загрузка...
-->
Реферат: Форми та види кредиту. PDF Печать E-mail

Реферат: Форми та види кредиту.

Форми кредиту тісно пов'язані з його структурою, з сутністю кредитних відносин. Залежно від руху позикової вартості виділя­ються дві основні форми кредиту: товарна і грошова У товарній формі виникають кредитні відносини між продавцями і покупця­ми, коли останні одержують товари чи послуги з відстрочкою платежу. Прикладом такої форми є комерційний кредит.
Комерційний кредит надається постачальником покупцеві тоді, коли товаровиробник прагне реалізувати вироблений то­вар, але у покупця немає грошей для його придбання. У такому випадку товар може бути добровільно переданий постачальни­ком покупцеві в кредит, а сама передача може оформлюватися борговим зобов'язанням - векселем.
Продаж громадянам товарів тривалого користування в кре­дит (з розстрочкою платежу) господарюючими суб'єктами здійснюється з метою прискорення реалізації товарів, які в торго­вельній мережі є в достатній кількості, а також для більш повного задоволення потреб громадян у товарах тривалого користування.
Сфера товарної форми кредиту незначна, переважна його час­тина надається і погашається в грошовій формі. Грошовий кредит виступає, передусім, як банківський кредит. Кредитні відносини між банками і клієнтами виникають не тільки при одержані ос­танніми кредиту, а й при розміщенні ними своїх грошових заощад­жень у вигляді внесків на поточних і депозитних рахунках. Банківський кредит обслуговує не тільки обіг товарів, а й накопи­чення капіталу. Поширення кредитних відносин у грошовій формі відкрило кожному, хто має вільну вартість, легко і швидко її ка­піталізувати, а також створило сприятливі умови для формування міжнародних ринків і тісних взаємовигідних зв'язків між країнами.
Форми кредиту постійно розвиваються, змінюється місце тієї або іншої форми кредиту на тому чи іншому етапі розвиту еко­номіки країни. У колишньому СРСР до кредитної реформи 1930-1932 рр. велике значення мав комерційний кредит, який надавав­ся одним підприємством іншому у формі продажу товарів з відстрочкою платежу. Банківський кредит мав підпорядковане значення і здебільшого опосередкований, непрямий характер (видавався під заставу векселів). Після кредитної реформи вирішальної ролі набув банківський кредит, який став прямим і плановим. Зараз в Україні з переходом до ринкової економіки комерційний кредит дедалі більше поширюється, що с реакцією на дорожнечу банківського кредиту.
В залежності від організації кредитних відносин виділяють міжгосподарський, банківський і державний кредити.

Міжгосподарський кредит — це кредитні відносини, Ідо вини­кають між окремими підприємствами, організаціями, господар­ськими товариствами у процесі їх розрахункових взаємовідно­син, а також між підприємствами, організаціями і господарськи­ми товариствами, з одного боку, і органами галузевого управлін­ня, з іншого, в процесі їх фінансових взаємовідносин. Цей вид кредиту включає:
• по-перше, комерційний кредит, тобто кредит, що надасться у товарній формі продавцями покупцям у вигляді відстрочки платежу за продані товари (надані послуги) і оформлюється векселем. Комерційний кредит надається одним функціонуючим підприємством іншому у вигляді продажу товарів з відстрочкою платежу. Інструментом такого кредиту є вексель, що сплачується через комерційний банк. Як правило, об'єктом комерційного кредиту виступає товарний капітал, який обслуговує кругообіг промислового капіталу, рух товарів із сфери виробництва в сфе­ру споживання;

•по-друге, дебіторсько-кредиторську заборгованість, що ви­никає між суб'єктами господарської діяльності не на добровільних засадах, а ніби примусово, незалежно від їх волевиявлен­ня; причиною виникнення такої заборгованості є розрив у часі між передачею товару і грошей, оскільки рух вартості в натурально-речовій та грошовій формах не збігається;

•по-третє, тимчасову фінансову допомогу, яку надають своїм підприємствам органи галузевого управління на засадах повер­нення.

