...
Реферат на тему: « Контрольно-ревізійні функції Національного банку України » PDF Печать E-mail


ПЛАН  РЕФЕРАТУ :


Вступ
-3
1    Зовнішній нагляд
-7
2    Методологія перевірки ( ревізії )
-12
3    Перевірка фінансових даних
-25
4    Інші  сфери банківського нагляду НБУ
-31
5    Інші питання стосовно банківського нагляду НБУ    -36

Для рецензій   
-39


ВСТУП.


Національний банк України був створений 20 березня 1991 року на базі Українського республіканського банку Держбанку СРСР. До складу НБУ входять більш 20 департаментів та самостійних управлінь , функціями яких є розроблення політики центрального банку, проведення підготовчих дослідно-аналітичних робіт, здійснення операцій на кредитному й валютному ринках, а також робіт технічного та адміністративного характеру. Національному банку України підзвітні 38 структурних підрозділів, у тому числі 25 регіональних управлінь. Регіональні управління проводять єдину державну політику в сфері грошового обігу, кредитного і валютного регулювання, здійснюють нагляд за діяльністю комерційних банків, займаються грошовим забезпеченням відповідних територій. Загальна кількість працюючих в системі Національного банку  становить понад 13 тисяч чоловік, у тому числі в центральному апараті- більше 800 чоловік.

Функції Національного банку України:
1.    Національний банк України є центральним банком, який проводить єдину державну політику в сфері грошового обігу, кредиту і забезпечення стабільності національної грошової одиниці. Як центральний банк держави, Національний банк здійснює грошово – кредитну політику, використовуючи відповідні інструменти. Національний банк веде Республіканську книгу реєстрації банків, валютних бірж та інших фінансово кредитних установ. Комерційні банки України і іноземні банки можуть здійснювати банківські операції тільки після реєстрації в Республіканській книзі реєстрації банків. Національний банк України представляє інтереси України у відносинах з центральними банками інших країн, міжнародними банками та фінансово- кредитними організаціями.
2.    Національному банку України належить монопольне право на емісію грошей в обіг, а також випуск національних грошових знаків. Забезпечення економіки готівковими грошима здійснюється через систему регіональних управлінь НБУ.
3.     Національний банк України є головним органом, який визначає валютну політику. У сфері валютного регулювання НБУ: * здійснює валютну політику  на підставі єдиної економічної політики України * складає разом з Кабінетом Міністрів України платіжний баланс України * контролює затверджений Верховною Радою України ліміт зовнішнього державного боргу України * визначає ліміти заборгованості в іноземній валюті уповноважених банків нерезидентам * нагромаджує, зберігає і використовує резерви валютних цінностей для здійснення державної валютної політики * видає ліцензії на здійснення валютних операцій і приймає рішення про їх анулювання * визначає способи встановлення і використання валютних (обмінних) курсів іноземних валют, виражених у валюті України, курсів валютних цінностей, виражених в іноземній валюті або розрахункових (клірингових) одиницях. У сфері валютного контролю Національний банк України здійснює контроль за виконанням правил валютних операцій на території України і забезпечує виконання  уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю.
4.    На Національний банк України покладено функцію контролю за виконанням комерційними банками банківського законодавства, з банківської справи, додержанням економічних нормативів, встановлених НБУ, і з власними нормативами. З ціллю захистити інтереси клієнтів Національний банк України встановив  24 норматива, порядок розрахунку яких встановлюєтся НБУ.
5.    З метою підтримки стабільності банківської системи й розширення її кредитних можливостей Національний банк надає комерційним банкам кредити, які використовуються для задоволення тимчасових потреб банків і для кредитування цільових програм, пов’язаних з реорганізацією і модернізацією виробництва, розвитком окремих галузей народного господарства й структурною перебудовою економіки України.
6.    Національний банк України організовує і здійснює через банківську систему касове обслуговування державного бюджету України. На нього покладено виконання операцій з державними цінними паперами. Згідно Закону «Про банки і банківську діяльність» Національному банку України заборонено фінансування дефіциту державного бюджету.
7.    З січня 1994 року Національний банк відповідно до покладених на нього функцій запровадив автоматизовану систему міжбанківських розрахунків з використанням прогресивних технологій. Система обслуговується комплексом програмно - технічних засобів, які забезпечують обмін електронними документами, їх перевірку, аналіз і захист від несанкціонованого доступу.

Банківський нагляд є невід’ємною частиною контролю, який здійснює Національний банк України за діяльністю комерційних банків. Цей процес організовується і координується службою банківського нагляду, яка функціонує як єдина система в складі центрального апарату і регіональних управлінь НБУ. Система скоординована за вертикаллю і діє від імені Національного банку і його регіональних управлінь, здійснюючи контрольно-ревізійні функції за діяльність банків і банківських установ згідно з діючим законодавством України.
На рівні центрального апарату Національного банку України структура служби банківського нагляду формується, виходячи з таких основних напрямів:
?    ліцензування банківської діяльності;
?    методологія і координація банківського нагляду та банківського аудиту ;
?    економічний аналіз, розробка нормативів і регулювання діяльності банків ;
?    інспектування діяльності банків і банківських установ.
На рівні регіонального управління НБУ служба банківського нагляду є самостійним підрозділом (відділом). Основні напрямки його діяльності:
?    реєстрація банківських установ ;
?    координація процесу нагляду ;
?    економічний аналіз і звітність ;
?    інспектування банківських установ.

Стратегічну політику служби визначають її контрольно- ревізійні функції, які можна сконцентрувати за такими формами:
?    вступний контроль. Здійснюється з метою чіткого і повного визначення вимог для отримання ліцензії на проведення банківських операцій;
?    попередній контроль. Здійснюється з метою дотримання вимог зваженого (з оптимальним ризиком) ведення справ, заборони або обмеження окремих видів діяльності, відрахувань до резервів страхування активних операцій банків, які гарантують безпеку і стабільність банку, захист інтересів його вкладників та кредиторів;
?    поточний контроль. Здійснюється шляхом інспектування, проведення комплексних і тематичних перевірок поточної діяльності комерційних банків і їх установ, а також розробки та заходів щодо їх організаційного зміцнення і фінансового оздоровлення.

Загальною функцією банківського нагляду Національного банку України є підтримка довіри суспільства до надійної та здорової фінансової системи.
Кінцева мета служби банківського нагляду – це гарантування впевненості у тому, що всі комерційні банки, які здійснюють свою діяльність на основі ліцензії, мають:
?    компетентний, чесний контрольний орган і керівні органи, що усвідомлюють свою діяльність та планують на довгостроковий період безпеку і прибуткове (рентабельне) функціонування установи;
?    ефективну практику управління, зокрема системи фінансового і внутрішнього контролю, підкріплені відповідними аудиторськими функціями;
?    відповідну стабільну практику оцінки активів і ведення бухгалтерського обліку, особливо щодо визначення доходів;
?    відповідні доречні стандарти визначення достатності капіталу і достатньої ліквідності;
?    відповідальну та  життєздатну конкурентну позицію на ринку, що базується на підтримці високої прибутковості для компенсації непередбачених збитків.

1.Зовнішній нагляд.

РОБІТНИКАМ ОРГАНІВ НАГЛЯДУ НЕОБХІДНО МАТИ МОЖЛИВІСТЬ ЗДІЙСНЮВАТИ ПОСТІЙНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА СТАНОМ БАНКІВ. ОСКІЛЬКИ ІНСПЕКТОРИ НЕ МАЮТЬ МОЖЛИВОСТІ ПОСТІЙНО БУТИ ПРИСУТНІМИ В БАНКАХ, СИСТЕМА ДИСТАНЦІЙНОГО НАГЛЯДУ, ЩО ЧАСТО НАЗИВАЄТЬСЯ МОНІТОРИНГОМ, СТАЛА ЗАГАЛЬНОПРИЙНЯТИМ МЕТОДОМ БАНКІВСЬКОГО НАГЛЯДУ.


