загрузка...
-->
Фізичний розвиток школярів і здоров'я PDF Печать E-mail

Фізичний розвиток школярів і здоров'я

План
Вступ    2
2. Фізичний розвиток школярів і здоров’я.    2
2.1 Поняття розвитку.    3
2.2 Основні закономірності розвитку організму людини    6
2.3 Акселерація і реторуляція    8
2.4 Оцінка фізичного розвитку школярів.    11
3. Працездатність, втома і перевтома школярів. Засоби відновлення працездатності школярів    15
4. Гігієнічні основи організації навчальної роботи в школі    17
4.1 Тривалість уроку, учбового дня і тижня    17
4.2 Організація уроку і складання розкладу уроків    19
4.3 Екзамени, суспільно корисна праця і канікули    20
5. Гігієнічні вимоги раціонального режиму дня учнів. Домашній режим школяра    24
6. Профілактика захворювань опорно-рухового апарату школярів    27
Висновок    39
Список використаної літератури    41

Вступ
Частиною  комплексної  медичної  науки  профілактичного напрямку - гігієни дітей і підлітків є шкільна гігієна. Основними завданнями  шкільної  гігієни (здоров'я зберігаючої педагогіки) є така організація режиму праці і відпочинку школярів, створення таких умов для навчання, які  забезпечили б високу пра¬цездатність протягом усього навчального року,  дозволили б відсу¬нути  час  настання  втоми і уникнути перевтоми.  Іншим завданням шкільної гігієни є всебічне вивчення впливу факторів  довкілля  на організм дітей і підлітків з тим,  щоб якнайефективніше вико-ристати їх для розширення функціональних можливостей організму, під¬вищення  його  специфічної  (імунної) і загальної (фізіологічної) реактивності.
Вирішення вище зазначених завдань шкільної гігієни досягається шляхом проведення таких заходів:
•    Дослідження динаміки стану здоров'я школярів; постійна оцінка ефективності за ходів гігієнічного (валеологічного) виховання;
•    Вивчення питань гігієни навчання і виховання для розробки комплексних заходів спрямованих на збереження і зміцнення здоров'я школярів,  підтримання високого рівня розумової і фізичної  пра¬цездатності;
•    Дослідження питань гігієни фізичного виховання з тим, щоб сформувати у школярів потребу високої рухової активності,  загар¬тування,  контролю за рівнем фізичної підготовленості і опірності організму щодо несприятливих факторів довкілля;
•    Розробка і втілення в практику заходів раціонального хар¬чування;  виховання  у  школярів свідомої потреби в раціональному харчуванні;
•    Вивчення  питань  будівництва,  благоустрою  і обладнання навчально-виховних і оздоровчих закладів,  з  метою  забезпечення умов санітарного комфорту;
•    Розробка системи і методики гігієнічного навчання і вихо¬вання  свідомої  відповідальності  учнів за дбайливе ставлення до свого здоров'я і здоров'я інших членів суспільства.

2. Фізичний розвиток школярів і здоров’я.
2.1 Поняття розвитку. Характеристика окремих періодів індивідуального розвитку людини
Впродовж усіх шкільних років життя дитина розвивається,  досягають зрілого типу функціонування окремі органи  і  системи  організму, формується  інтелект і взаємовідносини з навколишнім світом.  Усі ці процеси протікають за чітко визначеними біологічними  законами розвитку  організму.  Батьки  та вчителі знаючи ці закони зможуть допомогти учням в їхньому фізичному і  розумовому  вдосконаленні. Знання  закономірностей розвитку дітей і підлітків необхідні вчи¬телю і для того,  щоб якнайповніше враховувати функціональні мож¬ливості дитини при плануванні і проведенні педагогічних, гігієніч¬них і оздоровчих заходів. Адже діти ростуть і розвиваються нерів¬номірно періоди, швидкого розвитку функцій змінюються їх сповіль¬ненням,  поступово вдосконалюються механізми нервової і гумораль¬ної регуляції функцій,  змінюються темпи росту розмірів тіла, гетерохронно зростають функціональні резерви окремих органів і сис¬тем організму.
Кожній дитині притаманний свій власний темп  індивідуального розвитку.  Досить часто,  маючи однаковий календарний вік,  окремі діти знаходяться на різних етапах вікового розвитку. Тому для ха¬рактеристики того чи іншого періоду онтогенезу поряд з календарним належить визначити біологічний вік дитини.  Нормативними для дітей грудно¬го віку вважається розходження між  календарним  і біологічним віками в 2-4 тижні (утримання голови, по¬ява зубів, утримання рівноваги тощо). До початку навчання в школі випередження або відставання біологічного віку  від  календарного може  становити  6-12  місяців,  а  у підлітків - до двох років і більше.  Суттєва  відмінність   темпів   індивідуального   розвиту 6 -  7 - літніх дітей створює ряд труднощів при формуванні шкіль¬них груп дітей, при дозуванні фізичних навантажень на уроках фіз¬культури. Оцінка рівня розвитку морфофункціональних, показників є необхідними критеріями шкільної зрілості (відповідність  між  ка-лендарним і біологічним віком), обов'язковою передумовою  дозування розумових і фізичних навантажень.
Звичайно, оцінювати особливості загальної зрілості організму дитини лише за зовнішніми ознаками сьогодні недостатньо.  Для ць¬ого необхідним  є врахування якнайбільшої кількості морфофункціо¬нальних, біохімічних,  психологічних та інших показників, які виз¬начають реакцію  організму на дію факторів довкілля з врахуванням можливостей його пристосування до умов навчально-виховного проце-су в школі.

