загрузка...
-->
Методтика розвитку сили та спритності засобами боротьби на секційних заняттях в ДЮСШ PDF Печать E-mail

Курсова робота
на тему: “Методтика розвитку сили та спритності засобами боротьби на секційних заняттях в ДЮСШ

План
Вступ    3
Розділ І. Аналіз програми по спортивній боротьбі в ДЮСШ    5
Розділ ІІ. Особливості організму  підлітків і юнаків і їх врахування при організації занять по боротьбі.    7
Розділ ІІІ. Розвиток рухових якостей засобами боротьби.    7
Розділ ІV. Спостереження та аналіз результатів    7
Висновок    7
Література    7

Вступ
Систематичні заняття фізкультурою приводять до адаптації людського організму до виконуваної фізичної роботи. В основі адаптації лежать зміни м'язових тканин і різних органів у результаті тренувань. Усі ці зміни визначають тренувальні ефекти. Вони виявляються в поліпшенні різноманітних функцій організму і підвищенні фізичної підготовленості.
Однією із важливих засобів розвитку організму людини є спортивна боротьба, яка впливає на розвиток таких якостей як швидкості сили та багато інших.
При аналізі факторів, що визначають фізичні тренувальні ефекти вправ можна виділити такі аспекти:
•    функціональні ефекти тренування;
•    граничні, «критичні» навантаження для виникнення тренувальних ефектів.
•    оборотність тренувальних ефектів;
•    специфічність тренувальних ефектів;
•    тренувальність, що визначає величину тренувального ефекту;
Останні два аспекти найбільш важливі в спортивному тренуванні.
Систематичне виконання визначеного роду фізичних вправ викликає наступні основні позитивні функціональні ефекти:
•    Посилення максимальних функціональних можливостей всього організму, його ведучих систем
Підвищення економічності, ефективності діяльності всього організму, його ведучих систем
Перший ефект визначається зростанням максимальних показників при виконанні граничних тестів. Вони відбивають поточні максимальні можливості організму, істотні для даного виду вправ. Наприклад, про ефект тренування витривалості говорить підвищення максимальних можливостей у засвоєнні кисню, максимального споживання кисню і тривалості м'язової роботи на витривалість.
Другий ефект виявляється в зменшенні функціональних зрушень у діяльності інших органів і систем організму при виконанні визначеної роботи. Так, при виконанні однакового навантаження в тренованого і нетренованих спостерігаються більш низькі показники для останнього. Для тренованої ж людини буде спостерігатися більш низькі функціональні зміни в частоті серцевих скорочень, чи подиху споживання енергії.
В основі цих позитивних ефектів лежать:
•    Структурно-функціональні зміни ведучих органів життєдіяльності при виконанні визначеної роботи.
•    Удосконалювання центральної - нервової, ендокринної й автономної клітинної регуляції функцій у процесі виконання фізичних вправ.
Одним з основних питань при занятті боротьбою є вибір відповідних, оптимальних навантажень. Вони можуть визначатися наступними факторами:
•    Реабілітаціями після всіляких перенесених захворювань, у тому числі і хронічних.
•    Восстановча  - оздоровча діяльність для зняття психологічної і фізичної напруги після роботи.
•    Підтримка існуючої тренованості на  існуючому рівні.
•    Підвищення фізичної підготовки. Розвиток функціональних можливостей організму.
Як правило, не виникає серйозних проблем з вибором навантажень у другому і третьому випадках. Складніше обстоїть справа з вибором навантажень у першому випадку, що і складає основний зміст лікувальної фізичної культури.

