...
ВИПУСКНА РОБОТА БАКАЛАВРА З МЕНЕДЖМЕНТУ на тему: «Організаційна структура управління підприємством невиробничої сфери та її вдоскона-лення в умовах ринку» на прикладі Центру ‘’Торгпреса‘’ PDF Печать E-mail

Зміст

Анотація
Вступ
1. Структура управління організацією
1.1. Визначення поняття і принципи побудови
1.2. Ієрархічний тип структур управління
1.3. Органічний тип структур управління
1.4. Вибір організаційної структури управління
1.5. Вдосконалення організаційних структур менеджмента

2.     Взаємодія організації з зовнішнім середовищем
2.1.     Формулювання загальної мети організації
2.2.     Визначення організаційної структури Центру ‘’Торгпреса’’
2.3. Вплив зовнішніх факторів на організаційну структуру управ-ління Центру ‘’Торгпреса’’
2.4.     Вплив характеру бізнесу на розмір і внутрішню культуру орга-нізації

3.     Вдосконалення організаційної структури управління Центру ‘’Торгпреса’’
3.1.     Основні аспекти організаційного процесу
3.2. Аналіз діяльності торгового відділу
3.3. Аналіз функцій маркетингу та торгової діяльності організації
3.4. Заходи по вдосконаленню організаційної структури управління Центру ‘’Торгпреса’’

Висновки.
Список використаної літератури.


Анотація

В ході дослідження діяльності та організаційної структури управління Центру ‘’Торгпреса’’ було виявлено, що:
- Центр є організацією бюрократичного типу з рисами проектної організації;
- організаційна структура відділів сполучає елементи функціональної та диві-зіональної структурних форм;
- найбільш важливими факторами зовнішнього впливу є постачальники това-рів, поліграфічні підприємства та різні видавництва, закони та провадження державного регулювання, конкуренти та економічна ситуація в Україні.
- в організації існує три рівні відповідальності і лінійна передача повнова-жень;
- організації потрібен спеціаліст з маркетингу та менеджер для розробки стратегії збуту, товарної політики, проведення рекламної компанії, пошуку постачальників і організації ефективної взаємодії між торговим відділом і ді-льницею експедирування преси та товарів
- існує проблема збитковості Золотоніської дільниці роздрібу, збитки на І квартал 1998 року склали 1197 грн, а також проблема перевитрат на утри-мання виробничого персоналу та на рух товарів. В зв’язку з цим вартість до-дана управлінням є від’ємною величиною і становить -10207 грн. за квартал.
Для вирішення даних проблем автор пропонує вдосконалити організа-ційну структуру управління шляхом її спрощення, а отже скорочення рівней управління і кількості виробничого персоналу, а також розформування Золо-тоніської дільниці роздрібу.
Перераховані заходи принесуть загальну економію в 7486 грн. за квар-тал, це 85,7% прибутку за І квартал 1998 року. Це підвищить вартість додану управлінням до -2727грн., а рентабельність управління становитиме - 35,5% замість 132,9%.

Вступ

Автором була обрана для дослідження тема «Організаційна структура управління підприємством невиробничої сфери та її вдосконалення в умовах ринку», оскільки саме структура організації повинна забезпечити реалізацію ії стратегії, взаємодію організації із зовнішнім середовищем та ефективне ви-рішення основних задач організації. І в широкому розумінні задача менедже-рів при цьому полягає в тому, щоб обрати ту структуру, яка найкраще відпо-відає цілям і задачам організації, а також внутрішнім і зовнішнім факторам, що впливають на неі.
"Найкраща" структура - це та, яка найкращим чином дозволяє органі-зації ефективно взаємодіяти із зовнішнім середовищем, продуктивно і цілес-прямовано розподіляти і спрямовувати зусилля своїх співробітників, і таким чином, задовольняти потреби клієнтів і досягати своїх цілей з високою ефек-тивністю.
Дана тема є актуальною для кожної організації. За умов адміністратив-но - командної економіки проблема відповідності організаційної структури управління цілям і задачам організацій, а також внутрішнім та зовнішнім фа-кторам, які впливають на неї не вивчалася. Існували організаційні структури бюрократичного типу з жорсткими ієрархічними зв’язками, високим ступе-нем формалізації, централізованим прийняттям рішень. Дана структура вва-жалася ідеальною і ефективною. В той же час, зовсім не бралися до уваги, що організаційна структура і її управління не можуть бути стабільними, вони постійно змінюватися і вдосконалюватися у відповідності з умовами які по-стійно змінюються.
За умов ринкової економіки підприємствам і організаціям необхідно швидко реагувати на зміни зовнішнього середовища і адаптувати ці організа-ційні структури до цих змін. Тому дана тема детально розроблена в спеціаль-ній літературі, де викладено загальну характеристику організаційних струк-тур, їх види, значна увага приділена нових форм адаптивних структур, пи-танню вибору і вдосконаленню організаційних структур управління.
Для написання роботи було обрано організацію Центр "Торгпреса" з розгалуженою структурою, щоб проаналізувати вплив на організацію зовні-шнього середовища і дослідити внутрішній розвиток організації з метою вдо-сконалення її організаційної структури управління.
Центр ‘’Торгпреса’’ є однією з 24 філій обласного підприємства по-штового зв’язку (ОППЗ) ‘’Черкасипошта‘’, яка була організована в самостій-ний структурний підрозділ ОППЗ за наказом генерального директора для здійснення виробничо - господарської діяльності на принципах госпрозраху-нку та самофінансування. Організація є державним підприємством до її ос-новних функцій входить торгівля друкованою продукцією і товарами народ-ного споживання. Центр ‘’Торгпреса’’ обслуговує 23 філіїї ОППЗ ‘’Черкаси-пошта’’ які розміщені по всій Черкаській області і маючи власну роздрібну торгову мережу здійснює комерційну діяльність на власний ризик з метою одержання прибутку. Всього Центр має 61 торгову точку.
При дослідженні застосовувалися методи економічного аналізу: порів-няння, графічний метод та планування на основі фактичних даних.

