – такий шлях розвит-ку клітин; вони розмножуються, піддаються перетво-ренням, але все розпочинається... з історії одного коха-ння, історії складної, неподібної іншим...
Жан Ростан

•    Мати носить дитину дев’ять місяців у своєму тілі, два роки на руках і усе життя у своєму серці.
Шарлотта Стетсон

•    Навіть на малокровних і фізично не розвинених жінках вагітність відбивається благодійно, сприяючи нормаль-ному розвитку і загальному зміцненню організму.
К.К.Скробанський

•    Моя дружина гарна, вагітність не псує її зовнішності, а надає їй довершеності – це життя б’є в ній ключем.
Лоранс Перну

•    Людські можливості ніколи ще не були виміряні; не можемо ми судити про них із досвіду – адже випробу-вано ще так мало.
Торо

•    Людина – найвищий продукт зеленої природи. Але для того, щоб насолоджуватись скарбами природи, людина повинна бути здоровою, сильною і розумною.
І.П.Павлов
•    Короткого життя ми не отримуємо, а робимо його та-ким; не бідні ми життям, а користуємося ним марно-тратно. Життя довге, якщо ним розумно користуватись.
Сенека

•    Тіло людини є така ж святиня, як і дух, з яким воно нероздільне... І тому я вважаю, що людина ніколи не має права нехтувати своїм здоров’ям.
Л.М.Толстой

•    Прекрасне і красиве в людині немислиме без уявлення про гармонійний розвиток організму і здоров’я.
М.Г.Чернишевський

•    Наші хвороби нам не шкодять, коли ми про них вже знаємо.
Г.К.Ліхтенберг

•    Не одним хлібом живе людина…
Біблія

•    У всякого своя доля і свій шлях широкий…
Т.Шевченко

•    Хто бере – усе той тратить,
Хто дає – усе придбав.
Шота Руставелі

•    Я єсть народ…
П.Тичина

•    Я вийду сама проти бурі.
Леся Українка

•    Де закінчується людська сила, там починається Божа
Народна творчість
•    І сказав Бог: створимо людину на образ наш, на подобу нашу.
Біблія

•    Наука – це не лише знання, але й свідомість, тобто вмі-ння користуватися знаннями.
В.О.Ключевський

•    Розум полягає не лише в знанні, але й в умінні викорис-товувати знання для діла.
Арістотель

•    Мало знати, необхідно використовувати.
Й.В.Гете

•    Початок – половина справи.
Арістотель

•    Дія думки... ймовірно, подібна виливу іскри на порох.
Г.К.Ліхтенберг

•    Немає більшої насолоди, ніж насолода творити.
М.В.Гоголь

•    Виховання є особливого роду народження.
Г.К.Ліхтенберг

•    Любов до людей – це і є її крила, на яких людина підні-мається вище усього...
М.Горький

•    Соромно зізнатись, але ж з усіх живих істот лише одна людина не знає, що для неї корисно.
Пліній Старший
•    Здатність бачити чудесне в звичайному – незмінна оз-нака мудрості.
Емерсон

•    Багато речей нам незрозумілі не тому, що наші уявлен-ня слабкі, а тому, що ці речі не входять в коло нашого зацікавлення.
Козьма Прутков

•    Завжди практика повинна бути збудована на добрій те-орії, вождь і ворота якої перспектива.
Леонардо да Вінчі

•    Нести свій хрест
Біблія

•    У нас нема зерна неправди за собою
Т.Шевченко

•    Усе моє ношу з собою.
Біант

•    Я людина, і ніщо людське мені не чуже.
Теренцій

•    Я син народу, що вгору йде, а був запертий в льох.
І.Франко

•    Сила та розум – краса чоловіка.
Народна мудрість

•    І серце в путь мене веде,
І я не йти – не можу…
М.Бажан
•    Людино, що твої воління,
віками значені сліди?
Оце впокоєне струміння
прозрінь, радіння і біди.
І що усі твої напасті,
і сподівання, і жалі,
як по Вітчизні вічні страсті
горять, як зорі на шпилі.
В.Стус

•    Бо головне ж тепер – реформа людини…
М.Куліш

•    Люди?! Як мало їх …
У.Кравченко

•    Який хто є, хай буде, коли іншим немає сили бути.
У.Кравченко

•    Живу я розумом, а серце тихо спить.
П.Куліш

•    Людина єсмь… Де взять такої вдачі,
Щоб примхи всі украй перемогти?
Нікчемних мрій ті пориви гарячі…
Як їх забуть? Куди від них втекти?
П.Грабовський

•    Свобідний чоловік із розумом – то мій ідеал.
О.Кобилянська

•    Ми люди, що знаємо лиш землю!
Вона чорна та й руки наші почорніли
від неї, та проте вона свята.
О.Кобилянська
•    Чоловік без землі нічого не значить.
О.Кобилянська

•    Як страшно!.. Людське серце
До краю обідніло!
П.Тичина

•    Наші ідеали
Тільки фантоми…
Хто скаже, хто ми?
Д.Загул

•    Бо ти на землі – людина,
І хочеш того чи ні
Усмішка твоя – єдина,
Мука твоя – єдина,
Очі твої – одні.
В.Симоненко

•    Птах подеколи так звикає до клітки, що згодом не го-ден прожити без неї. Ану ж випустіть його на волю – і він загине. Людина – не птах, вона творіння вищого гатун-ку, проте природа увіклала в неї багато спільного з пта-хом: вона почасти теж не може перебувати без клітки.
М.Осадчий

•    Є мільйони людей з вищою освітою, які все знають, але нічого не мають – нічого святого!
В.Мороз

•    Браконьєр – це людина без легенди. Сірий реаліст, який вірить у те, що бачить, відчуває на дотик і смак. Без пам’яті про минуле, без гідності предків, без поняття про майбутнє – він жадібно накидається на ласощі й аромати навколишнього.
Є.Сверстюк
•    Первісний ключ – в людині. А людину сковують умови. Але умови для себе, зрештою, витворює вона сама – на свій зріст. Мусимо рости і духовним зростанням, мо-ральним авторитетом здобувати престиж і відстоювати своє місце під сонцем.
Є.Сверстюк

•    Світ заговорив про покинутість людини, про тривогу як її основне почування, про тривогу як про праматерію душі.
М.Шлемкевич

•    І пустота безмірна, щогодинна,
вже цілий світ береться осягти.
Як жить мені, якщо я ще людина?
Якщо мені від себе не втекти?
Г.Чубай

















IІ. ПРО ЗДОРОВ’Я І ХВОРОБИ

•    Найбільше багатство – здоров’я.
Народна мудрість

•    Вмирає лише кволе і слабке, здорове і сильне завжди виходить переможцем.
Ч.Дарвін

•    Нічого люди не бажають більше зберегти і нічого, між тим, менше не бережуть, ніж своє власне життя.
Ж.Лабрюйєр

•    Для людини здоров’я є найбільше благо.
Еліхарм

•    Немає приємності і чудової мудрості, якщо у кого-небудь немає міцного здоров’я.
Симонід Кеосский

•    Без здоров’я і мудрість незавидна, і мистецтво бліде, і сила в’яне, і багатство без користі, і слово без сили.
Герофіл

•    Здоров’я не цінують, поки не приходить хвороба.
Т.Фуллер

•    Всі ми, коли здорові, легко даємо хороші поради.
Публій Теренцій

•    Здоров’я – це коли кожний день – кращий.
Ф.Адамс

•    Немає друга, подібного здоров’ю, немає ворога, подіб-ного хворобі.
Староіндійське висловлювання
•    Найцінніший плід здоров’я – можливість отримувати задоволення.
М.Монтень

•    Здоровому і нездорове здорово, а нездоровому і здоро-в’я нездорово.
Народна мудрість

•    Якщо людина сама стежить за своїм здоров’ям, то важ-ко знайти лікаря, який знав би краще корисне для її здоров’я, ніж вона сама.
Сократ

•    Здоров’я – мудрих гонорар.
П.Беранже

•    Умовою щастя є здоров’я.
Л.М.Толстой

•    Є тисяча хвороб, але тільки одне здоров’я.
Л.Берне

•    Будь здоровий, як вода, а багатий, як земля.
Побажання

•    Болить бік, дев’ятий рік, та й досі до болю не привик.
Народна мудрість

•    В кого болять кості, тому не йти в гості.
Народна мудрість

•    Де болить, там і торкаєш кожну мить.
Народна мудрість

•    Що в кого болить, про те і говорить.
Народна мудрість
•    Журба гірша, як хвороба.
Народна мудрість

•    Здоровий як хрін.
Народна мудрість

•    Здоров’я краще за багатство.
Народна мудрість

•    Здоров’я маємо – не дбаємо, а погубивши – плачемо.
Народна мудрість

•    Держи голову в холоді, а ноги в теплі – будеш жити вік на землі.
Народна мудрість