•    Система дистанційного нагляду за роботою банків передбачає використання звітів, що періодично надаються органам нагляду.
-          Ці звіти піддають аналізу з точки зору  пруденційного банківського нагляду шляхом розгляду фінансових даних, в основному, по методу коефіцієнтів.   
-       Кваліфікований фінансовий аналітик використовує ці дані для  раннього виявлення проблем.
•      •    Метод дистанційного нагляду має цілий ряд переваг, якими є:
-       Можливість здійснювати регулярний контроль за діяльністю банків, у крайньому випадку, раз в квартал, раз в місяць або навіть раз в тиждень, по таким важливим аспектам, як, наприклад, ліквідність.
-       Можливість проводити порівняння банків між собою, використовуючи сумісну базу даних, а також легкість піддання даних такого типу електронній обробці.
-       Дистанційний нагляд потребує значно меншої чисельності персоналу і, таким чином, менш трудомісткий, ніж проведення перевірок на місцях.
•    Важливо також розуміти недоліки, які зустрічаються в системі банківського нагляду.
-       Дані часто не відповідають цілям пруденційного нагляду, особливо, у випадку, коли звітні дані, в першу чергу,  призначені для розробки грошово-кредитної політики.
-       Іноді дані  вводять в оману, а іноді просто є фіктивними.
-      Дані часто бувають неточними або неповними, особливо це стосується банків з широкою мережею філіалів.
-      Дані не завжди містять проблемні аспекти, а також не завжди дають пояснення існуючих проблем.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ДИСТАНЦІЙНОГО НАГЛЯДУ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД НАДАНИХ ЗВІТНИХ ДАНИХ, ЯКІ, В СВОЮ ЧЕРГУ, ПОВИННІ БУТИ СКЛАДЕНІ ВІДПОВІДНИМ ЧИНОМ, З УРАХУВАННЯМ НЕОБХІДНОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ПРУДЕНЦІЙНОГО НАГЛЯДУ ЗА БАНКІВСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ.

•    Головною проблемою для багатьох країн, що розвиваються, при використанні системи дистанційного нагляду є порядок складання звітів, що надаються банками.
-        Традиційно, у більшості випадків, порядок складання звітів початково був призначний для використання їх при розробці кредитно-грошової політики, і вони надходили в руки економістів Дослідницьких відділів, і таким чином, не були використані в пруденційному банківському регулюванні.
-       В результаті,  в таких звітах є дані про спрямування кредитів, але не про кредитоспроможність позичальників.
•    Щоб упевнитись в достатності представлених даних для проведення дистанційного нагляду, банківським інспекторам звичайно слід приймати безпосередню участь у складанні форм звітності, а також їм, можливо, буде потрібно розробити власні додаткові звітні форми.
•    Додатково до розробки форм звітності, банківські інспектори повинні надати чіткі вказівки та інструкції з їх підготовки, включаючи строки, форму та зміст звітів.
-       Як правило, банку дається максимум 30 днів після вказаного строку для надсилання звітних данних органам нагляду.
-       Після отримання звітів перевіряється їх повнота та правильність числових розрахунків.

ВАЖЛИВО, ЩОБ НАДАНІ ЗВІТНІ ДАНІ, ПРИЗНАЧЕНІ ДЛЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАГЛЯДУ, ПРОЙШЛИ ПЕРЕВІРКУ НА МІСЦІ, В БАНКУ, АБО КВАЛІФІКОВАНИМ ІНСПЕКТОРОМ, АБО КОМПЕТЕНТНИМИ ЗОВНІШНІМИ АУДИТОРСЬКИМИ ОРГАНАМИ.
БІЛЬША ЧАСТИНА ІНФОРМАЦІЇ, ЩО ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ В ДИСТАНЦІЙНОМУ НАГЛЯДІ І ПОТРЕБУЄ  РЕТЕЛЬНОГО РОЗГЛЯДУ, СТОСУЄТЬСЯ ТАКИХ КОМПОНЕНТІВ СИСТЕМИ CAMEL ЯК ЯКІСТЬ АКТИВІВ, НАДХОДЖЕННЯ, ЛІКВІДНІСТЬ ТА КАПІТАЛ.
•    Основні коефіцієнти адекватності капіталу, наприклад, відношення сукупного капіталу до сукупних активів, можуть бути підраховані по результатам щомісячних та щоквартальних звітів.
-      Для ретельного аналізу капіталу вимагається, щоб звітні дані представлялись після виведення залишків по рахункам прибутків та збитків, а також повинні містити статті по фактичним та оціночним даним по податкам за звітний період та статті по амортизації, резервам і дивідендам, так як без них коефіцієнти не будуть правильними і не матимуть змісту.
•    Іноді вимагається декілька звітів по якості активів, більшість з них представляються щоквартально; вони включають такі компоненти:
-       Інформацію про кредити, що не діють, відповідно формулювання цього поняття,  даного органами нагляду;
-       Класифікацію, по наданому формулюванню, проблемних кредитів по категоріям: субстандартні, сумнівні та збитки з використанням кількісних критеріїв.
-      Аналіз резервних відрахувань на покриття безнадійних боргів, як спеціальних, так і загальних, включаючи трансферти, списані барги та повернення боргів.
-      Інформація відносно концентрації кредитів, включаючи залишки  непогашеної заборгованості по типам наданих позик, що перевищують 10% банківського капіталу.
•    Дані по прибуткам та збиткам мають надаватися щоквартально і включати розбивку у вигляді чистих процентних доходів, інших доходів, а також інших збитків.
•    Ліквідність, як правило, аналізується за допомогою звітності по нормативам резервних  вимог у формі грошової готівки, а також по нормативам ліквідних активів і по коефіцієнтам ліквідності, підрахованим на основі балансового звіту.
Дані по забалансовим рахункам необхідні для оцінки ступеню ризику, включаючи:
-       Відкриті нетто-позиції по кожній валюті для валютних операцій.
-    Розбивка забалансових зобов'язань, включаючи гарантії, акредитиви та зобов'язання по наданню кредитів.

ПІСЛЯ РОЗРОБКИ ФОРМ ЗВІТНОСТІ ТА ЧІТКИХ ІНСТРУКЦІЙ  ДО НИХ, А ТАКОЖ ПРИ НАЯВНОСТІ СИСТЕМИ ПЕРЕВІРКИ ДАНИХ, ІНФОРМАЦІЯ, ПРЕДСТАВЛЕНА БАНКАМИ, ПІДДАЄТЬСЯ ЕЛЕКТРОННІЙ ОБРОБЦІ ДЛЯ АНАЛІЗУ БАНКІВСЬКИМИ ІНСПЕКТОРАМИ.
•    Електронна обробка дає можливість наглядовим органам розрахувати коефіцієнти пруденційного регулювання по різним   видам звітів, про які говорилось вище, і ці коефіцієнти служать показниками стану капіталу, якості активів, надходжень та ліквідності.
•    Коли  дані пройшли обробку та після розрахунку коефіцієнтів, використовуються два основних метода аналізу.
•    Першим є АНАЛІЗ ТЕНДЕНЦІЙ, який дозволяє визначити динаміку змін різних коефіцієнтів, тенденції покращення чи погіршення цих коефіцієнтів за вказаний період.
-    Прикладом може бути відношення прострочених кредитів або кредитів, що не діють, до загальної кількості кредитів; якщо цей коефіцієнт збільшується     
•    Другим методом є ГРУПОВИЙ АНАЛІЗ, по якому банк, що піддається, це служить чітким сигналом погіршення якості активів.       
-     Груповий аналіз, наприклад, показує, що коефіцієнт капіталу даного банку вищий (і це має позитивне значення) порівняно з іншими банками.
-    Банки з порівняно поганими коефіцієнтами вимагають посиленої уваги.
•    Використовуючи аналіз тенденцій та груповий аналіз автоматизованих  даних, кваліфікований алалітик в області дистанційного нагляду  знаходить недоліки діяльності або проблеми в банках, і в результаті за цим ,  як правило, слідує більш предметна перевірка, звичайно проведення інспекції на місці, в банку.