1.Структура управління організацією

1.1. Визначення поняття і принципи побудови


Під структурою управління організацією розуміється упорядкована су-купність взаємопов'язаних елементів, які знаходяться між собою в сталих відношеннях, що забезпечують їх функціонування і розвиток як єдиного ці-лого. Елементами структури є окремі робітники, служби та інші ланки апара-ту управління, а відношення між ними підтримуються завдяки зв'язкам, що прийнято поділяти на горизонтальні' і вертикальні. Горизонтальні зв'язки но-сять характер погодження і є, як правило, однорівневими. Вертикальні зв'яз-ки - це зв'язки підпорядкування, і необхідність в них виникає при ієрархічно-сті управління, тобто. за наявності декількох рівнів управління. Крім того, зв'язки в структурі управління можуть носити лінійний і функціональний ха-рактер. Лінійні зв'язки відображають рух управлінських рішень і інформації між так званими лінійними керівниками, тобто. особами,які повністю відпо-відають за діяльність організації або її структурних підрозділів, функціона-льні зв'язки мають відповідати лінії руху інформації і управлінським рішен-ням тим або іншим функціям управління.
В рамках структури управління протікає управлінський процес (рух інформації і прийняття управлінських рішень), між учасниками якого розпо-ділені задачі і функції управління, а отже - права і відповідальність за їх ви-конання. З цих позицій структуру управління можна розглядати як форму розподілу і кооперації управлінської діяльності, в рамках якої відбувається процес управління, направлений на досягнення наміченої цілі менеджмента.
Таким чином, структура управління включає в себе всі цілі, розподіле-ні між різноманітними ланками, зв'язки між якими забезпечують координа-цію окремих дій по їх виконанню. Тому її можна розглядати як зворотну сто-рону характеристики механізму функціонування (як процесу реалізації стру-ктурних зв'язків системи управління). Зв'язок структури управління з ключо-вими поняттями менеджмента - його метою, функціями, процесом, механіз-мом функціонування, людьми і їх повноваженнями, - свідчить про її величез-ний вплив на всі сторони управління. Тому менеджери всіх рівнів приділя-ють величезну увагу принципам і засобам формування структур, вибору типу або комбінації виглядів структур, вивченню тенденцій в їх побудові і оцінці їхньої відповідності меті ,що вирішуються і задачами [20, с 107]
Багатограність утримання структур управління передбачає множин-ність принципів їхнього формування. Передусім структура повинна відобра-жати мету і задачі організації, отже, бути підлегліою виробництву і змінюва-тися разом зі змінами ,що відбуваються,. Вона повинна відображати функці-ональний розподіл праці і обсяг повноважень робітників управління; останні визначаються політикою, процедурами, правилами і посадовими інструкція-ми і поширюються, як правило, у напрямку більш високих рівнів управління. При цьому повноваження керівника будь-якого рівня обмежуються не тільки внутрішніми факторами, але й факторами зовнішньої середовища, рівнем культури та цінносними орієнтаціями суспільства, прийнятими в ньому тра-диціями і нормами. Іншими словами, структура управління повинна відпові-дати соціально-культурному середовищу, і при її побудові треба враховувати умови, в яких вона буде функціонувати. Практично це означає, що спроби сліпо копіювати структури управління, які діють успішно в інших організаці-ях, спрямовані на провал, якщо умови роботи відмінні. Важливе значення має також реалізація принципу відповідності між функціями і повноважен-нями, з одного боку, і кваліфікацією і рівнем культури - з іншої.
Створення структури є важливим елементом в організаційній діяльнос-ті фірми. Вибір ефективної методики департаментації і формування усього комплексу організаційних структур - також життєво важливий елемент в дія-льності менеджерского корпуса. Як правило, в таких корпораціях при озна-ках недоліків в функціонуванні вищої ланки менеджмент вирішує питання про необхідність реорганізації в управлінській структурі.
В теорії західного менеджменту, основаної на концепціях організацій-ної поведінки, структура фірми розглядається як найважливіший фактор, що визначає і форми поведінки (діяльності) усього колективу і окремих його членів. В цьому плані в організаційну структуру включаються такі управлін-ські поняття, як співвідношення відповідальності і повноважень, делегування повноважень, централізація і децентралізація, відповідальність і контроль, норми керованості, організаційна політика фірми, моделі управлінських рі-шень, проектування загальних і індивідуальних завдань і деякі інші. По суті йдеться тут про змістовну сторону структури менеджмента: якой меті вона служить і які управлінські процеси вона забезпечує.
Таким чином, даючи загальну характеристику організаційної структу-ри, можна виділити декілька положень, що визначають її значимість:
- організаційна структура фірми забезпечує координацію всіх функцій менеджмента;
- cтруктура організації визначає права і обов'язи (повноваження і від-повідальність) на управлінських рівнях;
- від організаційної структури залежить ефективна діяльність фірми, її виживання і процвітання;
- структура, прийнята в даній конкретній фірмі, визначає організаційну поведінку її співробітників, тобто. стиль менеджмента і якість праці колекти-ву.