2.1 Поняття розвитку.
Розвиток, як  загальнобіологічна  властивість всього живого, розпочинається з моменту запліднення яйцеклітини  і  являє  собою діалектичний процес, в якому кількісні зміни час від часу перехо¬дять в якісні, зумовлюючи підвищення рівня складності організації та взаємозв'язку  всіх його тканин,  органів та систем.  Основними етапами розвитку є народження,  ріст,  зрілість, відтворення, старіння і відмирання (смерть).  Для нормального пе¬ребігу усіх вище зазначених етапів розвитку необхідні  оптимальні умови довкілля (атмосфери, біосфери, ноосфери), космосу в цілому. Усі ми є маленькою частинкою природи (побудовані з атомів і  моле¬кул, які постійно рухаються і взаємодіють), хімічний склад нашого внутрішнього середовища подібний до води Первинного океану.
Характер і спрямованість розвитку людини, як і усіх живих ор¬ганізмів,  визначається генофондом. Генофонд несе в собі інформа¬цію про ознаки та життєвий досвід усіх поколінь предків,  він зу¬мовлює неповторність та індивідуальність кожної живої істоти. Пе¬рерване життя істоти,  яка не встигла дати потомства, означає за-гублену від стовбура виду гілку з сотнями майбутніх розгалужень. Ось чому необхідно бережливо ставитись як до власного життя,  так і до життя оточуючих.
Розвиток включає в себе три основні процеси:  ріст, диферен¬ціювання органів і тканини,  формотворення (придбання  організмом характерних  для нього форм).  Ці процеси знаходяться між собою в тісному  взаємозв'язку  та  взаємозалежності.  Ріст  проявляється збільшенням лінійних розмірів та маси тіла. Припинення росту (на-копичення активної маси тіла) знаменує  собою  початок  зрілості. Проте, з припиненням росту маса тіла може збільшуватись за рахунок відкладання жиру, що не слід розглядати як прояв росту. Ріст суп¬роводжується  збільшенням кількості клітин в організмі або зміною їх розмірів.  В одних органах (кістки, легені) ріст відбувається, в основному,  за рахунок збільшення кількості клітин, в інших (м’язова, нервова тканина) - за рахунок збільшення розмірів  клітин. Більш точним показником росту організму є підвищення в ньому вміс¬ту загального білку, збільшення розмірів кісток.
Розрізняють прогресивну, сталу і регресивну стадії розвитку. Прогресивна стадія охоплює внутріутробний період та період  після народження приблизно до 20 років (у жінок до 18 років). Після ць¬ого настає відносна стабілізація росту,  а починаючи з  55-60  років спостерігається зменшення довжини тіла. Це відбувається, в основ¬ному,  за рахунок вкорочення хребта внаслідок його викривлення, а також  сплющення міжхребцевих дисків.  Але в будь-якому віці довжина тіла змінюється протягом доби – у вечірній час вона завжди  менша ніж  вранці  приблизно  на  2 см,  а після важкої м'язової роботи зменшення довжини тіла сягає 4-5 см.  Причиною цього є  сплющення міжхребцевих дисків внаслідок втрати протягом дня значної кількос¬ті води.  Вночі,  коли людина лежить, хребет звільнюється від на¬вантаження,  міжхребцеві  диски відновлюють втрачену воду і завдяки своїй еластичності випрямляються. До ранку ріст людини стабілі¬зується.
За середню величину зросту людини приймають зріст у  чолові¬ків - 170 см,  а у жінок - 160 см. Жителі Скандінавії на 10-15 см вищі за зростом, ніж жителі України або Франції. Останнім часом в зв'язку з акселерацією середня величина зросту людини збільшилась на 2-5 см.
Критерії періодизації ін¬дивідуального розвитку людини.
В процесі індивідуального розвитку (онтогенезу) людини виді¬ляють специфічні морфофункціональні вікові особливості, відповід¬но  до  яких життєвий цикл людини поділяють на періоди або етапи. Між цими періодами немає чітко окреслених меж і вони в значній мі¬рі умовні. Виділення ж їх обумовлено тим, що діти одного і того ж календарного (паспортного), але різного біологічного віку по-різ¬ному  реагують  на розумові та фізичні навантаження,  що належить враховувати при організації навчальної-виховного процесу  в  школі. Новонароджена  дитина  відрізняється  від дорослої людини не лише розміром, а й цілим рядом якісних  відмінностей;  її  фізіологічні можливості значно нижчі можливостей дорослого.