УЗАГАЛЬНЮЮЧИ СКАЗАНЕ, МОЖНА ВІДМІТИТИ, ЩО СИСТЕМА ДИСТАНЦІЙНОГО НАГЛЯДУ ВІДІГРАЄ ДУЖЕ ВАЖЛИВУ РОЛЬ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЕФЕКТИВНОСТІ БАНКІВСЬКОГО НАГЛЯДУ, ЗА УМОВИ, ЩО БУЛИ ПЕРЕДБАЧЕНІ ВСІ НЕОБХІДНІ КОМПОНЕНТИ І БУЛИ ВРАХОВАНІ ВСІ НЕДОЛІКИ ЦЬОГО МЕТОДУ.
•    Звіти повинні бути розроблені таким чином, щоб забезпечувати надання відповідної інформації, необхідної для здійснення пруденційного нагляду; як правило, для цього вимагається розробка додаткових звітів, особливо по чкості активів .
•    Форма звіту повинна бути ясною, а також повинні даватись інструкції по його підготовці; але, що більш важливо, повинна бути розроблена система перевірки повноти і точності представлених даних.
•    Якщо належних стандартів бухгалтерського обліку не розроблено, а звіти представлені з незакритими рахунками і не включають необхідні резерви, балансові звіти і звіти про прибутки і збитки будуть неточними, що потім приводить до неправильних висновків.
•    Дані, представлені у звітах, повинні повністю піддаватись електронній обробці, що дозволяє провести розрахунок різних економічних показників, необхідних для їх аналізу.
•    Після цього кваліфікований фінансовий аналітик проводить аналіз коефіцієнтів та інших представлених даних, використовуючи метод тенденцій та груповий метод аналізу для виявлення аспектів, що вимагають більш ретельного контролю.

ДУЖЕ ВАЖЛИВИМ Є РОЗУМІННЯ ТОГО, ЩО СИСТЕМА ДИСТАНЦІЙНОГО НАГЛЯДУ Є ЛИШЕ ОДНОЮ ІЗ СКЛАДОВИХ ЧАСТИН БАНКІВСЬКОГО НАГЛЯДУ І ПОВИННА БУТИ ПОВНІСТЮ ІНТЕГРОВАНА У ЗАГАЛЬНИЙ ПРОЦЕС, ОСОБЛИВО ЧЕРЕЗ ПРОВЕДЕННЯ ІНСПЕКТОРСЬКИХ ПЕРЕВІРОК НА МІСЦЯХ. ПЕРЕВІРКА БАНКІВСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ ДОПОМАГАЄ ЗАПОБІГАННЮ ПРОБЛЕМ НА РАННІЙ СТАДІЇ, АЛЕ ПРОТЕ САМА ПО СОБІ НЕ МОЖЕ СЛУЖИТИ ЗАВЕРШЕНОЮ СИСТЕМОЮ ДЛЯ ЕФЕКТИВНОГО БАНКІВСЬКОГО НАГЛЯДУ.

2.Методологія перевірки ( ревізії ) :

ПРИСУТНІСТЬ ІНСПЕКТОРА В БАНКУ НЕ ЗАМІНИТЬ НІЩО В ПРОЦЕСІ ВИЗНАЧЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ТА ІНШИХ АСПЕКТІВ БАНКІВСЬКОГО НАГЛЯДУ. ТОМУ СИСТЕМИ БАНКІВСЬКОГО НАГЛЯДУ В БІЛЬШОСТІ КРАЇН ЗАСТОСОВУЮТЬ РІЗНОМАНІТНІ МЕТОДИ ІНСПЕКТУВАННЯ НА МІСЦЯХ.

•    Американська система банківського нагляду завжди покладалась на всебічне вивчення кожного банку завдяки інспектуванню на місцях, як правило, щорічно.
•    Британська модель банківського нагляду не передбачає залучення своїх спеціалістів до проведення инспекції на місцях; натомість існує добре опрацьована практика зовнішнього аудиту в Великобританії.
-    Зовнішній аудит перевіряє достовірність поданих до Банку Англії даних.
-    Передбачається, що такі аудиторські перевірки дають змогу виявити якість активів і достатність резервів.
-    До того ж, Англія може залучити зовнішніх аудиторів для вивчення окремих аспектів або проблем, що викликають занепокоєння.
----------------------------------------------------------------------------------------
•    Інші країни застосовують комбінацію вищевказаних методів, застосовуючи в деякій мірі як інспектування на місцях, так і зовнішній аудит.
•    Для більшості країн з перехідною економікою доцільно було б введення системи повного інспектування на місцях, яка здійснюється органами банківського нагляду.
-    Банки в цих країнах часто не мають ефективної системи менеджменту, звітності та внутрішнього контролю.
-    В багатьох країнах зовнішній аудит не існує або не відповідає загальноприйнятим стандартам.
-    Більшість банків в цих країнах не продемонстрували стабільних задовільних результатів діяльності.
ЯКЩО ОРГАНИ НАГЛЯДУ ПРИЙНЯЛИ РІШЕННЯ ПРО СТВОРЕННЯ ЕФЕКТИВНОЇ СИСТЕМИ ІНСПЕКТУВАННЯ НА МІСЦЯХ, ВОНИ ПОВИННІ ПОЧАТИ З ЧІТКОГО ВИЗНАЧЕННЯ МЕТИ ТАКИХ ПЕРЕВІРОК. НИЖЧЕ НАВЕДЕНІ 4 ГОЛОВНІ ЗАВДАННЯ, ЯКІ Є НАЙБІЛЬШ ЗАГАЛЬНИМИ ДЛЯ ВСИХ ІНСПЕКТОРСЬКИХ ПЕРЕВІРОК НА МІСЦЯХ.