•    Здоров’я – це епізод між двома хворобами.
Тед Капчук

•    Здорові люди – це хворі, які про це ще не знають.
Жюль Ромн

•    Яким би не було ваше здоров’я, його вистачить до кін-ця життя.
Л.Борисов

•    Якщо здоров’я кепське – думай про щось інше.
Едуард Бенсон

•    Перепочинками не варто нехтувати: важкохворим по-кращення замінює здоров’я.
Сенека

•    Краще бути здоровим і багатим, ніж бідним і хворим.
Данило Хармс
•    Здорові люди – це найцінніший капітал держави.
Я.Коллет

•    Здоров’я – це скарб, який завжди біля тебе.
Народна мудрість

•    Здоров’я і спокій – велике багатство.
Народна мудрість

•    Хто розраховує забезпечити собі здоров’я, знаходячись у ліні, той чинить так же нерозумно, як і людина, що думає мовчанням вдосконалити свій голос.
Плутарх

•    Перша ознака здорового життя – праця.
А.А.Богомолець

•    Здоров’я без сили – те, що й міцність без пружності.
Козьма Прутков

•    Люди знають, що здоров’я супроводжує повнота від-чуття радості життя.
М.Горький

•    Здоров’я... ніколи не може загубити своєї ціни в очах людини, тому що і в розкоші погано жити без здоров’я.
М.Г.Чернишевський

•    Судіть про своє здоров’я по тому, як ви радієте ранку і весні.
Г.Торо

•    Здоров’я – це задоволення, що породжує задоволення, як вогонь створює тепло.
Т.Мор
•    Тисячі речей необхідні здоровому, і тільки одна хворо-му: здоров’я.
Ірина Вільде
•    Здоров’я – дорожче за гроші. Здоровим буду – і гроші здобуду.
Народна мудрість

•    Не радий хворий і золотому ліжку.
Народна мудрість

•    Хвороба – це перерва у здоров’ї.
Т.Капчук

•    Для одних хвороба – епізод, для інших – спосіб життя.
І.Н.Тевельов

•    Хвороба – це свого роду старість.
А.Поп

•    Перейшов на ліки – пропав навіки.
Народна мудрість

•    Коли немає сили, то й світ не милий.
Народна мудрість

•    Не маєш сили – не підноси вили.
Народна мудрість

•    Не смерть страшна, а недуга.
Народна мудрість

•    Люди часто хворіють, бо глядітись не уміють.
Народна мудрість

•    Дорожче здоров’я тільки лікування.
Сучасний фольклор
•    Хвороба наче пожежа: чим раніше її виявиш, тим мен-ше шкоди вона принесе.
NN

•    Дорожче здоров’я тільки лікування.
Сучасний фольклор

•    Одна із умов одужання – бажання одужати.
Сенека

•    Хворі люди – це інколи здорові, які про це ще не знають.
Ж.Ромен

•    Природні сили всередині нас – істинні лікарі хвороби.
Гіппократ

•    Хворому і мед не смачний, а здоровий і каміння їсть.
Народна мудрість

•    У кого болять кістки, той не думає за гостини.
Народна мудрість

•    Хто не боїться холери, того вона боїться.
Народна мудрість

•    Добродій є здоров’я душі, здоров’я – добродій тіла.
П.Прудон

•    Одні завжди хворіють тільки тому, що дуже турбують-ся бути здоровими, а інші здорові тільки тому, що не бояться бути хворими.
В.О.Ключевський

•    Склероз не можна вилікувати, про нього можна забути.
Ф. Г. Раневська
•    Розлад і недуга часто бувають зовні гарними; подивіть-ся, наприклад, на перлинову сльозу малюка чи чахоточ-ний рум’янець.
Г.Торо

•    Моя улюблена хвороба – короста: почесався і ще хочеться. А найненависніша – геморой: ні собі подиви-тись, ні людям показати.
Ф.Г.Раневська

•    Хвороба – це хрест, але, можливо, і опора. Ідеально бу-ло б узяти у неї силу і відмовитись від  слабкості. Хай вона стане схованкою, яка додасть сили в потрібний час. А якщо платити потрібно стражданням і відречен-ням – заплатимо.
А.Камю

•    Цінність принципу визначається кількістю явищ, які він може пояснити; із теорій про хвороби цінна лише та, що одночасно пропонує і лікування.
Р.Емерсон

•    Здоров’я не цінують, поки не приходить хвороба.
Т.Фуллєр

•    Хвороба – свого роду передчасна старість.
А.Поп

•    Якщо людина візьметься досліджувати свій організм чи моральний стан, то неодмінно визнає себе хворою.
І.В.Гете

•    Тяжка недуга потребує неймовірних коштів.
Фр.Шіллер
•    Якщо ви захворіли, поспішіть вибачити ваших ворогів, адже ви можете і одужати.
А.Бірс

•    Сучасні хвороби мало схожі на хвороби минулого, як-що не враховувати того, що від них ми також помира-ємо.
А.Реплієр

•    Сутність людського здоров’я – це коли їй (людині) не-стримно  хочеться сказати щось хороше іншій людині, ніби це навіть закон: коли мені – то повинно бути і всім добре!
М.М.Пришвін

•    Професія лікаря – це вчинок, вона потребує само-ствердження, чистоти душі і чистоти думок.
А.П.Чехов

•    Один біль завжди зменшує інший. Наступіть на хвіст кішці, в якої болять зуби, і їй стане краще.
А.П.Чехов

•    Людина любить поговорити про свої хвороби, проте це найменш цікаве в її житті.
А.П.Чехов

•    Найбільш дієвим супутником хвороби є сум хворого.
М.Горький

•    Поки у хворого є дихання, кажуть, є і надія.
Ціцерон

•    Чим глибше прихована хвороба, тим вона злісніша і небезпечніша.
Публій Вергілій Марон
•    Не важливо, що спричиняє хворобу, важливо, що її усуває.
А.Цельс

•    Дивись, як руйнується від безробіття ліниве тіло,
Як застоюється в озері без руху вода.
Протидій хворобі на початку: пізно думати про ліки,
Коли хвороба пустила коріння від довгого уповільнення.
Овідій

•    Причина виразки не в тім, що ви їсте, а в тому, що гри-зе вас.
Вікі Баум

•    Здоров’я дорожче багатства.
Дж.Рей

•    Хвороби не красномовністю, а ліками лікуються.
А.Цельс

•    Найгірша із хвороб – бути прикованим до своїх недуг.
Сенека Молодший

•    Хворобам рахунку нема.
Пліній Старший

•    Ліки діють повільніше, ніж хвороба.
Тацит

•    Якщо захворіє печінка, погіршиться зір. Якщо захворі-ють нирки, послабне слух. Хвороба гніздиться там, де її не видно, а проявляється в тому, що всім помітно.
Хун Цзичен

•    Коли болить голова, страждає усе тіло.
М. де Сервантес
•    Мудрець буде швидше уникати хвороб, аніж вибирати засоби проти них.
Т.Мор

•    Дев’ять десятих нашого щастя залежить від здоров’я.
А.Шопенгауер

•    Здорова людина – найдорогоцінніше творіння природи.
Томас Карлейль

•    Здоров’я – велика справа як для того, хто ним користу-ється, так і для оточуючих.
Томас Карлейль

•    Єдина краса, яку я знаю, – це здоров’я.
Г.Гейне

•    Без здоров’я неможливе і щастя.
В.Г.Белінський

•    Краса тілесних форм завжди поєднується з поняттям про здорову силу, про діяльність життєвої енергії.
Л.М.Толстой

•    Здоров’я – це головне життєве благо.
Я.Корчак

•    Здоров’я – усьому голова.
М.А.Шолохов

•    Здоров’я – це коли у вас кожного дня болить в іншому місці.
Ф.Г.Раневська

•    Старість є наша хвороба, її потрібно лікувати, як усі інші.
І.І.Мечніков

•    Я стомилася симулювати здоров’я.
Ф.Г.Раневська

•    У хворого, який заповів своє майно лікареві, немає шансів на одужання.
Т.Фуллер

•    У жінки – як досвід вчить нас – здоров’я із красою нерозлучні.
Лопе де Вега

•    Святкування і бездіяльність несуть за собою нездоров’я – навпаки, прагнення розуму до чого-небудь приносить за собою бадьорість, вічно спрямовану до зміцнення.
Гіппократ

•    Деякі ліки небезпечніші хвороб.
Сенека молодший

•    Найвище благо досягається повним фізичним і розумо-вим здоров’ям.
Ціцерон

•    Що маємо не бережемо, втративши плачемо.
Козьма Прутков

•    Ні будинок, ні маєтки, ні купа бронзи і золота не виже-нуть із хворого тіла їх володаря гарячку, а із духу його – смуток: якщо володар усього цього громаддя речей хоче ним користуватися, йому потрібно бути здоровим.
Горацій
•    Коли немає здоров’я, мудрість мовчить і не до мистецт-ва. Сила спить, багатство марне і розум безсилий.
Херофілус (300 р. до н. е.)