Досягнення функціонального рівня дорослої людини за основни¬ми фізіологічними системами (кров, кровообіг, дихання, ЦНС тощо) настає з 16-28 років. Період становлення (дозрівання) фізіологічних функцій є найбільш значимим для педагога. Адже саме в цей період організм дітей  найбільш  чутливий  до  педагогічних впливів.
Відомо чимало критеріїв, які покладено вченими за основу ві¬кової періодизації: дозрівання статевих за¬лоз, швидкість росту та диференціювання тканин та  органів,  ске¬летна зрілість, визначена рентгенологічно за часом появи в скеле¬ті точок закостеніння і настання нерухомості з'єднаних кісток, тощо.
Враховуючи «енергетичне правило поверхні тіла», ні¬мецький фізіолог Рубнер за  основу  вікової  періодизації  поклав особливості перебігу енергетичних процесів в різні періоди постанатального онтогенезу. В науці відома також і вікова періодизація за рівнем розвиту ЦHC, зокрема – кори головного мозку.
Згідно з періодизацією онтогенезу людини запропонованою  Л.В.Нагорним, весь  повний цикл індивідуального розвитку людини поділя¬ється на пренатальний і постнатальний період .  Пренатальний етап розвитку бере початок з моменту зачаття і продовжується до народ¬ження дитини,  постнатальний - від моменту народження і до смерті людини. Пренатальний період поділяеться на ембріональний і плацен¬тарний (плодовий).  Протягом першого періоду (до третього  місяця вагітності)  проходить формування окремих частин тіла,  властивих дорослій людині. У плацентарному періоді (3-9 місяців вагітності) головним  чином збільшуються лінійні розміри і завершується форму¬вання тканини організму плоду.
Швидкість росту  плоду  суттєво  збільшується до 4-5 місяців, після 6 місяців темпи зростання лінійних розмірів зменшуються, що, ймовірно, пов'язано з обмеженими розмірами порожнини матки. В пе¬дагогічній  практиці  часто  користуються  віковою  періодизацією постнатального періоду на основі соціологічних критеріїв. Ця схе¬ма включає вік від народження до 17-18 років: грудний вік (до 1 року), 2) переддошкільний ( з 1-го до 3-років), 3) дошкільний ( з 3-х до 6-7 років),  4) молодший шкільний ( з 6-7 років  до  11-12 років),  5)  середній  шкільний  (з 11-12 років до 15 років),  6) старший шкільний вік ( з 15 до 17-18 років)
Кожний віковий період розвитку людини характеризується своїми специфічни-ми особливостями. Перехід від одного вікового періоду до наступного є перелом¬ним етапом індивідуального розвитку,  критичним  періодом.  Трива¬лість  окремих вікових періодів (хронологічні рамки віку) та морфофункціональні особливості дітей даного вікового періоду в зазначеній  мірі визначаються такими соціальними факторам як рівень ма¬теріального забезпечення людини, витрати енергії на фізичну працю, особливості (специфіка) трудової діяльності тощо.
Період новонародженості (1-10  днів).  Основною  характерною особливістю цього періоду життя дитини є харчування молозивом. На відміну від звичайного молока, молозиво містить в собі багато іммуноглобінів, які беруть участь в механізмах специфічного іму¬нітету.
Грудний вік (10 днів - 1 рік). Початок цього вікового періо¬ду пов'язаний з переходом до годування дитини звичайним  молоком. В  порівнянні з іншими періодами постначального життя цей віковий період людини характеризується  найбільшою  інтенсивністю  росту. Довжина  тіла від народження до року збільшується приблизно в 1,5 рази,  а маса тіла - в 3 рази. З п'яти-шести місячного віку починається прорізання молочних зубів.
Період раннього дитинства (від 1 року до 4 років).На  друго¬му-третьому  році  життя  закінчується прорізання молочних зубів, помітно знижуються темпи росту розмірів тіла.
