...
Конспект уроку з української мови (10 клас) БАГАТОЗНАЧНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ. СТИЛІСТИЧНА РОЛЬ БАГАТОЗНАЧНОСТІ, СИНОНІМІЇ ТА АНТОНІМІЇ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ PDF Печать E-mail

Конспект уроку з української мови (10 клас) БАГАТОЗНАЧНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ. СТИЛІСТИЧНА РОЛЬ БАГАТОЗНАЧНОСТІ, СИНОНІМІЇ ТА АНТОНІМІЇ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ
Мета:    розкрити багатство стилістичних можливостей фра
зеологізмів; розвивати естетичні смаки десятикласників; виховувати повагу до народної мудрості, до творчості майстрів слова.
Внутрішньопредметні зв'язки:
Лексика і стилістика: функціональні стилі. Синтаксис: словосполучення, речення, текст. Пунктуація: розділові знаки.
Культура мовлення: точність, багатство і образність мовлення.
Міжпредметні зв'язки: художня література, російська та іноземні мови.
Тип уроку: формування умінь і навичок.

ПЕРЕБІГ УРОКУ
I.    Організаційний момент
II.    Ознайомлення учнів із темою, метою і завданнями уроку
III.    Актуалізація опорних знань, умінь і навичок
Обмін інформацією
►    Зачитати фразеологізми, підібрані дома з допомогою фразеологічного словника.
►    Прочитайте фразеологізми з іменником рука, поясніть їх значення; доповніть своїми прикладами 5-6 стійких словосполучень, що привернули вашу увагу, запишіть.
Валитися з рук. Волю дати рукам. Гріти руки. Брати голими руками. Важка рука. Ламати руки. Махнути рукою. Не чистий на руку. Не покладати рук.
IV.    Опрацювання нового матеріалу
Вступне слово вчителя
На фразеологію поширюються семантичні категорії і процеси лексики — багатозначність, синонімія, антонімія, омонімія, переносне значення та ін.
Багатозначністю називають властивість слова чи фразеологізму виступати в контексті з різними значеннями. Наприклад, Іншим разом я б, роззявивши рота, витріщився на цей дім, бо такого дома ніде в світі нема (В. Нестайко). А в іншому контексті вираз може означати також і «починати говорити», і «починати лаяти когось», і «бути неуважним».
чотири значення у фразеологізмі — велика рідкість; зазвичай їх два.
►    Уведіть у речення інші багатозначні фразеологізми, наведені в тексті.
V. формування правописних умінь і навичок
Лінгвістичне дослідження
►    Стійке словосполучення бабине літо має два значення: 1) погожі дні на початку осені, 2) павутиння, що літає в цей період. Поясніть його значення в кожному з наведених речень. Випишіть по одному реченню з кожним із значень.
1. День був ясний, сонячний та теплий. Починалось бабине літо (І. Нечуй-Левицький). 2. «Бабине літо» висіло на віттях, як прядиво (Леся Українка). 3. Аеродром обснували білі антени бабиного літа (Ю. Гагарін). 4. Ми. складали вірші — про минуле літо, про журавлів, про теплі дні «бабиного літа» (В. Сухомлин- ський). 5. Він [вересень] причепив до свого бриля ... нитку бабиного літа, заглянув до нашої школи, завзято вдарив у дзвін (М. Стельмах).
►    Підкресліть члени речення. Яким членом речення виступає фразеологізм? Поясніть розділові знаки.
Творча робота (у групах)
►    Прочитайте початок !V розділу повісті М. Стельмаха «Щедрий вечір» («Літо збігло, як день.») для створення творчого фону. Складіть колективно невелике оповідання «Літо восени», увівши до нього вираз бабине літо в обох значеннях.
►    Прочитайте фразеологізми. Розділіть за темами — «Наш клас», «Хуртовина», «Дощ над полями». Напишіть короткі твори, використавши фразеологізми. Якого стилістичного забарвлення вони надають тексту?
►    Прочитайте текст. Зверніть увагу, які розгалужені синонімічні ряди фразеологізмів можуть бути. Поясніть їх значення.
В уста малого Михайлика, наприклад, М. Стельмах вкладає підряд аж 10 фразеологічних зворотів, почутих від дорослих і сказаних про дорослих: «І в них теж чогось вискакували клепки, розсихались обручі, губились ключі від розуму, не варив баняк, у голові літали джмелі, замість мізків росла капуста, не родило в черепку, не було лою під чуприною, розум якось втулявся аж униз і на в'язах стирчала макітра» («Гуси- лебеді летять»).
