загрузка...
-->
Роль грошей як інструменту регулювання економіки. Гроші в перехідній економіці України PDF Печать E-mail

Роль грошей як інструменту регулювання економіки. Гроші в перехідній економіці України

Роль грошей є результатом їх функціонування і виявляється в стимулюючому чи гальмуючому впливі грошей на певні економічні процеси. Такий вплив забезпечується самою наявністю грошей, завдяки чому всі економічні суб'єкти функціонують у грошовому середовищі, а також зміною кількості грошей в обороті. У першому випадку роль грошей полягає в тому, що економічні суб'єкти поставлені в такі умови, що спонукають їх як виробників виробляти більше і з меншими витратами, а як споживачів — витрачати гроші економніше і з найбільшим ефектом. У другому випадку роль грошей виявляється в тому, що збільшення чи зменшення маси грошей збільшує чи зменшує обсяг платоспроможного попиту, впливає на кон'юнктуру ринку, на обсяги виробництва і зайнятість.
Роль грошей тісно пов'язана з їх функціями. Якщо функція грошей — це їх конкретна «робота» щодо обслуговування руху вартості на певному етапі процесу відтворення, то роль грошей - кінцевий результат цієї «роботи», її наслідок для суспільства.
Роль грошей визначається рівнем розвитку товарного вироб­ництва та суспільних відносин.
Найсприятливіші умови для реалізації ролі грошей у розши­реному відтворенні були створені за капіталізму, коли товар став загальною формою продуктів виробництва, а економічні відно­сини в суспільстві були переведені на еквівалентні, ринкові заса­ди. Особливе значення мало те, що сама робоча сила стала това­ром, об'єктом купівлі-продажу за гроші.
Завдяки поширенню грошових відносин на всі фактори суспіль­ного виробництва — засоби праці, предмети праці і робочу гроші набули принципово нової якості — стали носієм капіталу, відкрили можливість кожному, хто має вільну вартість, легко і швидко її капіталізувати.
Завдяки тому, що капіталістичні підприємства все виробляють для продажу і всі елементи виробництва купують на ринку, ство­рюється особливий ринковий механізм стимулювання і регулю­вання суспільного виробництва, в центрі якого перебувають гроші.. По суті, в усіх випадках ведеться боротьба за отриман­ня більшої суми грошових доходів. Конкуренція, а значить і гроші, стають рушійною силою науково-технічного прогресу, зростання продуктивності суспільної праці, інтенсифікації виробництва, забезпечення високої якості продук­ції та ін. Тим самим створюються могутні стимули для розвитку капіталістичного виробництва.
У проблемі ролі грошей у розвитку економіки можна розріз­няти якісний і кількісний аспекти.
В якісному аспекті роль грошей виявляється у тому, що са­ма їх наявність, грошове середовище позитивно впливає на розвиток суспільного виробництва.
По-перше, знімаються фізичні межі виробництва, що визна­чаються особистими потребами самих виробників. Виробляється стільки, скільки  можна реалізувати, а надлишок вар­тості можна зберігати в грошовій формі чи перетворити в по­зичковий капітал.
По-друге, реалізація вироблених продуктів за гроші значно спрощує, прискорює і здешевлює доведення їх до споживачів. Суспільство одержує значну економію на реалізаційних витратах, скорочуються потреби в обіговому капіталі, краще задовольняються потреби споживачів.
По-третє, завдяки грошам ринок набуває загального характе­ру, його механізм стає могутнім важелем економічного прогресу, передусім завдяки конкуренції, стимулюванню ефективного ви­робництва та економного споживання — виробничого, держав­ного, особистого.
В умовах ринкової економіки гроші стають носієм позичково­го капіталу. Через механізм його руху формування якого зумовлюється перетво­ренням грошей у капітал, відкриваються можливості узгодити ін­дивідуальні та колективні інтереси виробників, дещо згладити суперечності між соціальними класами та групами суспільства, 'забезпечити більшу рівномірність і збалансованість процесу роз­ширеного відтворення.
Проникнення грошової форми в суспі­льні відносини відкриває широкі можливості для регулювання за допомогою грошових інструментів процесу розширеного від­творення. Передусім – це податки, позичковий процент, ціни, орендна плата, бюджетне фінансу­вання та ін. Через них держава має можливість регулювати ос­новні економічні процеси на мікро- та макрорівнях і в цілому на економічне становище в країні відповідно до попередньо визна­чених цілей.
