...
Психологінчий аналіз уроку. PDF Печать E-mail

ТЕМА: Психологінчий аналіз уроку.
МЕТА: Навчитись комплексно досліджувати психологічні особливості уроку, його учасників та фіксувати результати за відповідною формою.

Протокол №5
13.10.04; НВК; класс 6-А
Вчитель: Варламова Жанна Степанівна
Предмет:
українська мова 
Урок у розкладі: перший
Тема: Відмінювання іменників. Кличний іменник в українській мові.
Мета: Формування знань про відмінювання іменника, та відмінювання  кличного іменника.
Завдання: Навчитись відмінювати іменники жіночого, середнього та чоловічого роду, а також дізнатись на які питання відповідає кличний відмінок, та навчитись його відміняти.
Структура уроку: Актуалізація опорних знань;
Вивчення нових знань: етапи пояснення відмінювання іменників у всіх формах відмінків. Показати як змінюються закінчення жіночого, середнього та чоловічого роду у всіх формах відмінків;
Самостійна робота учнів. Етапи опрацювання учнями навчального матеріалу: первинне осмислення нового навчального матеріалу, читання тексту підручника, виділення його основних частин, переказ вивченого матеріалу за його структурною схемою, виконання вправ для закріплення нового навчального матеріалу;
Пояснення і усвідомлення домашнього завдання.
Психологічна доцільність уроку полягає в кращому запам’ятовуванні  учнями матеріалу, щодо їх вікових і індивідуальних особливостей.
II. Матеріал викладався в пояснювальній формі із використанням таких наочних засобів як: схем, таблиць. Вчитель конкретизував закінчення для кожного відмінку кожного роду, а також в кінці пояснення нового навчального матеріалу учні разом з вчителькою зробили узагальнення до теми уроку.
Сприймання даної учбової інформації вимагало активізації словесно-логічної пам’яті та абстрактного мислення учнів, чим вчителька і займалась на початку уроку.
Нова тема викликала в учнів лише позитивні емоції, тому що вона була досить цікавою і  для них. Тому всі діти поводили себе досить активно на уроці.
Навчальний матеріал який викладала вчителька повністю відповідав віковим властивостям пізнавальної діяльності учнів, а також їхньому рівню знань, це було видно з того що учні добре зрозуміли матеріал, тому що виконуючи закріплюючі вправи вони всі протягували руки, щоб вчителька визвала їх до дошки. Вчителька давала більш сильним дітям вона давала розв’язувати більш складніші вправи. Даний урок мав і виховне значення для учнів, тому що вчителька постійно повторювала, як потрібно себе вести під час уроку.
Хоча цей матеріал був досить складним і заплутаним для розуміння дітей цього віку, але вчителька зробила все щоб його роз’яснити, вона старалась досить просто його пояснити на яскравих прикладах(коли вона написала всі відмінки на дошці і почала відміняти іменники чоловічого, жіночого та середнього роду, а потім так само написала відмінювання для кличного відмінку, тут і були використані аналогії ), також вона в кінці відмінювання, зробила підсумок по даному матеріалу і порівняла закінчення відмінків жіночого, чоловічого та середнього роду. Не забула вона також пов?язати цю тему з життям, коли розповідала дітям що люди які погано засвоїли цей матеріал вимовляють не правильно слова, тому щоб на вас люди не дивилися, що ви не вірно вимовляєте слова добре вивчіть цю тему. Це вчителька закріпила схемою на плакаті, яку принесла з собою, і на якій були написано правильна і не правильна вимова слів, які найчастіше зустрічаються в житті.
Навчальний матеріал мав моральне значення для подальшого використання на практиці правил  написання і вимови слів української мови.
