...
Модель адаптивного управління методичною роботою з класними керівниками PDF Печать E-mail

Модель адаптивного управління
методичною роботою з класними керівниками

Євгенія Бачинська, проректор з науково-методичної роботи Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів,кандидат педагогічних наук
1. Проаналізувавши досвід підготовки вчителів до виховної роботи як педагогічними інститутами, так і в системі підвищення кваліфікації, ознайомившись з основними вимогами до знань та вмінь класних керівників в різні історичні періоди, ми прийшли до висновку, що сучасний етап розвитку українського суспільства й національної системи освіти потребує переосмислення традиційних підходів до організації методичної роботи з педагогічними працівниками та створення інноваційного управлінського механізму розвитком їхньої професійної компетентності.

2. Встановлено, що сьогодні у закладах освіти працюють 80% учителів, які закінчили педагогічні інститути до 90-х років ХХ століття (у межах соціоцентричної парадигми педагогічної освіти). Отримані ними знання, сформовані вміння, накопичений досвід роботи є недостатнім для розв'язання сучасних проблем виховання підростаючого покоління.
Таким чином, зафіксовано суперечність між рівнем готовності педагогів до реалізації змісту національного виховання та вимогами часу й визнана необхідність компенсації відсутності психолого-педагогічної підготовки класних керівників на всіх рівнях системи підвищення кваліфікації.
Підготовку вчителів до класного керівництва розглядаємо як безперервний процес підвищення рівня психолого-педагогічної компетентності, що відбувається у міжкурсовий період (науково-методична робота на шкільному, районному (міському) та обласному рівнях) та під час курсового підвищення кваліфікації.

3. Аналіз наукових робіт, присвячених проблемі компетентності вчителя, свідчить про складність даного явища та багатозначність його трактування. Як відносно самостійна й важлива підсистема професійної компетентності розглядається психолого-педагогічна компетентність вчителя.
До структури психолого-педагогічної компетентності класного керівника включаємо процесуальні та результативні показники.
З цієї позиції психолого-педагогічна компетентність класного керівника розглядається як система спеціальних знань й умінь, оволодіння якими дозволить забезпечити педагогу результат у виховній діяльності та спілкуванні зі школярами, здатність учителя до професійного й особистісного зростання.
Модель психолого-педагогічної компетентності класного керівника включає блок знань: знання нормативно-правових актів, що регламентують функціонування освітньої системи та виховної діяльності, психолого-педагогічні знання, загальні знання, навчально-методичні знання; та блок вмінь: гностичні, діагностико-проективні та аналітичні, рефлексивно-результативні, конструктивні, організаційні, комунікативні вміння.
Доведено, що рівень психолого-педагогічної компетентності має безпосередній вплив на рівень організації виховного процесу та його результат.

4. Підвищення рівня психолого-педагогічної компетентності класних керівників проходить циклічно. Один цикл складається із чотирьох послідовних етапів:
формування мотиваційної сфери (усвідомлення кожним учителем необхідності свого особистісного та професійного зростання), формування когнітивної сфери (набуття кожним класним керівником особистісно значущих знань для організації й проведення виховної роботи з учнями), формування практичної сфери (структурна зміна традиційної виховної практики або створення нової) та формування результативної сфери (забезпечення результативності виховної діяльності із школярами).
Наступність циклів становить безперервний процес підвищення рівня психолого-педагогічної компетентності класних керівників. Теоретично обґрунтовано та доведено, що цілеспрямоване підвищення рівня психолого-педагогічної компетентності відбувається за умов структурної перебудови методичної роботи з класними керівниками на шкільному, районному (міському) та обласному рівнях; запровадження нового механізму управління нею; єдності та наступності всіх рівнів системи підвищення кваліфікації; залучення вчителів до роботи проблемно-тематичних курсів підвищення кваліфікації.

5. Ґрунтуючись на основних положеннях цільового управління та теорії організацій, розроблено структуру та технологію управління підготовкою вчителів до класного керівництва.
Особливість даного управлінського механізму полягає в тому, що проектування структуроутворюючих елементів та їх комбінація відбувається на основі двох видів організаційно-управлінської діяльності: визначення цілі та її декомпозиція на підцілі, формулювання конкретних завдань, спрямованих на досягнення цілей і створення структурних підрозділів для їх реалізації (по вертикалі); окреслення видів діяльності, спрямованих на досягнення цілей їх розташування у певній послідовності, виділення етапів виконання роботи та створення структурних підрозділів, які будуть задіяні на кожному етапі (по горизонталі).
Взаємопроникнення вказаних видів діяльності (по вертикалі та по горизонталі) дозволили нам розробити організаційну структуру матричного типу й виділити чотири рівні управління: інформаційно-організаційний, науково-методичний, практичний, системно-узагальнюючий.
Кожен рівень управління має своє функціональне призначення, дозволяє реалізувати певний комплекс завдань і є невід'ємною складовою всього управлінського механізму.
Доведено, що матрична форма організації управління підготовкою вчителів до класного керівництва сприяє відшуковуванню внутрішніх резервів для її удосконалення без збільшення кількості індивідуальних, групових і масових форм методичної діяльності та дозволяє перевести всю систему "методична робота" з екстенсивного шляху розвитку на більш якісний - інтенсивний.

