...
ПЕДАГОГІЧНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ З ВИКОРИСТАННЯМ НЕСТАНДАРТНИХ УРОКІВ. PDF Печать E-mail

ПЕДАГОГІЧНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ З ВИКОРИСТАННЯМ НЕСТАНДАРТНИХ УРОКІВ.

1 Організація педагогічного експерименту.
Сучасна школа повинна озброїти учнів не лише знаннями, але й уміннями застосовувати їх на практиці, підтримувати ініціативу учнів і розвивати їх творчі здібності. Ми розглядаємо педагогічні ігри, як ефективний засіб активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів. А це не тільки теоретичні факти, а й результати наших спостережень та експериментів при проходженні педагогічних практик за роки навчання в університеті. Цікаві результати були отриманні при проходженні активної практики на четвертому та п’ятому курсах у загальноосвітній школі І-ІІІ ступеня №15.
Під час проходження практики ми зіткнулися з великою кількістю проблем. Основна з них – це пасивність учнів на уроках фізики. Проводячи уроки, ми   по-різному намагалися викликати в них зацікавленість до предмету. Найбільше уваги нами було приділено урокам з нестандартною структурою та дидактичним іграм. Проводячи соціологічне опитування у 7-их класах, ми з’ясували, що саме цікавить учнів. Нижче приведений перелік питань з анкети опитування:
1.    Фізика – це ...
а) навчальний предмет;
б) наука про природу;
в) світогляд;
2.    На вашу думку, фізика - ...
а) цікава;
б) наука, чиї знання можна використати на практиці;
в) наука, як наука. Треба вчити, того вимагає шкільна програма;
3.    Чи не дума вали ви своє майбутнє життя пов’язати з фізикою?
4.    Чи активні ви на уроках?
5.    Яким ви уявляєте сучасний урок фізики?
6.    Що цікавого ви хотіли б почути (побачити) на уроках фізики?
7.    Що потрібно було б зробити, щоб вивчення фізики було більш цікавим?
Результати опитування нас зовсім не втішили.
На запитання “На вашу думку, фізика - ...” лише четверта частина опитуваних вважають фізику цікавою наукою. Половина учнів вважають,  що її знання можна використовувати на практиці, а решта вивчає фізику тому, що цього вимагає шкільна програма.
Своє майбутнє виявили бажання пов’язати з фізикою лише 3 учні. На нашу думку, це досить низький результат в порівняння з числом опитаних.
Але, щоб вивчати фізику стало цікавіше,  близько половини опитуваних запропонувало використовувати на уроках ігри.
Отже, за допомогою анкетування ми виявили, що в навчальний процес необхідно включати елементи нестандартності, підбирати способи активізації діяльності учнів, спрямовані саме на гру. Це дасть змогу підвищити елемент зацікавленості учнів до предмету, який вивчається та покращити їхні знання.
Далі нашою метою стало визначення впливу нестандартних уроків на активність школярів. Проходячи практику в 7-Г класі, при закріпленні теми “Вага повітря. Атмосферний тиск” на уроці для збільшення інтересу, дітям пропонувався конкурс “Цікаві задачі”, “Порятунок від спраги” (див. додаток).
Для сприяння розвитку творчості на одному з уроків-розв’язування задач учням був запропонований конкурс “Незвичайна подорож”, на якому необхідно було пояснити фізичні явища, які проходили та розв’язати задачу навипередки. Хто виконував перший і вірно, той отримував найвищу оцінку, наступний уже отримував нижчу але теж позитивну оцінку.
При проведенні таких уроків, я впевнився у їх важливості для активізації навчально-пізнавальної діяльності.
Результати проведення такого експерименту мене приємно вразили. Якщо на початку проходження практики (січень 2001р.), на мої запитання в основному відповідали 3-5 учнів з 32, то під кінець проведення експерименту (квітень 2001р.) – 10-13 учнів 7-Г класу.
Під час проходження практики на 5-му курсі знову досліджувався вплив нестандартних уроків на успішність учнів. На цей раз експеримент проводився у 9-Б класі. Основними елементами уроків було: проведення учнями уроку в ролі вчителя,  проведення уроків-конкурсів.
На початку проходження практики був проведений зріз. Після проведення уроків за продуманою методикою також проводився контрольний зріз і ще один зріз проводився в кінці теми.

