...
Конспект уроку Людина і світ: Структура свідомості. Свідомість і праця. Спілкування і мова PDF Печать E-mail

Мета: розкрити основні поняття з теми (емоції, мислення, воля, надсвідомість, інтуїція); ознайомити учнів зі структурою свідомості; розвивати вміння формувати особисті судження та аргументи з проблеми.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Форма проведення: лекція з елементами бесіди.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Бесіда з учнями

1. За яких умов виникає свідомість?

2. Якщо ми будемо спостерігати за дітьми різного віку, яку відмінність у їхній свідомості ми побачимо?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Учитель. Людська свідомість існує у формі думок, цілей, норм тощо, в яких відображаються предмети та їх властивості, а також відношення між ними. До того ж, свідомість нерозривно пов’язана з мовою. Наші думки втілюються у словах та мовних конструкціях, завдяки їй вони можуть зберігатися і передаватися іншим людям. Сприймаючи слова або речення, висловлені або написані кимсь, людина знов-таки перетворює їх у форми своєї свідомості. Нарешті, свідомість може існувати у формі не лише індивідуальної свідомості, тобто у формі понять, ідей якоїсь конкретної людини, але й у формі групової (наприклад національної чи класової) та суспільної свідомості.

Розглянемо структуру індивідуальної свідомості.

 

 

Завдання для учнів

1. За допомогою словника з’ясуйте визначення названих понять.

2. Органом, за допомогою якого людина може свідомо відтворювати дійсність, є мозок. Доведіть, чи достатньо цього для виникнення свідомості?

Учитель. Справді, для розвитку свідомості людина повинна жити серед людей, постійно спілкуватися з ними, займатися різними видами діяльності. Це значить, що свідомість може розвиватися лише в суспільстві.

Багатогранність духовного життя суспільства містить у собі такі складові: духовне виробництво, суспільна свідомість і духовна культура.

Суспільна свідомість є сукупністю ідеальних форм (понять, суджень, поглядів, почуттів, ідей, уявлень, теорій), які охоплюють і відтворюють суспільне буття, вони вироблені людством у процесі освоєння природи і соціальної історії.

Суспільна свідомість, таким чином, не тільки відображає суспільне буття, а й творить його, здійснюючи випереджальну, прогностичну функцію щодо суспільного буття.

Суспільна свідомість може існувати тільки тоді, коли є конкретні її носії — людина, соціальні групи, спільноти, конкретні особистості та інші суб’єкти. Без основних носіїв суспільної свідомості — конкретних людей — вона неможлива. Тому суспільна свідомість здатна існувати і повноцінно функціонувати лише в індивідуальному, тобто через індивідуальну свідомість, що є духовним світом даної конкретної особистості, її поглядами, почуттями, уявленнями, настроями.

Суспільна та індивідуальна свідомість перебуває у діалектичній єдності, оскільки у них загальне джерело — буття людей, в основі якого лежить практика. Разом з тим діалектична єдність суспільної та індивідуальної свідомості не означає їхньої абсолютної ідентичності. Індивідуальна свідомість конкретніша, багатогранніша, ніж суспільна. Вона містить неповторні, властиві тільки конкретній людині особливості, що формуються на основі специфічних особливостей її конкретного буття. Важливим є врахування тієї обставини, що свідомість індивіда є не тільки знання, а й ставлення до буття, діяльності і власне свідомості. З іншого боку, суспільна свідомість — це не просто арифметична сума індивідуальних свідомостей, а нова якість. Суспільна свідомість, порівняно з індивідуальною, відображає об’єктивну дійсність глибше, повніше, а отже, і багатше. Вона абстрагується від тих або інших конкретних характеристик, властивостей індивідуальної свідомості, вбираючи найбільш значуще, суттєве. Тим самим суспільна свідомість ніби підноситься над свідомістю індивідів. Проте це не означає нівелювання свідомості індивіда. Навпаки, врахування специфіки індивідуальної свідомості, її багатогранності, неповторності, усього того, що становить сутність духовності особистості, є надзвичайно важливою умовою формування й розвитку цінностей духовної культури, свідомості людини.

 

 

Учитель. Залежно від ставлення до світу утворюються форми суспільної свідомості: мистецтво, мораль, релігія, наука, право, ідеологія. Коротко розглянемо зміст названих форм суспільної свідомості.