1. Аналіз програми з спортивної боротьби в ДЮСШ

Єдиноборство, як і будь-який інший розділ фізкультури, є дуже важливим у розвитку фізичної культури. Цей розділ вивчається із 8 класу і до 11 класу. Але для його вивчення приділяється дуже мало часу, оскільки така програма шкіл. Звичайно в ДЮСШ спортивній боротьбі приділяється набагато більше часу, тому ми розглянемо шкільну програму
Елементи єдиноборства, що вивчаються в 8-9 класах, включені в програму фізичного виховання, як складова частина навчального матеріалу розділу «Гімнастика», і час на освоєння їх, учитель фізичної культури повинен визначити відповідно до обсягу цих вправ у розділах.
Для освоєння матеріалу по спортивній боротьбі в 10-му і 11 класах відведено по 10 годин на рік.
Але час повинний вишукувати  сам учитель фізичної культури за рахунок скорочення часу на освоєння іншого програмного матеріалу.
Крім того, передбачаються позакласні заняття.
Навчаючи елементам єдиноборства і спортивної боротьби на уроках фізичної культури, хлопці повинні освоїти в молодшій групі прийоми боротьби за вигідне положення і за предмет, а також рухливі гри з цими й іншими елементами єдиноборства. У середній групі – виштовхування партнера з визначеної площі крапками тулуба і плеча в положенні руки за спиною, коштуючи на одній нозі; прийоми боротьби за предмет і рухливі ігри з цими й іншими елементами єдиноборства. У старшій групі стійка, захоплення, прийоми самострахування, падання набік, перекати з однієї сторони на іншу, перекид вперед перекатом через руку і плече на спину, падіння на бік партнера, що стоїть у високому партері /в упорі стоячи на колінах/; прийоми боротьби до партері, зокрема переворот важелем; прийоми боротьби в стійці: передню підніжку, кидок через спину, задню підніжку, навчальний двобій.
У старшому віці - прийоми самострахування при падінні на спину; прийоми боротьби в партері: переворот захопленням шиї з-під плеча і дальньої руки, переворот захопленням шиї їхнього тулуба знизу, переворот захопленням шиї ближньої ноги, прийоми боротьби в стійці, зокрема, задню підніжку з захопленням ноги з зовні; навчальний двобій.
Елементи боротьби, що і пропонується для освоєння на позакласних заняттях у борецькій секції, такі прийоми самострахування, прийоми боротьби в партері, переворот захопленням шиї з-під плеча, і дальньої руки, переворот захопленням шиї і тулуби знизу, переворот важелем, прийоми боротьби в стійці: кидок ривком за п'яту, задня підніжка, кидок через спину, кидок захопленням двох ніг, навчальна сутичка.
Основною умовою ефективного проведення уроків, як і спортивних секцій є своєчасне доведення до свідомості учнів правил поведінки, що попереджають травматизм, чіткий контроль за їхнім виконанням протягом усього періоду навчання. Потрібно домагатися від юнаків свідомої дисципліни, обов'язкового виконання гігієнічних умов і необхідного комплексу підготовчих вправ, а також формувати в них звичку до самоконтролю за, станом здоров'я.
Засвоєння основних правил спортивної боротьби відбувається поступово, у процесі навчання різними технічними і тактичними діями.
Проводячи підготовчу частину уроку чи заняття, учитель повинний інструктувати школярів щодо методики виконання підготовчих вправ, повідомляти знання про вплив вправ на організм, на розвиток рухових якостей, учити культури рухів, прищеплювати фізкультурну грамотність.
В основній частині уроку головна увага вчитель повинна приділятися формуванню і удосконаленню умінь і навичок хлопців та дівчат.
Спортивна педагогіка, свідчить, що формування рухових умінь і навичок, результативне виявлення фізичних і вольових якостей знаходяться в прямій залежності від яскравості і багатства почуттєвого сприйняття руху, що вивчається.
Навчаючи техніки спортивної боротьби, потрібно домагатися від своїх учнів свідомого й активного засвоєння кожної дії.
Формування в учнів осмисленого відношення і стійкого інтересу  до занять спортивною боротьбою забезпечується насамперед роз'ясненням важливості фізичного самовдосконалення для гармонійного розвитку особистості.
Дуже важливо також пропонувати нові завдання, головне, щоб вони відповідали можливостям учнів на даному етапі навчання, були доступними.
Тому, потрібно брати, до уваги їхній вік, індивідуальні здібності, ступінь розумового і фізичного розвитку, стан здоров'я, режим навчання і відпочинку. Переходи від відомого до невідомого, від простого до складного, від легкого до важкого повинні бути поступовими, з дотриманням принципів всебічності і систематичності навчання.
Навантаження регулюють з урахуванням індивідуальних можливостей учнів, їхньої підготовленості, спираючись на дані медичного контролю.
Що стосується розвитку рухових якостей учнів на уроці і виконанням елементів єдиноборства чи прийомів спортивної боротьби, як і на заняттях у борецькій секції, учитель повинний керуватися тим, що самим головним його завданням є забезпечення такої загальної фізичної підготовки, що обумовила б підвищення рівня функціональних можливостей організму і забезпечила б оволодіння певними уміннями і навичками, необхідними в спортивній боротьбі. Але в юнаків розвиток рухових якостей набирає форму спеціальної фізичної підготовки, вибірково спрямованої на максимальне удосконалювання фізичних здібностей, що стануть умовою для досягнення визначених результатів у спортивній боротьбі.
Успішне оволодіння прийомами спортивної боротьби, передбачених для юнаків, а також і створення основи для великого спорту значною мірою залежить від учителя, від того, як підготовлені учні, починаючи з дитячого віку.
Учитель повинний робити це з великою майстерністю і відповідальністю, тому що має справу з дітьми; юнаками і підлітками, саме вони мають найбільшу здатність успадковувати і захоплюватися видовищами, а тому краще сприймають почуте, побачене і легше його засвоюють.
У порівнянні з дорослими, підлітки і юнаки мають менше стійких рухових навичок, що заважають засвоєнню своєрідних прийомів спортивної боротьби. Власне в цьому віці у великій мірі виявляються, розбиваються й удосконаляться такі цінні і необхідні борцям якості - як гнучкість, спритність, швидкість.

Дану роботу можна отримати по замовленню!

 

Яндекс.Метрика >