2 Результати педагогічного експерименту

При підготовці контрольних зрізів, завдання підбиралися в основному з життя або з життєвих ситуацій, що, на нашу думку, мало покращити зацікавленість учнів до вивчення фізики. Під час проведення уроків у цьому класі теж досить часто використовувалися уроки з нестандартною структурою. Мною проведенні різноманітні дидактичні ігри. Час від часу проводилися фізичні диктанти, а також розв’язування задач навипередки. За результатами досліджень було помічено, що активність учнів на уроках почала зростати, а звідси  і  зростання  успішності  класу,  правда  не  дуже  помітно.      Розглянемо результати контрольних зрізів досліджень з точки зору статистики (див. табл.. 1):

Таблиця 1.
Результати контрольних зрізів                                         

№    Список учнів    1-ий контр. зріз    2-ий контр.  зріз    3-ій контр.  зріз
1    Авдієнко О.М.    11    11    11
2    Адамчук С.О.    9    9    9
3    Антонов Ю.Г.    6    8    6
4    Волошин В.В.    6    8    7
5    Гордійчук С.А.    6    8    7
6    Грабова О.Т.    6    6    6
7    Ділюк С.В.    6    6    6
8    Домбровський К.К.    6    6    6
9    Зінчук Є.О.    10    10    10
10    Кравченко В.П.    7    8    8
11    Кротюк Р.Л.    7    7    8
12    Кульчинська С.К.    10    9    10
13    Левченко А.Т.    7    9    8
14    Левченко А.Т.    10    10    10
15    Літвінюк В.М.    8    8    9
16    Мельничук С.Д.    10    10    9
17    Мостовий Р.М.    10    10    10
18    Новородний М.С.    7    7    7
19    Пастух Т.Т.    7    7    7
20    Пасічна Н.Д.    6    6    6
21    Покровська Д.Г.    6    7    7
22    Прач А.М.    6    6    6
23    Радійчук М.М.    6    6    6
24    Рабчевський Ф.Р    7    7    7
25    Рокач І.Р.    7    7    7
26    Рябий Є.Я.    7    7    7
27    Соловський М.Є.    8    8    8
28    Тарасюк О.О.    9    8    10
29    Чекан Ю.А.    6    6    6
30    Чубар А.П.    6    6    6
31    Яблоновська І.А.    10    10    10
32    Яцків Ю.М.    6    6    6
33    Яшенчук Т.П.    6    6    6

Якісний показник знань учнів був таким (таблиця 2 та схема 1):
Таблиця 2.
№ зрізу    11 балів    10 балів    9 балів    8 балів    7 балів    6 балів
1    3%    18%    6%    6%    24%    42%
2    6%    18%    9%    21%    21%    24%
3    12%    21%    12%    12%    24%    18%


Після третього контрольного зрізу бачимо ріст позитивних оцінок в класі. Використовуючи дану методику викладання, можна зробити висновки, що вона має значний вплив на покращення результатів навчання, а також на оптимізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках і заохочує їх до вивчення фізики.

