...
Конспект уроку: ОСОБЛИВОСТІ НАУКОВОГО СВІТОГЛЯДУ PDF Печать E-mail

Мета: розкрити поняття «науковий світогляд» і його особливості; виховувати в учнів повагу до різних типів світогляду; розвивати вміння аналізувати факти та робити висновки.

Тип уроку: комбінований.

Форма проведення: конференція.

Обладнання: мультимедійне обладнання.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. На попередніх уроках ми розглядували поняття свідомості та релігійного світогляду. Вони перегукуються з матеріалом, який сьогодні нам необхідно буде вивчити під час ведення нашої конференції. А тема її складна й багатогранна: «Особливості наукового світогляду». Що ж саме розуміємо ми, коли говоримо про науковий світогляд, чим він відрізняється від релігійного, які його особливості — ось ті ключові питання, що постануть перед нами під час уроку.

ІІІ. Конференція

Лекція «світ сучасної науки»

Щоб осягнути світ у всій його цілісності, людина має відповідати йому. Для цього їй треба мобілізувати всі свої сутнісні здібності й властивості. Світогляд — це не тільки «огляд» світу, а щось набагато більше й істотніше. Світогляд являє собою певний образ світу, також і певну проекцію на світ людських переживань, прагнень, очікувань. Разом з тим це деяке зусилля, певна мобілізація внутрішніх ресурсів людини, спонукання й залучення її до світу.

Це останнє є дуже важливим для характеристики світогляду. Він є не стільки відтворенням світу як такого, скільки мобілізаційною програмою щодо включення людини у стосунки зі світом. Наявність у світогляді цього настановчого, спрямовуючого начала надає йому духовно-практичного характеру. Щодо світу й самої людини світогляд виступає як духовно-практичний спосіб їх освоєння. Образ світу й самообраз людини, що постали на ґрунті знання, коригуються, а то й трансформуються в межах світогляду завдяки оцінкам і ціннісним установкам, найбільш загальними з яких є принципи. Тому світоглядне узагальнення, яке надає завершеності й цілісності світоглядній моделі світу, являє собою мислення не за логікою об’єктивного знання, а за логікою постулатів і принципів.

Таким чином, світогляд являє собою здійснюваний у процесі духовно-практичного освоєння світу синтез образу світу, самообразу людини, її самопроекції на світ і самовизначення у світі. Це надає йому ознак людської самосвідомості. Але, на відміну від індивідуальної або групової самосвідомості, яка легко піддається впливу за певних життєвих ситуацій, світогляд являє собою досить стійке утворення. Це самосвідомість людини, чітко зорієнтованої у світі. Але сталості й міцності позиції людини у світі надає зв’язок її з іншими людьми, обов’язкова включеність її до світу соціального. Отож, світогляд являє собою суспільну форму самосвідомості людини.

Сучасна наука спрямовує свої зусилля на те, щоб сформувати цілісний світогляд людини на базі різних знань. Які ж науки сьогодні є найбільш актуальними щодо формування світогляду сучасної людини?

 

Виступи учнів

Учні виступають з повідомленнями про розвиток наукових знань у різних галузях.

 

Науковий світогляд

Науковий світогляд — цілісна система наукових, філософських, політичних, моральних, правових, естетичних понять, поглядів, переконань і почуттів, які визначають ставлення людини до навколишньої дійсності й самої себе.

Його основу складають погляди та переконання, що сформувалися на базі знань про природу та суспільство й перетворилися на внутрішню позицію особистості.

Погляди — прийняті людиною як достовірні ідеї, знання, теоретичні концепції, передбачення, що пояснюють явища природи і суспільства, є орієнтирами в поведінці, діяльності, стосунках.

Переконання — психічний стан особистості, який характеризується стійкими поглядами, впевненістю у правильності власних думок, поглядів, це сукупність знань, ідей, концепцій, теорій, гіпотез, в які людина вірить як в істину.

Невід’ємною частиною переконань людини є її почуття. Втілення світоглядних переконань у життя, їх обстоювання і захист людина переживає емоційно.

Важливий елемент світогляду — теоретичне мислення — здатність аналізувати, синтезувати, порівнювати, робити висновки. Воно дає можливість творчо осмислювати знання, розширювати світогляд. Складником світогляду є також воля людини, свідома саморегуляція людиною своєї поведінки і діяльності, регулювальна функція мозку, що полягає у здатності активно досягати свідомо поставленої мети, долаючи зовнішні та внутрішні перешкоди. Реалізуючи світоглядні ідеї в практичній діяльності, людина виявляє вольові якості (цілеспрямованість, рішучість, принциповість, самовладання).

Що ж характерно для наукового світогляду?

 

Особливості наукового світогляду

Для наукового світогляду характерне правильне розуміння минулого й сучасного світу.

Наукова картина світу — це система уявлень про найбільш загальні закони будови й розвитку Всесвіту та його окремих частин. Вона певною мірою стає елементом світогляду кожної людини, адже кожен хоче скласти певне уявлення про те, «звідки взявся світ», «як з’явилося життя на Землі». На основі наукових даних про тенденції розвитку явищ природи можна передбачати їх у майбутньому (так, астрономи визначають, коли відбудеться наступне затемнення Сонця, вчені-геофізики землетруси).