Банківський кредит — це кредитні відносини, в яких однією із сторін (в ролі позичальника чи кредитора) виступає банк.

Банківський кредит — найбільш розповсюджена форма кре­диту. Саме банки частіше всього надають позики суб'єктам, які потребують тимчасової фінансової допомоги. За обсягом банківська позика значно більша від позик, що видаються при інших формах кредитування.

Перша особливість банківського кредиту полягає в тому, що банк оперує не стільки своїм капіталом, скільки залученими ре­сурсами. Позичивши гроші у одних суб'єктів, він перерозподіляє їх, надаючи позики іншим юридичним або фізичним особам.

Друга особливість полягає в тому, що банк позичає залуче­ний капітал, тимчасово вільні грошові кошти, покладеш в банк господарюючими суб'єктами на рахунки або депозити.

Третя особливість даного кредиту характеризується наступ­ним. Банк позичає не просто грошові кошти, а гроші як капітал. Це означає, що позичальник повинен так використовувати отри­мані в банку кошти, щоб не тільки повернути їх кредитору, а й отримати прибуток, достатній принаймні для того, щоб сплати­ти позиковий відсоток. Невід'ємним атрибутом банківського кредиту є платність.

Державний кредит — сукупність кредитних відносин, у яких, здебільшого, позичальником є держава, а кредиторами — юри­дичні або фізичні особи. Призначенням державного кредиту є мобілізація державою коштів для фінансування державних видатків, особливо, коли державний бюджет дефіцитний, а також для регулювання економіки. Державний кредит виступає у різних формах, до яких належать як товарні, так і державні позики, зна­ряддям яких є цінні папери (облігації, казначейські зобов'язання тощо). Державні цінні папери можуть випускатися як урядом, так і місцевими органами влади, а зобов'язання щодо розповсюдже­них цінних паперів є складовою частиною державного боргу.

В залежності від цільового спрямування кредит буває вироб­ничий та споживчий. Переважна частина кредитів використо­вується у сфері виробництва та реалізації сукупного суспільного продукту і є важливим джерелом формування обігових коштів і основних фондів. Водночас, населення теж одержує значну кре­дитну допомогу на свої споживчі цілі.
Необхідно зрозуміти роль кожного з видів кредиту в ринковій економіці (рис. 7.3.1.).

Вид кредиту — це більш детальна його характеристика за ор­ганізаційно-економічними ознаками (галузева направленість, об'єкти кредитування, забезпеченість кредиту, терміновість кре­дитування тощо).

За строками користування кредити поділяються на:

•строкові, тобто кредити, надані на визначений у договорі строк. У свою чергу вони бувають короткострокові (до одного року), середньострокові (від одного до трьох років), довгострокові (більше трьох років);

•до запитання — це кредити, що видаються на невизначений строк і які на вимогу кредитора повинні бути повернуті у визначений ним час. Якщо кредитор не вимагає повернення, то кредит погашається позичальником у строк, визначений ним самостійно;

•прострочені кредити — це кредити, строк погашення яких встановлений кредитним договором, минув;

•відстрочені кредити — це кредити, стосовно яких на основі клопотання позичальника строки погашення були перенесені на більш пізній термін.

Якщо кредити надаються під забезпечення, то вони назива­ються забезпеченими або ломбардними, а якщо без забезпечення - незабезпеченими або бланковими. Більша частина кредитів надається під різні форми забезпечення. В країнах з розвинутою ринковою економікою найбільш розповсюдженими с наступні види забезпечення кредитів: гарантія або поручительство третьої сторони; переуступка контрактів дебіторської заборгованості; застава товарних запасів, дорожніх документів, нерухомого май­на, цінних паперів, дорогоцінних металів; страхування.

Гарантія або поручительство — це зобов'язання третьої особи
сумнівні та безнадійні.

Варто зазначити, що в економічній літературі не існує єдиної думки щодо кількості і складу ознак класифікації видів кредиту.

 

Яндекс.Метрика >