•    Усі кажуть, що здоров’я дорожче над усе, але ніхто цього правила не дотримується.
Козьма Прутков

•    СНІД – найгірше, що сталося в ХХ столітті після Гітлера.
Мадонна

•    Одна із найрозповсюдженіших хвороб – ставити діагноз.
Карл Клаус

•    Ми знаємо, для чого ми живемо, а лікарі не знають, від чого ми помираємо.
Хенрік Ягодзинський

•    Наші хвороби такі ж, як і тисяча літ тому, проте лікарі відшукали їм більш дорогі найменування.
NN

•    Це видатний лікар: він придумав декілька хвороб і навіть зумів їх широко розповсюдити.
Станіслав Єжи Лец

•    Медицина – це мистецтво робити висновки про симп-томи хвороби на основі причин смерті.
Ежен Іонеско

•    Легше буває поставити хворого на ноги, ніж поставити діагноз.
Тадеуш Гіцгер

•    Діагностика досягла таких успіхів, що здорових людей майже не залишилось.
Бертран Рассел
•    Час – найкращий лікар і завжди паталогоанатом.
Геннадій Малкін

•    Смерть причину знайде.
Латинське прислів’я

•    Помреш ти не тому, що хворієш, а тому, що живеш.
Сенека

•    Найбільше тих хвороб, яких ми найбільше боїмося.
Лешик Кумор

•    Хто інфікований страхом хвороби, той вже має хворобу страху.
Мішель Монтеньє

•    У старих менше хвороб, ніж у молодих, але ці хвороби вже на все життя.
Гіппократ

•    Старість – сама по собі хвороба.
Теренцій

•    Ліпше десять разів важко захворіти, ніж один раз легко померти.
NN

•    Смерть – ти вже нестерпно набрид своїй хворобі.
Хенрік Ягодзинський

•    На світі коїться бозна-що! Починають помирати люди, котрі раніше ніколи не вмирали.
Юліан Тувім

•    Серце дуже крихка річ: воно б’ється.
Уаль Малалид
•    Хвороби серця нездалі тим, що першими симптомами часто буває раптова смерть.
Майкл Фелпе

•    Шлях до інфаркту набагато приємніший, ніж втеча від нього.
Геннадій Малкін

•    Кохання і кашлю не приховаєш.
Латинське прислів’я

•    Від застуди і від любові немає ліків. Вони самі прохо-дять.
Яніна Іпохорська

•    Життя починається після сорока, і тоді ж приходить ревматизм.
NN

•    На старості літ важко обійтися без жінок і без ревма-тизму.
Збишко Безнож

•    Склероз неможливо вилікувати, але про нього можна забути.
Фаіна Раневська

•    Тренуй пам’ять, щоб пам’ятати, що ти вже забув.
Домінік Опольський

•    Варто забути про старість, як склероз одразу нагадує про неї.
Аркадій Давидович

•    Те, чого ви не можете згадати, не варто і згадувати.
Джон Шелтон
•    У медицині головними ліками є сам лікар.
Антоній Кемпіньский

•    У силу лікарів вірять тільки здорові.
Альфред Конар

•    Якщо хворому після розмови з лікарем не стало ліпше, то це не лікар.
В.Бехтєрєв

•    Поради лікаря ще нікого не вилікували, але все-таки це хоч якась розвага для пацієнта.
Яніна Іпохорська

•    Чим кращий лікар, тим більше він знає засобів для лікування.
Бенджамін Франклін

•    Лікар, який не бере платні, не заслуговує її.
Талмуд “Гемора”

•    Одна із переваг бідності: лікар вилікує вас швидше.
Френк Хаббард

•    Лікарів ненавидять або із переконань, або із економії.
Марія Ебнер-Ешенбах

•    Дивна справа: я завжди можу осмислити рахунок, ви-писаний лікарем, і ніколи не можу осмислити рецепт.
Фінлі Пітер Данн

•    Лікар-спеціаліст – це медик, який привчив своїх пацієн-тів хворіти тільки у приймальні дні.
NN
•    Краща медична спеціальність – дерматологія. Пацієнти не будитимуть вас серед ночі, ніколи не помруть від своєї хвороби і ніколи не видужають.
Мартін Фімер

•    Оптимістична брехня до такої міри необхідна в меди-цині, що лікар, неспроможний щиро брехати, обрав не ту професію.
Бернард Шоу

•    Від лікарів і вчителів вимагають дива, а коли диво стається – ніхто не дивується.
Марія Ебнер-Ешенбах

•    Репутацію лікарю створюють знамениті люди, котрі померли під його наглядом.
Бернард Шоу

•    Добрий лікар рятує якщо не від хвороби, то хоча б від нездалого лікаря.
NN













ІІІ. ПРИРОДА І ЗДОРОВ’Я

•    Найкращий лікар – природа, хоча б тому, що виліковує три четвертини усіх хвороб...
В.Шербюльс

•    Природа – лікар хвороби.
Гіппократ

•    Природа – вічний зразок мистецтва, а найбільший і найшляхетніший предмет у природі – людина.
В.Г.Бєлінський

•    Природа – це книга, яку необхідно прочитати і пра-вильно зрозуміти...
М.Налбандян

•    В травах прихована велика сила.
Народна мудрість

•    Якщо подивитись навколо поглядом лікаря, який шукає ліки, то можна сказати, що ми живемо в світі ліків, бо немає в природі речовини, яку б не можна було б використати для лікування.
Давньобуддійська заповідь

•    Ні насиченість, ні голод і ніщо інше не добре, якщо переступити міру природи.
Гіппократ

•    Успадковуються також і результати пристосувань.
Ф.Енгельс

•    Так, погано мені, але ж це не причина, щоб спричиняти страждання іншим.
Есхіл
•    Лікує хвороби лікар, але виліковує природа.
Гіппократ

•    Якщо в тебе все в нормі зі шлунком, грудьми, ногами, жодні царські скарби не зможуть нічого додати.
Горацій

•    Розвиток кожного... залежить не лише від стійкого генотипу, але також від нескінченного розмаїття умов довкілля.
М.Кольцов

•    Найміцніший організм ламається, зношується і стом-люється, коли він занадто розкішно користується дара-ми природи.
Д.І.Писарєв

•    Більша частина наших хвороб – це справа наших рук, ми могли б їх майже всіх уникнути, якби зберегли спо-сіб життя простим, одноманітним і усамітненим, визначеним нам природою.
Ж.Ж.Руссо

•    Людина вищий продукт земної природи. Людина – найскладніша і найтонша система. Але для того, щоб насолоджуватись скарбами природи, людина повинна бути здоровою, сильною і розумною.
І.П.Павлов

•    Не варто особливо втішатися нашими перемогами над природою, оскільки кожна з таких перемог має, правда, в першу чергу ті наслідки, на які ми розраховували, але в другу і третю чергу зовсім інші, непередбачені на-слідки, які дуже часто знищують значення перших.
Ф.Енгельс
•    Природа вміє невеликими засобами досягти великих ефектів.
Г.Гейне

•    Рух пробуджує організм до активної дії на тривалий час.
Ж.Ж.Руссо
•    Вода – це першооснова живої природи, колиска життя, мати всього живого. Це наша мати і матриця.
А.Сент-Дєрдьї

•    Природа не знає зупинки в своєму рухові і карає будь-яку бездіяльність.
І.В.Гете

•    Людина живе природою. Це означає, що природа є її тілом, з яким людина повинна залишатися в процесі постійного спілкування, щоб не вмерти.
К.Маркс















ІV. РУХОВА АКТИВНІСТЬ І ЗДОРОВ’Я

•    З допомогою фізичних вправ і стриманості більшість людей може обійтись без медицини.
Дж.Аддісон

•    Люди, від природи немічні тілом, завдяки вправам стають міцніші силачів.
Сократ

•    Тренуй тіло як належить.
Клеобул

•    Як суконщики  чистять тканину, вибиваючи її від пилу, так гімнастика очищає організм.
Гіппократ

•    Не дурницю робили греки, що цікавились так гаряче корисними для здоров’я фізичними розвагами. Їхні Олімпійські ігри були видовищем розумнішим і кращим наших цирків.
М.Г.Чернишевський

•    Не можна перетворювати спорт зі способу фізичного виховання дітей у спосіб боротьби за особистий успіх, не можна ділити дітей на здібних і нездар до спорту, не можна розпалювати нездоровий потяг навколо бороть-би за гідність школи.
В.А.Сухомлинський

•    Спорт – це фізкультура, доведена до абсурду.
Л.Краткий

•    Рухайся більше – проживеш довше.
Народна мудрість
•    Спорт формує культуру оптимізму, культуру бадьорості.
А.В.Луначарський