ВИСНОВКИ
Фізика, наука про природу, займає чільне місце в формуванні світогляду учня. Велике розмаїття явищ природи, необхідність навчати дітей вмінню осмислити ці явища, розібратися в них, приводить до цілого комплексу очевидних і освячених багатогранним досвідом рекомендації і принципів побудови організаційних мироприємств і методик вивчення фізики. По-перше, процес вивчення фізики не може бути короткочасним або фрагментарним. Вивчення фізики в майбутній 12-річній школі мусить бути довготривалим (це визначається об’ємом учбового матеріалу) і повним (зрозуміло, на певному доступному для сприймання учнем рівневі), оскільки поділ фізики на окремі розділи слід вважати досить умовним – природа єдина і розділів немає. По-друге, процес вивчення фізики мусить бути систематичний і неперервний. Неперервність зумовлюється психологічними властивостями сприймання, засвоєння, зберігання та відтворення учнем інформації.
На жаль, учителі часто забувають таку істину: в учня знання найчастіше виявляються поверховими і тому вони не міцні. Потужним “детонатором”, який допомагає їм потрапити всередину мозку і там “вибухнути”, перетворившись згодом на переконаність, є інтерес. Але не все в житті цікаво! Тому так важливо шукати засоби, які б заохочували учня до навчання.
Провівши дослідження, ми впевнились у впливі нестандартних уроків та ігрових прийомів на збільшення активності інтересу учнів. Нестандартні уроки активізують процес навчання та розумового розвитку і використання системи дидактичних ігор дозволяє учням на більш високому рівні оволодіти фізикою.
Визначивши вплив ігрових моментів на розвиток емоційної сфери учнів, прийшли до висновку, що емоції і мислення тісно переплітаються у своєму функціонуванні і емоційно сприйнятий матеріал краще запам’ятовується. Для більшої ефективності навчання дітей повинно бути побудовано яскравіше і емоційніше. Увагу учнів потрібно постійно активізувати  і заняття, що мають характер гри, можуть успішно слугувати цій меті.
Впроваджуючи ігрові моменти у навчання, переконуємося, що вони розвивають пам’ять, спостережливість, збуджують уяву, вчать цінувати час, виховують увагу, швидкість реакції, що дає змогу широко застосовувати їх з навчально-виховною метою.
Захоплені живою, емоційною грою, учні швидше набувають знань і навичок. Ось чому ігри повинні займати відповідне місце в навчанні. На жаль, незважаючи на величезні виховні можливості, їм приділяють ще мало уваги. Як правило, їх проводять рідко і не спрямовують на розв’язання певних навчально-виховних завдань.
Елемент нестандартності підвищує інтерес, викликає неприховану радість.
Після введення нестандартності у хід уроку по результатах контрольних зрізів можна впевнено стверджувати про підвищення активності учнів. Вони почали краще вчитися, бути уважнішими на уроках. Конференції, вистави, змагання залучають учнів зокрема і клас в цілому до дискусії, формування в учнів невимушеної поведінки самостійних суджень, розвивають творчість учнів.
З метою виявлення шляхів пізнавального інтересу до предмету учням було запропоновано запитання: “Що потрібно зробити, щоб вивчення фізики було більш цікавим?” Аналіз відповідей учнів показав, що вирішальним фактором у виникненні інтересу до предмету є “цікаве викладання матеріалу”. Під “цікавим викладанням” учні розуміють таке викладання матеріалу, при якому присутнє створення проблемних ситуацій, виконання завдань творчого характеру, практичних завдань – все, що сприяє створенню на уроці умов для виявлення індивідуальних якостей учня.
Одним з найдієвіших шляхів підвищення якості навчання фізики є розробка структури уроку, яка повинна опиратися на такі опорні моменти процесу навчання:
•    постановка завдань, орієнтованих на практичне оволодіння знаннями, на глибше вивчення навчального матеріалу, на показ реальних ситуацій застосування знань;
•    забезпечення індивідуалізації та самостійності навчання;
•    створення ситуацій творчої конкуренції та змагання з метою розв’язку поставленої навчальної проблеми;
•    заохочення учнів до процесу підготовки та проведення гри;
•    строга регламентація гри на уроці.
Під час підготовки до уроку бажано використовувати ті форми роботи, які пройшли апробацію. Так, на уроках фізики можна проводити міні-вікторини, диспути, захисти проектів тощо. Але доцільно наперед вивчити їх можливості для реалізації навчальної мети та терміни їх використання на уроці. Збагатившись новими формами і методами роботи, уроки стають значно ефективнішими, цікавішими і захоплюючими.