ЗАВДАННЯ 1:    Визначити дотримання законів та нормативного регулювання
ЗАВДАННЯ 2:    Визначити правильність складання наданих звітів
ЗАВДАННЯ 3:    Визначити наявність ефективної системи управління в банку
ЗАВДАННЯ 4:           Визначити загальний фінансовий стан банку
•    Вказані завдання звичайно  вирішуються в процесі загальноохоплюючої або загальної перевірки; однак можуть існувати і інші перевірки, як наприклад:
-    Обмежені перевірки, що  торкаються однієї або двох важливих сфер, наприклад вивчення кредитного портфеля здійснюється з метою визначення якості активів;
-    Спеціалізовані перевірки займають вузькі або такі, що вимагають  профеоналізму від інспекторів аспекти діяльності банку, такі як операції з іноземною валютою або електронна обробка  інформації.
•    Органи нагляду повинні також встановлювати приоритети при визначенні глибини та частоти проведення інспекцій на місцях і розглянути наступні аспекти:
-    Великі банки перевіряються часто, що пов'язано з їхньою роллю в фінансовій системі країни;
-    Банки з постійними проблемами вимагають частих перевірок     для виявлення цих проблем та контролю над їх виправленням або у випадку виникнення нової проблеми.
ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ РОЗМІРІВ ІНСПЕКЦІЇ БАНКУ НА МІСЦІ ВАЖЛИВО ВИКОРИСТОВУВАТИ ДАНІ, ОТРИМАНІ В РЕЗУЛЬТАТІ ДИСТАНЦІЙНОГО НАГЛЯДУ.
•    Наприклад, на основі результатів дистанційного контролю банк демонструє жалюгідний стан активів, отож , потрібно буде більше часу на вивчення кредитного портфеля в межах кредитних послуг, які надаються банку.
•    При тому, що окремим сферам при аналізі повинна надавтися особлива увага, загальне інспектування повинно детально охоплювати такі питання:
-    Перегляд окремих аспектів політики, визначеної Радою директорів або керівництвом для визначення відповідності основних документів в банку.
-    Перегляд роботи служби внутрішнього аудиту та даних звітів зовнішніх   аудиторів (з кореспонденцією менеджерів включно);
-    Перегляд ефективності системи внутрішнього контролю:
-    Вивчення кредитного портфеля для аналізу якості активів;
-    Перегляд способів управління засобами (ліквідністю) для виявлення наявності відповідних правил та систем для забезпечення достатньої ліквідності;
-    Перегляд всієї збалансованої діяльності банку для виявлення степені ризиків та управління ними;
-    Перегляд операцій з іноземною валютою для визначення ризиків та управління ними;
-    Перевірка достовірності відомостей в пред^явлених звітах;
-    Визначення відповідності банку законодавству та нормативному регулюванню, нормативним актам та інструкціям органів нагляду.
ПРИ ПРОВЕДЕННІ ІНСПЕКЦІЇ НА МІСЦЯХ ВИЗНАЧЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ БАНКА НЕ Є ЄДИНИМ ЗАВДАННЯМ,  БАГАТО УВАГИ ПОВИННО ПРИДІЛЯТИСЯ РОБОТІ ПО З^ЯСУВАННЮ СТАНУ СПРАВ СТОСОВНО ПЛАТОСПРОМОЖНІСТІ БАНКУ.
•    Тільки при завершенні инспекції на місцях у інспектора з^явиться ясне уявлення стосовно банку, і він зможе найкращим чином виставити рейтинги за системою  CAMEL.
-    Капітал активів може дещо змінитися з урахуванням втрат та додаткових резервів, які були виявлені при перевірці на місцях;
-    Якість активів може бути вірно оцінено тільки на основі вивчення на місці ссуд та інших кредитних засобів з метою виявлення проблемних боргів;
-    Менеджмент краще оцінювати в процесі особистих бесід при проведенні перевірки на місці, а політику, системи та методи контролю, які застосовуються при управлінні банком, розглядати з точки зору їх ефктивності;
-    Надходження  можуть змінитися у випадку попередньої недо- або переоцінки, як у випадку приросту відсоткового прибутку по неповернених ссудах;
-    Ліквідність можна проаналізувати не тільки за допомогою показників та виявлення відповідності вимогам  до активів, а й з точки зору якості їх управління, яке визначається на основі структури балансу та можливості термінового залучення, при необхідності, запозичених коштів.
•    На основі перевірки на місці складається звіт про результати  проведення перевірки, з висновками та рекомендаціями директорам та керівництву банка, а також вищим посадовим особам органів нагляду.    ІНСПЕКТУВАННЯ НА МІСЦЯХ ВИЯВЛЯЄ ПРОБЛЕМИ В ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ, АЛЕ ЦЕ НЕ МАЄ НІЯКОЇ ЦІННОСТІ, ЯКЩО НЕ ЗДІЙСНЮЮТЬСЯ НАСТУПНІ КРОКИ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УСУНЕННЯ НЕДОЛІКІВ З МЕТОЮ ПОКРАЩЕННЯ СТАНУ БАНКУ.
•    Звіт про результати перевірки, висновки інспектора повинні супроводжуватись, якщо це необхідно, наступними діями органів нагляду.
•    Рейтинги за схемою CAMEL, виставлені після складення інспекційного звіту, повинні служити керівніцтвом при визначенні глибини необхідних заходів.
•    Для забезпечення ефективності наступних кроків  органи нагляду мають повноваження примусового впливу, об^єм та перелік, яких повинен бути закріплений законодавчо.
•    Заходи, які здійснюються за результатами інспектування на місцях, залежать як від "кваліфікації", так і від "волі" співробітників органів нагляду.
-     Кваліфікація являє собою здібність до діагностування проблеми банка та запропонувати необхідні заходи для покращення стану банка;
-    Воля виражається готовністю органів нагляду застосовувати примусовий вплив  для оперативного здійснення всих необхідних заходів  до неблагонадійних банків, навіть  всупереч політичним міркуванням.
ВИСНОВКИ :
ЕФЕКТИВНЕ ІНСПЕКТУВАННЯ НА МІСЦЯХ РОЗГЛЯДАЄТЬСЯ ЯК ОСНОВНА СКЛАДОВА СИСТЕМ БАНКІВСЬКОГО НАГЛЯДУ ПРАКТИЧНО В УСІХ КРАЇНАХ, ОСОБЛИВО В ОБЛАСТІ ВИЯВЛЕННЯ ДІЙСНОГО ФІНАНСОВОГО СТАНУ БАНКУ.
•    В той час, коли деякі країни покладаються на добре відпроцьовану практику проведення зовнішнього аудиту на місцях, більшість країн, що розвиваються усвідомили потребу в здійсненні органами нагляду функції інспектування на місцях.
•    Інспектори повинні будувати свою роботу на основі чітко визначених завдань, що передбачає визначення загального фінансового стану банка; великим та\або неблагонадійним банкам повинна надаватись перевага з точки зору систематичності перевірок.
•    При встановленні глибини перевірки на місцях повинні враховуватись наслідки аналізу в межах дистанційного нагляду  і охоплювати основні зони ризику та управління банком.
•    Звіт про перевірку повинен висвітлювати основні результати перевірки, висновки та рекомендації, подані в стандартній формі директорам та керівництву банка, а також вищому керівництву органів нагляду.
•    Інспектування на місцях повинно дати можливість органам нагляду виставити рейтинги за системою CAMEL, що визначають ступінь терміновості наступних заходів.
•    Настуні кроки залежать від закріплених в законодавстві повноважень примусового характеру, а також від "кваліфікації" та "волі" органів нагляду, що забезпечують негайні та ефективні методи виправлення ситуації.

Приклад  перевірки :

ЕФЕКТИВНА ІНСПЕКЦІЯ НА МІСЦІ ПОЧИНАЄТЬСЯ З ГРАМОТНОГО ПЛАНУВАННЯ. В ХОДІ ПЛАНУВАННЯ НЕОБХІДНО ДОТРИМУВАТИСЬ ПОСЛІДОВНОСТІ ЕТАПІВ, СУТЬ ЯКИХ РОЗКРИВАЄТЬСЯ В ДАНОМУ РОЗДІЛІ.
•    Інспектування на місці повинно плануватися виходячи із загальних завдань аналізу фінансового стану банків, тобто з точки зору внеску такої перевірки в забезпечення стабільності та благополуччя фінансового сектору в економіці.
•    Виходячи з цього, повинен  бути складений розклад проведення таких перевірок на протязі року, при цьому такий графік повинен бути гнучким та передбачати можливість незапланованих термінових перевірок.
•    При визначенні сфер вивчення в ході інспекції після встановлення графіку роботи слід враховувати такі приоритети:
-     Великі банки, що відіграють важливу  роль в екноміці
-    Відомі за результатами попередніх перевірок неблагополучні банки
-    Банки , перевірка яких не проводилась на протязі тривалого часу (більш ніж 2 роки)
З  УРАХУВАННЯМ СКЛАДЕННОГО ГРАФІКУ ПРОВЕДЕННЯ ІНСПЕКЦІЙ ПОПЕРЕДНІЙ ПЛАН МОЖЕ ЗВАЖАТИ НА РОЗМІРИ МАЙБУТНІХ ПЕРЕВІРОК.