•    Кожна людина – будівник храму, що називається його тілом.
Г.Торо

•    Здорове тіло – продукт здорового глузду.
Г.Шоу

•    Без фізичної праці не буває здорового тіла, не буває й розумних думок у голові.
Л.М.Толстой

•    Людина, яка перестала займатись фізичними вправами, часто чахне тому, що сила її органів послаблюється внаслідок відмови від руху.
Авіценна

•    Гімнастика є цілющою частиною медицини.
Платон

•    Ніщо так не виснажує і не руйнує людину, як тривала фізична бездіяльність.
Арістотель

•    Щоб зберегти бадьорість духу, потрібно підтримувати бадьорість тіла.
Л.Вовенарг

•    Потрібно обов’язково бадьорити себе фізично, щоб бути здоровим морально.
Л.М.Толстой

•    Дай роботу тілу – відпочине голова.
Народна мудрість
•    Найкорисніше було б для здоров’я людини, якщо б фі-зична і розумова праця поєднувались в її діяльності.
К.Д.Ушинський

•    Рух – це життя. Гімнастика і праця на свіжому повітрі – найкраща гарантія здоров’я.
К.Жорді

•    Важливою умовою, яка підвищує роботу пам’яті, є здоровий стан нервів, для чого й потрібні фізичні вправи.
К.Д.Ушинський

•    Якщо не бігаєш, коли здоровий, побігаєш, коли захво-рієш.
Горацій

•    Дерево також потребує випаровування і частого провіт-рювання за допомогою вітрів, дощів, холодів, інакше воно швидко стає слабким і в’яне. Так само і людському тілу необхідні різні рухи, діяльність і серйозні вправи.
Я.Коменський

•    Для збереження здоров’я, як і для попередження хво-роб  немає кращого, ніж тілесні вправи і рухи.
М.Я.Мудров

•    Праця – батько голоду,  дід травлення, прадід здоров’я.
М.Сафір

•    У масовому розвитку фізичної культури і спорту я бачу один із кращих варіантів у боротьбі за здоров’я люди-ни, її творчу активність і довголіття.
П.К.Анохін
•    В праці розгадка довголіття.
С.Н.Сергєєв-Ценський

•    Праця є однією із незмінних умов мистецтва дожити до ста років.
М.Шевраль

•    Фізичні вправи можуть замінити багато ліків, але жодні ліки в світі не можуть замінити фізичні вправи.
А.Моссо

•    Для краси і здоров’я необхідні не лише освіта в галузі науки і мистецтва, а й заняття фізичними вправами, гімнастикою.
Платон

•    Розвиток сили тіла багато в чому залежить від веселих ігор.
Платон

•    Неробство послаблює тіло, а праця зміцнює: перше при-зводить до передчасної старості, а останнє продовжує молодість.
А.Цельс

•    Силу потрібно підтримувати постійними вправами.
Фабій

•    Припинення діяльності внесе за собою в’ялість, а за в’ялістю іде безсилля.
Апулей

•    Людина, яка достатньо і своєчасно займається фізич-ними вправами, не потребує ніякого лікування, спрямо-ваного на усунення хвороби.
Авіценна
•    Тисячі і тисячі разів я повертав здоров’я своїм хворим засобом фізичних вправ.
Апулей

•    ...якщо навіть коли-небудь настане день, коли не буде більше необхідності в давній важкій боротьбі з приро-дою, то все ж вона (м’язова система) завжди буде необ-хідна для того, щоб дати основу здорового, світлого і веселого життя, дати моральну еластичність нашому ха-рактеру, відгострити зігнуте вістря нашої збудливості і зробити нас добродушними і привітними в спілкуванні.
Джемс Уільям

•    Спорт формує культуру оптимізму, культуру бадьорості.
А.В.Луначарський

•    Той, хто працює, завжди молодий. І інколи мені здаєть-ся, що праця стимулює якісь особливі гормони, що підвищують життєвий імпульс.
М.Бурденко

•    О Спорт! Ти прогрес! Ти сприяєш вдосконаленню лю-дини – найбільш прекрасного творіння природи.
П’єр де Кубертен

•    Спорт – гармонійний рух, чіткий ритм, найактивніша форма існування.
О.Пахмутова
•    Фізкультура! Вона повернула мені все – серце, гнуч-кість, витривалість! І головне – працездатність. Мабуть, найдорожче з усього, чим живе людина.
М.Амосов
•    ...10-20 хвилин витрачені на це (вранішня зарядка) не лише додають бадьорості на увесь день, але й збережуть чимало років життя.
Ж.Ж.Руссо
•    Спорт стає засобом виховання тоді, коли він є улюб-леним заняттям кожного.
В.А.Сухомлинський

•    Немає на світі кращого одягу, ніж бронза м’язів і сві-жість шкіри.
В.В.Маяковський

•    Я хочу з допомогою гімнастики усього тіла зробити йо-го більш врівноваженим.
Сократ

•    Гімнастика, фізичні вправи повинні міцно увійти в повсякденне життя кожного, хто хоче зберегти праце-здатність, здоров’я, повноцінне і радісне життя.
Гіппократ

•    Гімнастика – зцілююча частина медицини.
Платон

•    Гімнастика подовжує молодість людини.
Дж.Локк

•    Дуже корисні для боротьби із застоями крові в окремих місцях організму є гімнастика і масаж. З них потрібно розпочинати день і ними закінчувати. Декілька хвилин, щоденно витрачені на це, не тільки додадуть бадьорості на увесь день, а й збережуть чимало років життя.
А.А.Богомолець
#
#
#
#
#
V. МЕДИЦИНА І ЗДОРОВ’Я

•    Не визнавати медиків можуть і люди освічені, запере-чувати медицину можуть лише неуки.
П.Буаст

•    Медицина по істині є найшляхетніша з усіх мистецтв.
Гіппократ

•    Життя коротке, шлях мистецтва довгий, зручний випа-док швидко проходить, судження точне, досвід нечес-ний. Тому не тільки лікар повинен використовувати у справі все те що необхідне, а і хворий, і оточуючі, і всі внутрішні обставини повинні допомагати лікарю у його роботі.
Гіппократ

•    Протилежне виліковується протилежним.
Гіппократ

•    Чого не лікують ліки, виліковує залізо; чого не лікує за-лізо, лікує вогонь; чого не лікує вогонь, те слід  вважа-ти невиліковним.
Гіппократ

•    Добросовісний лікар перш ніж призначити хворому ліки, повинен визначити не тільки його хворобу, а і звички в здоровому стані.
Ціцерон

•    Лікар не що інше, як спокій для душі.
Петровій

•    Немає мистецтва кориснішого медицини.
Пліній Старший
•    Народ прагне ліків.
Апулей

•    Медицина – сестра філософії.
Демофіт

•    Радісний вираз обличчя лікаря – початок одужання хво-рого.
Ф. де Рохас

•    Лікар, який вперше розпочав лікувати свого пацієнта, повинен робити це з натхненням, радісно, із приємніс-тю для хворого, і ніколи похмурий лікар не досягне толку у своєму ремеслі.
М. де Сервантес

•    Найкращі ліки не допоможуть хворому, якщо він від-мовляється їх вживати.
М. де Сервантес

•    Гігієна вчить, як бути собакою на ланцюгу власного здоров’я.
В.О.Ключевський

•    У ворожки лікуватись – без здоров’я зоставатись.
Народна мудрість

•    Немає нічого негігієнічнішого, ніж життя.
Т.Манн

•    У хорошого хірурга повинно бути око орла, серце лева, рука жінки.
Дж.Рей

•    У хорошого коваля накопичуються купи необроблено-го заліза. Біля дверей хорошого лікаря збирається чимало хворих.
“Дзенрін Кюсю”
•    Сумні наслідки, до яких призводить зухвалість знаха-рів, змушує нас цінувати лікарів і мистецтво лікуван-ня: лікарі не заважають нам помирати, а знахарі нас вбивають.
Ж. де Лабрюйєр

•    Якщо хворому після розмови з лікарем не стає краще, то це не лікар.
В.М.Бєхтєрєв

•    Ще вчора ви були здорові, а сьогодні захворіли, – і вам, звісно, необхідна людина, яка за своїм ремеслом зо-бов’язана переконувати вас, що ви не помрете. Поки люди не перестануть помирати і не втратять бажання жити на світі, лікарів будуть засипати насмішками і грішми.
Ж. де Лабрюйєр

•    Щоб когось вилікувати, потрібно спочатку поставити правильний діагноз. А щоб зуміти поставити правиль-ний діагноз, потрібно володіти не тільки основними медичними знаннями, а і глибокою зацікавленістю у лікуванні хвороби. Недостатньо бути лікарем, потрібно ще вміти допомагати.
Б.Брехт

•    Майбутнє належить медицині, що оберігає. Ця наука, що йде пліч-о-пліч з медициною, принесе велику користь людству.
М.І.Пирогов

