...
Конспект уроку з української мови (10 клас) ДІАЛЕКТНІ СЛОВА, СФЕРИ ЇХ УЖИВАННЯ ТА СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ PDF Печать E-mail

Конспект уроку з української мови (10 клас) ДІАЛЕКТНІ СЛОВА, СФЕРИ ЇХ УЖИВАННЯ ТА СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Мета:    повторити відомості про діалектні слова, сфери
їх уживання та стилістичні особливості; навчити визначати її стилістичну роль у мовленні; удосконалювати вміння стилістично доцільно вживати лексичні засоби мови, уникати лексичних помилок
у власному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до краси та багатства рідної мови. Внутрішньопредметні зв'язки:
Орфоепія: читання поетичного твору з дотриманням орфоепічних норм.
Синтаксис: словосполучення, речення, текст. Стилістика: стилістична роль діалектних слів. Міжпредметні зв'язки:
Література: виразне читання художнього й поетичного тексту.
Тип уроку: урок повторення здобутих знань.

ПЕРЕБІГ УРОКУ
I.    Організаційний момент
II.    Ознайомлення десятикласників
із темою, метою і завданнями уроку.
III.    Актуалізація мотиваційних резервів десятикласників
Спостереження над мовним матеріалом
► Прочитати текст. Чи всі слова є зрозумілими? Пригадати, як називаються слова, що вживаються у певній місцевості. Чорні ворони вкрили тоді Буковину. І не зеленою вже була вона, а червоною. Од крові людської почервоніла. Бо турки і татари посікли народ, вогнем спалили його оселі. Котрі люди уціліли, у гори відступили. А там, у темних і дрімучих лісах, село заснували.
.І загули турки, що в горах є гуцульське царство-государство. І рушили шукати його.
Цілий ботей турків вийшов на зруб-кичеру. Там постояли, відтак пустилися на худібку, яку випасав Івасик і Маринка.
— Івасику, любий! Біжи хутко в село і дай знати,— сказала Маринка.— А я, мо, забаламучу турків, поки наша фантерія до борони ся зрєхтує.
І Маринка тутки забігала по стежечках, поплюскуючи ніжками. То зупиниться на хвильку, набере повні груди гірського повітря, нап'ється водиці, то знову злітає, бо від тої водиці немов крильця виростали і страх пропадав, і летів до верхів, до хмар, до сонця, аби лиш ворога зупинити.
Івасик борзенько через чагарники, через малинники вибрався на плай, а далі блискавицею полетів до свого села, аби донести якнайпрудкіше сумне віданєчко.
Заки Івасик біг, Маринка заманила турків у другий бік ки- чери.
— Веди, бестіє, на дорогу,— покрикували отамани-султани. Та Маринка їх вела туди, де найгустіші зарості, де найглибші вершеді і холодні води. («Легенди та перекази»).
►    Дати характеристику діалектизмам та словам, що містять додаткове до основного емоційне забарвлення.
Куди гониш, бісноватий?! — Світ вже смерком почорнів, Сумненько пугач запів, Ні там людей, ні там хати! Блуд ту свище, туман грає, В густі ліси заведе!.. Козак на се не зважає, Гомонить си та й жене. Станув, к землі припадає Послухати, де дуднить, Знов на верх ся вихопляє, Бистрим соколом летить. І щез стрілою в густій мряці, Дудонь замовчає. Може, ліг вже де в байраці. Та й вовк доїдає.
(М. Шашкевич)
IV. Виконання системи завдань творчого характеру на основі повторення вивченого
►    Указати, які різновиди діалектизмів (лексичні, фонетичні, словотвірні) можна виділити серед поданих нижче українських назв картоплі.
Бульба, бараболя, буля, бульмани, мандибурка, крумплі, ріпа, біб, картоплі, карчохі, картофель, картошка.
►    Які діалектні назви на позначення продуктів харчування вживають у вашій місцевості?
Вибіркове письмо
►    Із наведених уривків виписати діалектизми (лексичні, фонетичні, словотвірні), пояснити їх значення. До виписаних діалектних слів, де можливо, дібрати синоніми з літературної мови. Текст 1
Вийшов за село, глянув,— у млині світиться. Я на те світло й прямую. Ішов собі так, ішов, тільки став на гору бейкатися — глядь, а світло кудись униз сунеться, сунеться і зовсім щезло, наче його хто собі в кишеню заховав. Темно зробилося, як під
кобеняком (кобеняк — вид чоловічого плаща), за два кроки поперед себе нічого не видко. Страх мене такий пройняв, що ногами з місця не зрушу (Г. Тютюнник). Текст 2
Пита лукавець: — Як воно жиється? — Нормально,— я відказую йому (сказати «добре» — скаже «задається», сказать «погано» — поясняй чому). Гріх у житті одлежувать, Жить хитро та облесно, Бо хліб тоді не зле жувать, Як він дістався чесно.
(Д. Білоус)
