...
Складові біржової угоди та їх сутність PDF Печать E-mail

Складові біржової угоди та їх сутність

Кінцевою метою торгів на біржі є укладення угоди між продавцями і покупцями. Проте необхідно зазначити, що укладення угоди стосується інтересів не тільки безпосередніх учасників, а й тих, хто за ними стоїть (виробників і споживачів), тому біржові угоди потрібно ретельно вивчати й аналізувати.
Біржова угода - це угода про взаємну передачу прав і обов'язків стосовно біржового товару, допущеного до торгівлі на біржі, що втілюється у біржовому договорі (контракті), укладеному учасниками біржової торгівлі.
Біржові угоди характеризуються з погляду юридичного, організаційного, економічного й етичного.
З юридичного погляду під угодою розуміють дію, спрямовану на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Правова (юридична) сторона біржових угод також стосується прав і обов'язків учасників (контрагентів) таких угод.
З організаційного боку біржова угода передбачає встановлення їх учасників, вид біржових угод, а також порядок (черговість) виконання певних дій, що ведуть до укладення біржових угод, які відображаються у конкретних документах.
Економічна сторона відображає мету укладення біржової угоди (засвідчення конкретних потреб, реалізація виробленої продукції й одержання прибутку, вкладення грошей, спекуляція тощо).
З етичного погляду біржові угоди відбивають ставлення суспільства до них і біржової торгівлі загалом, дотримання традицій, норм і правил поведінки, що знайшли відображення у законі і є обов'язковими для дотримання. У результаті біржових угод їхні учасники, відповідно до прийнятого законодавства, одержують певний прибуток.
Для угод, укладених на товарних біржах, характерні такі ознаки:
• угода повинна становити договір про купівлю-продаж біржового товару з негайною поставкою або в певний обумовлений термін у майбутньому;
• порядок укладення угоди відповідає законодавству про біржову торгівлю, а також правилам торгівлі конкретної біржі;
• учасники біржової угоди є учасниками біржових торгів;
• угода виконується (здійснюється) поза біржею;
• угода підлягає обов'язковій реєстрації відповідно до встановлених правил;
• біржа є гарантом виконання угод, зареєстрованих на її торгах;
• біржа має право застосовувати санкції до учасників біржової торгівлі, які укладають позабіржові угоди;
• біржові угоди не можуть здійснюватися від імені і за рахунок біржі, укладення угод - функція учасників біржових торгів, звичайно членів біржі і брокерів, що виконують роль фахових посередників.
Для того щоб угоди мали єдину правову основу, кожна біржа розробляє біржові правила, що регулюють відносини між контрагентами з таких питань:
• підготовка угоди;
• безпосереднє укладення угоди;
• оформлення укладеної угоди;
• виконання угоди;
• розрахунки за угодами;
• відповідальність за їх виконання і дозвіл вирішувати спірні питання за угодами.
Таким чином, законодавчі правила укладення угод є своєрідною боротьбою проти торгової (комерційної) недобросовісності.
Основна підготовча робота з укладення угоди, як правило, виконується поза біржею, а укладається угода в процесі біржових торгів відповідно до норм і правил, що діють на конкретній біржі.
Підставою для укладення угоди є усна згода брокерів, оголошена ними у процесі публічно проведених торгів і зафіксована маклером, що обслуговує товарну секцію на біржі.
Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі. При здійсненні угоди сторони погоджують між собою її зміст, тобто коло питань, які вирішуються під час її укладення. До умов змісту угоди належать:
• найменування товару;
• якість товару;
• кількість товару (партія товару, лот);
• ціна і форма оплати за куплений товар;
• базис (форма) поставки (розподіл витрат на транспортування, зберігання і страхування товару, що є об'єктом угоди між покупцем і продавцем);
• місцезнаходження (пункт доставки) товару;
• термін виконання угоди та умови постачання.