•    Гігієна – це медицина, що порушується мораллю.
Г.Менкен

•    Перевага лікаря полягає в тому, що він не зобов’язаний наслідувати власні поради.
А.Крісті
•    Всякий знає, яку магічну оздоровчу дію може мати втішне слово з уст лікаря, і навпаки, як деколи смер-тельно... діє на хворого суворий діагноз лікаря, який не знає чи не бажає знати дару навіювання.
В.М.Бєхтєрєв

•    Кращий лікар на світі – ветеринар, адже він не може запитати пацієнта: “Що вас турбує?” Сам повинен знати.
У.Роджере

•    Хірург оперує в масці, щоб у випадку невдалої операції зберегти інкогніто.
Р.Гомес де ла Серна

•    Якщо хворий дуже хоче жити, лікарі безсилі.
Ф.Г.Раневська

•    Кращий той лікар, який знає безкорисність більшості ліків.
Б.Франклін

•    В медицині карета деколи буває важливіша, аніж знан-ня.
О. де Бальзак

•    Коли людина довго хворіє, вона стає більш усвідомле-ною, аніж сам лікар, і починає розуміти свою хворобу, що не завжди буває навіть з добросовісними лікарями.
О. де Бальзак

•    Кращі ліки від ревматизму – подякувати Господу за те, що це не подагра.
Дж.Біллінгс
•    Найкращі ліки від ревматизму – вознесіння хвали Богу, що це ревматизм, а не грудна жаба.
Б.Шоу

•    Найгіркіші ліки можуть виявити найкращий ефект.
Д.Келлі

•    І найліпші ліки не допоможуть людині, якщо вона відмовляється їх приймати.
М. де Сервантес

•    Перший обов’язок медицини – збереження здоров’я, другий – лікування хвороб... Лікування захворювань складає ту частину медицини, на яку було витрачено особливо багато праці, хоч результати її виявились досить мізерними.
В.Бекон

•    Раніше магію плутали з медициною, сьогодні медицину плутають з магією.
Томас Сас

•    Лікарю зовсім не обов’язково вірити в медицину – хворий вірить в неї за двох.
Жорж Елгозі

•    Медицина змушує нас помирати довше і болісніше.
Плутарх

•    Медична наука додає роки життя, але не додає життю років.
NN


VІ. РАЦІОНАЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ І ЗДОРОВ’Я

•    Лікарі безперервно працюють над збереженням нашого здоров’я, а кухарі – над його руйнуванням; проте останні більш впевнені в успіху.
Д.Дідро

•    Від того, що людина багато їсть, вона не стає здоровішою… Так само і вчений – це не той, хто багато читає, а той, хто читає з користю.
Аристип

•    Здоров’я суди не по роках, а по зубах.
Народна мудрість

•    Надлишок їжі заважає тонкості розуму.
Латинська приказка

•    Сите черево до навчання глухе.
Латинська приказка

•    Вставши із-за столу голодним – ви наїлись; якщо ви встали наївшись – ви переїли; якщо встаєте переївши – ви отруїлись.
А.П.Чехов

•    Якщо хочеш продовжити своє життя, приборкай свою трапезу.
Б.Франклін

•    Ненажера: той, хто риє собі могилу зубами.
NN

•    За обідом їж мало, а вечеряй ще менше, тому що здоров’я всього тіла кується в кузні нашого шлунку.
М. де Сервантес
•    Ніхто не повинен переступати міру ні в їжі, ні в питті.
Піфагор

•    Їсти і пити потрібно стільки, щоб наші сили цим відновлювались, а не пригнічувались.
Ціцерон

•    Надмірне наповнення шлунку шкідливе для здоров’я.
А.Цельс

•    Міра в їжі – то мати хорошого здоров’я.
Валерій Максим

•    Обмежуйтесь рослинами, якщо хочете харчуватись достатньо і здорово.
Іоанн Златоуст

•    Їжа, яка не перетравлюється, з’їдає того, хто її скошту-вав.
Абу-Ль-Фарадж

•    Їж стільки, щоб тіло не гинуло від переїдання.
А.Джамі

•    Небагато умирає з недоїдання, але багато умирає з переситу.
Народна мудрість

•    Держи голову в холоді, живіт в голоді, а ноги в теплі.
Народна мудрість

•    Стриманість в їжі породжена або турботою про здоров’я, або нездатністю багато з’їсти.
Ф. де Ларошфуко
•    Коли я бачу ці столи, закладені багатьма стравами, мені здається, що за кожним із них ховається, як в засідці, подагра, водянка, лихоманка і багато інших хвороб.
Дж.Аддісон

•    Якщо ми засуджені на те, щоб їсти, будемо їсти добре.
А.Брійя-Соварєн

•    Скажи мені, що ти їси, і я скажу тобі, хто ти.
А.Брійя-Соварєн

•    Творець, який зобов’язав людину їсти для того, щоб жити, пробуджує її до цього апетитом і нагороджує за це задоволенням.
А.Брійя-Соварєн

•    Єдиний спосіб зберегти здоров’я – це їсти те, чого не хочемо, пити те, чого не любимо, і робити те, що не подобається.
Марк Твен

•    Страви, приємні на смак, – це отрута, від якої пош-коджується шлунок і пом’якшуються кістки. Відмовив-шись від них, ти позбавишся багатьох тягарів. Пусті розваги шкідливі для здоров’я і смертельні для добро-дія. Покінчи з ними, і тобі ні про що не доведеться жалкувати.
Хун  Цзичен

•    Якщо надмірне захоплення їжею є звірство, то й знева-га до їжі є нерозумною,  і істина тут, як і скрізь, лежить посередині: не захоплюйся, але приділяй належну увагу.
І.П.Павлов

•    Повненькі живуть менше. Проте їдять більше.
С.Є.Лєц
•    Природа досить вдало продумала будову нашого орга-нізму. Щоб ми бачили, скільки ми переїдаємо, наш живіт розміщений на тій же стороні тіла, що й очі.
Ф.Г.Раневська

•    Тіло – багаж, який несеш усе життя. Чим він важчий, тим коротша подорож. 
Арнольд Глазгоу

•    Товстуни живуть менше, зате їдять довше.
Станіслав Єжи Лец

•    Немає товстих жінок, проте у декотрих з них недостат-ній ріст для їхньої ваги.
NN

•    Одні сідають на дієту, щоб зберегти струнку фігуру, інші – щоб зберегти стрункого чоловіка.
Ж.Голончова

•    Я сидів на дієті 14 днів і втратив лише два тижні.
Тоні Філде

•    Я не збираюся заморити себе голодом задля того, щоб прожити трішки довше.
#        Ф.Пітер

•    Хороших дієт не буває.
Н. де Ротшильд

•    Ніколи не їж більше, ніж можеш підняти.
Генрі Бірд

•    Сучасні жінки приховують вагу, а не вік.
Ратмір Тумановський
•    Погляд двох жінок нагадує контроль багажу на мит-ниці.
Яніна Інохорська

•    Все, що мені подобається, або протипоказано, або амо-рально, або веде до ожиріння.
О.Вулкотт

•    Щоб по-справжньому схуднути, достатньо відмовитися від трьох речей – сніданку, обіду, вечері.
Френк Ллойд Райт

•    Якщо хочеш виглядати молодою і стрункою, тримайся ближче старих і товстих.
Джім Ісос

•    Масаж – кращий засіб схуднути, особливо для ма-сажиста.
NN















VІІ. РЕЖИМ ПРАЦІ І ВІДПОЧИНКУ

•    Хто розраховує забезпечити собі здоров’я, перебуваю-чи в ліні, той чинить так само нерозумно, як людина, що думає мовчанням вдосконалити свій голос.
Плутарх

•    Щоб мудро життя прожити, знати треба немало. Два важливих правила запам’ятай для початку: ти ліпше голодуй, ніж їж усе підряд, і ліпше будь один, ніж разом з ким  попало.
Омар Хайям

•    Втрата наших сил частіше є наслідком поривів юності,  руйнівної дії років. Нестримана молодість передає старості зношене тіло.
Ціцерон

•    Гумор – рятівне коло на хвилях життя.
В.Рабе

•    Ні в чому надлишку – в житті перша справа.
Публій Теренцій Афр

•    Як гімнастика вирівнює тіло, так музика вирівнює душу людини.
В.А.Сухомлинський

•    Якщо перейдеш межу, то найприємніше стане най-неприємнішим.
Демокріт

•    Міра в усьому розмножує радість життя і робить задо-волення ще більшим.
Демокріт
•    Стриманість добра річ, якщо стримуватись вміру.
NN

•    Хто відмовився від надлишку, той позбувся мішені.
І.Кант

•    Міра у всьому – спільник природи і захисник здоров’я. Тому, коли ви п’єте, коли ви їсте, коли рухаєтесь і навіть коли кохаєте – зберігайте міру.
Абуль Фарадж

•    Багато спати – добра не бачити.
Приказка

•    Міра в усьому немов матір доброго здоров’я.
Валерій Максим, давньоримський історик

