загрузка...
-->
Конспект уроку (10 клас) Інерція та інертність. Перший закон Ньютона. PDF Печать E-mail

Конспект уроку (10 клас) Інерція та інертність. Перший закон Ньютона.
Мета уроку: розкрити зміст першого закону Ньютона; увести поняття інерціальної системи відліку. Розвивати образне та критичне мислення, творчу уяву. Виховувати почуття відповідальності, працелюбність, самостійність, уважність.
Обладнання: плакат, підручник
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу
Орієнтовний план проведення уроку
І. Організаційна частина (2 хв)
ІІ. Повторення вивченого матеріалу й набутих знань і умінь (5 хв)
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності (2 хв)
IV. Оголошення теми й мети уроку (2 хв)
V. Вивчення нового матеріалу (30 хв)
VI. Підведення підсумків роботи (4 хв)
Хід уроку
І. Організаційна частина
• Перевірка присутніх.
• Призначення чергових.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Учитель проводить аналіз попередньо написаної контрольної роботи.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку
Учитель записує на дошці тему уроку, повідомляє навчальну мету та визначає такі завдання уроку:
V. Вивчення нового матеріалу
1. Закон інерції і явище інерції
Давньогрецький учений Аристотель стверджував: щоб тіло рухалося, його необхідно весь час «рухати», причому чим більша швидкість тіла, тим більше зусиль потрібно для цього докладати. Цей вплив одного тіла на інше він називав силою. За Аристотелем, сила — причина руху.
Галілей першим з учених перейшов від спостережень до дослі¬дів. Він помітив: коли куля котиться похилою площиною вниз, її швидкість збільшується. А коли куля котиться вгору, її швидкість зменшується.
Проведемо досліди, які близько 400 років тому привели Галі¬лея до відкриття закону інерції.
Поставимо на горизонтальний стіл похилу дошку, а стіл перед дошкою накриємо наждаковим папером. Брусок, опустившись по дошці, почне рухатися по горизонтальному столу, але незабаром зупиниться. Причина зупинки — тертя бруска об наждаковий па¬пір.
Приберемо папір і повторимо дослід. Брусок до зупинки пройде по столу більшу відстань. Якщо на стіл впритул до дошки покласти скло, брусок просунеться ще далі. Приставимо до похилої дошки порожній горизонтальний жолоб із численними отворами, крізь які подається повітря («повітряна подушка»). Повторивши дослід, ми помітимо, що брусок легко рухається вздовж усього жолоба.
Уявимо собі, що тертя зникло. Очевидно, у цьому випадку бру¬сок рухатиметься рівномірно й прямолінійно, поки на нього не по¬діють інші тіла і не змінять швидкості його руху.
Описані досліди означали, що здатність до «збереження руху» властива власне тілу, а вплив інших тіл виявляється в тому, що швидкість цього тіла змінюється.
На підставі численних дослідів Галілей свого часу стверджу¬вав: якщо на тіло не діє жодна сила, воно зберігає стан спокою або прямолінійного рівномірного руху. Тобто, за Галілеєм, сила — це причина зміни руху.
Відкритий Галілеєм закон отримав назву закону інерції:
- якщо на тіло не діють інші тіла, воно рухається прямолінійно і рівномірно або перебуває в стані спокою.
Здатність тіл зберігати свою швидкість незмінною, якщо на них не діють інші тіла, називають явищем інерції.
2. Інерціальні системи відліку і перший закон Ньютона
Як показують досліди, закон інерції з достатньою точністю ви¬конується в системі відліку, пов’язаній із Землею. А от, наприклад, у системі відліку, пов’язаній із тролейбусом, що їде міською вули¬цею, закон інерції не виконується: коли тролейбус рушає з місця, пасажирів «кидає» назад, а коли тролейбус гальмує, пасажирів «кидає» вперед.
Можна уявити таку систему відліку, у якій закон інерції вико¬нується досить суворо.
- Системи відліку, у яких виконується закон інерції, називають інерціальними.
Той факт, що закон інерції з достатньою точністю виконуєть¬ся в системі відліку, пов’язаній із Землею, означає, що пов’язану із Землею систему відліку з достатньою точністю можна вважати інерціальною системою відліку.
У наведеному нижче формулюванні першого закону Ньютона зазначено, у яких системах відліку він справедливий:
- існують такі системи відліку, що називаються інерціальни¬ми, відносно яких тіла зберігають свою швидкість незмінною, якщо на них не діють інші тіла або дії інших тіл скомпенсовані.