ЛІТЕРАТУРА
1.    Альбін К.В., Білий М.С., Гончаренко С.І., Розенберг М.Й., Яворський А.М. Методика викладання фізики – К.: Вища школа, 70 с.  
2.    Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. – М.: Наука, 1977. – С. 1-370.   
3.    Ананьев Б.Г. Обучение. Оценка. Отметка. –М.: Знание, 1980. – 96 с.  
4.    Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. – Л.: Издательство ЛГУ. 1969. – С. 14-162.  
5.    Атаманчук П.С. Інноваційні   технології   управління  навчанням    фізики. КПДПУ, інформаційно-видавничий відділ, 1999,  с.  5. 
6.    Атаманчук П.С. Інноваційні технології управління навчанням фізики. - Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський державний педагогічний університет, інформаційно-видавничий відділ, 1999. – 172 с.    
7.    Атаманчук П.С. Управління процесом навчально-пізнавальної діяльності. – Кам’янець-Подільський: К-ПДПУ, 1997. – 136 с.     
8.    Атаманчук П.С., Кух А.М. Оптимізація управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів з фізики на основі використання персональних ЕОМ //Збірник наукових праць КПДПІ. Серія фізико-математична: КПДПІ, 1995 –Вип. 2 – с. 264-269.   
9.    Атаманчук П.С., Самойленко П.И., Сергеев А.В. Объективизация контроля результатов обучения физике// Специалист. 1994. - №2. – с. 26-30. 
10.    Атаманчук П.С., Сморжевський А.О., Таранов Л.М. Керування навчально-пізнавальною діяльністю учнів. //Методика викладання математики та фізики, 86 с.   3.    
11.    Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: науково-методичний посібник. – К.: ІЗМН, 1998. – 204 с.    
12.    Білоус С.Ю. Уроки з екологічного виховання //Рідна школа. – 1997. - №6. – с. 70-72.   
13.    Бондаревская Е.В. Гуманнистическая парадигма личностно ориентированного образования // Педагогика. – 1997. - №4. – с. 11-17.  10
14.    Бугаев А.М. Методика преподавания в средней школе  –  М.: Просвещение, 81 с. 6.   
15.    Вайзер Г.А. Результаты педагогических исследований на материалах курса физики. //Физика в школе. – 1991, № 2. – с. 27-31.   
16.    Вовкотруб В.П., Федішова Н.В. Методичні особливості використання автоматичних пристроїв та вузлів ЕОТ в позаурочній роботі // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. – 1999. – Вип.. 16. – С. 16-21.  
17.    Выготский Л.С. Избранные психологические исследования. Мышление и речь. Проблемы психологического развития ребенка. – М.: Изд-во АПН РСФСР, 1956. – 518 с.      
18.    Выготский Л.С. Педагогическая психология / Под ред. В.В. Давыдова. – М.: Педагогика, 1991. – 480 с.  
19.    Выготский Л.С. Проблемы психического развития ребенка. – В кн.: Хрестоматия по психологии / Под ред. А.В. Петровского. – М.: Просвещение, 1979. – 288 с.   
20.    Гершунский Б.С. Философия образования для ХХІ века (в поисках практико-ориентированных образовательных концепций). – М.: Совершенство, 1998.     
21.    Голин Г.М. Использование элементов научной биографики в учебниках физики // Проблемы школьного учебника. – М.: Просвещение, 1983.    Вып. 12. – С. 102-113. 
22.    Горленко В.М. ЭВМ и дидактические игры // Инфо. – 1989. – с. 79-83. 
23.    Донченко Е.А., Сохань Л.В., Тихонович В.А. Формирование разумных потребностей личности. – К.: Политиздат Украины, 1984. – 223 с. 
24.    Извозчиков В.А., Кюнбергер Л. О реализации методологической функции в учебниках физики СССР и ГДР // Проблемы школьного учебника. – М.: Просвещение, 1987. – Вып 17. – С. 70-83.  
25.    История    советской   дошкольной   педагогики.   Хрестоматия  / под    ред.  Шабаева. – М.: Просвещение, 1998.    
26.    Іваніцький О.І. Сучасні технології навчання фізики в середній школі. Монографія. – Запоріжжя: Прем’єр, 2001. – 266 с.  
27.    Концепція 12-річної  середньої загальноосвітньої школи (проект)// Освіта. – 2000. - №38. – 30 серпня – 6 вересня 2000 р.  
28.    Ланина И.Я. Формирование познавательных интересов учащихся на уроках физики. – М.: 1989, 257 с.  
29.    Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. – М.: Политиздат, 1977. – 304 с.  
30.    Леонтьев А.Н. Избранные психологические произведения: В 2-х т. – М.: Педагогика. – Т.2. – 1983. – 320 с.  
31.    Макаренко А.С. Игра. – Сочинения, 1957. Т. 4.        
32.    Малафеев  Р.И.   Проблемное    обучение   физике  в  средней  школе. – М.:   Просвещение. 1980.       
33.    Методика  преподавания    физики    в    средней    школе. Частные вопросы (под ред. Каменского С.Е., Ивановой А.А.) – М.: Просвещение, 1987. 
34.    Митник О.Я., Шпак В.І. Народження нестандартного уроку. – К.: НПЦ “Перспектива”, 1995, 56 с.    
35.    Мултановский В.В. Курс теоретической физики: Классическая механика. Основы специальной теории относительности. Релятивистская механика. – М.: Просвещение, 1988. – 304 с.   
36.    Національна доктрина розвитку освіти.; - газета “Освіта України”, - №33 від 24 квітня 2002р.  
37.    Олійник В. Активізація пізнавальної діяльності учнів 7-8 класів на уроках фізики //Фізика та астрономія. – 1998. № 4. – с. 38-40.    
38.    Осадчук Л.А.    Методика    преподавания  физики. Дидактические основы. – К.: Вища школа. – 84 с.      
39.    Освітні технології: Навчально-методичний посібник / О.М. Пєхота, А.З. Кіткенко, О.М. Любарська та ін.; За заг. ред. О.М. Пєхоти. – К.: А.С.К., 2001. – 256 с.   
40.    Основы     методики  преподавания  физики  в  средней   школе  (под ред. Разумовского В.Г., Фабриканта В.М.). – М.: Просвещение, 1984.    
41.    Павленко А.І Методика навчання учнів розв’язуванню і складанню фізичних задач (теоретичні основи) – К.: Міжнародна фінансова агенція, 1997.    
42.    Педагогика. Учебное  пособие   для  студентов педагогических институтов (под ред. Бабанского Ю.К.) – М.: Просвещение. 1983, 608 с.     
43.    Протасова О. Роль дидактичних ігор у процесі вивчення фізики //Фізика та астрономія в школі. 1999, № 4, с. 10-12.     
44.    Радіна Е.І. Дидактичні ігри: посібник для вчителів та вихователів. – К.: Радянська школа, 1951, 28 с.      
45.    Разумовский В.Г. Отечественная школа: взгляд со стороны // Педагогика. – 1992. - №9-10. – С. 3-7.    
46.    Селевко Г.К. Современные образовательные технологии: Учебное пособие. – М.: Народное образование, 1998. – 256 с.    
47.    Сергеев А.В., Самойленко П.И. Дидактические игры в процессе обучения физике. – М.: Просвещение, 1989.    
48.    Сеченов  И.М.  Избранные    физиологические     и   психологические произведения – М.: 1947.     
49.    Сивашенко С.  Дидактичні   функції  нетрадиційних  уроків //Фізика та астрономія в школі. 1998, № 2, с. 8-9.    
50.    Сумський В.І. ЕОМ при вивчені фізики: Навч. посібник / За ред.           М.І. Шута. – К.: ІЗМН, 1997.  
51.    Сухомлинський В.О. Сто порад учителю /Твори: В 5 Т. – К.: Радянська школа, 1979, Т. 2.      
52.    Теория и методика обучения физике в школе: Общие вопросы: Учебное пособие для студ. высш.  пед.  учеб. заведений/ С.Е. Каменецкий,             Н.С. Пурышева, Н.Е. Важеевская и др.; Под ред. С.Е. Каменецкого, Н.С. Пурышевой. – М.: Издательский центр «Академия», 2000. -  368 с.   
53.    Теория функциональных систем в физиологии и психологии / Редкол.: Б.Ф. Ломов и др. – М.: Наука, 1978. – 384 с.  
54.    Хекхаузен Х. Мотивация и деятельность: В 2-х т.: Пер. с нем. /Под   ред. Б.М. Величковского; Предисловие Л.И. Анциферовой, Б.М. Величковского. – М.: Педагогика, 1986. – Т. 1. – 408 с.; Т.2. – 392 с. 
55.    Чернилевский Д.В., Филатов О.К. Технология обучения в высшей школе: Учебное издание / Под ред. Д.В. Чернилевского. – М.: Экспедитор. 1996. – 228 с.   
56.    Щербань П.М. Навчальні педагогічні ігри. – К.: Радянська школа, 1984,        с. 30-34.  
57.    Якиманская И.С. Личностно-ориентированное обучение в современной школе. – М.: Просвещение, 1996.  