•    Нічого надміру.
Латинська приказка

•    Хто більше всіх спить, той менше всіх живе.
Приказка

•    Веселий сміх – здоров’я.
Приказка

•    Найміцніший організм надламується або в крайньому випадку зношується і втомлюється, коли він занадто розкішно користується різноманітними подарунками природи.
Д.І.Писарєв

•    Особи, що бажають зберегти якомога довше розумові сили і створити по можливості повний цикл життя, по-винні вести дуже стриманий спосіб життя, дотримува-тись правил раціональної гігієни.
І.І.Мечніков
•    Ми вкорочуємо життя своєю  нестриманістю, безлад-ною поведінкою з власним організмом.
І.П.Павлов

•    Ліпше недолік, ніж надмірність.
Л.М.Толстой

•    Хто відмовився від надмірностей, той позбавився від нестатків.
І.Кант

•    Яка це нудна робота – оберігати своє здоров’я занадто суворим режимом.
Ф. де Ларошфуко

•    Хто встав до дня, той день здоровий.
Народна мудрість

•    Сон – це те, що здається найбільш важливим наступ-ного ранку,  ніж напередодні ввечері.
NN

•    Спокій – найкращі ліки.
А.Цельс

•    Відпочинок – це зміна виду занять.
І.П.Павлов

•    Найголовніше в режимі збереження здоров’я є заняття фізичними вправами, а тоді вже режим їжі і режим сну.
Авіценна

•    Ночі без сну скорочують дні.
Ф.Бекон

•    Нічого так не варто остерігатися в старості, як лінощів і неробства.
Ціцерон
VІІІ. ЗДОРОВИЙ ДУХ І ЗДОРОВ’Я
(ПІЗНАЙ СЕБЕ, ОВОЛОДІЙ СВОЇМИ ЕМОЦІЯМИ)

•    Здоровий дух в здоровому тілі.
Ювенал

•    Хто міцний тілом, може терпіти і спеку, і холод. Той, хто здоровий духом, здатний перенести і гнів, і горе, і радість, і інші відчуття.
Епіктет

•    Будь здоровий і тілом, і душею.
Клеобул

•    Правда – всього найпрекрасніше, всього найліпше – здоровим бути, а всього приємніше – досягти, чого бажав.
Феогнід

•    Ви любите на братові шкуру, а не душу.
Т.Шевченко

•    Наш світ хвороби тіла переможе, як від хвороби духу зцілиться.
Р.Гамзатов

•    Найбільшою владою володіє той, хто має владу над собою.
Сенека

•    Не втрачай бадьорості. Сила волі допомагає краще за будь-які ліки.
М.Горький

•    Гроші втратив – нічого не втратив, час втратив – багато втратив, бадьорість духу втратив – усе втратив.
Народна мудрість
•    Це інваліди, напевно, говорили в давнину, що в здоро-вому тілі здорова душа, але в мене особисто частіше буває навпаки: в здоровій душі – здорове тіло.
М.М.Пришвін

•    Здоров’я духу сповіщається тілу, життя праведних довге не тільки ділами, а й роками.
Б.Грасіан

•    Краще гарний настрій, ніж солодкий пиріг.
Народна мудрість

•    Загального схвалення гідний той, хто поєднав приємне з корисним.
Горацій

•    Потрібно бути світлим розумово, чистим морально і охайним фізично.
А.П.Чехов

•    Справедливо деякі лікарі вважають, що, якщо дитина нервова, потрібно перш за все лікувати її батьків.
А.Барто

•    Борітеся – поборете.
Т.Шевченко

•    Бути чи не бути.
В.Шекспір

•    Великих слів велика сила.
Т.Шевченко

•    Віддати кесареве кесарю, а Боже Богові.
Біблія
•    Бачить Бог з неба, що кому треба.
Народна мудрість

•    Здорова думка – це розмова з Богом.
Народна мудрість

•    Від Бога ніде сховатися.
Народна мудрість

•    Хто життя полюбив, той страх загубив.
Народна мудрість

•    Де кінчається людська сила, там починається Божа.
Народна мудрість

•    Машина без пари не може робити, також тіло без духа не годно творити.
Народна мудрість

•    Я мислю, отже, існую.
Рене Декарт

•    Усьому свій час, і кожна річ має пару під небом.
Соломон

•    Невже сонце світить мені сьогодні для того, щоб я розмірковував про вчорашній день?
Ф.Шіллер

•    Юний вік співає про пристрасті, а похилий – про бурі...
Секст Проперцій

•    Душевні страждання переносяться важко, якщо людина не подолає неміч тілесну.
М. де Сервантес
•    Іржа їсть залізо, а печаль – розум людині.
Народна мудрість

•    Вища мудрість полягає не в самозреченні, а у вмінні знаходити задоволення в найдрібніших речах.
Д.Рєскін

•    Випиваючи чашу задоволення до дна, ми виявляємо там більше гравію, ніж перлин.
О.Бальзак

•    Веселі люди швидше одужують і довше живуть.
А.Паре

•    Щоб зробити задоволення більш приємним, потрібно вкоротити його.
Ч.Бакстон

•    Піклування про надлишок часто поєднується із втратою необхідного.
Солон

•    Потрібно намагатись, щоб в тілі здоровому і дух був здоровим.
Ювенал

•    Сила і слабкість духу – це просто неправильний вислів: в дійсності існує лише добрий чи поганий стан органів тіла.
Ф. де Ларошфуко

•    Соки нашого тіла, здійснюючи свій звичний і незмін-ний кругообіг, таємно приводять в дію і спрямовують нашу волю; зливаючись в один потік, вони непомітно володіють нею, діючи на всі наші вчинки.
Ф. де Ларошфуко
•    Неймовірно, який вплив може мати дух на підтримку тіла... Головне, потрібно навчитись володіти самим собою.
Й.В.Гете

•    Від лінощів людина хворіє, а від праці здоров’я загартовує.
Народна мудрість

•    Голос духа чути скрізь.
І.Франко

•    Пізнай самого себе.
Сократ

•    Річ у собі.
І.Кант

•    Світ ловив мене, та не спіймав.
Г.Сковорода

•    Усе тече, все змінюється.
Геракліт

•    Блаженні вбогі духом.
Біблія

•    Головні медикаменти – це чисте повітря, холодна вода, пилка і сокира.
В.Д.Полєнов

•    Справжні ліки для фізичного здоров’я – бадьорий і веселий настрій духу.
К.Бострем

•    Потрібно підтримувати міцність тіла, щоб зберегти міцність духу.
В.Гюго
•    Тільки в сильному, здоровому тілі дух зберігає рівнова-гу і характер розвивається у всій своїй могутності.
Г.Спенсер

•    Я – частина сили, що у кожну мить
Бажає зла, щоб лиш добро творить.
Й.В.Гете

•    Дух може тільки з Богом говорити, а люди того не розуміють.
Народна мудрість

•    І найсильніші дістають силу від Бога.
Народна мудрість

•    І я живу в Божій волі –
Не дав Господь мені долі.
Народна пісня

•    Лиш боротись – значить жить…
Vivere momento!
І.Франко

•    Ні! Я жива! Я буду вічно жити!
Я в серці маю те, що не вмирає.
Леся Українка

•    Ламай традицій віковічну скелю,
Отрушуй прах невольного життя.
Хто випив келих чарівного хмелю,
Тому назад немає вороття.
М.Драй-Хмара

•    Боже милий, як то мало
Святих людей на світі стало.
Т.Шевченко
•    Хай в нашім тілі, наче в соснах,
густа живиця закипить.
Хай в наші жили зелень млосна
і полум’я спливе й блакить.
Б.-І.Антонович

•    А назустріч небезпеці
Ліпше вийти, ніж в кутку
Дожидать на себе грому!
І.Франко

•    Передовсім бути собі ціллю, для власного духу працю-вати як бджола, збагачувати його, збільшати, довести до того, щоб став він сяючим, прегарним, хвилюючим, зріючим у тисячних красках.
О.Кобилянська

•    Не слід бажати нічого над те, що здоровий розум пока-зує можливим за осягнення.
І.Франко

•    Лиш плекання нової волі врятує нас!
Д.Донцов

•    Од лиця всіх до Тебе, Боже,
Звертаються в молитві й ждуть
Ти вивів нас на роздоріжжя,
Щоб ми пізнали праву путь.
Ю.Липа

•    І тепер Христос із хреста над нами
звішує довічною свою главу.
Т.Осьмачка

•    Якщо ти дійсно служиш правді, а не злу, –
Чому ж у щирості вбачаєш крамолу?
В.Симоненко
•    Сидіти за гратами нікому не легко. Але не поважати себе – ще важче. І тому будемо битися.
В.Мороз

•    Де Бурмило – цар народа,
Там пропала честь, свобода,
Голос правди занімів.
І.Франко

