загрузка...
-->
Конспект уроку: ДЕРЖАВА ЯК ІНСТИТУТ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ. ФОРМА ДЕРЖАВНОГО ПРАВЛІННЯ, ФОРМА ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ PDF Печать E-mail

Мета: сформувати поняття «форма державного устрою», «форма державного правління»; розвивати вміння проводити політичну експертизу, використовуючи правові джерела; виховувати повагу до рідної держави та інших країн світу.

Тип уроку: комбінований.

Форма проведення: політична експертиза.

Епіграф:

Держава — це спілкування схожих один на одного людей заради досягнення можливо кращого життя.

Аристотель

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

II. Актуалізація знань. Мотивація учнів

1) Пригадайте, що ви знаєте про державу та її інститути.

2) Які існують три основних інститути політичної системи суспільства?

3) Яку роль відіграє влада в суспільстві?

ІІІ. Викладення нового матеріалу

1. Розповідь вчителя.

— Для чого потрібна держава? Чи здатна вона забезпечити всі потреби суспільства, окремої людини?

Існує два підходи до вирішення цих питань. Перший полягає в тому, що державу пропонують розглядати як політичний інститут, за допомогою якого розв’язують суперечності в суспільстві та оптимізують процес реалізації відносин, що дає змогу зберегти суспільство як цілісну, потрібну всім систему відносин. Тобто діяльність держави розглядається як управління, спрямоване на подолання суперечностей, що виникають у суспільстві.

Інший підхід передбачає, що держава є органом забезпечення панування в суспільстві окремих соціальних груп (націй, класів, верств, осіб). Тобто її розглядають як орган, що управляє суспільними справами в інтересах панівних соціальних груп. Можна вважати, що обидва підходи містять у собі момент істини. Але слід пам’ятати, що на різних історичних етапах розвитку держава заявляє про себе то як про орган управління загальними справами, то як про знаряддя панівного класу. Вочевидь держава є механізмом забезпечення стабільної життєдіяльності політичної системи суспільства, знаряддям її захисту. Таким чином, Аристотель був правий, коли говорив про державу як варіант досягнення «можливо кращого життя» (дивись епіграф).

2. Робота з понятійним апаратом.

Визначення понять «держава», «форма державного правління», «форма державного устрою».

Учитель. У теорії держави і права так само, як і в деяких інших суспільних науках, розглядається проблема форми держави, тобто проблема формування і функціонування особливої форми громадського життя людини — держави. Підхід до цієї проблеми був неоднаковим на різних етапах розвитку суспільства.

Традиційно вітчизняна теорія держави і права завжди виділяла у формі держави три основних, взаємозалежних блоки: форму правління, форму національно-державного й адміністративно-територіального устрою, політичний режим.

І якщо форма правління відповідає на запитання про те, хто і як править, здійснює державну владу в державно організованому суспільстві, як влаштовані, зорганізовані та діють у ньому державно-владні структури (органи держави), то форма національно-державного та адміністративно-територіального устрою розкриває способи об’єднання населення на визначеній території, зв’язок цього населення через різні територіальні та політичні утворення з державою в цілому. Політичний режим характеризує, як, яким чином здійснюється державна влада в конкретному суспільстві, за допомогою яких прийомів і методів держава виконує своє соціальне призначення — забезпечення економічного життя, суспільного порядку, захист громадян, вирішення інших загальних соціальних, національних і класових задач.

Насамперед треба відзначити, що в теоретичному осмисленні держави особливе місце посідає форма правління, оскільки саме вона визначає, хто і як здійснює державну владу в державно-організованому суспільстві. Вже Аристотель, слідом за Платоном, зіштовхнувшись з різноманітними формами організації і здійснення державної влади у давньому світі, намагався розробити класифікацію держав, виходячи з того, хто і як править у цих державах, тобто за критерієм форми правління. Він виділив кілька форм правління: республіку, монархію, деспотію, поклавши в основу класифікації способи утворення органів держави, їхнє співвідношення, способи здійснення державної влади. Аристотель застосував кількісні та якісні оцінки для визначення різних форм правління. Йому ж належать різноманітні визначення різновидів тієї чи іншої форми правління, наприклад, демократичної й аристократичної республік, тієї влади, що лежить в основі відповідної форми правління, — демократія (влада народу), аристократія (влада еліти, обраних), охлократія (влада юрби), геронтократія (влада учених, людей похилого віку), олігархія (влада небагатьох) і т. ін.

Під формою правління мається на увазі організація влади, яка характеризується її умовним першоджерелом, зокрема тим, кому належить влада в даній державі. Утім, деякі юристи вважають, що до цього визначення варто додати порядок утворення органів держави і порядок їх взаємодії з населенням.

Форми правління розрізняються залежносте від того, чи належить верховна влада в державі одній особі, що одночасно є символом держави, чи ж вона здійснюється за допомогою різних демократичних інститутів (представницькі органи влади, референдуми і т. ін. ). У зв’язку з цим усі держави за формою правління поділяються на монархії та республіки.

Форма державного устрою — це національна та адміністративно-територіальна форма держави, що розкриває характер взаємин між його складовими частинами, між центральними та місцевими органами державного управління, влади.

На відміну від форм правління, організація держави розглядається з погляду розподілу державної влади і державного суверенітету в центрі й на місцях, між складовими частинами держави.

Наступним елементом форми держави є форма державного устрою.

Під формою державного устрою розуміється структура державності. Тобто саме в категорії „форма державного устрою» здобуває вираження територіальний розподіл і структура держави, закріплення за нею визначеної території. Історично склалося три „класичних» форми державного устрою: унітарна держава, федеративна держава (федерація) й конфедерація. Утім, останнім часом погляд на конфедерацію як на один із видів форми державного устрою почав мінятися. Чимало авторів вважають, що конфедерація не є самостійною державою, а лише співдружністю, союзом абсолютно незалежних держав, яка створюється для досягнення певних (або конкретних) цілей (захист від спільного ворога, економічний розвиток, політичне об’єднання і т. ін.).

Форма державного устрою показує:

а) з яких частин складається внутрішня структура держави;

б) яке правове положення цих частин і які взаємини цих органів;

в) як будуються відносини між центральними і місцевими державними органами;

г) у якій державній формі виражаються інтереси кожної нації, що проживає на цій території?

За формою державного устрою всі держави можна поділити на три основні групи:

а) унітарні;

б) федеративні;

в) конфедеративні.

3. Політична експертиза правових джерел країн світу.

Учитель пропонує учням поділитися на 6 груп, що відповідає кількості частин світу, взяти карту, правові джерела своїх країн (самостійно знайдені, підготовлені до уроку конституції, законодавчі та нормативні акти тощо) та провести політичну експертизу на предмет визначення форми правління та державного устрою кожної країни.

4. Виступи груп експертів.

Учні після аналізу правових джерел показують країну на карті, називають форму правління в них, форму державного устрою та політичний режим. Наприклад, США — президентська республіка, федерація, демократичний режим.

IV. Закріплення нових знань

1. Бесіда.

1) Що таке держава?

2) Які її функції та форми?

2. Практичне завдання.

Охарактеризувати Україну як державу.

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання

1) Скласти письмовий портрет однієї з держав світу, додавши ілюстративний матеріал і документальне підтвердження.

2) Підготувати повідомлення про політичні партії України.

3) Підготувати виступи від імені представників відомих громадських організацій, в тому числі й тих, що діють у школі, — дитячої громадської організації «Екологічна варта»,

 

Яндекс.Метрика >