Щодо угод, укладених на біржах, обов'язковому оголошенню підлягають три аспекти - найменування купленого товару, його кількість і ціна. Інші умови укладення угоди можуть не оголошуватися, оскільки вони становлять комерційну таємницю.
Товар, що є об'єктом угоди на біржах України, постійно змінюється і дедалі більше наближається до традиційного біржового товару, прийнятого в країнах з ринковою економікою.
На початковому етапі розвитку біржового ринку в Україні (1991-1993 рр.) біржі торгували усіма видами товарів, що вироблялися в країні, - від незначних партій зерна до будинків, квартир і автомобілів. Розвиток світового біржового ринку теж починався з торгівлі реальним товаром, а відповідно і спотовими контрактами, і лише згодом на зміну спотовим контрактам прийшли ф'ючерсні угоди й опціони.
Торгівля ф'ючерсними контрактами й опціонами здійснюється за окремими видами сільськогосподарської продукції і продовольства (пшениця, жито, ячмінь, рис, кукурудза, овес, соя, цукор, какао, кава, бавовна, картопля, жива велика рогата худоба, олія та ін.); за енергоресурсами (нафта, бензин, газ); за металами (платина, золото, срібло, мідь, нікель, свинець, алюміній); конвертованою валютою; індексами акцій; державними цінними паперами.
Якість товару засвідчується спеціальними документами, що їх продавець зобов'язаний подати до початку торгів при здійсненні торгівлі реальним товаром, а якщо це ф'ючерсний контракт, то його якісні параметри регламентуються стандартами.
Нині вітчизняні біржі не мають чітко встановлених вимог щодо кількості товару, що виставляється на торг. У зарубіжній практиці партія товару, включеного в один контракт, суворо визначена і враховує потреби певних груп покупців і продавців, орієнтована на місткість основних транспортних засобів, що їх використовують для перевезення цих вантажів. Так, наприклад, для пшениці в США розмір партії споту становить 5000 бушелів (близько 138,9 т). На Чиказькій товарній біржі партія великої рогатої худоби становить 34-38 голів.
Важливим моментом угоди є ціна товару. Клієнт брокерської контори, який доручає укласти угоду, може обумовити (поставити певні вимоги) ціну купівлі (продажу). При цьому мається на увазі, що угода може бути укладена:
• за поточною ціною біржового дня (ціна, зафіксована в момент укладення угоди, - оголошена або встановлена під час аукціону);
• за заданою ціною;
• за лімітною ціною (в обумовлених межах коливання цін: від і до);
• за ціною на певну дату (перший день, другий, ... , останній день торгу);
• за довідковою ціною, зафіксованою на момент відкриття або закриття біржі.
Щодо ціни товару, виставленого на торги на зарубіжних біржах, встановлено чіткі правила: ціна пропозиції не може перевищувати ціну попиту більш ніж на встановлений біржею розмір. Так, наприклад, на Лондонській біржі металів ціна пропозиції може перевищувати ціну попиту у таких межах:
• щодо міді - від 0,5 до 1 ф. ст. за тонну;
• олова - від 1 до 2 ф. ст. за тонну;
• цинку - від 0,25 до 0,5 ф. ст. за тонну.
Розподіл витрат на транспортування, зберігання і страхування
визначається умовами поставки. Залежно від виду франко розподіляються господарські зобов'язання й економічна відповідальність постачальника і покупця, а також визначаються витрати, включені в продажну ціну (вартість самого товару, витрати на транспортування і розвантаження, а також страхування). Наприклад, якщо під час укладення угоди базис постачання визначено як франко-склад виробника (продавця), то це означає, що покупець зобов'язаний організувати вивезення купленої продукції за свій рахунок (самовивезення) і нести подальші витрати щодо його транспортування, розвантаження, зберігання, а також відшкодування ризику.
Місцезнаходження товару, його термін та умови постачання щоразу обумовлюються сторонами угоди при спотовому контракті, на відміну від ф'ючерсу, де умови контракту суворо стандартизовані, а змінною його частиною є ціна, що встановлюється в момент укладення угоди.
Отже, укладення угоди для різних видів контрактів та умови її виконання мають багато відмінностей.



"Біржовий ринок Солодкий М. О."

 

Яндекс.Метрика >