•    Кожен хоче мати репутацію шляхетної людини, і кожен хоче купити її найдешевше.
Міньйон Маклофлін

•    Досконалість духу не можна ні позичити, ні купити, а якщо б вона і продавалась, все одно, я думаю, не знайшлось би купця.
Сенека

•    Великодушність усім зневажає, щоб усім заволодіти.
Ф. де Ларошфуко

•    Найбільші винуватці – найменш великодушні, це загальне правило.
П.Бомарше

•    Шляхетна жінка не повинна очікувати від іншої того, чого б вона сама не зробила б.
М.Валуа

•    На жаль, розумних людей більше, ніж шляхетних.
Б.Парамонов

•    Бити лежачого недобре. Зате безпечно.
А.Стек

•    Я ніколи не вдарю лежачого, хіба що він спробує підвестися.
В.Брудзинський
ІX. КОХАННЯ, СЕКС, ЗДОРОВ’Я

•    Хто бажає кохати – повинен терпіти.
Філософія Голгофи

•    Та красуня, яку серце покохає.
Російська приказка

•    Кохання – це невідома країна, і всі ми пливемо туди, кожен на своєму кораблі, і кожен з нас на своєму кораблі капітан, і веде його своїм  власним шляхом.
NN

•    Дивно, саме те, що дарує насолоду, виявляється і є па-тологія.
Вислів сх. мудреця

•    Не розпочинай шлюбу насильством.
О.Бальзак

•    Жоден чоловік не повинен одружуватись, не вивчивши анатомію жінки.
О.Бальзак

•    Цілують не губами, а всім тілом.
Рудольф Леонардо

•    Кохати – це означає не дивитись один на одного, а дивитись разом в одному напрямку.
А. де Сент-Екзюпері

•    Кохати означає жити  життям того, кого кохаєш.
Л.М.Толстой

•    Той не кохає,  хто не виявляє свого кохання.
В.Шекспір
•    Кохати – бажати іншому того, що  вважаєш за благо, і благати притому не заради себе, але заради того, кого кохаєш, і намагатися, по  можливості, віддати йому це благо.
Арістотель

•    Жінка ділить з чоловіком тільки ложе, але не трапезу.
А.Бебель

•    Ніжне кохання розцвітає тільки завдяки привітному слову.
Овідій

•    Хто кохав, той кохати вже не може.
С.Єсєнін

•    Сексуальна революція завершилася суцільною перемо-гою вірусів.
Патрік О’Рурк

•    Розлука послаблює легке захоплення, але посилює велику пристрасть, подібно до того, як вітер гасить свічку, але роздуває пожежу.
Ф.Ларошфуко

•    Відомо, наскільки короткий пил кохання у жінок, якщо не підтримувати його очима і руками.
Данте

•    ...у кохання тисячі аспектів, і в кожному з них – своє світло, своя печаль, своє щастя і свої пахощі.
К.Паустовський

•    Навіть найбільше кохання не може бути відірване від повсякденного життя, і нерідко воно зазнає в ньому поразки.
Олександр Крон
•    Кілька разів на тиждень – не шкідливо кожному із нас.
Мартін Лютер

•    Коли знаєш, що регулярно кожну наступну ніч в один і той же час в образі молодої дівчини, в якої серце, очікуване пристрастю, приходить щастя, це значно спрощує життя.
Жюль д’Орвіль

•    Вмри, але не цілуй без кохання.
М.Г.Чернишевський

•    Якщо хочеш бути коханим, кохай.
Сенека

•    Жінці легше перебороти свою пристрасть, ніж своє кокетство.
Белз Паскаль

•    Коли жінка не зводить погляду з чоловіка або весь час відводить його від нього, усі відразу розуміють, що це означає.
Белз Паскаль

•    Де володарює жінка, там часто бажання головніше, ніж справа.
Есхіл

•    Коли не бачимо коханої, ми прагнемо її бачити, побачивши, бажаєш щастя обійм, ось обійняли її, надіємось, що не розділяться наші тіла.
Бхартріхарі

•    Тіло – найменше з того, що жінка може дати чоловіку.
Р.Ролан
•    Найбільшу насолоду отримуєш з жінкою, коли вона спочатку стверджує “Ні, ні”, а потім потроху, поки ще пристрасть не прокинулась, але вже зародилось бажан-ня, сором’язливо розслаблюється і втрачає впертість, і, нарешті, знемагаючи від пристрасті, стає сміливою у взаємних хитрощах любовної гри і нічому не проти-виться.
Брартріхарі

•    В романах багато пишуть про проблеми з сексом, і зов-сім мало – про проблеми з дітьми. В житті співвідно-шення зворотнє.
Девід Лодж

•    Секс як гроші: мати це добре, говорити про це вульгарно.
Тоня Берг

•    Той, хто хоче бути здоровим, частково вже видужує.
Дж.Боккаччо

•    В коханні не говорять про кохання – в ньому просто кохають.
К.Фєдін

•    Кохання – це бажання, невластиве тим, що шукають: це прагнення до зближення, викликане видимістю краси.
Зенон Кітійський

•    Похітлива жінка, через кохання до чоловіків стає черницею. Палкий чоловік через свою запальність іде в монастир. В благополучному будинку часто гніздиться розпуста. Так влаштований світ.
Хун Цзичен

•    Там, де припиняється бажання, припиняється і людина.
Л.Фєйєрбах
•    Статева потреба гостріша крику, який вгамовує диких слонів, вона гарячіша вогню, вона схожа на стрілу, що увіткнулась в дух людини.
Будда

•    Пристрасть іде попереду і веде за собою кохання.
Іхарга Сайкаку

•    Єдине, що є вартим у коханні – це його фізична сторона.
Бюффон

•    Сексуальна нерівність гірша соціальної.
А.Давидович

•    Секс має бути вищим ступенем спілкування, а не замі-ною спілкування.
М.Уільямсон

•    Сексуальну близькість можна порівняти лише з музи-кою і молитвою.
Х.Елліс

•    Кожній ночі необхідно своє меню.
О.де Бальзак

•    Секс – відмінний спосіб схуднути.
Джулі Ньюмар

•    Пустощі повинні випереджати любовний акт і повинні бути вчетверо довшими від нього...
“Кама Сутра”
•    Індивідум повинен вивчати як Шістдесят чотири Мис-тецтва, так і шістдесят чотири способи сексуальної єдності.
“Кама Сутра”
•    Кохати – це означає отримувати насолоду від можли-востей бачити, торкатися, відчувати всіма органами чуття улюблену істоту, що обдарувала нас своїм коханням.
Стендаль

•    Любов фізична, сексуальна і схиляння перед красою людського тіла є необхідним для досягнення вищого.
Платон

•    Кожна любовна пристрасть – це мандри серця.
Лабрюйєр

•    Ми кохаємо лише тих жінок, яким приносимо щастя.
Ашар

•    Любов прагне до тіла.
Кампоамор

•    Лише закоханий має право називатися людиною.
О.Блок

•    Займатися коханням з прекрасною і благородною жін-кою, яке протікає з бережливою увагою, – найкращі ліки на світі.
“Тантра”

•    Тамуючи свою пристрасть, чоловік збільшує в собі кохання до жінки. Це,  як наче він не міг ніколи досягнути її.
Пенг Цу
•    Жінка – це плід пристрасті, який не відчувається, поки не доторкнешся до нього руками. Вона подібна амбрі: якщо не потреш в долонях і не розігрієш – аромату не отримаєш.
Нафзові
•    “Легка” поведінка – це найменший недолік жінок, відомих своєю легкою поведінкою.
Староіндійська мудрість

•    Три джерела породжують прагнення людини – душа, розум, тіло. Прагнення душі породжує дружбу, праг-нення розуму – повагу, прагнення тіла – бажання. Об’єднання трьох прагнень породжує кохання.
Староіндійська мудрість

•    Кохання – інтимне і глибоке почуття, направлене на іншу особу, людську спільність або ідею.
В.Р.Е.

