...
Конспект уроку Людина і світ: Поняття творчості, свободи, відповідальності. Повнота життя і щастя PDF Печать E-mail

Мета: ознайомити учнів з основними поняттями теми; розвивати вміння визначати зміст понять та їхніх найважливіших ознак, формувати аналітичні компетенції учнів; спрямовувати їх до роздумів над проблемою щастя, виховувати розуміння співвідношення свободи та відповідальності.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Форма уроку: лекція з опорою на структурно-логічні схеми. Епіграфи:

• Свобода означає відповідальність. Ось чому багато хто відчуває страх перед нею. (Б. Шоу)

• Поводьтеся так, нібито ви вже щасливі, тоді ви насправді відчуєте себе щасливими. (Дейл Карнегі)

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності учнів

Робота з епіграфом уроку

•     Про що йдеться у висловлюваннях Б. Шоу і Д. Карнегі?

Учитель оголошує тему, зміст, звертає увагу на основні проблеми.

IІІ. Вивчення нового матеріалу

Поняття творчості

Метод «Мозковий штурм»

•     Які асоціації визиває у вас слово «творчість»?

Учні наводять свої приклади поняття «творчість»

Учитель наводить декілька визначень поняття.

Творчість — це цілеспрямована діяльність, наслідком якої виявляється відкриття (створення, винайдення) чогось нового, раніше невідомого.

Творчість — це свідома, продуктивна діяльність щодо створення якісно нових матеріальних і духовних цінностей, які мають суспільно-історичну значущість.

Подальша розповідь вчителя базується за схемою.

 

 

Поняття свободи та відповідальності

Розповідь вчителя за опорною схемою

— Чи існує людське призначення? Чи визначена доля людини від початку й до кінця, а може, людина вільна у своїх намірах і є творцем та господарем свого життя? Над цим питанням людство замислюється вже не одну тисячу років.

Різні погляди стосовно цієї проблеми можна представити у вигляді схеми.

 

 

Проте більшість людей переконані, що вони вільні у своїх вчинках і діях. Що ж таке свобода?

«Немає слова, яке набуло б стільки різноманітних значень і справляло б таке різне враження на розум, як слово «свобода». Одні називають свободою легку можливість позбавляти влади того, кого вони вважають тиранами; інші — право обирати того, кому вони повинні підкорятися; треті — право носити зброю і здійснювати насильство; четверті вбачають її у привілеї перебувати під управлінням людини своєї національності або підкорятися своїм власним законам. Якийсь народ тривалий час проклинав свободу за звичай носити довгу бороду. Нарешті, кожен іменував свободою те правління, яке найбільш відповідало його звичаям або схильностям».

Запитання

•     Про що йдеться у наведеному висловлювання Монтеск’є?

Вчитель. Той же Монтеск’є вважав, що політична свобода полягає в тому, щоб мати можливість «робити те, що маєш хотіти, і не бути змушуваним робити те, чого не повинен хотіти». Таким чином, він пов’язував політичну свободу з моральними вимогами.

Але, крім політики, свободу можна розглядати стосовно всіх сфер життя суспільства — економічної свободи, релігійної, інтелектуальної та ін. на всіх його рівнях — свободо особи, націй, держав, суспільства.

Якщо звернутися до рівня особи, то проблема свободи визначається питанням: чи має людина свободу волі, або: чи зумовлені її наміри і вчинки зовнішніми обставинами?

Свобода є людське ставлення, форма зв’язку особи з іншими людьми. Не можна бути по-справжньому вільним без інших або за їх рахунок. Тобто щоб стати абсолютно вільним, людині довелося б звільнитися від відносин з іншими, а значить, і від самої себе.

Чим же визначаються межі свободи?

Перша зв’язка понять — свобода і необхідність. По суті, йдеться про закономірності природного і соціального буття людини, якими вона не має права нехтувати. Щодо джерела цієї впорядкованості, а отже, стратегії поведінки особи, то тут доцільно зупинитися на двох основних позиціях. Прихильники першої виходять з акту Божественного творіння всього сущого. Інша позиція базується на трактуванні необхідності як об’єктивної закономірності розвитку природи і суспільства. У рамках цього підходу бути вільним означає пізнати об’єктивні закони й ухвалювати рішення на основі і з урахуванням цього знання.