Науковий світогляд виявляється в поведінці людини й визначається оптимальним засвоєнням понять, законів, теорій, готовністю обстоювати свої ідеали, погляди, переконаністю у щоденній поведінці та діяльності.

Наголошуючи на визначальній ролі світогляду в поведінці людини, В. Сухомлинський писав: «Переконання — це не лише усвідомлення людиною істинності світоглядних та моральних понять, а й особиста її готовність діяти відповідно до цих правил і понять. Переконаність ми спостерігаємо тоді, коли діяльність людини мотивується світоглядом, коли істинність того чи іншого поняття не тільки не викликає в людини сумнівів, а й формує її суб’єктивний стан, її особисте ставлення до істини».

 

Співіснування релігійного та наукового світогляду

З науковим співіснує релігійний світогляд.

Професор П. Щербань так визначає місце наукового і релігійного світоглядів у системі виховання: «Проте, чи є Бог, чи його нема — це не проблема педагогіки. Бог існує для тих, хто вірить у Нього. Головне призначення наукового світогляду — відповісти на запитання: «Який є світ?», а релігійного — «Як жити у світі?» Тож краще було б, якби вони не ворогували між собою. Релігія звертається до почуттів людей і в цьому подібна до мистецтва. А тому слід позбутися зневажливого ставлення до релігії і разом з тим не поспішати відмовлятися від матеріалістичних переконань... Що ж до дискусій на світоглядні теми, то вони були й будуть, але корисними стануть лише в разі поважного ставлення до опонента. Цілком може статись, що погляди опонентів не стільки суперечать, скільки доповнюють один одного».

 

Як школа й вчителі мають формувати науковий світогляд учнів?

Великі можливості для формування наукового світогляду закладено в навчальному процесі в школі. Кожна наука вивчає закономірності явищ певної галузі об’єктивного світу, і, відповідно, кожний навчальний предмет робить свій внесок у формування наукового світогляду учнів. Предмети природничого циклу сприяють формуванню системи понять про явища і процеси природи, про її закономірності, розвивають активне перетворювальне ставлення до природи. Під час вивчення гуманітарних, суспільних дисциплін учні ознайомляться з етапами розвитку людських цивілізацій, сутністю явищ, що в них відбувалися.

Вивчення рідної мови й літератури, історії свого народу, географії рідної країни сприяє формуванню в них ідеалів, поглядів на розвиток суспільства, розумінню ними змісту життя людей, визначенню мети діяльності, спрямованості своєї поведінки.

Оскільки світогляд є системою наукових, політичних, філософських, правових, естетичних, моральних понять, поглядів і переконань, що визначають ставлення людини до навколишнього середовища й власне до себе, то кожен навчальний предмет — складова єдиного цілого у його формуванні. Учитель може успішно формувати світогляд учнів лише за умови, що він добре знає не лише свій предмет, а й суміжні навчальні дисципліни й підтримує в процесі навчання міжпредметні зв’язки. Це дає змогу розкрити наукову картину світу, показати його єдність. Адже сформувати науковий світогляд учнів у цілому засобами лише одного навчального предмета неможливо.

У процесі вивчення дисциплін природничого циклу розкривають природничо-наукову картину світу; суспільні науки показують закономірності суспільного розвитку; під час трудового і виробничого навчання учні знайомляться з розвитком економіки і виробничих відносин та ін. Засвоєння сукупності всіх цих предметів сприяє формуванню цілісного наукового світогляду.

Перетворення знань на світоглядні погляди й переконання тісно пов’язане з формуванням в учнів системи ставлень до навколишнього середовища й до себе. Правильне ставлення до них формується в ситуаціях, коли індивід діє певним чином. Тому в процесі формування світогляду вчителі створюють умови, в яких учень міг би виявити своє ставлення до подій, явищ, про які йдеться, не побоявся дати їм принципову оцінку, висловити свою думку. Це сприяє формуванню єдності слова і діла, світогляду й поведінки, активної життєвої позиції.

У формуванні світогляду важливо використати філософський зміст, традиції, звичаї та обряди народного календаря як джерела глибокого осмислення учнями екологічних, моральних та естетичних проблем. У народному розумінні неоціненне виховне значення мають народні філософські ідеї про безмежність світу, вічність життя та його постійне оновлення, циклічність природних явищ (сонце як джерело життя, земля як годувальниця всього живого), а також прогностична функція народного календаря («Вінця навколо Сонця — на дощ», «Небо над лісом посиніло — буде тепло», «Зірки стрибають — на мороз», «Дощ на Зелені свята — будуть великі достатки» та ін.). Матеріали народного календаря використовують на уроках народознавства, рідної мови, літератури, географії, фізики, астрономії, у багатогранній позакласній та позашкільній роботі.

Відповідну роль у формуванні наукового світогляду учнів відіграє позакласна виховна робота. Виховні заходи збагачують їх світоглядними поняттями, уявленнями, ідеями, теоріями, сприяючи формуванню поглядів і переконань.

IV. Підсумки уроку

Дискусія «Який світогляд кращий?»

V. Домашнє завдання

Підготувати «Поради вчителю щодо формування в учнів наукового світогляду».

 

Яндекс.Метрика >