6. Відповідно до цілі, змісту, завдань та спрогнозованого результату на кожному рівні управління проектуються як постійні, так і тимчасові структурні підрозділи. Тимчасовими структурними підрозділами можуть бути: динамічні творчі групи класних керівників, експериментальні лабораторії, творчі майстерні, майстер-класи та інші. Як обов'язкові та постійні створюються координаційні (координаційна рада), інформаційні (інформаційно-ресурсний банк даних) та експертні (експертна група) структурні підрозділи.
В залежності від тих методичних проблем, які необхідно вирішувати в кожному окремому закладі освіти, структурні підрозділи в рамках усіх рівнів управління можуть змінюватися, переорієнтовувати свою діяльність, об'єднуватися, використовувати різноманітні форми методичної діяльності, що характеризує розроблену організаційну структуру управління підготовкою вчителів до класного керівництва як динамічну.
Обраний шлях проектування організаційної структури управління ґрунтується на принципах доцільності, врахуванні особливостей, можливостей та потреб як окремого педагога, так і конкретного закладу освіти, що дозволяє застосувати особистісно орієнтований підхід до організації методичної роботи з класними керівниками.

7. Єдність усіх рівнів підвищення кваліфікації забезпечують шкільний, районний (міський) та обласний інформаційно-ресурсний банки даних.
Накопичена інформація по каналам інформаційно-ресурсного банку даних дозволяє розробити шкільні, районні (міські) та обласні цільові програми підвищення рівня психолого-педагогічної компетентності класних керівників, що будуть реалізовуватися у міжкурсовий період, та визначити тематику проблемно-тематичних курсів для педагогів.

8. Доведено, що цільове управління підготовкою вчителів до класного керівництва та проектування організаційної структури матричного типу дозволяють раціонально використовувати як внутрішні, так і зовнішні ресурси, ефективно організовувати науково-методичну роботу, цілеспрямовано проводити контроль за діяльністю класних керівників і надавати їм практичну допомогу, аналізувати особистісне та професійне зростання вчителів.
Класні керівники стали активними суб'єктами спільної діяльності, що дозволило їм виявити ініціативу та висловлювати власну думку щодо проблем виховання, способів удосконалення власної діяльності. Педагоги отримали повноваження на прийняття рішень, що сприяло формуванню відповідальності за їх якісну реалізацію.
До найефективніших форм роботи віднесено: семінари-практикуми, навчальні тренінги, моделювання шляхів і напрямів виховної роботи, захист авторських проектів та педагогічних ідей, індивідуальна робота педагогів з різними джерелами інформації.

9. Результати педагогічного експерименту довели доцільність переходу до цільового управління підготовкою вчителів до класного керівництва та ефективність функціонування організаційної структури управління матричного типу.
Встановлено збільшення кількості класних керівників, що виявили середній рівень експериментальних навчальних закладах виявлено групу вчителів (10 чол. - 17,24%), що мають високий рівень психолого-педагогічної компетентності.
Класні керівники експериментальних закладів освіти у своїй більшості (51,72%) виявили локально-моделюючий рівень практичної діяльності. Вони активно включаються в науково-методичну діяльність, виявляють інтерес до інноваційних процесів в освіті, апробовують на практиці нові педагогічні ідеї, вносять елементи новизни у традиційну практику.
Зафіксовано групу класних керівників (10,34%), що виявили системно-моделюючий рівень практичної діяльності. Вони змогли структурно змінити традиційну практику та розробити цільові програми виховання школярів. Ці дані свідчать про динаміку рівнів психолого-педагогічної компетентності та практичної діяльності класних керівників, сформованість мотиваційної та когнітивної сфер.
Встановлено, що залучення класних керівників до роботи проблемно-тематичних курсів позитивно впливає на підвищення їх рівня психолого-педагогічної компетентності.

10. Доведено, що удосконалення виховної роботи із школярами можливе за рахунок цілеспрямованої підготовки вчителів до класного керівництва, створення умов для безперервної освіти.

11. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Подальшої уваги потребує розробка ряду питань: створення системи цілеспрямованого виявлення дітей, які мають здібності до педагогічної діяльності; виявлення методів формування у них інтересу до педагогічної діяльності, професійних цінностей та переконань стійкої професійної спрямованості; розробки і наукового обґрунтування професіограми класного керівника як основи його підготовки у педагогічному інституті та в системі підвищення кваліфікації; створення наукового та навчально-методичного забезпечення підготовки вчителів до класного керівництва; визначення критеріїв оцінювання якості підготовки вчителів до виховної діяльності та критеріїв оцінювання результатів виховної роботи зі школярами.

 

Яндекс.Метрика >