•    Найпоширенішим різновидом інспекції є загальна  або загальноохоплююча перевірка, яка досліджує головні сфери в діяльності банку та основні зони ризику; така перевірка повинна вирішити 4 основні завдання інспектування на місцях.
•    В свою чергу, іноді для досягнення оптимальних результатів повинні проводитись обмежені  перевірки, що вивчають окремі зони ризику; найчастіше в ході такої перевірки  охоплюється область - якість активів на предмет виявлення стану активів та створення їх класифікації для проставлення рейтингу та визначення впливу активів на капітал банку.
•    Третім типом перевірки є спеціалізована перевірка, в ході якої поглиблено вивчається окремий аспект банківських операцій,     наприклад, спеціалізована перевірка може охоплювати операції з іноземною валютою, або електронну обробку інформації, або АСУ.
•    В процесі попереднього графіку проведення перевірок на майбутній рік більшість перевірок потрібно планувати як загальні, однак і інші види перевірок повинні плануватися завчасно; наприклад, обмежена перевірка може йти відразу після загальної, в ході якої були виявлені проблеми стосовно якості активів.     ЯК ВКАЗУВАЛОСЬ РАНІШЕ, ГРАФІК ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕВІРОК ПОВИНЕН ЗАЛИШАТИ РЕЗЕРВ ДЛЯ РАПТОВИХ ПЕРЕВІРОК; ЗВИЧАЙНО ПРИЧИНОЮ НЕОБХІДНОСТІ ТАКОЇ НЕЗАПЛАНОВАНОЇ ПЕРЕВІРКИ Є РЕЗУЛЬТАТИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАГЛЯДУ, ЯКІ ВІДІГРАВАТИМУТЬ ГОЛОВНУ РОЛЬ В ПРОЦЕСІ ПЛАНУВАННЯ.
•    У випадку, коли дистанційний нагляд вказує на стрімке погіршення одного з основних елементів CAMEL,  як правило, ліквідність або якість активів (у випадку різкого збільшення частки неповернених кредитів), повинна існувати  можливість оперативно внести до плану перевірку з метою виявлення причини проблеми, що  виникла.
•    Навіть коли графік перевірок був складений завчасно, результати дистанційного нагляду мають приоритетне значення при визначенні сфер, що потребують особливої уваги.
ВКРАЙ ВАЖЛИВО ВРАХОВУВАТИ ТІСНИЙ ЗВ^ЯЗОК МІЖ ДИСТАНЦІЙНИМ НАГЛЯДОМ ТА ПЕРЕВІРКОЮ НА МІСЦІ В ПРОЦЕСІ ПЛАНУВАННЯ ОСТАННЬОЇ. ПОКИ НЕ БУДУТЬ РЕТЕЛЬНО ВИВЧЕНІ ВСІ ДАНІ ДИСТАНЦІЙНОГО НАГЛЯДУ І ОСТАННІХ КВАРТАЛЬНИХ ЗВІТІВ НЕ МОЖЛИВО ГРАМОТНО ЗПЛАНУВАТИ ПЕРЕВІРКУ АБО ПІДГОТУВАТИ НАЛЕЖНИМ ЧИНОМ ІНСПЕКТОРІВ.
ІНШИМ ВАЖЛИВИМ МОМЕНТОМ ПРИ ПЛАНУВАННІ ІНСПЕКЦІЇ БУДЕ РІШЕННЯ ЧИ ВАРТО ОГОЛОШУВАТИ ПРО ПЕРЕВІРКУ, ЧИ ЦЕ БУДЕ РАПТОВА ПЕРЕВІРКА.
•    Перевірка вважається оголошеною, якщо банк був попереджений про неї за місяц до фактичного початку перевірки на місці; лист від керівника органів нагляду з оповіщенням стосовно майбутрньої перевірки.
•        Головною перевагою оголошеної перевірки буде надання цим банком *Переліку даних, що необхідні для проведення перевірки*, що містить більшу частину відомостей та звітів, необхідних інспкторам,які виїжджають на місце, на ранніх стадіях це значно підвищує ефективність інспекції.
•    Альтернативою буде перевірка, за якої банк не інформують попередньо і інспекційна група приїжджає без попередження; раптові перевірки менш результативні , але більш ефективні при виявленні можливих зловживань або інших прорахунків, які можуть бути приховані після отримання звістки про перевірку.
В ЦІЛОМУ, В БІЛЬШОСТІ КРАЇН ЗА ОСТАННІ РОКИ ОРГАНИ НАГЛЯДУ ПЕРЕЙШЛИ ДО ПРОВЕДЕННЯ ОГОЛОШЕНИХ ПЕРЕВІРОК; ОДНАК В ДЕЯКИХ ВИПАДКАХ РАПТОВІ ПЕРЕВІРКИ, ОСОБЛИВО, ОБМЕЖЕНІ, МАЮТЬ СВОЮ ЦІННІСТЬ.
ЗАВЕРШАЛЬНИМ ЕТАПОМ ПОПЕРЕДНЬОГО ПЛАНУВАННЯ ІНСПЕКЦІЇ НА МІСЦІ БУДЕ ПІДБІР КОМАНДИ, ВИЗНАЧЕННЯ ОБ’ЄКТІВ ПЕРЕВІРКИ, ТА ПРИБЛИЗНОГО ЧАСУ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ КОЖНОГО ОКРЕМОГО ПИТАННЯ ТА ЗАГАЛЬНОЇ ПЕРЕВІРКИ В ЦІЛОМУ.
•    При візначенні командного складу інспекторів слід враховувати досвід роботи кожного з них; зрозуміло, досвідчені інспектори можуть виявитись більш корисними, оскільки на навчання новачків на місці необхідний додатковий час.
•    Додатковий строк потрібно також для проведення першої перевірки банку, оскільки надалі , при наявності чіткого уявлення про системи та звітність в банку, будуть заощаджуватись і час, і зусилля.
•    Саме на цьому етапі планування керівник групи інспекторів повинен визначити приоритетні напрямки перевірки ( наприклад, скільки філіалів потрібно буде відвідати під час перевірки) та, з урахуванням минулого досвіду, який час займе інспекція в цілому.
•    Нарешті, повинні бути вирішені наступні організаційні моменти:
-  подання заявки на виділення деякого часу для проведення оголошеної перевірки;
-    забезпечення доступу до всіх необхідних даних (звіти про попередні перевірки та результати дистанційного нагляду)
-    вирішення транспортних питань
ВИЩЕ БУЛО РОЗГЛЯНУТО ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ СКЛАДЕННЯ ГРАФІКУ ПЕРЕВІРОК, А ТАКОЖ СПЕЦІАЛЬНІ ПИТАННЯ ПЕРЕВІРОК. ЩЕ ДО ПОЧАТКУ ПЕРЕВІРКИ НЕОБХІДНО СКЛАСТИ ПЛАН КОНКРЕТНИХ ДІЙ,ЩО ЙОГО ІНСПЕКТОРИ БУДУТЬ ДОТРИМУВАТИСЬ В ХОДІ ПЕРЕВІРКИ.