Додаток А
“Цікаві задачі”,  - “Порятунок від спраги”
(організатори – 2 чоловік)
Від організаторів конкурсу вимагалося підготувати до змагань описані в книзі Я.І. Переламана “Занимательная физика” (т. 1 (М.: Наука, 1995) с. 99) речі, а саме : пляшку з тоненькою горловиною, закриту металеву консервну банку з соком, шило; також потрібно було написати відповіді на питання: як ми п’ємо?  Як випити воду з пляшки з тоненькою горловиною і як вилити за допомогою шила сік із закритої банки?
Вчитель. Ми маємо дві пляшки з-під одеколону. Всі ми знаємо, які в цих пляшок вузькі горловини. Обидві пляшечки добре простерилізовані і наповнені соком. Бажаючі вгамувати спрагу можуть вийти і випити цей сік. Хто вип’є перший отримає приз. Пити тільки за однієї умови: вам необхідно випити сік із пляшечки, міцно обхопивши горловину губами і не розтискаючи їх. (Учні намагаються виконати завдання, але в них нічого не виходить).
Хто може мені сказати, чому вони не можуть випити цей сік?
(Відповідь. Коли ми п’ємо, то періодично втягуємо з порожнини рота повітря в легені, в роті утворюється область пониженого тиску, і рідина під дією атмосферного тиску направляється туди. Якщо ми не розтискаємо губ, то тиск і в пляшечці, і в роті вирівнюється, і рідина не витікає).
Вчитель. Тепер хто знову хоче втамувати свою спрагу соком. Але тепер інше завдання.
У нас є закрита залізна банка, але немає консервного ножа, проте є шило. Як випити сік за допомогою шила? Свою відповідь потрібно обґрунтувати.
(Відповідь. Потрібно пробити 2 отвори. Якщо банку перевернути, злегка перехиливши, через один отвір буде входити в банку повітря, утворюючи там атмосферний тиск, а з другого – витікати сік під дією власної ваги).