►    Розподіліть названі синоніми за значенням на дві групи і запишіть їх. Поясніть значення. Складіть по одному реченню з фразеологізмом кожної групи.
Зуб на зуб не попадає, пекти раків, мороз проймає, зайнятися рум'янцем, червоніти по самі вуха, пробирають дрижаки.
►    У яких зв'язках між собою подані пари фразеологізмів? Складіть з ними речення й запишіть.
Хоч лопатами загрібай — як кіт наплакав; тримати язик за зубами — розпустити язика; хоч до рани прикладай — хоч кіл на голові теши; з усіх ніг — нога за ногою; вести перед — пасти задніх.
►    Прочитайте приказки і прислів'я. Які значення (синонімічні чи антонімічні) вони виражають?
Ні холодно ні жарко; старі й малі; день і ніч; правда кривду переважить; добре говорить, та зле робить; хто високо літає, той низько сідає.
►    Замініть фразеологізми-синоніми одним словом. Запишіть. Зразок. Хліб насущний, шматок хліба, хліб-сіль — харчі. Співати дифирамби, кадити фіміам, співати хвалу, підносити
до небес; як на голках, як на вогні, як на терню, як на ножах; без ліку, кури не клюють, лопатою горни, аж кишить, як маку, до біса, як піску морського, ні проїхати ні пройти, по горло, по самісінькі вуха, по шию, з головою, по зав'язку, ціла купа, як цвіту в городі; ні в казці сказати, ні пером описати; хоч з лиця воду пий, хоч картину малюй, хоч ікону малюй, хоч куди, як сонце, як зоря, очей не відірвати, брати на себе очі.
►    Перекладіть фразеологізми українською мовою, користуючись українсько-російським і російсько-українським словником І. С. Олійника і М. М. Сидоренка. Поясніть їх значення і запишіть українські відповідники.
До зари; куй железо, пока горячо; куда ни шло; разводить тарьі-барьі; ранняя птичка носок прочищает, а поздняя глаза про- дирает; с незапамятньїх времен; я про сапоги, а он про пироги.
VI. Систематизація й узагальнення засвоєного матеріалу
►    Прочитайте текст і скажіть, до якого стилю він належить. Яку роль у стилістичній виразності мовлення відіграють фразеологізми — їх багатозначність, синонімія й антонімія? Наведіть приклади.
Правильним слід визнати усне або писемне мовлення, що відповідає граматичним, лексичним, стилістичним і вимовним нормам літературної мови. Проте правильність мовлення ще не засвідчує справжнього опанування мови. Можна говорити або писати досить правильно, але надто одноманітно. Такому мовленню бракує творчого підходу, стилістичної виразності. А мовленнєве мистецтво досягається вмілим і доцільним вживанням слів різних стилів, різноманітних синтаксичних конструкцій, а також в усному мовленні — багатством інтонацій. Знання виражальних засобів мови і вміння використовувати їх залежно від ситуації мовлення — вищий ступінь опанування мовної культури. Щоб досягти його, треба досконало знати про різне призначення мовних засобів.
Стилістична доцільність вживання мовних засобів, їх відповідність потребам спілкування є ознакою високої культури мовлення (І. Вихованець).
VII.    Підсумок уроку
VIII.    Домашнє завдання
► Прочитайте текст. Розкажіть про значення прислів'їв. До поданих нижче прислів'їв допишіть другу їх частину. Які
життєві ситуації розкривають ці прислів'я? Допишіть ще
4-5 прислів'їв, які вам подобаються.
Прислів'я — складова частина культури народу, його неоціненний скарб, яким він володіє з незапам'ятних часів і яким збагачувалися майбутні покоління людства. Усі види словесного мистецтва пов'язані з народним афористичним словом, яке робить наше мовлення влучним, точним, дотепним. Народні вислови проникають у мову публіцистики, науки і навіть міжнародної дипломатії.
Дослідження прислів'їв зараз активно проводиться у всіх країнах світу, створюються численні фундаментальні і популярні збірки, видаються наукові праці (З підручника).
1.    Праця чоловіка годує, а ...
2.    Вченому світ, а ...
3.    Наука в ліс не веде, а .
4.    Гірко заробиш — .

 

Яндекс.Метрика >