...
Конспект уроку: РОЗВИТОК УЯВЛЕНЬ ПРО СВІТ. ЛЮДИНА і КОСМОС PDF Печать E-mail

Мета: сформувати уявлення людини про світ і космос та їх взаємодію; розвивати самостійність учнів щодо роботи з додатковим матеріалом, навички наукового аналізу, порівняння явищ та понять; виховувати повагу до різних думок.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Форма проведення: «круглий стіл».

Обладнання: мультимедійне обладнання, добірки журналів і газет, виставка книг про освоєння космосу.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Повідомлення теми та завдань уроку.

Робота над епіграфом уроку

Наш космос є живим створінням, наділеним душею та розумом, і народився він воістину за допомогою божественного провидіння.

Платон

Дві речі наповнюють душу завжди новим і щоразу більшим здивуванням і побожністю, чим частіше і довше ми розмірковуємо про них, — це зоряне небо наді мною і моральний закон у мені.

І. Кант

1. Чому древній філософ Платон наділяє космос душею та розумом?

2. Як божественне провидіння стосується космосу?

3. Чим насправді дивує людину зоряне небо? Чи відчували ви хоча б інколи таке здивування ?

4. Про який моральний закон говорить Еммануїл Кант?

ІІІ. Опрацювання нового навчального матеріалу

Розповідь учителя

— Проблема співвідношення людини і космосу належить до основ космічного світорозуміння, яке було притаманне представникам різних історичних епох, країн і народів. Історія культури демонструє, що «космічне відчування» було поширене протягом тисячоліть в усіх високорозвинених цивілізаціях давнини. Навіть до наукової революції XVI-XVII ст. знання людини про природу, суспільство, матерію і дух накопичувалися й систематизувалися в межах космічного світовідчуття. Що ж означав «космос» для людини, чим він був для неї? На ці та інші питання ми відповімо на сьогоднішньому уроці.

 

«Круглий стіл»

Питання для обговорення

1. Який зміст вкладали люди у термін «космос» у минулому?

2. Що таке натурфілософський космізм, і як він реалізовувався у практиці різних народів світу?

3. Людина і космос у різних культурах і релігіях.

4. Людина і космос в епоху Середньовіччя.

5. Людина і космос в Новий час.

6. Досягнення людства в освоєнні космічних просторів у XX ст.

7. Концепція природознавчого космізму. К. Ціолковський — засновник нової «космічної філософії».

 

Огляд виставки

Учні, які підготували матеріали виставки, дають коментарі, розповідають про підкорення космосу людиною.

 

Творчі презентації

• «Вони прокладали шлях до інших світів».

• «К. Ціолковський — батько сучасної космонавтики».

• «Вчення про ноосферу В. Вернадського».

• «Космічно-філософські теорії О. Чижевського».

• «Антропокосмізм М. Холодного».

ІV. Підбиття підсумків уроку

Бесіда з елементами опитування

1. Яку функцію виконували уявлення про космос у древніх людей?

2. Які особливості космічного уявлення в різних культурах? Чому виникали відмінності?

3. Як космічне світобачення пов’язане з релігійним та науковим світоглядом людини?

V. Домашнє завдання

1. Знайти у «Філософській енциклопедії» визначення понять «космос», «Всесвіт» і простежити еволюцію цих понять.

2. Ознайомитися з античними міфами про створення світу й космосу та порівняти їх з міфічним уявленням про космос в індо-буддійській літературі.

3. Прочитати статті В. Вернадського, О. Чижевського, М. Холодного.

Додатки до уроку

 

З виступів учнів

Освоєння космосу — надзвичайно важлива й актуальна проблема Зоряне небо — невелика частина безмежного космосу. Земляни всіх поколінь завжди дивилися на нього з неабиякою цікавістю і тривогою. А що там далі? Чи десь ще є істоти, схожі на нас? Чого чекати від космосу — добра чи зла? Лише в 60-х роках XX ст. людина вперше подолала земне тяжіння і вперше вийшла в космос.

Що ж таке космос? Насамперед це той нескінченний простір, що оточує нашу Землю.

Космос — глобальне середовище, що є спільним для всього людства. Тому його мирне освоєння вважається глобальною проблемою. Сьогодні вже сформувалися два напрями використання космосу для потреб людини: космічне виробництво і космічне землезнавство.

Космічне виробництво — це створення нових видів матеріалів, джерел енергії, двигунів для космічних досліджень, космічних технологій для одержання нових сплавів, оптичного скла, напівпровідникових матеріалів, медичних препаратів, вирощування кристалів, проведення зварювальних, монтажних робіт.

Космічне землезнавство передбачає вивчення з космосу планети Земля та усіх її сфер. Основна мета космічного землезнавства — пізнання закономірностей космічної оболонки, вивчення природних ресурсів для їх оптимального використання, охорона навколишнього середовища, забезпечення прогнозів погоди та дослідження інших явищ. Космічне землезнавство розвивається з початку 60-х років після запуску перших радянських та американських штучних супутників Землі, а потім і космічних кораблів. Перші космічні знімки було зроблено в 1961 р. Германом Титовим. Одночасно розпочалося візуальне спостереження земної поверхні екіпажами космічних кораблів. Особливе значення для космічного землезнавства мають специфічні особливості космічної зйомки. Зазвичай зйомка здійснюється з висоти 250—500 км, і смуга огляду перевищує 1 тис. км. За 5 хвилин з орбітальної станції можна зняти на плівку територію площею близько 1 млн. км2. Літаком це під силу зробити за дворічний період.

 

Космічні дослідження на шляху освоєння космосу

Друга половина XX ст. стала епохою освоєння космосу. Це грандіозне звершення сучасного людства обумовлено не тільки тим, що з’явилися наукові, технічні й технологічні можливості створення космічних апаратів, а й потребою людського суспільства у здійсненні цілого ряду акцій, які на даному етапі розвитку науки і техніки можуть бути виконані тільки за допомогою штучних супутників Землі і космічних станцій.

Ми вже відзначали, що сучасне природознавство, насамперед фізика, потребують інформації, яку можна отримати в лабораторії Всесвіту. Сьогодні для цього наземних астрономічних досліджень уже недостатньо. Космічні апарати допомагають доставляти астрономічну апаратуру за межі густих шарів земної атмосфери і вести дослідження явищ, що відбуваються у Всесвіті, в усьому діапазоні електромагнітних хвиль. Досвід розвитку науки показує, що необхідною передумовою її прогресу є постійне розширення тієї сфери природних явищ, з якої черпається відповідна інформація. Так, наприклад, нові покоління потужних прискорювачів елементарних частинок дають можливість фізикам проникнути в найпотаємніші області мікросвіту. У рамках традиційної наземної астрономії можливі тільки спостереження космічних об’єктів. З розвитком космонавтики, а також електроніки, автоматики й радіотехніки стало можливим застосовувати в процесі наукового дослідження космічних явищ проміжний метод, який формально не вважається експериментальним. Ми маємо на увазі доставку необхідної вимірювальної апаратури безпосередньо до об’єкта, який вивчається, у райони космосу, що цікавлять учених. Завдяки цьому було отримано нові дуже важливі дані про навколоземний космічний простір, міжпланетне середовище, а також про Місяць, найближчі планети Сонячної системи і комету Галлея, виявлено не відомі раніше факти, уточнено багато деталей, одержано відповіді на безліч запитань, що хвилювали астрономів.

За допомогою сучасної космонавтики розв’язується також цілий ряд наукових і практичних завдань, що мають велике народногосподарське й економічне значення. Це ретрансляція телевізійних передач за допомогою космічних ретрансляторів, метеоспостереження, морська й авіаційна навігація із застосуванням спеціалізованих штучних супутників, супутникова система виявлення постраждалих внаслідок різних катастроф, вивчення Землі з космосу. А в перспективі — організація на навколоземних орбітах сонячних електростанцій і виробничих підприємств для проведення технологічних процесів й операцій, які неможливі в земних умовах.

Можна говорити про два дуже важливі аспекти освоєння космосу. З одного боку, це процес залучення космічних явищ у сферу практичної діяльності людини, а з іншого — космізація земного виробництва, а певною мірою й самого життя людей.

 

Проблеми освоєння космосу

Сьогодні освоєння космосу перетворилося на глобальну проблему. Космічні польоти мають не лише наукове, але й економічне значення. Разом з тим, подальше дослідження космосу неможливо здійснювати в окремій країні, а відтак виникає потреба в об’єднанні й координованості спільних зусиль .

Розв’язання глобальних проблем сучасності вимагає розробки та реалізації колективних програм для забезпечення майбутнього людської цивілізації. У процесі освоєння космічного простору людина так чи інакше його забруднює. Ще в середині 80-х років на земних орбітах кружляли десятки тисяч штучних об’єктів, що, за словами французького фахівця, перетворили найближчий космос у «космічний смітник». До того ж, космос як спільна власність завжди повинен лишатися мирним, відкритим для його використання в інтересах усього людства.

Ось чому слід дбати про те, щоб земні конфлікти ніколи не зачіпали космос.

 

Яндекс.Метрика >