Національний  банк  України (НБУ) планує провести інспектування Вашого банку.  З метою сприяння цьому  оглядові  Ви  повинні  повністю підготувати  для подання інспекторам із НБУ на момент їхнього прибуття в понеділок  __________  зазначені  нижче  дані  про  політику  банку, документи  та інформацію.  Дані повинні надаватися за станом на кінець робочого дня 31 ______ 199___;  а якщо  це  не  є  можливим,  потрібно зробити  застереження.  Якщо  під час підготування цих даних виникають якісь запитання або  якщо  з  якихось  причин  Ваш  банк  неспроможний повністю виконати запит, необхідно заздалегідь до зазначеної вище дати початку  перевірки  повідомити  про  це  начальника  відділу   НБУ   з інспектування банків.

Частина I - Політика банку
Надати (якщо  це  є  застосовним) такі письмові дані про політику банку,  зазначаючи дату затвердження Правлінням (Радою  директорів)  і будь-які   повноваження   щодо  винятків  із  цієї  політики.  У  разі відсутності  таких  письмових  даних  слід  це  зазначити;  якщо  такі письмові дані існують, але не точно відповідають запитові, слід надати необхідні пояснення:
1) Вичерпна  загальна  політика  кредитування,  що  охоплює  такі питання:  аналіз кредиту і процедури,  що передують  наданню  кредиту; розподіл  і/або  ліміти  щодо  кредиту,  який  надається  за  сектором економіки; внутрішні ліміти щодо максимального кредиту, який надається одному позичальнику;  внутрішні  ліміти  щодо кредиту,  який надається групі пов'язаних  між  собою  позичальників  (зі  спільною  власністю, директорам, адміністрації  чи  іншим  категоріям членів колективу,  за визначенням  Правлінням);  ліміти  і/або  настанови  щодо  прийнятного забезпечення  кредиту  (наприклад співвідношення максимальної позики і вартості застави для забезпечуваних кредитів);
2) Спеціальна місцева політика щодо визначення нечинних  активів, у тому  числі  позик  і  овердрафтів  (слід  зазначити,  які кількісні критерії використовуються адміністрацією для розпізнавання просрочених кредитів чи активів із іншою заборгованістю);
3) Спеціальна місцева політика  щодо  ненарощування  процентів  у разі нечинності позик і овердрафтів;
4) Спеціальна місцева  політика  щодо  резервних  відрахувань  на безнадійні борги  (слід зазначити,  чи є ці відрахування спеціальними, тобто для авансування розв'язання виявлених проблем,  а чи загальними, тобто для авансування розв'язання ще не виявлених,  майбутніх проблем) і критерії, що використовуються для встановлення резервних відрахувань для таких проблемних авансувань;
5) Спеціальна місцева політика щодо погашення і/або відшкодування овердрафтів,  які: перевищили дозволені ліміти; продовжують перебувати в стані   овердрафту   після   закінчення   терміну   лімітів;  стають "запеклими" ("хронічними") (за визначенням адміністрації); а також для кредитів  (вкладів)  на  рахунку,  що є неактивним або недостатнім для покриття нарощених чи капіталізованих процентів за перід від 30 днів і більше;
6) Загальна політика щодо управління коштами,  в тому числі  цілі та ліміти, встановлені Правлінням щодо: мінімальних ліквідних активів; вторинних резервів;   джерел   підтримання   ліквідності   та    інших встановлених кредитних  ліній; співвідношення  максимальних  авансів і вкладів;  інші настанови для адміністрації щодо підтримання  достаньої ліквідності  (надайте  також письмові повноваження на винятки стосовно цих лімітів і/або настанов);
7) Надайте протоколи всіх засідань Вашого Правління, що відбулися протягом поточного  року  аж  до  вищезазначеної  дати  початку  цього інспектування, а також за попередній рік.

Частина II - Позики та інші кредитні послуги
1) Для  кожного  надання  кредиту  (в  тому числі таких кредитних послуг: позики,  овердрафти, дисконтовані векселі, акцепти, акредитиви і гарантії),  в  якому загальна сума кредитної послуги перевищує (якщо поєднати залишки всіх непогашених кредитних послуг)  ____________грн., надати  таку  інформацію:  (Примітка:  задля цілей цього інспектування необхідно розглядати кредит для фізичних осіб, компаній або колективів з  осіб,  по'язаних спільною власністю,  директорів,  адміністрації чи членів інших категорій як кредит для одного позичальника).
Для прямих кредитних послуг,  відмінних від позик (у  тому  числі  для овердрафтів):
Найменування позичальника
Найменування гарантів чи індосаментів
Дата первісного повноваження на кредитну послугу
Чинний ліміт і дата закінчення терміну для такого ліміту
Період, протягом якого було перевищено ліміт, і розмір перевищення
Поточна сума непогашеної кредитної послуги
Мета кредитної послуги
Резервні відрахування,  встановлені для цієї кредитної послуги  і                           призупинення нарощування процентів
Опис заставленого забезпечення,  в тому  числі  оцінена  вартість забезпечення
Для позик:
Найменування позичальника
Найменування гарантів чи індосаментів
Дата первісного надання позики
Чинні терміни погашення
Дата останнього погашення процентів і основної суми
Тривалість заборгованості з основної суми та процентів (кількість місяців тощо)
Мета позики
Резервні відрахування, встановлені для цієї позики і призупинення нарощування процентів
Опис заставленого  забезпечення,  в  тому  числі оцінена вартість забезпечення
Для акредитивів, гарантій та інших забалансових кредитних ризиків:
Дата надання послуги і дата закінчення терміну
Сума наданої послуги
Мета послуги
Заставлене забезпечення (якщо є) для послуги

2) Надати  список   всіх   кредитних   послуг   (у   тому   числі овердрафтів),  що перебувають у нечинному стані, у тому числі поточний залишок, і обсяг заборгованості.
3) Надати список всіх  кредитних  послуг,  для  яких  встановлено резервні відрахування,  в тому числі поточний непогашений  залишок,  а також дату і суму резервних відрахувань.
4) Надати  список  всіх  кредитних  послуг,  наданих  акціонерам, директорам і керівникам із зазначенням тієї ж  самої  інформації,  яка вимагається для   овердрафтів   і   позик,   плюс   процентна  ставка, встановлена для цих кредитних послуг.  Для кредитних  послуг,  наданих всім іншим штатним співробітникам банку,  подати сукупну загальну суму кредитних послуг, а також надати повну інформацію, що вимагається вище для кредитних  послуг,  наданих персоналу,  якщо сума сукупної послуги становить _________крб. і вище.
5) Надати  розклад  резервних  відрахувань на безнадійні борги за три останні  фінансові  роки,  а також за поточний рік до дати початку інспектування, в тому числі:
Для загальних резервних відрахувань (якщо є):
Початкове сальдо
Перекази до фонду резервних відрахувань
Списання за статею резервних відрахувань
Відшкодування списаних сум
Інші бухгалтерські записи (зазначити, які)
Кінцеве сальдо
Для спеціальних резервних відрахувань (якщо є):
Початкове сальдо
Додаткові резервні відрахування за звітний період (загальна сума)
Зменшення суми резервних відрахувань за рахунок поліпшення стану
Суми, списані за статею резервних відрахувань
Інші бухгалтерські записи (зазначити, які)
Кінцеве сальдо
Для призупинення нарощування процентів:
Надайте список   позичальників,   для   яких   було   призупинено нарощування процентів із зазначенням суми і дати початку  призупинення нарощування процентів.