Кількісний аспект ролі грошей полягає в тому, що через зміну кількості грошей в обороті можна впливати на економіч­ні процеси, на результати діяльності як виробників і як споживачів. Цю можливість широко викорис­товують усі держави з ринковою економікою для регулювання економічного життя в країні. Регулюючи збільшення чи зменшення маси грошей в обороті, центральні банки забезпечують зміну платоспроможного попиту, цін, проценту, валютного курсу, тощо. Завдяки цьому забезпечується вплив на такі вирішальні економічні процеси, як інвестиції, зростання вироб­ництва, зайнятість, розвиток та збалансу­вання експорту й імпорту тощо.
У міру поглиб­лення ринкової трансформації економіки України помітно зрос­тає роль грошей в її розвитку. Поступово українська гривня пере­творюється у справді загальний еквівалент. Запровадження часткової конвертованості гривні іс­тотно підвищило роль грошей у розвитку зовнішньоекономічних відносин, в інтеграції економіки України у світову економіку. Грошово-кредитна політика зайняла ключове місце в механізмі державного регулювання економіки. Динаміка цін стала відчутно реагувати на регулюючі заходи Національного банку України в грошовій сфері.
Проте ці позитивні зрушення в підвищенні ролі грошей поки що не дали відчутних результатів у розвитку суспільного вироб­ництва. Це зумовлено передусім слабкістю самого гро­шового механізму, зокрема банківської системи. Тому економічні суб'єкти недостатньо результативно реагують на стимулюючі імпульси, які надходять з боку грошей, не виявляють належної заінтересованості в інвестуванні вироб­ництва, у капіталізації доходів, у розвитку товарно-грошових відносин. Вони нерідко віддають «тіньовим» методам господарю­вання, переведенню вільного фінансового капіталу за кордон, конвертації його в іноземну валюту тощо. Ці процеси істотно стримують позитивний вплив ринкових перетворень та грошей на розвиток економіки.
Досвід країн з розвинутою ринковою економікою показує основні напря­ми успішного використання грошей у трансформаційній економіці на­шої країни.
По-перше, це максимальне переведення на ринкові засади всіх сфер економічних відносин. Грошова форма повинна реально опосередковувати всі процеси розширеного відтворення, забезпе­чувати здійснення їх на еквівалентній основі. На принципах екві­валентності, самофінансування, самодостатності повинна ґрунту­ватися діяльність не тільки виробничих підприємств, а й економіч­них суб'єктів сфери науки, освіти, охорони здоров'я тощо.
По-друге, переорієнтація цілей економічної, у тому числі грошової, політики із забезпечення інтересів центру на інтереси безпосереднього виробника, окремих колективів, регіонів тощо. Тільки за цієї умови можна буде ефективно використати грошові інструменти для стимулювання суспільного виробництва, а отже і для забезпечення економічних інтересів центру.
По-третє, забезпечення вільної, гарантованої капіталізації грошових доходів усіх суб'єктів економічних відносин усіма ме­тодами, сумісними з нашими соціальними пріоритетами. Це сприятиме зростанню інвестицій, згортанню тіньової економіки, зміцненню банківської системи.
По-четверте, оздоровлення грошового обігу, забезпечення ви­сокої, сталої вартості грошової одиниці. Без цього неможливо відновити роль грошей у міновому процесі, а отже, забезпечити їх належну роль у розвитку економіки в цілому.
У міру подальшої трансформації економіки України в ринко­вому напрямку роль грошей в економічному житті України неухильно зростатиме.
Високий рівень розвитку сучасної ринкової економіки, ускладнений активним регулятивним втручанням держави в усі її процеси, зумовив широку гаму складних вимог до грошей, яким не могли відповідати жодні форми повноцінних грошей. Основними вимогами ринку до сучасних грошей та адекватними їм властивостями грошей є:
• стабільність вартості грошей, що полягає в постійності рівня їх купівельної спроможності щодо товарів та іноземної валюти;
• економічність грошового обороту, що проявляється в мінімізації витрат суспільства на виготовлення грошей і забезпечення ними потреб обороту;
• довготривалість використання грошових знаків, що забезпечується виготовленням грошових знаків з надміцного, зносостійкого паперу або металу;
* однорідність грошей, коли всі екземпляри наявних в оборот грошей є взаємозамінними, мають однакову здатність до обміну а співвідношення їх реальних цінностей відповідає співвідношенню їх номіналів;
* подільність, що полягає у вільному розподілі більшої грошової купюри на менші знаки, які необхідні для того, щоб здійснити будь-який платіж;
* портативність, що виявляється у високій зручності користування грошима у повсякденному житті.
Забезпечити всі ці властивості неповноцінним грошам — одне з найскладніших економічних завдань сучасних держав.

 

Яндекс.Метрика >