1.2. Ієрархічний тип структур управління

Протягом багатьох десятиріччь організації створювали такі організа-ційні структури управління, що отримали назву ієрархічних, або бюрократи-чних.
Концепція ієрархічної структури була сформульована німецьким соці-ологом Максом Вебером, що розробив нормативну модель раціональної бю-рократії. Вона містила наступні принципові положення: чіткий розподіл пра-ці, слідством якого є необхідність використання кваліфікованих фахівців на кожній посаді; ієрархічність управління, при якій нижчий рівень підкоряєть-ся і контролюється вищестоячим: Наявність формальних правил і норм, що забезпечують однорідність' виконання менеджерами своїх задач і обов'язків; дух формальної безособовості, з якими офіційні особи виконують свої обо-в'язки; здійснення найму на роботу в відповідності з кваліфікаційних вимог до даної посади. Об'єктивний характер управлінських рішень виступає в яко-сті гаранта раціональності такої структури.
Ієрархічний тип структури має багато різновидів, але самої розповсю-дженою є лінійно-функціональна організація управління, досі широко ще ви-користовується організаціями у всьому світі. Основу лінійно-функціональних структур складає так званий "шахтный" принцип побудови і спеціалізація управлінського процесу по функціональним підсистемам організації (марке-тінг, виробництво, дослідження і розробки, фінанси, персонал та ін.). По ко-жній з них формується ієрархія служб (рис.1.2.1 "Шахтна" структура управ-ління). Пронизує всю організацію згори донизу . Результати роботи кожної служби апарату управління організацією оцінюються показниками, що хара-ктеризують виконання ними своїх мети і задач [8, с 112].
Багатолітній досвід використання лінійно-функціональних структур управління показав, що вони найбільш ефективні там, де апарат управління виконує рутинні, які частіше повторються і рідко змінюються задачі і функ-ції. Вони виявляються в управлінні організаціями з масовим або багатосерій-ным типом виробництва, а також при господарському механізмі затратного типу, коли виробництво найменш чутливо до прогресу в області науки і тех-ніки При такій організації управління виробництвом підприємство може ус-пішно функціонувати лише тоді, коли зміни по всім структурним підрозділам відбуваються рівномірно. Але в реальних умовах цього немає, виникає не-адекватність реакції системи управління на вимогу зовнішньої середи. Поло-ження посилюється втратою гнучкості в взаємовідносинах робітників апара-ту управління із-за застосування формальних правил і процедур. В результаті ускладнюється і уповільнюється передача інформації, що не може не відби-ватися на швидкості і своєчасності прийняття управлінських рішень. Необ-хідність погодження дій різних функціональних служб різко збільшує обсяг роботи керівника організації і його заступників, тобто. вищого ешелону управління

Дану роботу ви можете отримати по замовленню!

 

Яндекс.Метрика >