...
РЕФЕРАТ на тему “Перехід Європи до інформаційного суспільства.” PDF Печать E-mail


ПЛАН:
1.    Вступ.
2.    Роль Європейського Співтовариства в становленні інформаційного суспільства в Європі.
3.    Співробітництво серед країн Європи.
4.    Висновки.
5.    Література.

Сучасний етап розвитку світової цівілізації визначається, як перехід від індустріального суспільства до інформаційного. Появу нового постіндустріального суспільства пов”язують з інформаційною революцією, причиною якої вважається бурхливий розвиток інформаційних інтерактивних технологій. Цей процес супроводжується нововведеннями в усіх сферах  життя суспільства (правові, соціальні, організаційні, комерційні інновації), які радикально змінюють життя суспільства. Очевидно, що інформаційна революція є нічим іншим як сплеском людських знань, звідки можна зробити висновок про те, що в суспільстві вирішальним фактором розвитку стануть теоретичні знання.
Одним з найбільших внесків Європи в те, яким чином люди з усього світу розмірковують про революцію в інформаційних і комунікаційних технологіях є сама назва тієї мети, на яку спрямовані ці процеси – «Інформаційне Суспільство».
«Інформаційне Суспільство» відображає інтерес Європейської Нації до  широких соціальних та організаційних перемін, які з’являться внаслідок інформаційної та комунікаційної революції.
Ті науковці, метою дослідження яких є соціальні відносини, грунтовно проаналізувавши ці переміни, дійшли висновку, що за декілька років Європа буде трансформована в якісно нове суспільство – Інформаційне Суспільство в найбільш широкому розумінні цього слова, оскільки відношення окремих громадян до знань та до інформації буде значно відрізнятися від поглядів, що вони мають зараз.
Можливість використання комп”ютера як засобу обміну і обробки інформації з більшою, ніж будь-коли, швидкістю, відкриває нові горизонти у всіх сферах діяльності. Вже сьогодні більша частина інформації знаходиться в реальному масшабі часу, тобто в змозі вмить задовольнити інформаційні потреби цивілізації.
Вплив нових засобів масової комунікації на світові процеси настільки визначальний і могутній, що також сприяв перегляду дефініції сучасних розвинутих суспільств з “постіндустріальних” на “інформаційні суспільства”.
Термін “інформаційне суспільство” використовується в тому випадку, коли йдеться мова про таке суспільство, в якому економіка залежить від створення, збереження і дроступності інформації в національному і світовому масштабах. Вже сьогодні цю інформацію передають і отримують, застосовуючи найновітніші комунікаційні та комп”ютерні технології. В матеріалах Комісії у справах бібліотек та інформації зазначається , що інформаційне суспільство буде помітно впливати на життя всіх громадян Європейського Співтовариства. Цей висовок є цілком природнім, адже робочі місця і професійні кар”єри людей будуть менш структурованими і менш стабільними. Люди матимуть можливість працювати дома, а також у компаніях, що взагалі розташовані поза межами країни, в якій вони мешкають. Навчання вже не обмежуватиметься періодом формальної освіти на початку життя, адже протягом кар”єри може з”явитися потреба пройти перепідготовку чи курси підвищення кваліфікації. Економіка дедалі більше залежатиме від галузей, які базуються на знанні, наприклад від індустрії освіти, комунікаційних та інформаційних технологій. Державна інформація ставатиме дедалі доступнішою, і громадяни будуть більш проінформованими і, як наслідок, зможуть ефективніше брати участь у процесі прийняття рішень. Культура стане доступнішою і набуде більшої ваги. До музеїв, художніх галерей і літератури можна буде дістатися через комп”ютерні мережі. Виставки в режимі on-line, книжки, які можна завантажити на комп”ютер, широко розрекламовані цифрові радіо і телебачення дадуть людині змогу робити вибір і ефективніше проводити своє культурне життя.
Інформаційні технології сприяли розвитку взаємозалежної глобальної фінансової системи й допомогли у створенні мережі наднаціональних індустрій, наприклад, через альянси, злиття компаній та ін. Засоби масової інформації та комунікації дедалі більше концентруються в транснаціональних корпораціях, що оперують у галузях інформації, інформатики, культури різних країн з надзвичайно високим рівнем контролю над створенням іміджів і пропагандою ідей.

