Конспект уроку: СМЕРТЬ І БЕЗСМЕРТЯ. ЛЮДИНА І БОГ Печать

Мета: розкрити ключові поняття; розглянути взаємозв’язок людини й Бога; розвивати вміння аналізувати факти та робити висновки; виховувати в учнів повагу до різних типів світогляду.

Тип уроку: комбінований.

Форма проведення: захист творчих проектів.

Обладнання: мультимедійне обладнання, репродукції картин, твори письменників.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

Повідомлення теми та завдань уроку.

Робота над епіграфом уроку

Людина є точка перетину двох світів: світу природного й світу надприродного, духовного.

М. Бердяєв

Кожен відокремлений світ через свою обмеженість не може мати безсмертних істот.

М. Федоров

Дати тлумачення висловлювань. Визначити, що для кожного з присутніх означають поняття: всесвіт, людина, духовне.

III. Основна частина уроку

Розповідь учителя

Роздуми про життя та смерть, про безсмертя, як доводить цивілізаційний досвід людства, неминучі для кожної культури. Особливо на зламі епох, коли людина намагається знайти відповідь на питання, пов’язані з пошуком виходу зі складних ситуацій, торкаючись проблеми смерті та життя на рівні визначення фундаментальних цінностей. Як реальні феномени буття, вочевидь наявність яких не вимагає повсякденного доведення, життя та смерть, а особливо остання, залишаються до сьогодні споконвічною філософською проблемою, тому що філософія як утілення інтелектуальної здатності осягнути сутність будь-якого об’єкта буття покликана давати надію розуму та душі людини, людства в цілому на його майбутнє. І надія ця традиційно йменується іншим поняттям — поняттям безсмертя.

Феномен безсмертя являє собою світоглядну, аксіологічну за своєю природою, функцію (ціннісну орієнтацію) особистості та може бути розглянутий у площині «людина — світ» як одна з основних загальнолюдських цінностей, змістовно зумовлена різноманітними соціально-історичними контекстами культури.

Тому розглядати поняття «смерті» й «безсмертя» пропоную у площині філософсько-культурологічній, спираючись на ваші знання з філософії та світової художньої культури.

Упродовж тисячоліть культура залишила нам велику кількість ідей, концепцій, інтелектуальних та художніх інтуїцій, просто моральних та побутових ремінісценцій стосовно безсмертя. Проте кожна нова епоха по-своєму осмислює цей унікальний феномен, вписуючи його в контекст культури людства, що дає нам можливість міркувати про безсмертя в межах соціально-філософського змісту. Однією з основних проблем сучасних дискусій про безсмертя як феномен буття є те, що історико- філософська спадщина про нього представлена переважно або в метафоричній формі, або в контекстах різноманітних картин світу, де від переконливих доказів про наявність безсмертя ми сягаємо до не менш переконливих висновків про його відсутність та взагалі буттєву неможливість.

Виступи учнів

Захист творчих проектів.

• «Тема життя та смерті у творчості італійських художників епохи Відродження».

• «Мотиви смерті й безсмертя в творах Л. Андрєєва».

• «Романтичний погляд на смерть і безсмертя. Аналіз творів мистецтва західноєвропейських романтиків».

• «Тема безсмертя в кіномистецтві останнього десятиріччя».

Розповідь учителя

Учитель. Пошук сенсу феномену смерті й безсмертя є складним процесом усвідомлення світу та сласного «я» в цьому світі. Це є результат певного складного душевного стану людини, культури в цілому, які визначають змістове навантаження поняття «вічність». Крім того, це може бути або елементарне чуттєво-емоційне особистісне переживання страху смерті, або складний концептуальний, загальноприйнятий філософський світогляд, що визначає майбутнє нині існуючого народу, нації, людства.

Все, що ми з вами розповідали сьогодні про поняття смерті та безсмертя, тісно пов’язано з релігійними мотивами. Й в окремих ваших проектах це досить помітно. Даючи загальну характеристику філософській думці, слід зупинитися і на такому її напрямі, як релігійна філософія, для якої головною проблемою є проблема людського буття. Релігія, яка за тривалий період свого існування накопичила багато різноманітних способів осмислення природних і соціальних явищ, безумовно, є одним із фундаментальних джерел щодо визначення цінностей та орієнтирів для людини. Способи релігійного осмислення дійсності відрізняються від наукових методів, мають свою специфіку. Найпоширенішими серед них є «ілюзія позатілесності» та «містичне прозріння». Перший є спробою умоглядно вийти із свого індивідуального тіла, звільнитися від тілесності та побачити навколишній світ нібито збоку, оприявнюючи тим самим причетність особистого буття до всесвітньої цілісності. Другий — заглиблення у власне особисте «Я», подолання меж зовнішнього світу, злиття з потоком світових подій.

Прибічники релігійної філософії стверджують, що глибоке знання релігії допоможе людині зберегти образ і подобу Божу й забезпечити собі гідне ушанування після смерті.

Згідно з релігійною філософією, людина — це створіння Боже. Бог дав людині все, що вона має. Вона повинна розвивати свої здібності, тим самим примножуючи божественну благодать і прославляючи божественний задум.

Робота з літературним матеріалом

Читання біблійної притчі про талан. Аналіз притчі.

Робота зі схемою

 

ІV. Підбиття підсумків

Учитель. Усе, що має початок, має й свій кінець. Народження й смерть — ось перший та останній акти п’єси під назвою «Життя», яку судилося зіграти кожному з нас. І нікому не дано іншої долі. Існують люди, які уникають навіть розмов про це, а є ті, кому життя здається підготовкою до переходу в інший світ — світ безсмертя. Хтось вірить у Бога, а хтось — в силу й міць людини.

Сьогодні релігійна ситуація в Україні досить складна і суперечлива. Вона характеризується процесами реабілітації релігії, визначенням її як складової духовної культури, посиленням ролі церкви в усіх сферах суспільного життя.

Ми живемо у світі, де кожен має право на власний світогляд, на власну думку. Ніхто не може визначити за обов’язкові якісь переконання чи світогляд. Не допускається будь-яке насильство при визначенні громадянином свого ставлення до релігії, до участі чи не участі в обрядах і церемоніях, навчанні релігії. Кожен із нас повинен пам’ятати про це й із повагою, толерантно ставитися до представників різних релігій і переконань.

V. Домашнє завдання

Підготувати додатковий матеріал.