•    Сексуальне здоров’я – комплекс соматичних, емоцій-них, соціальних аспектів сексуального існування люди-ни і його спроможність до кохання.
Визначення

•    Оскільки сексуальні реакції дані людині не лише для насолоди, а пов’язані, врешті-решт, з репродукцією, задоволення від сексу може призвести до серйозних наслідків. Приносячи в цей світ нове життя, ми не повинні легковажно відноситися до цього процесу. Чим більше людина буде про це знати, тим ефективнішими будуть її рішення.
К.Вейстхеймер

•    Щоб вам не судилася найтяжча судьба,
Найстрашніша клятьба – полюбити раба!
І.Франко

•    Жінка призначена чоловікові, як смерть від Бога.
О.Кобилянська

X. ШКІДЛИВІ ЗВИЧКИ І ЗДОРОВ’Я
АЛКОГОЛЬ І ЗДОРОВ’Я
•    Чи знаєте, що п’є чоловік, в якого тремтять від алкого-лю руки? Він п’є сльози, кров, життя своєї жінки і своїх дітей.
Г.Ламане

•    Пияцтво – причина слабкості і хвороб дітей.
Гіппократ

•    Від вина гине краса, вином вкорочується молодість.
Горацій

•    Пити вино так само шкідливо, як приймати отруту.
Сенека Молодший

•    Жодне тіло не може бути настільки міцним, щоб вино не могло його пошкодити.
Плутарх

•    Я закликаю користуватись насолодою лише настільки, наскільки це достатньо для збереження здоров’я, і якщо бажання є сутністю людини, то пияцтво є невимірне бажання і любов до вина.
Б.Спіноза

•    П’яниця ніколи не насолоджується міцним здоров’ям і не  досягає глибокої старості.
А.П.Нелюбін

•    В чарці я бачу жахи, які будуть породжені їх вмістом: мені здається, що переді мною склянки з потворами, зміями і ембріонами в справжньому науковому музеї.
Г.Гейне

•    Люди бояться холери, але вино набагато небезпечніше від неї.
О. де Бальзак
•    Всі епідемії, разом взяті, менше гублять людство, аніж пияцтво.
Ж.Рішар

•    Винний спирт не додає сили, а послаблює, не моло-дить, а старить душу, тіло, характер і послаблює розум!
Р.Кок

•    Алкоголізм є таким соціальним злом, яке важко взагалі переоцінити.
В.М.Бєхтєрєв

•    Алкоголіки нагороджують своїх нащадків різними недугами, серед яких значне місце займають психічні хвороби.
В.Я.Канель

•    Од пива болить спина, а од меду голова.
Народна мудрість

•    Немає кращого засобу для створення ідіотів, ніж алко-голь при його постійному вживанні.
Є.Крєпєлін

•    Ми п’ємо за здоров’я один одного і шкодимо власному здоров’ю.
Дж.К.Джером

•    Алкоголь для слабкого серця – що батіг для загнаного коня.
Народна мудрість

•    Вино серце весилить і від вина голова болить.
Народна мудрість

•    Горя вином не зап’єш, а радість утратиш.
Народна мудрість
•    Хто вино любить, той себе погубить.
Народна мудрість

•    Треба випити до дна, бо на дні правда одна.
Народна мудрість

•    Горілка без вогню розум спалить.
Народна мудрість

•    Горілка з ніг людей збиває.
Народна мудрість

•    Горілка усьому доброму злодійка.
Народна мудрість

•    Горілки кварта тому, хто варта.
Народна мудрість

•    Горілочка, як дівочка, як не п’єш до ладу, то збере на біду.
Народна мудрість

•    Господи, за що ти мене караєш: чи я горілки не п’ю, чи я жінки не б’ю, чи я церкви не минаю, чи я в корчмі не буваю.
Приповідка

•    Карти і пиття не доводить до життя.
Народна мудрість

•    Менше пити – довше жити.
Народна мудрість

•    Пити та гуляти – то добра не видати.
Народна мудрість

•    Сльозами умивається, хто упивається.
Народна мудрість
•    Ні рак ні жаба, а просто п’яний нахаба.
Народна мудрість

•    Горілочка – тума, зведе кого хоч з ума.
Народна мудрість

•    Хоч кажуть, що горілка серце веселить, чого ж від неї, ледачої, голова болить.
Народна мудрість

•    Хто стане горілкою свій розум мить, той його ще гірше забруднить.
Народна мудрість

•    Хто частенько випиває, той під тином спочиває.
Народна мудрість

•    Не шкода горілки випитої, а шкода розуму пропитого.
Народна мудрість

•     Як п’ян, то капітан, а як проспиться, то й свині боїться.
Народна мудрість

ПАЛІННЯ І ЗДОРОВ’Я
•    Від паління тупієш, воно не сумісне з творчою роботою. Паління добре лише для бездіяльних людей.
Й.В.Гете

•    Людина, яка перестала палити, набуває ту розумову якість і спокійність погляду, який з нової сторони освітлює для неї усі явища життя.
Л.М.Толстой

•    Немає нічого простішого, ніж кинути палити. Це зовсім не важко... Особисто я це робив разів сто.
М.Твен

•    Ті, хто палять цигарки, – це мої природні вороги.
В.Г.Бєлінський
•    Я більше не палю. Гріш ціна тому, хто не може зламати дурні звички.
М.Островський

•    Тютюн – цей помірний наркотик – залишився на рідкість живучим за рахунок людських слабкостей.
П.Хоменко

•    Тютюн, від якого я відмовився вже декілька років, на мою думку, разом з алкоголем є найнебезпечніший ворог розумової діяльності.
А.Дюма

•    Той, хто палить, коли йому хочеться палити, без найменшого зусилля знайде тютюн, який він сам від себе заховав.
В.В.Вересаєв

•    Той, хто палить, повинен знати і пам’ятати, що він отруює не лише себе, але й інших.
Н.Н.Семашко

•    Палити покинемо – отрута в цигарці.
В.В.Маяковський
•    Якщо хочеш довго жити – кинь палити і горілку пити.
В.В.Маяковський

•    ...Нікотин, як і алкоголь, не може бути зарахований в актив друзів людини.
С.Михалков

•    Палити – красі шкодити.   
Народна мудрість

•    Коли ти курець, май свою люльку і тютюнець.
Народна мудрість
•    Хто палить, той чорта дурить, а хто нюхає, той чорта слухає.
Народна мудрість

•    Покуримо люльки та й забудемо думки.
Народна мудрість

•    Паління чоловіків біда, паління жінок – подвійна біда, бо небезпека від жіночої цигарки подвійна: і для самої жінки – матері, і для її дитини.
Ф.Г.Углов

•    З тих пір, як я став дорослим, я ніколи не мав бажання палити і вважав завжди звичку паління варварською, брудною і шкідливою.
М.Ганді

•    Наркоманія – це небагаторічна насолода смертю.
Ф.Моріак

•    Паління дозволяє думати, що ти щось робиш, коли ти нічого не робиш.
Ралф Емерсон

•    Не пали в ліжку: попіл, який доведеться потім підмітати, може виявитися твоїм власним.
Джек Бернет

•    Сигара може слугувати добрим суррогатом думки.
Артур Шопенгауер

•    Починаєш палити, щоб довести, що ти чоловік. Потім намагаєшся покинути палити, щоб довести, що ти чоловік.
Жорж Сименон

•    Відвикнути від паління доволі легко.
Лемек Кумор
ХІ. ЗАГАРТУВАННЯ

•    Розтирання є... лікувальний засіб, яким не варто нехту-вати.
Ж.Ж.Руссо

•    Тренування холодом – річ корисна. Методи загарту-вання прості.
М.Амосов

•    Головні медикаменти – це чисте повітря, холодна вода, пилка і сокира.
В.Д.Полєнов

•    Перший обов’язок того, хто хоче бути здоровим, – очистити навколо себе повітря.
Р.Роллан


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.    Афоризмы: По иностранным источникам. –М., 1985.
2.    Бабичев Н., Боровский Я. Словарь латинских крылатых слов. –М., 1988.
3.    Борохов Э. Энциклопедия афоризмов. (Мысль в слове). –М., 1995.
4.    Высказывания знаменитых людей. –М., 1995.
5.    Даль В. Пословицы русского народа. –М., 1957.
6.    Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях зна-менитых философов. –М., 1979.
7.    Душенко К. Большая книга афоризмов. –М., 2002.
8.    Душенко К. Словарь современных цытат. –М., 1997.
9.    Еврейские афоризмы. –М., 1991.
10.    Капица П. Все простое – правда: Афоризмы и изрече-ния. –М., 1994.
11.    Книга для медленного чтения. 1000 высказываний 200 мыслителей / Сост. Л.Соболев. –М., 1994.
12.    Коваль А. Слово про слово. –К., 1986.
13.    Коваль А., Коптілов В. Крилаті вислови в українській літературній мові. –К., 1975.
14.    Коптілов В. У світі крилатих слів. –К., 1976.
15.    Ливергант А. Суєта суєт. Пятьсот лет английского афо-ризма. –М., 1996.
16.    Ливергант А. От А до Я: 300 лет американского афо-ризма. –М., 1998.
17.    Макаров Н. Энциклопедия ума, или Словарь избранных мыслей авторов всех времен и народов. –М., 1998.
18.    Пьедесталы и карлики: сборник каламбуров, острот, афоризмов. –М., 1990.
19.    Разум сердца: Мир нравственности в высказываниях и афоризмах. –М., 1989.
20.    Тисяча цитат з українського письменства: Збірник / Упор. Ю.Луцький. –К., 2001.
21.    Українські приповідки / Зібр. В.Павлюк –Едмонтон, 1996.
22.    Фюрстенберг А. 700 коротких строк. –М., 1980.
23.    Шопенгауер А. Афоризмы житейской мудрости. –М., 1990.

 

Яндекс.Метрика >