Частина III - Інші активи
1) Надати список всіх статей,  пов'язаних із готівкою, транзитом; рахунків головного відділення банку;  призупинених  рахунків;  статей, пов'язаних із   філіалами,  тощо,   для  яких  залишок  заборгованості становить ________грн. чи більше.
2) Надати  список  всіх  зазначених  статей і рахунків,  для яких рахунок має заборгованість тривалістю в 90 днів чи більше.
3) Надати    докладну   інформацію   щодо   будь-яких   резервних відрахувань для зазначених вище  статей,  у  тому  числі  найменування статті, залишок непогашеної заборгованості, суму резервних відрахувань і дату(-и) резервних відрахувань.

Частина IV - Борги від банків
1) Надати список сум всіх належних платежів, що мають надійти від інших банків як в Україні,  так і за кордоном,  із  зазначенням  такої інформації:
Найменування банку
Поточний залишок непогашеної заборгованості  і  валюта  (якщо  не карбованці)
Дата виплати
Процентна ставка

Частина V - Борги банкам
1) Надати  список  сум  всіх  належних  платежів,  що  мають бути перераховані іншим  банкам  як  в  Україні,  так  і  за  кордоном,  із зазначенням такої інформації:
Найменування банку
Поточний залишок непогашеної заборгованості  і  валюта  (якщо  не карбованці)
Дата виплати
Процентна ставка

Частина VI - Вклади
1) Надати  список  20  найбільших  вкладників  (сгрупувати  різні рахунки і типи вкладів,  а також сгрупувати колективи  пов'язаних  між  собою осіб і вважати їх одним вкладником) із зазначенням таких даних:
Найменування вкладника
Поточний залишок непогашеної заборгованості за типом вкладу
Дата виплати для термінових вкладів
Процентна ставка,  виплачувана  за  заощадженнями  і  терміновими вкладами
Максимальний і   мінімальний  залишки  на  вкладах  до  запитання протягом останніх 12 місяців

Частина VII - Векселі до сплати та інші зобов'язання
1) Надати  такі  відомості для всіх оплачуваних векселів та інших зобов'язань, в яких сплачувана сума перевищує _______грн.:
Найменування кредитора
Поточний залишок заборгованості
Строки сплати   і/або  умови  (якщо  це  є  придатним;  зазначити закладені активи)



Частина VIII - Кредитні лінії та інші джерела
1) Надати  такі  відомості  щодо   будь-яких   кредитних   ліній, встановлених із   іншими  банками  і/або  іншими  суб'єктами  з  метою забезпечення ліквідності та резервних джерел фінансування:
Найменування банку чи іншого суб'єкта
Обсяг кредитної лінії чи наданої послуги
Тип послуги
Плата за таку послугу
Закінчення терміну такої послуги

Частина IX - Таблиця балансу
1) Надати  баланс за станом на 31 _____ 199___,  а також проміжні баланси, використані для підготування балансу;  зазначити також  повні  суми непогашеної  заборгованості для всіх забалансових статей,  у тому числі акцепти по акредитивах (зазначити тип:  документарний,  товарний тощо), гарантії, інші забалансові статті (зазначити, які).
2) Надати розбиття рахунків капіталу за станом на 31_____199___ і на кінець кожного з трьох останніх фінансових років щодо таких позицій:
Сплачені акції
Статутні резерви
Нерозподілені прибутки (чи збитки)
Резерви на переоцінку вартості активів
Інші рахунки капіталу (дати повний опис)

Частина Х - Звіт про прибуток та витрати
1) Надати звіт про доходи та витрати  за  попередні  3  фінансові роки, зазначаючи:
Процентний дохід за джерелами
Процентні витрати за джерелами
Чистий процентний дохід
Резервні відрахування  на  безнадійні  борги,  зроблені  протягом фінансового року
Непроцентний дохід за джерелами
Непроцентні витрати за джерелами
Незвичайні статті, якщо є
Дохід до вирахування податків
Податки
Декларовані чи сплачені дивіденди

2) Надати звіт про доходи та витрати  за  поточний  рік  на  дату початку інспектування, використовуючи наведену вище форму.

3. Перевірка фінансових даних :