III Протягом усього уроку вчителька слідкувала за тим, щоб всі учні були уважними. Щоб якось привернути увагу учнів вона наголошувала на важливому значенні нової теми, висловила прохання бути уважними і постійно робила учням доречні зауваження, на уроці мала місце довільна та мимовільна увага учнів. Для створення мимовільної уваги вчителька використовувала яскраві приклади, що стосувались даної теми. На уроці була організована зміна видів діяльності учнів, тому це вимагало від них переключення та розподіл уваги. Це виявлялось тоді, коли учень біля дошки виконував вправу, а решта повинна була стежити за ходом виконання. Більшість учнів нормально справились із цим завданням,  але у деяких виникали труднощі. На уроці об’єктом сприймання учнів була мова і способи пояснення вчителя. З метою засвоєння учнями нового матеріалу, вчителька весь час зверталась до них з проханням повторити, уточнити все сказане нею, навести свої приклади, привести аналогію з минулої теми тощо. Постійне спілкування вчительки з учнями збільшувало рівень їх уваги та сконцентрованості
З початку на уроці була мимовільна увага яка була зумовлена психологічною неготовністю дітей до уроку, але згодом вона переросла в довільну яка була зумовлена тими завданнями які поставила вчителька перед учнями і учні перед собою. Було видно що в окремих учнів увага залежить від типу нервової системи, тобто вони вдосконалюються в ході навчання
Найбільшим об’єктом сприймання в учнів були використані наочні засоби використані вчителем, а також цьому сприяли і мова вчителя, тому що вона була чіткою і лаконічною і текст підручника на який спиралася вчителька.  А це все впливало на якість сприймання учнями матеріалу.
На даному уроці мало місце конкретно дійова , довільна та механічна пам’ять. Для того, щоб учні краще запам’ятовували матеріал, вчителька постійно включала їх в діяльність і організовувала повторення.
Для того, щоб сформувати в учнів наукові поняття, вчителька декілька разів повторювала їх, а потім просила учнів повторити ще раз. Вчителька вела учнів до засвоєння понять лише індуктивним шляхом. Для засвоєння основних понять вчителька розкривала їх теоретичне і практичне значення, показувала застосування їх на практиці. Для розвитку творчого мислення вчителька запропонувала учням самим скласти речення з словами-винятками. На уроці було створено проблемну ситуацію, щоб кожен учень самостійно  знайшов свій шлях виконання. Учні виявили такі прийоми мислительної діяльності як порівняння, аналіз і синтез, самостійність, гнучкість та швидкість розуму. Щоб сформувати такі якості учнів,  вчителька влаштувала змагання: хто швидше виконає вправу, провідміняє той чи інший іменник тощо. Разом з цим були активізовані пам’ять та увага учнів, що сприяло кращому засвоєнню матеріалу. Вчителька також здійснювала і індивідуальний підхід до кожного учня, даючи кожній дитині завдання,  які вона в змозі самостійно виконати правильно.
IV.На уроці переважно позитивне ставлення до навчання. Майбуть, причиною цього було уміння вчителя чітко, ясно і доступно пояснити матеріал. Негативних   емоцій на уроці не спостерігалось. Для стимулювання інтересу учнів було використано створення проблемних ситуацій, ситуацій зацікавлення. Стимулом для відповідальності було роз’яснення суспільного і особистого значення даної теми. Вчителька висловила учням своє ставлення до української мови і цим самим заохочувала їх до роботи.
V.Вчителька зверталася до учнів на всіх етапах уроку з метою осмислення та засвоєння ними одержаних оцінок. Загалом, успішність на уроці виявилась непоганою. Слухаючи відповіді учнів вчителька виправляла допущені помилки і виставляла відповідні оцінки.
VI.Вчителька позитивно впливала на учнів, а сама її зовнішність, темп, характер спілкування з учнями. Вчителька вимагала дисципліни. Учні чемно слухали її. Вчителька іноді просила дітей працювати з книгою, інколи знаходити способи розв’язання. Вона проявила високий рівень знань, умінь і навичок
VII. На мою думку цілі уроку були досягнуті. Про це можна судити з того що рівень засвоєння учнями знань був досить високим, тому що на протязі уроку учні разом з вчителькою повторювали по декілька раз правила що стосувалися цієї теми. Також вони були зацікавлені активною роботою, що створювала на уроці вчителька завжди розповідаючи щось цікаве і нове.
На даному уроці в учнів були розвинені елементи мислительської та розумової діяльності, сформовані основні знання, уміння і навички, здійснено значний виховний вплив на учнів. Вчителька виробила у дітей навички порядності та дисциплінованості, що стануть їм у пригоді у майбутньому.


 

Яндекс.Метрика >