Отже, існують системи відліку, у яких закон інерції виконуєть¬ся. З будь-яким вільним тілом можна пов’язати систему відліку, що називається інерціальною. Таким чином, інерціальних систем відліку нескінченно багато. У багатьох задачах інерціальною системою відліку з великим ступенем точності можна вважати систе¬му відліку, пов’язану із Землею.
3. Застосування явища інерції
Явище інерції широко застосовується в побуті й техніці. На¬приклад, витрушування курної ганчірки, струшування зайвої кра¬плі чорнила з пера, «скидання» стовпчика ртуті в медичному тер¬мометрі — усі ці дії використовують інерцію руху тіл (порошинок, краплі чорнила, ртуті в капілярі термометра).
Явище інерції використано й у детонаторах артилерійських снарядів. Коли снаряд, ударяючись об перешкоду, раптово зупиня¬ється, вибуховий капсуль, що знаходиться всередині снаряда, але не зв’язаний жорстко з його корпусом, продовжує рухатися й на¬тикається на жало детонатора, з’єднаного з корпусом. Подібно до цього значне прискорення, яке отримує снаряд у момент пострілу, використовується для того, щоб відвести запобіжник, що усуває небезпеку вибуху снаряда під час його зберігання, перевезення або заряджання гармати.
Водночас явище інерції може бути й небезпечним, якщо його не враховувати. Наприклад, не можна різко гальмувати переднім гальмом під час їзди на велосипеді: «зберігаючи швидкість», мож¬на легко вилетіти із сідла й отримати травму. Не можна перебігати дорогу перед транспортом, що проїжджає близько: це небезпечно для життя!
4. Чи є очевидним перший закон Ньютона?
Перша частина першого закону Ньютона підтверджується на кожному кроці: відносний спокій тіл порушується виключно під дією інших тіл. Однак друга частина закону начебто суперечить повсякденній практиці. Відповідно до закону, тіла мають руха¬тися прямолінійно й рівномірно самі, за інерцією. Але в житті ми зіштовхуємося з прямо протилежним: щоб тіло рухалося прямолі¬нійно й рівномірно, на нього має діяти інше тіло. Наприклад, щоб санчата рухалися, їх потрібно тягти. Автомобіль рухається лише тоді, коли працює двигун.
Однак не поспішайте сумніватися в справедливості закону: справа в тому, що будь-який рух у навколишньому світі супрово¬джується тертям — ми його також не помічаємо, як не помічав його колись і Аристотель. Саме силу тертя й має зрівноважити сила тяги людини або двигуна автомобіля. Якби не було сил тертя, ні санча¬та, ні автомобіль не потрібно було б тягти.
Сьогодні, коли люди навчилися значно зменшувати тертя, здатність тіл зберігати рух перестала здаватися такою дивною.
Запитання до учнів під час викладу нового матеріалу
1. Чи можуть тіла рухатися «самі по собі»?
2. Наведіть приклади «збереження швидкості» в природі й техні¬ці.
3. Що називають інерціальними системами відліку?
4. Чи можна інерціальну систему відліку пов’язати з яким-небудь реальним тілом?
1. Учимося розв’язувати задачі
1. Якщо закон інерції виконується в деякій системі відліку, чи буде він виконуватися в іншій системі відліку, що рухається відносно першої поступально, прямолінійно і рівномірно?
2. Під час повороту трамвая пасажира, який сидить обличчям упе¬ред по ходу руху, «пригорнуло» правим плечем до стінки ваго¬на. У який бік повернув трамвай?
3. Каскадер, вистрибнувши на ходу з потяга за швидкості 20 м/с, не зможе наздогнати його. Чи ризикує відстати від космічної станції космонавт, який вийшов у відкритий космос зі швидкіс¬тю 8 км/с? Поясніть свою відповідь. (Відповідь: ні. Космонавт продовжує рухатися з тією самою швидкістю, що й станція.)
VІ. Заключний етап заняття
1. Контрольні запитання
1. Наведіть приклади прояву інерції в природі й техніці.
2. Які системи відліку називають інерціальними?
3. Чи можна пов’язану із Землею систему відліку приблизно вва¬жати інерціальною?
2. Підведення підсумків заняття.
- Закон інерції: якщо на тіло не діють інші тіла, воно рухається прямолінійно і рівномірно або перебуває в стані спокою.
- Системи відліку, у яких виконується закон інерції, називають інерціальними.
- Перший закон Ньютона:
існують такі системи відліку, що називаються інерціальни¬ми, відносно яких тіла зберігають свою швидкість незмінною, якщо на них не діють інші тіла або дії інших тіл скомпенсовані.
3. Домашнє завдання
Опрацювати матеріал з підручника:

 

Яндекс.Метрика >