Ігнорувати необхідність, обставини, що склалися, зазвичай можна. Проте існують обмеження, з якими більшість людей ведуть затяту боротьбу. Це різні форми соціального і політичного свавілля; жорсткі станово-кастові структури, що заганяють людину у чітко визначений осередок соціальної сітки; тиранічні держави, де волі одного підкоряється життя більшості і т. ін. (Можна запропонувати пригадати факти боротьби народів за свою свободу з курсу історії України та всесвітньої історії.)

Таким чином, ми переходимо у нову понятійну площину: свобода — відповідальність. Почати обговорення проблеми можна з сюжету розповіді-притчі «Шестеро та сьомий» з роману Ч. Айтматова «Плаха».

Йдеться про один з епізодів Громадянської війни. Чекіст Сандро проникає в загін контрреволюціонерів, щоб знищити загін і його ватажка. Чекістові вдалося завоювати цілковиту довіру членів загону. У слушну мить герой виконав наказ: застрелив усіх шістьох, а потім застрелився сам.

Учитель пропонує учням поміркувати над тим, як за допомогою категорій «необхідність», «свобода», «вибір», «обов’язок» можна трактувати зміст притчі, особливо її фінал.

Учні доходять висновку: без моральних обмежень справжньої свободи не існує.

Щастя як найвищий рівень наповненості життя

Розповідь вчителя з елементами бесіди

Щастя — це вищий прояв реалізації сенсу життя особистості. Без усвідомлення сенсу людського буття неможливо зрозуміти, яким чином людина може бути щасливою. Як же протягом історії людства визначалася проблема щастя?

Розповідь вчителя базується на таблиці.

 

Бачення щастя у різних концепціях

Античні філософи

Істинне щастя — це турбота про свою душу, орієнтація на розум, істину і доброзичливість, прагнення завжди залишатися людиною, зберігати свою внутрішню гідність

Релігійне бачення

Земне життя короткочасне і завдання в нього інші: підготовка собі місця в раю, в іншому, потойбічному світі, де на всіх очікує щастя

Кант

Щастя — це моральне щастя, воно надається людині за морально гідне життя

Маркс, Енгельс

Щастя — це боротьба

Філософське бачення

Щастя нелегке, важке; можна бути щасливим за будь-яких умов життя; той, хто прагне щастя, повинен уникати зовнішніх благ, обмежувати свої потреби, уникати задоволень

 

Завдання пізнавального характеру

1. Вважається, що людина проживе гідно, якщо спорудить дім, виховає сина, викопає криницю і посадить дерево. Як ви вважаєте чому? Чи кожна людина здатна це зробити? Чи можна вважати життя тих, хто цього не зробив, безглуздим?

2. Французький філософ XVIII ст. Клод Гельвецій вважав, що причин нещастя людей буває дві: по-перше, через те, що вони не знають, як мало їм потрібно для щастя, і, по-друге, через те, що вони не вміють обмежувати своїх бажань. Сформулюйте правила, якими слід керуватися у своєму житті, щоб бути дійсно щасливим.

 

Діаграма «Щастя»

 

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

Робота над текстом

«Мене не цікавить, чи вільна людина взагалі, я можу відчути лише свою власну свободу. Щоб знати, чи вільна людина, достатньо знати, чи є у неї господар. Цю проблему робить абсурдною те, що одне й те саме поняття ставить проблему свободи і водночас позбавляє її будь-якого сенсу, оскільки в присутності Бога це вже не стільки проблема свободи, скільки проблема зла. Альтернатива відома: або ми скуті і відповідальність за зло покладається на всемогутнього Бога, або ми вільні й відповідальні, а Бог не всемогутній». (А. Камю «Міф про Сізіфа»)

1. Що Камю вважає основним критерієм у визначенні свободи людини?

2. Як ви розумієте сформульовану автором альтернативу? Чи можливі інші погляди щодо співвідношення всемогутності Бога і вільної волі людини або це дійсно взаємовиключні явища?

V. Підсумок уроку

Заключне слово вчителя

— Свобода — одна з основних філософських категорій, що характеризують суть людини та її існування, що полягають в можливості, мислити і поводитись відповідно до своїх уявлень і бажань, а не внаслідок примусу. В історії філософії свобода традиційно розглядалася в її співвідношенні з необхідністю. Бути щасливим означає бути самим собою, усвідомлювати себе у стані задоволеності життям. Щастя безперечно пов’язане зі станом піднесення життєвих сил, тобто щастя — чуттєво-емоційна форма можливостей самореалізації особистості, що, у свою чергу, базується на генеральних цілях, сенсах та ідеалах життя.

VI. Домашнє завдання

Написати твір-роздум на тему «Що таке щастя?»

 

Яндекс.Метрика >