ОДНИМ З ЧОТИРЬОХ ОСНОВНИХ ЗАВДАНЬ, ЩО СТАВЛЯТЬСЯ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ІНСПЕКТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ НА МІСЦІ Є ВИЗНАЧИТИ, ЧИ Є ДОСТОВІРНОЮ ФІНАНСОВА ІНФОРМАЦІЯ, ЩО ПРЕДСТАВЛЯЄТЬСЯ ЦЕНТРАЛЬНОМУ БАНКУ. ДОСВІД БАГАТЬОХ КРАЇН ВКАЗУЄ, ЩО ДЛЯ ЦЬОГО МАЮТЬ БУТИ ПРОВЕДЕНІ САМЕ ІНСПЕКТОРСЬКІ ПЕРЕВІРКИ НА МІСЦІ.
•    Перевірка та надання фінансової інформації повинні розглядатись як окреме завдання в ході проведення інспекторської перевірки на місці, причому у данному випадку ставляться такі три основні задачі:
1)  Визначити достовірність звітів, що надаються в Національний банк та в інші органи (в разі необхідності), а також своєчасність їх надання;
2)   Заповнити розділ звіту по результатам інспекторської перевірки (як правило, він називається "Звіт про стан активів та пасивів на кінець місяця", сторінка 2 звіту по результатам перевірки);
3)   Забезпечити відповідність фінансових цифр, що представлені на сторінці 2 звіту та данних інших розділів звіту.
•    Безумовно, певну важливість представляють всі три вищенаведені етапи, проте найбільша частина часу в ході виконання даного завдання відводиться першому етапу, тобто перевірці достовірності інформації, що міститься у фінансовій звітності, пердставленій в Національний банк України, а також своєчасності надання такої звітності.
•    Своєчасність надання звітів може визначатись ще до початку інспекторської перевірки, в ході координації роботи з тими департаментами Національного банку України, які отримують таку звітність; таким чином, інспектору повинно бути відомо, чи своєчасно надана звітність, а якщо ж вона надана несвоєчасно, в ході перевірки необхідно виявити причини затримок і те, які заходи приймаються з цього приводу.
•    Крім необхідності перевірки своєчасності надання звітності, інспектору необхідно звернути увагу на такі питання:
1)   Чи відповідає звітність, представлена в Національний банк України, всім вимогам законодавства та нормативних актів по формі?
2)   Чи достовірна інформація, яку містить звітність, чи правильно та в повній мірі вона відображає внутрішню інформацію банку?
3)   Чи є в банку відділ чи група, на яку покладена відповідальність за надання звітності в органи нагляду, чи правильно та ефективно організована їх робота, чи складається звітність централізовано по всьому банку?
ЩЕ ДО ПОЧАТКУ ПРОВЕДЕННЯ ІНСПЕКТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ ІНСПЕКТОРУ АБО ГРУПІ ІНСПЕКТОРІВ, НА ЯКИХ ПОКЛАДАЄТЬСЯ ЗАДАЧА ПЕРЕВІРКИ ДОСТОВІРНОСТІ ІНФОРМАЦІЇ, ЩО МІСТИТЬСЯ У ЗВІТНОСТІ, НАДАНІЙ ОРГАНАМ НАГЛЯДУ, ПОВИННІ ЗНАТИ, ЯКІ ВИДИ ЗВІТНОСТІ ПОВИННІ ПРЕДСТАВЛЯТИСЬ БАНКОМ, ЯК ОСТАННІМ ЧАСОМ НАДАВАЛАСЬ ТАКА ЗВІТНІСТЬ - ЧИ СВОЄЧАСНО? ЧИ БУЛА ДОСТОВІРНОЮ?
•    Найбільш розповсюдженим і, як правило, найважливішим звітним документом є балансовий звіт банку, у формах якого мають бути відображені активи, пасиви, капітальні та забалансові рахунки.             
•    Балансовий звіт (відомий також як звіт про активи та пасиви або звіт про фінансовий стан)  дозволяє скласти уяву про фінансовий стан банку, тому достовірність данних цього звіту повинна ретельно перевірятись.
•    Додаткові форми звітності можуть включати додатки до балансового звіту, наприклад, більш повну розбивку по кредитному портфелю та по різним видам депозитів.
•    Вимоги по наданню звітності бувають різними по періодичності надання балансового звіту, однак, як правило, така інформація представляється  на щомісячній або на щоквартальній основі.
•    Іншим ключовим документом є звіт про прибутки та збитки, який дозволяє з'ясувати рентабельність роботи банку на протязі певного періоду часу, він складається з доходних та видаткових статей, а також інформацію з податкових платежів та дивідендних виплат; як правило, ці звіти представляються на щоквартальній основі, причому звіт, що надається по результатам року, дозволяє отримати повну картину рентабельності роботи банку за весь рік.
•    Більшість органів нагляду також вимагає надання звіту про ліквідність, що дозволяє відстежувати дотримання вимог в частині рівня ліквідності; ці звіти, як правило, представляються щотижнево.
•    Ще одним видом інформації є данні з певних напрямків кредитування - найбільш розповсюдженими видами звітності є звіти про кредити інсайдерам, а також детальні данні по найбільш крупним кредитам; такі звіти, як правило, використовуються для перевірки дотримання актів, в яких  обумовлюються ліміти кредитів інсайдерам і концентрації кредитів.
•    Також може передбачатись надання звітів по спеціальним напрямкам; прикладом може служити складання звітності про банківські операції з іноземною валютою, як правило, з розбивкою по валютам і деталями відносно позиції банку (продаж та купівля) по кожній валюті.
ІНСПЕКТОР ПОВИНЕН ПОЧАТИ ВИКОНАННЯ ДАНОГО ЗАВДАННЯ З ВМІННЯ РОЗУМІТИ ІНФОРМАЦІЮ, ЩО МІСТИТЬСЯ У ФІНАНСОВІЙ ЗВІТНОСТІ БАНКУ, ЯКИЙ ПІДЛЯГАЄ ПЕРЕВІРЦІ. НЕОБХІДНО ТАКОЖ З'ЯСУВАТИ, ЧИ СВОЄЧАСНО ЦИМ БАНКОМ НАДАЄТЬСЯ ІНФОРМАЦІЯ.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА СВОЄЧАСНЕ І ПРАВИЛЬНЕ НАДАННЯ ВСІЄЇ НЕОБХІДНОЇ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОМУ БАНКУ, БЕЗУМОВНО, ПОКЛАДЕНА НА САМІ БАНКИ, ПРОТЕ ПРОЦЕС МОЖЕ БУТИ ЗНАЧНО ПРИСКОРЕНИЙ ТА СПРОЩЕНИЙ, ЯКЩО ФОРМИ ТАКОЇ ЗВІТНОСТІ БУДУТЬ ПРАВИЛЬНО РОЗРОБЛЕНІ, З ПРИКЛАДАННЯМ ЧІТКИХ ІНСТРУКЦІЙ ПО ЇХ ЗАПОВНЕННЮ.

•    У МІРІ ЗМІНИ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ ФОРМИ ЗВІТНОСТІ ВИМАГАЮТЬ ПЕРЕСМОТРУ ТА ВІДПОВІДНИХ ЗМІН.
•    Це питання є особливо актуальним, оскільки зараз відбувся процес переходу до нових методів обліку, зміни традиційного плану рахунків, введення нових рахунків, які відповідають міжнародним стандартам обліку.
•    Важливо розуміти, що у фінансовому секторі більшості країн органи нагляду не єдині користуються фінансовою звітністю; економісти, що працюють в області кредитно-грошової політики, також можуть користуватися певними  формами представленої звітності.
•    Враховуючи вищенаведене, необхідно забезпечити, щоб банки заповнювали сучасні та правильно розроблені форми звітності, до яких додаються чіткі інструкції по їх заповненню.
НИЖЧЕ НАВЕДЕНИЙ СПИСОК ПИТАНЬ, ПРО ЯКІ НЕОБХІДНО ПАМ'ЯТАТИ ПРИ ПРОВЕДЕННІ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ, ЩО НАДАЄТЬСЯ В ОРГАНИ БАНКІВСЬКОГО НАГЛЯДУ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ. БЕЗУМОВНО, ЦІ ПИТАННЯ НЕ Є ПАНАЦЕЄЮ У ВИРІШЕННІ ПРОБЛЕМ, ПРОТЕ ВОНИ ДОЗВОЛЯЮТЬ ОРІЄНТУВАТИСЯ У ТИХ НАПРЯМКАХ, ПО ЯКИМ ПРОВОДИТЬСЯ ПЕРЕВІРКА.
1) Чи є підготовка звітності, що представляється в органи банківського нагляду Національного банку України, централізованою, іншими словами, чи вони всі запити про звіти направляються одній особі або в один відділ банку?
2) Чи уповноважені одна особа або невелика група співробітників  отримувати всю необхідну інформацію у філіалів або інших підрозділів банку?
3) Чи отримує співробітник, що складає звітність, інформацію із звітних документів або пам'ятних записок чи з першоджерела, чи робиться це на систематичній основі?
4) Чи є у співробітника, що складає фінансову звітність, копії усіх інструкцій Національного банку Українии по заповненню  форм звітності?
5) Чи проводяться у банку перехресні перевірки інформації, що використовується для заповнення форм звітності; чи перевіряються ці форми керівництвом банку перед їх представлення в Національний банк України?
6) Чи наявні робочі документи, які можуть бути вивчені інспектором з метою відновлення картини того, як на основі першоджерел були отримані кінцеві результати, що відображуються у фінансовій звітності; чи дозволяють такі робочі документи провести їх аналіз без особливих труднощів?
ЯК ПРАВИЛО, ПОЗИТИВНА ВІДПОВІДЬ НА ВИЩЕНАВЕДЕНІ ПИТАННЯ, Є СВІДОЦТВОМ ХОРОШИЙ СТАН СПРАВ, В ТОЙ ЧАС ЯК НЕГАТИВНА ВІДПОВІДЬ МОЖЕ ВКАЗУВАТИ НА ІСНУВАННЯ ПРОБЛЕМ, ЩО, БЕЗУМОВНО, ПОВИННО БУТИ ВІДОБРАЖЕНЕ ІНСПЕКТОРОМ У ЗВІТІ ПО РЕЗУЛЬТАТАМ ІНСПЕКТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ І СУПРОВОДЖУВАТИСЬ ВИМОГОЮ ПРИЙНЯТИ ЗАХОДИ ПО УСУНЕННЮ ВІДМІЧЕНИХ НЕДОЛІКІВ.
БЕЗУМОВНО, ВРАХОВУЮЧИ ОБМЕЖЕНІСТЬ ЧАСУ, ЩО ВІДВОДИТЬСЯ ДАНОЇ РОБОТИ, ПОРЯДОК ЇