...
Конспект уроку: ПОВНОТА ЖИТТЯ Й ЩАСТЯ PDF Печать E-mail

Мета: розкрити ключові поняття; виховувати навички участі у проведенні диспуту; розвивати вміння аналізувати факти та робити висновки, відстоювати власну точку зору.

Тип уроку: комбінований.

Форма проведення: урок-диспут.

Обладнання: різноманітні висловлювання видатних людей про життя та щастя.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Фронтальне опитування з елементами бесіди

1. Чому не слід боятися смерті?

2. Як ви вважаєте, чому навіть за найскладніших життєвих ситуацій людина не повинна намагатися позбавити себе життя?

3. Чи погоджуєтеся ви з уявленням про потойбічне життя?

4. У чому, на вашу, думку, полягає справжнє безсмертя?

5. Що дає людині віра в Бога?

6. Як ви розумієте прислів’я: «На Бога сподівайся, та й сам не розгубляйся».

ІІІ. Повідомлення теми та завдань уроку

Учитель. Людина сучасного виду з’явилася 40 тисяч років тому. Перший президент Шведської Академії наук Карл Лінней (1707—1778) у своїй класифікації зарахував людину до представників тваринного світу роду гомінідів (Людиноподібних) виду Homo Sapiens (Людина Розумна). Учений справедливо вважав, що людина як істота тваринного походження відрізняється від решти інших тварин тим, що вона є істотою розумною (Sapiens). Тільки людині як такій притаманне усвідомлення навколишнього середовища.

Створивши людину, природа таким чином породила істоту, в особі якої усвідомила саму себе. Адже тільки завдяки людині і в особі людини природа знає, що вона кольорова, тепла, їстівна, велична, грізна, закономірна, катастрофічна...

Певною мірою природа «усвідомлює» себе і через істоту тварини, що теж «знає», що їй можна їсти, а від чого — отруїтися; до чого варто тулитися, а від чого тікати; чому і кому варто показуватися, а від чого і від кого треба ховатися... Навіть якщо тварина і «знає», то вона не знає, що вона знає. Лише людина не тільки знає ті чи інші сторони дійсності, вона разом з тим розуміє, що вона знає, тобто людина усвідомлює себе як істота знаюча. Знання людини самої себе створює те, що ми називаємо самосвідомістю.

Маючи самосвідомість людина, свідомість як таку, людина формує свій світогляд.

У світогляді людини існує безліч елементів. Головні й домінуючі серед них зазвичай називають ідеалами. Ідеали — це опорні пункти світогляду. Основний зміст світогляду кожної людини визначається за змістом світоглядних ідеалів. Саме формування світогляду — це формування в ньому визначених, смисложиттєвих ідеалів. Іншими словами: світогляд виявляє себе в ідеалах, і водночас ідеали формують світогляд. Центральне ж місце у світогляді належить ідеалам смисложиттєвим. Втілення в житті людини та суспільства смисложиттєвих ідеалів робить життєдіяльність людини і суспільства осмисленими. Сенс життя людині і суспільству надають смисложиттєві ідеали. Тобто ми приходимо у світ для того, щоб у ньому здійснилися ті чи інші наші смисложиттєві ідеали. Серед них найважливішими є повноцінне життя та щастя. Ці ідеали пов’язані з тими, що обговорюються ще зі стародавніх часів: ідеали Віри, Надії, Любові і Мудрості.

Отож, прокладемо шлях від часів Сократа, Архімеда, Платона та Евкліда через бурхливі століття новітньої епохи Канта, Шиллера, Ніцше, Гегеля до наших днів і розпочнемо вічну дискусію про те, що є щастя та справжнє людське життя.

IV. Диспут

План

1. Чим визначається цінність людського життя?

2. Чи може людина збільшити цю цінність і в який спосіб?

3. У чому ви вбачаєте цінність власного життя?

4. Як ви розумієте тезу, що кожна людина не тільки має право на життя, а й повинна бути гідною життя?

5. Чи існує універсальний рецепт людського щастя?

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання

Підготуватися до захисту проектів і тематичного оцінювання.

 

Яндекс.Метрика >