...
Конспект уроку (10 клас) Закон всесвітнього тяжіння. Вага і невагомість. Гравітаційна взаємодія. PDF Печать E-mail

Конспект уроку (10 клас) Закон всесвітнього тяжіння. Вага і невагомість. Гравітаційна взаємодія.
Мета уроку: дати учням уявлення про поняття «вага тіла», «невагомість», «перевантаження»; ознайомити із законом всесвітнього тяжіння. Розвивати образне та критичне мислення, творчу уяву. Виховувати почуття відповідальності, праце¬любність, самостійність, уважність.
Обладнання: плакат, підручник
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу
Орієнтовний план проведення уроку
І. Організаційна частина (2 хв)
ІІ. Повторення вивченого матеріалу й набутих знань і умінь (5 хв)
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності (2 хв)
IV. Оголошення теми й мети уроку (2 хв)
V. Вивчення нового матеріалу (30 хв)
VI. Закріплення вивченого матеріалу (4 хв)
Хід уроку
І. Організаційна частина
• Перевірка присутніх.
• Призначення чергових.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1. Чи можна обчислити рівнодіючу сил дії та протидії?
2. У якому випадку дві сили компенсують одна одну?
3. Яке співвідношення існує між силами, з якими взаємодіють два тіла?
4. Що спільного мають дві сили, з якими взаємодіють два тіла?
5. Чим відрізняються сили, з якими взаємодіють два тіла?
6. Чи існує фізична відмінність між дією і протидією?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Кажуть, що І. Ньютон сам розповідав, як він дійшов до відкриття закону всесвітнього тяжіння. Якось учений гуляв яблуневим садом і побачив у денному небі Місяць. У цей момент на його очах з гілки впало яблуко. Ньютон знав, що яблуко впало під дією притягання Землі. Знав він і про те, що Місяць обертається навколо Землі й, отже, є якась сила, що втримує його на орбіті. Саме тоді до вченого прийшла думка про те, що, можливо, це одна сила змушує яблуко падати на землю, а Місяць залишатися на навколоземній орбіті.
IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку
Учитель записує на дошці тему уроку, повідомляє навчальну мету та визначає завдання уроку.
V. Вивчення нового матеріалу
Вага тіла
Поняття ваги для учнів не є складним, але це поняття мало пов’язане з їхнім життєвим досвідом. У побуті часто замість понят¬тя маси використовують поняття ваги («спортсмен підняв штангу вагою 100 кг»; «боксер важкої ваги»; «зважте 400 г сиру» тощо).
Нехай брусок масою m знаходиться на горизонтальному столі.

На брусок з боку стола крім сили тяжіння mg діє сила пруж¬ності N.
Відповідно до третього закону Ньютона, з боку бруска на стіл також діє сила пружності, P спрямована вниз. Ця сила називаєть¬ся вагою бруска.
- Вагою тіла називається сила, з якою тіло внаслідок його при¬тягання до Землі тисне на опору або розтягує підвіс.
Вага тіла, яке перебуває в стані спокою, дорівнює силі тяжіння, що діє на це тіло:
P=mg
З останньої рівності випливає, що вага тіла в стані спокою до¬рівнює силі тяжіння, яка діє на це тіло. Звідси помилково можна зробити висновок про те, що вага й сила тяжіння — це та сама сила. Розглянемо, чим відрізняються ці сили.
По-перше, вага тіла й сила тяжіння, яка діє на це тіло, прикла¬даються до різних тіл: сила тяжіння прикладена до тіла, а вага — до опори або підвісу.
По-друге, сила тяжіння і вага мають різну фізичну природу: сила тяжіння є окремим випадком сили всесвітнього тяжіння, а вага зазвичай є силою пружності.
По-третє, сила тяжіння дорівнює вазі тіла лише у випадку, якщо тіло перебуває в стані спокою або рухається з постійною швидкістю.
Вага тіла, яке рухається з прискоренням
Повернемося до попереднього малюнка: брусок лежить на го¬ризонтальному столі. Відповідно до третього закону Ньютона, вага бруска, тобто сила, P з якою брусок тисне на стіл, і сила, N з якою стіл діє на брусок, пов’язані співвідношенням P=-N Оскільки брусок перебуває в стані спокою, рівнодійна всіх сил, які діють на брусок, дорівнює нулю: N+mg = 0
Якщо опора, на якій лежить брусок, почне рухатися з приско¬ренням ,ar спрямованим вертикально вгору, то сили mg і N уже не зрівноважуватимуть одна одну, тому що їх рівнодійна mg+N надасть бруску прискорення a. Відповідно до другого закону Нью¬тона, mg+N=ma Тому mg-P=ma
Звідси дістаємо, що
- вага тіла, яке рухається з прискоренням, обчислюється за формулою:
P=m(g-a).
Слід звернути увагу учнів на те, що вага тіла залежить лише від прискорення й не залежить від швидкості.
Якщо прискорення тіла спрямоване вгору, то вага тіла більша за силу тяжіння:
P=m(g+a)>mg
Якщо прискорення тіла спрямоване вниз, то вага тіла менша за силу тяжіння:
P=m(g-a)<mg
Невагомість. Перевантаження.

Повну версію уроків можна отримати по замовленню! Звертайтесь!

 

Яндекс.Метрика >