Період першого  дитинства  (4-7 років).  Оскільки хлопчики і дівчатка майже не відрізняються між собою за розмірами  і  формою тіла,  цей  період  ще називають періодом нейтрального дитинства. Проте,  у дівчаток даного періоду більша кількість  жиру,  ніж  у однолітків – хлопчиків.
Період другого дитинства (хлопчики 8-12 років, дівчатка 8-11 років) характеризується появою статевих відмінностей в розмірах і формах тіла,  посиленням росту у довжину.  Темпи росту у дівчаток вищі, ніж у хлопчиків. Це обумовлено більш раннім статевим дозрі¬ванням дівчаток в порівнянні з хлопчиками.  В цей період у дівча¬ток швидше ростуть нижні кінцівки, проходить інтенсивне збільшення скелету.  Приблизно в 10 років більшість дівчаток в порівнянні  з хлопчиками мають більшу масу тіла і ширші плечі, вищі за зростом. До 12-13 років у хлопчиків та дівчаток закінчується зміна  зубів. Внаслідок  активізації  функції статевих залоз (особливо у дівча¬ток) в період другого дитинства розпочинається розвиток  вто¬ринних статевих ознак.  У дівчаток спершу формуються грудні за¬лози,  потім з'являється волосся на лобку, дещо пізніше в підмишкових  впадинах.  Середній  вік розвитку грудних залоз у дівчаток етнічних груп коливається від 9 до 10 років. У  хлопчиків прискорюється ріст сім'яників, мошонки і статево¬го члена.
Підлітковий період ще називають періодом статевого дозріван¬ня. У хлопчиків він триває з 13 до 16. років, у дівчаток з 12 до  15 років. Належить  пам'ятати, що за рівнем статевого дозрівання І1-річні хлопчики відповідають не 12, а 11-річним дівчаткам.
В підлітковому  періоді  спостерігається  істотне збільшення зросту – пубертанний стрибок,  який торкається всіх  розмірів  ті¬ла. Найбільші темпи приросту довжини тіла у дівчаток спостерігається між 11 та 12 роками,  а у хлопчиків між 14 -  15  роками. В  кінці підліткового періоду розміри тіла складають 90-97% кінцевої вели¬чини для даної особи.
В підлітковому  періоді проходить перебудова основних фізіо¬логічних систем організму,  зокрема м’язової,  кровоносної, дихаль¬ної. У хлопчиків в цей час особливо інтенсивно розвивається м'язо¬ва система, продовжується формування вторинних статевих ознак. Під кінець  підліткового  періоду  основні  показники функціонального стану окремих органів і систем дівчаток та хлопчиків наближаються до показників дорослого організму.
Об’єктивним показником статевого дозрівання  жіночого  орга¬нізму є перша менструація. Її початок супроводжується помітним зниженням темпів приросту тотальних розмірів тіла. Сьогодні вік появи перших мі¬сячних у міських дівчаток  більшості європейських країн — починається  у віці близь¬ко 13 років,  а у сільських  дівчаток на 6-10 місяців пізніше. Більш пізні строки перших місячних характерні для  дівчат,  умови  проживання яких наближені до екстремальних.
У підлітковому періоді активізуються процеси статевого дозрівання хлопчиків.  Продовжується ріст сім'яників і статевого  члена. В  13 - річному віці  проходять процеси, що зумовлюють мутацію голосу, спостерігається пубертатне набрякання сосків, з'являються перші полюції (мимовільне виверження сім'я під час сну).
Юнацький вік. У хлопців він триває з 17 до 21 року, у дівчат з 16 до 20 років.  В цей період,  в основному, завершується процес росту і формування організму.  Більшість основних  розмірів  тіла досягають дефінітивної (кінцевої) величини.
В зрілому віці форма і  будова  тіла  змінюються  не  істот¬но. Проте, у  значної частини людей до 30-річного віку ще продовжу¬ється незначний ріст хребетного стовпа (3-5см). Між 30 і 50 рока¬ми  життя  довжина  тіла залишається незмінною,  а тоді поступово зменшується. В похилому і старечому віці проходять незворотні інволютивні зміни в організмі.

Дану роботу можна придбати по замовленню!

 

Яндекс.Метрика >