► Із поданих речень виписати в колонку діалектні слова. З'ясувати їх значення, користуючись довідкою та одинадцятитом- ним «Словником української мови» й «Словарем української мови» Б. Грінченка. Десять із виписаних слів увести у такий контекст, який виявив би їх функціонування в іншому (аніж той, з якого вони виписані) функціональному стилі. 1. Леґінь був у червоних гачах, які носять гуцули у свято, у довгій домотканій сорочці. За широким чересом, оздобленим дорогими бляшками і прикрашеним дармовисами, стирчала різьблена мідна люлька, плечі закривав сердак, а в руках мав топі- рець з різьбленим топорищем (Ю. Федькович). 2. Мусимо так собі затямити: най буде спочатку важко, але маємо так робити, щоб швидко збудувати достатнє життє (Остап Вишня). 3. З тьмяно- золотястого туманного світла оселі до нього наближається ху- пава постать матері. принесла з городу прив'ялих чорнобривців, купчаків і паністки, розкидала по хаті. (М. Стельмах). 4. Тепер Іван був уже леґінь, стрункий і міцний, як смерічка, мастив кучері маслом, носив широкий черес і пишну кресаню (М. Коцюбинський). 5. На старій, оброслій скрипухом березі зацокала вивірка. Ми повз вориння побігли до лісу (М. Стельмах). 6. У мисливця одразу позимніли не тільки очі, а й усе візькувате обличчя (М. Стельмах). 7. Сонце над обрієм — у дві коцюби — ні тепло, ні зимно (В. Бабляк). 8. «На добридень, ти, моя голубко!» — «На добридень, мій коханий друже!» — «Що ж за диво снилось тобі, любко?» (Леся Українка). 9. Вдягалось найкраще лудінє, писані кептарі, череси і табаківки, багато набивані цвяхом дротяні запаски, черлені хустки шовкові і навіть пишна та білосніжна гугля, яку мати обережно несла на ціпку через плече (М. Коцюбинський). 10. Ага! От і скажи: чим прикривали своє
грішне тіло Адам і Єва після іскушенія дияволом? Мій сусіда по парті, Гриць Вухналь, сьорбав носом, кліпав очима і нарешті бухнув: — Вони,— каже,— прикривалися рядном.— Олух царя небесного! Ступай в куток. Скажи ти! Це до мене. Я довго думав: — Лопухами! — кажу.— Бо мама казала, що ряден в раю не було (О. Ковінька). 11. От і братія сипнула у сенат писати (Т. Шевченко). 12. «Ну, чи з моєї теології і агрономії мала б ти користь, то ще питання, але з філософи — певно!» — подумав собі вуйко (Т. Бордуляк). 13. — Ну, чорта з два,— кинув він і підвів з викликом голову.— Хай спробують. Он Грицько з партизанами забігав поза онту ніч, то казав: «Ми як турнемо німців, то аж у Ірманії оглянуться» (А. Головко). 14. Вишневого кольору крислатий брилик набакир напрочуд личив їй, доповнював оте щось дитяче ще, хоч дівчині з лиця можна було дати двадцять три — двадцять чотири роки (І. Ле). 15. Еней в біді, як птичка в клітці, Запутався, мов рибка в сітку; Терявся в думах молодець (І. Котляревський). 16. Цієї зими я собі вишила дуже гарний ясик. Буде дитині під головку у колисочку.
Довідка. Леґінь — парубок, гачі — штани, черес — широкий шкіряний пояс, дармовис — підвіска, сердак — верхній теплий короткий сукняний одяг, хупава — красива, тендітна, чепурна, охайна, купчаки — повняки (трав'яниста декоративна рослина з запашними квітами жовтого або жовтогарячого кольору), кре- саня — капелюх, вивірка — білка, вориння — загорожа з довгих жердин, прибитих до стовпців, позимніти — схолонути, візькуватий — вузький, коцюба — кочерга, лудінє — одежа, кептар — хутряна безрукавка, запаска — фартух, черлений — темно-червоний, гугля — біла свита, вуйко — дядько, бриль — крислатий головний убір, набакир — з нахилом набік, зсунувши на одне вухо, ясик — маленька подушечка.
Стилістичне редагування
►    Встановити, чи вмотивоване використання діалектних слів у кожному з наведених речень. У яких випадках діалектизми створюють розмовний колорит? Пояснити значення виділених слів, навести їх відповідники у літературній мові.
►    Виправити речення й записати їх.
1. Збори триватимуть зо дві години, не менше. 2. Коли Шевченкові було дев'ять років, помер йому батько. 3. І так мені банно (шкода), що не можу з вами здибатися, поговорити — мушу роботу пантрувати (стежити, доглядати), аби зима не застала. 4. Почекай на мене пару хвилин, я зараз звільнюся. 5. Він не шкодував себе, щоб врятувати свого ліпшого друга. 6. Тигр підскакував до дерева, щоб схопити хлопчика, який сховався між гіллям. 7. Вчора був студений день, а сьогодні уже тепліше. 8. Тато їх робив складальником у друкарні, а мама була швачкою. 9. Аби ти знав, який цікавий фільм ми виділи! 10. Коли вбивали одного, на його місце ставав інший, аби вирвати з корінням бур'яни. 11. Село уже рихтувалося ночувати, а до будинку, що розливав із вікон яскраве світло, йшли люди. 12. Уперед вивчи вірш напам'ять, а тоді підеш гуляти!
V.    Систематизація й узагальнення знань, умінь, навичок
Бесіда за питаннями
1.    Дати визначення поняттю «діалектизм». Які є види діалектизмів?
2.    Чи входять діалектизми до складу літературної мови?
3.    У яких випадках доцільне вживання діалектної лексики?
4.    У яких стилях неприпустиме використання діалектної лексики?
VI.    Підсумок уроку
VN. Домашнє завдання
► Записати 10 діалектних слів, що вживаються у вашій місцевості. Створюючи для кожного з них у відповідних стилях літературної мови контексти, виявити стилістичні функції цих слів.

 

Яндекс.Метрика >