Роль Європейського Співтовариства в становленні інформаційного суспільства в Європі. В 1994 році Європейське Співтовариство поставило задачу побудови інформаційного суспільства в число найбільш пріоритетних. В перше ж ЄС почало підтримку розробок у дослідженні нових інформаційних і комунікаційних технологій на початку 80-х років.
Взагалі неможливо недооцінити роль ЄС у впровадженні ідей Інформаційного Суспільства у сучасному світі. Уже під час переговорів в Маастріхті (Maastricht Treaty) з”явилася ідея створення Трансєвропейської Телекомунікаційної Мережі (Trans-European Network (TEN) for Telecommunications). В кінцевій угоді в грудні 1991 р., ця ідея була покладена в основу створення інших Трансєвропейських Мереж (TENs): Транспортних, Енергетичних, Трансєвропейської Мережі з Навколишнього Середовища, оскільки в майбутньому передбачалося створення на основі усіх цих мереж Інформаційної Мережі.
Протягом останніх років (особливо за період 1991-1998 рр.) ЄС грунтовно підтримував розвиток і впровадження Трансєвропейських Мереж (ТМ).                 
Досягнуто великого успіху в реалізації Плану Дій (Програма «Шлях Європи до Інформаційного Суспільства. План Дій» (Europe’s Way to the Information Society. An Action Plan)), який визначив стратегію руху Європи до інформаційного суспільства:
*    успішно розпочата лібералізація телекомунікаційного сектору;
*    здійснені зусилля для забезпечення соціальної орієнтації інформаційного суспільства, підтримки регіональних ініцівтив для досягнення узгодженого розвитку;
*    сформульовано план дій в галузі освіти;
*    успішно втілені програми наукових розробок;
*    Європейська Комісія стала важливим інструментом вироблення загальних правил, які необхідні для переходу до глобального інформаційного суспільства.
Ця програма була прийнята в Брюсселі 19.07.1994. В ній сказано, що Інформаційне Суспільство знаходиться на шляху свого розвитку. «Цифрова революція» щойно розпочалася і вже починають відбуватися структурні зміни, які можна порівняти хіба що зі змінами після індустріальної революції минулого століття з відповідною реакцією світової економіки.
Цей процес не можливо зупинити і він обов’язково приведе до економіки, що буде базуватися на знаннях, на володінні тією чи іншою інформацією. Також підкреслюється, що цей процес є надзвичайно складним,  він вимагає чіткого дотримання існуючих правил і міжнародних угод, контролю з боку усього міжнародного співтовариства.
Важливим аспектом у Програмі є роль Європи в майбутньому Інформаційному Суспільстві. Наголошується на тому, що розвиток Європейського Співтовариства на сучасному етапі значною мірою буде мати відображення в майбутньому. Тому не слід витрачати час, адже  гонка за провідні позиції вже почалася і в ній, очевидно, лідерами є США та Японія. Для того, щоб не відставати від них, Європі необхідно досягти їхнього розвитку, особливо в комунікаційній та інформаційній сфері, адже ті країни, які вирвуться в лідери , будуть диктувати технологічні стандарти тим країнам, які будуть за ними слідувати. Підкреслюється, що якщо Європа не зможе швидко та ефективно ідаптуватися, її чекає не тільки втрата конкурентоспроможності перед обличчям США і азіатських економік, але і ріст соціального відчуження всередині  європейських країн.