Додаток Б
“Незвичайна подорож”
Вчитель. Зараз до вашої уваги буде представлений фрагмент тексту. Вам необхідно уважно його вислухати і відповісти на питання по закінченню фрагмента.
(Виходить учень)
Учень. Подув сильний вітер, здійнялася пилюка, вивіски розкручувались і скреготали, капелюхи злітали з голів перехожих і котилися під колеса екіпажів, що проїжджали поруч. В одному місці через вітер виникло щось неймовірне: продавець із зв’язкою із 20 повітряних кульок був піднятий кульками в повітря...
(Виходить продавець з кульками на палиці)
Продавець. Караул! Це неподобство! Я не хочу літати! Я просто не вмію літати!
Учень. Все було марно. Вітер збільшувався. Кульки підіймалися все вище і вище. Вітер гнав їх за місто, в бік палацу Трьох товстунів. Наближалася рокова хвилина: продавець прямував до розкритих вікон палацу. Він влетів у вікно і з усієї сили сів у щось м’яке і тепле.
Продавець. (Зображає, що сів у великий пиріг). Тепер я розумію все. Це кондитерська, а я сиджу у пирозі.
Учень. “Пиріг пропав”, - заволав менший кондитер. “Дрібниці”, - сказав старший кондитер, - “Кольорові кульки і вираз обличчя літуна стануть найкращою прикрасою святкового пирога”. Три кондитера і десять кухарів обліпили продавця зі всіх сторін кремом. Голова залишилася назовні. Решта було покрито кремом, що мав неймовірний рожевий відтінок. Шестеро слуг в голубих лівреях підняли велике блюдо і понесли до зали.
(Слуги забирають продавця кульок, що сидить на дерев’яному піддоні, а вчитель виносить великий аркуш паперу, на якому написано умову задачі, складеної за вказаною композицією).
Учитель. І так, вам необхідно відповісти з якого твору цей уривок, які фізичні явища і процеси тут відбуваються, а також дослідити чи могли ті 20 кульок, які були у продавця підняти його, якщо вважати, що він має масу 50 кг, а об’єм кожної кульки 0,07 м3? Густина повітря 1,29 кг/м3, водню 0,09 кг/м3. Хто розв’яже задачу і відповість на питання найпершим, отримає найвищу оцінку.
Розв’язок: загальний об’єм кульок 0,07 м3 ?20=1,4 м3
1 м3 повітря важить 13 Н, а один м3 водню 0,9 Н, отже підіймальна сила 1 м3 водню дорівнює  13 Н – 0,9 Н  = 12,1 Н.   Підіймальна    сила    всіх   кульок  12,1 Н ? 1,4 м3 =17 Н.
Висновок: кульки не могли підняти продавця, вага якого приблизно 500 Н.



















 

Яндекс.Метрика >