У кожному суспільстві, окрім первісного, найважливішою формою суспільної свідомості є політична свідомість, яка відтворює політичні відносини, політичну діяльність, що відбувається в суспільстві. Вона є сукупністю ідей, поглядів, вчень, політичних установок, тих чи інших методів, за допомогою яких обґрунтовуються і втілюються в життя політичні інтереси суб’єктів суспільних процесів.

Суттєву роль у життєдіяльності суспільства відіграє правова свідомість як сукупність знань, поглядів на юридичні права та норми, що регулюють поведінку людей у суспільстві. Вона тісно пов’язана з правовими нормами та законами згідно з панівними уявленнями про законність, порядок, справедливість.

Із правосвідомістю тісно пов’язана інша форма суспільної свідомості — моральна свідомість. Мораль є сукупністю, системою норм, правил поведінки людей в суспільстві. На відміну від правових норм, норми моралі не закріплені в юридичних законах, а регулюються в суспільстві силою громадської думки.

Важливе місце належить естетичній свідомості, яка відображає життя у художніх образах. На відміну від наукового пізнання, що відтворює буття у формі логічних понять і теорій, естетична свідомість відображає його в конкретній чуттєво-наочній формі, художніх образах, які впливають на наші органи чуття, викликають певну емоційну реакцію, оцінку.

Важливе місце в духовному житті суспільства посідає релігія, а також релігійна свідомість. Вона охоплює релігійну ідеологію — більш чи менш сталу систему релігійних ідей, поглядів на світ, яка розробляється, як правило, теологами, та релігійну психологію, яка складається переважно стихійно і містить несистематизовані релігійні почуття, настрої, звичаї, уявлення, пов’язані з вірою в надприродне, тощо.

Економічна свідомість є продуктом усвідомлення людьми економічних умов життя, діяльності та відносин у вигляді економічних ідей та поглядів, теорій та концепцій, інших духовних утворень, що відображають ставлення до економічної дійсності.

Екологічна свідомість є відображенням екологічної ситуації у кожній країні та в глобальному масштабі, розумінням необхідності переходу від «панування» над природою до свідомого ставлення до неї. Її формування на сьогодні — одне з найважливіших завдань діяльності вчених, засобів масової інформації, навчальних закладів.

Історична свідомість — це усвідомлення минулого та його впливу на сьогодення і через нього — на майбутнє. Вона є важливим чинником формування самосвідомості народу й людини, патріотизму, національної гідності тощо.

Про філософію як форму суспільної свідомості мова йде від самого початку її вивчення, перш за все як про теоретичну основу світогляду людини й суспільства.

Якісні перетворення у країні та сучасному світі засвідчили необхідність формування суспільної свідомості та поглиблення її ролі в духовному житті суспільства. Зростає роль і значення всіх рівнів і форм суспільної свідомості, через які відбувається осмислення різноманітних явищ і процесів суспільного життя, і формуються способи активного впливу на них. Особливо актуальним це є для нашого сучасного українського суспільства.

Завдання учням

Опрацюйте наведені визначення та назвіть, про які форми суспільної свідомості йдеться.

1. Форма людської діяльності, художня творчість, яка виявляється в різних її видах — живописі, архітектурі, скульптурі, літературі, музиці. (Культура)

2. Сукупність уявлень, які грунтуються на вірі у надприродні сили та істоти (богів, духів), які є предметом поклоніння. (Релігія)

3. Сфера духовної діяльності людини, спрямована на відпрацювання й теоретичну систематизацію об’єктивних знань про дійсність, закономірності розвитку природи, суспільства та мислення. (Наука)

4. Система принципів та норм, які можуть здійснювати духовний вплив на поведінку людей, служать ідеалом людяності, гуманізму, гуманістичної перспективи розвитку суспільства. (Норми моралі)

5. Система загальнообов’язкових соціальних норм, які охороняються державою. (Норми права)

ІV. Підсумок уроку

Бліцопитування

1. Що мені було відомо, з теми, що вивчалася?

2. Про що я дізнався після вивчення цієї теми?

3. Про що я хотів би дізнатися більше з цієї теми?

V. Домашнє завдання

На якій особливості свідомості наголошував І. Кант, говорячи, що уявлення про яблуко не має ні ваги, ні смаку, тож поняття «землетрус» не може зруйнувати місто, а талер в кишені і талер в голові — це не одне й те саме? Сформулюйте цю особливість своїми словами.

 

Яндекс.Метрика >