...
Реферат: "Початок промислового перевороту в Україні" PDF Печать E-mail

Початок промислового перевороту в Україні
Особливістю соціально-економічного розвитку пер¬шої половини XIX ст. був швидкий занепад феодально-кріпосницької системи господарювання, що проявлялось: у розвитку товарно-грошових відносин і проникненні капі¬талістичних відносин у сільське господарство; у руйнації селянських господарств; у занепаді кріпосницької ману¬фактури, поглибленні розшарування селянства і дедалі ширшому застосуванні вільнонайманої праці та машин, у поступовому формуванні нових соціальних верств — підприємців та найманих робітників; у дальшому форму¬ванні загальноімперського внутрішнього ринку.
Наслідком кризи феодально-кріпосницької системи господарювання було зростання товарності сільського господарства, поглиблення спеціалізації окремих районів України у сільськогосподарському виробництві, розшару¬вання поміщицьких господарств, зростання долі банкру¬туючих поміщицьких маєтностей і господарств, які посту¬пово почали набувати торговельного характеру та запроваджувати використання нових сільськогосподар¬ських технологій, техніки.
Переважна більшість українських поміщиків вбача¬ла можливості підвищення прибутків не в поліпшенні методів господарювання, а в посиленні економічного та позаекономічного гноблення кріпаків (збільшувала пан¬ську ріллю, переселяла кріпаків з однієї маєтності до іншої, вводила нові форми відробітків та податків тощо).
У 1817 p. уряд почав створювати в Україні військові поселення, першими мешканцями яких стали селяни 13 селищ Зміївського та Волчанського повітів Слобідсько-украшської губернії. У військові поселенці призначали переважно замож¬них козаків та селян, а незаможних переводили за межі військових поселень або призначали до тимчасових робочих рот. Мешканці військових поселень не мали права на земельну власність та особистих прав. У поселеннях обмежувалась торгівля, робочий день поселен¬ця регламентувався, за особистим життям здійснювався суворий нагляд. Створення військових поселень підривало зацікавле¬ність у виробництві. Вони виявились малоефективними та невигідними.
Розвиток промисловості в Україні першої половини XIX ст. проходив в умовах технічного перевороту, який розпочався в ЗО—40-х pp. і завершився в 60—70-х pp. Наслідком перевороту стало утвердження фабрично-заводського виробництва. На середину XIX ст. воно утвер¬джується в металообробній, текстильній, тютюновій, склодувній, паперовій та інших галузях.
Цукрова промисловість займала перше місце у про¬мисловому виробництві України в першій половині XIX ст. Вона забезпечувала 80% виробництва цукру в Російсь¬кій імперії. Друге місце за обсягом виробництва займала сукон¬на промисловість. Важливою статтею доходів дворянства України було винокуріння.
У першій половині XIX ст. в Україні розвивається військова промисловість. Одним з найбільших заводів цієї галузі був завод "Арсенал" у Києві. Серед інших вій¬ськових підприємств слід відзначити пороховий завод у Чернігівській губернії, Луганський чавуноливарний за¬вод, канатний завод та корабельню у Миколаєві.
Особливістю мануфактурного виробництва в Украї¬ні першої половини XIX ст. було те, що основна кількість капіталістичних підприємств розташовувалась у селах (72%); в губернських містах їх було 10%, у повітових — 18% . Виняток становила Південна Україна, де промислові підприємства були розташовані тільки у містах.
Важливу роль у розвитку торгівлі відігравало чума¬кування. 75% хліба, який вивозився з України через азовські та чорноморські порти за кордон, транспортували чумаки. Разом з чумакуванням розвивався водний транс¬порт. У 1823 p. на Дніпрі з'явився перший пароплав, а в 1838 p. вже була створена Дніпровська судноплавна компа¬нія, в якій налічувалось наприкінці 50-х pp. 17 пароплавів.
В той же час на західноукраїнських землях, що входили до складу Австрійської імперії, панував не менш жорстокий коло¬ніально-кріпосницький режим.
У першій половині XIX ст. значно прискорився процес обезземелення західноукраїнського селянства, збільшилися повинності, що їх виконувало селянство — панщина, данина, чинші, повинності на користь держави. Жорстока експлуатація поєднувалася з насильством й сваволею поміщиків та адміністрації маєтків.
Розвиток капіталістичних відносин в аграрному сек¬торі економіки розпочався після реформи 1848 р., за якою було скасовано феодальні повинності селян. Скасування кріпосного права відбулося шляхом викупу, який селяни сплачували додатково до прямих податків. Важливою ознакою утвердження капіталістичних відносин на селі було зростання товарності продукції сільського господар¬ства, поширення нових методів землеробства.
Промисловість на західноукраїнських землях роз¬вивалась надто повільними темпами, насамперед через вузькість внутрішнього ринку, обумовлену пануванням феодально-кріпосницьких відносин. Купці, що наживали великі прибутки на лихварстві та спекуляції, не були зацікавлені у вкладанні капіталу в промисловість. В основ¬ному розвивались традиційні галузі промисловості: соля¬на, залізорудна, тютюнова, лісова, сірчана. У 1834 р. на Буковині діяло 29 водяних лісопилень.
Реформа 1848 p. створила певні умови й для роз¬витку капіталістичних відносин у промисловості: поча¬лося використання механічних двигунів, відбувалося становлення фабрично-заводської промисловості, запо¬чатковувався розвиток нафтової промисловості та за¬лізничного транспорту.
Отже, основним змістом, соціально-економічного розвит¬ку України першої половини ХІХ ст. був розклад феодаль¬но-кріпосницької системи і формування в її надрах нового суспільного укладу. В сільському господарстві це прояви¬лося перш за все у спрямованості поміщицьких і заможних селянських господарств виробляти продукцію на ринок. Крім того, свій зв'язок із ринком вони закріплюють орга¬нізацією переробки сільськогосподарської сировини, тобто засновують промислові підприємства. Проте капіталістичні зрушення в сільському господарстві до 1861 p. були ще слабкими. Основною сферою, де формувався новий спосіб виробництва, була промисловість. З кінця XVIII ст. на базі розвитку дрібнотоварного виробництва виникає капіталіс¬тична мануфактура, а згодом і фабрика. Провідну роль у промисловому будівництві відігравали купецькі капітали.
Розвиток капіталістичної промисловості супроводжував¬ся створенням ринку найманої сили. Цьому сприяло і роз¬шарування селянства В умовах становлення товарного ви¬робництва відбувалося зародження нових класів — буржуа¬зії та найманих робітників. Кадри робітників формували¬ся на цей час переважно із селянського середовища. Буржуазні прошарки рекрутувалися з різних со¬ціальних станів: дворян, селян, міщан, купців, що йшли шляхом підприємництва.
Товарно-грошові відносини, які проникали в усі сфери виробництва, до певного часу лише стримували розвиток кріпосного господарства. Згодом товарне виробництво по¬чинає підривати підвалини кріпосницької системи. На цій основі загострюються соціальні суперечності, які з особли¬вою силою проявилися в кінці 50-х — на початку 60-х ро¬ків. Перед країною постала нагальна потреба відміни крі¬посницької системи, що дедалі більше гальмувала еконо¬мічний прогрес.

 

Яндекс.Метрика >