Співробітництво серед країн Європи. Концепція об'єднаної Європи встановила потребу в інформаційній системі, що допоможе реалізовувати і підтримувати таке об'єднання. Розділ DG XIII Європейського Союзу продовжує грати ключову роль у проектуванні і розробці Європейської мережі. ESA/IRS, проект Євромережи, багато баз даних, що взаємозалежні,формулювання і прийняття загальних норм і стандартів - усе це було важливими спільними внесками.
SIGLE (Система Інформації про Сіру Літературу в Європі), заснована в 1978 для поліпшення керування і доступу до всіх тем, функціонує завдяки співробітництву національних центрів. У 1985, ці центри сформували Європейську Асоціацію Експлуатації Сірої Літератури.
Університетська Бібліотека Cranfield у Великобританії і Технологічному Університеті Delft у Нідерландах співробітничають у Європейській Ініціативі EURILIA, повнотекстовому електронному пошуку інформації і проекті постачання документів, що частково фінансується Європейською Програмою Бібліотек.
Програма BIBDEL Європейського Союзу - це спільний проект для дослідження і показу інформаційних технологій для надання бібліотечних послуг користувачам, розміщеним на відстані від самої бібліотеки. Наприкінці цього проекту, розробленого спільно Університетом Центрального Lancashire у Великобританії, Егейським Університетом Греція і Дублінським Університетом в Ірландії, партнери будуть мати комплект інструментальних методів для обслуговування користувачів, віддалених від академічних бібліотек.
GEDI (Група Електронного Обміну Документами) була сформована в жовтні 1990. У вересні 1991 вона визначила взаємоприйнятні технічні стандарти, щоб полегшити Електронний Обмін Документами між партнерами GEDI. GEDI стандарти - це фактичний стандарт для такого обміну; він доповнює існуючі відкриті стандарти Міжнародної організації по стандартизації і програми, що полегшують сумісність і спроможність до взаємодії між мережами бібліотек учасників, і також пропонує великі функціональні можливості кінцевим користувачам.
Європейська комісія в лютому 1995 року заснувала Форум для обговорення загальних проблем становлення інформаційного суспільства. 128 його членів представляють користувачів нових технологій, різноманітні соціальні групи, постачальників інформації та послуг, операторів мереж, державні та міжнародні  інститути. Метою роботи Форуму є  дослідження становлення інформаційного суспільства в шести галузях:
*    вплив на економіку і зайнятість;
*    основні соціальні і демократичні цінності в “віртуальному суспільстві”;
*    вплив на громадські і державні служби;
*    освіта, перекваліфікація, навчання в інформаційному суспільстві;
*    культурний вимір та майбутнє ЗМІ;
*    стійкий розвиток, технологія та інфраструктура.
Найбільш суттєвою загрозою перехідного періоду до інформаційного суспільства є поділ людей на тих, хто має інформацію, хто вміє поводитись з інформаційними і телекомунікаційними технологіями, і тих, хто не має цих знань.Доки ці технології будуть лишатися у розпорядженні невеликої соціальної групи, залишається загроза існуючому механізму функціонування суспільства. Тому завданням кожної країни окремо, і світового співтовариства в цілому  є визначення такої інформаційної стратегії, яка могла б в майбутньому забезпечити поглиблення інформаційних процесів та дотримання прав людини у новій ері розвитку людства.     

Література:
1.    Концепція розвитку інформаційного суспільства європейського співтовариства.
2.    Вплив нових комунікаційних технологій на права людини та цінності демократії (за резолюцією №1 5-ї Європейської конференції на рівні міністрів з питань політики в області мас-медіа, Тессалоніки, 11-12 грудня, 1997).
3.    Інформаційна політика європейських країн у контексті глобального міжнародного розвитку в 1994-1999 роках.
4.    Бота К.В. Випускна кваліфікаційна робота магістра “Міжнародна інформаційна політика ЮНЕСКО”.

 

Яндекс.Метрика >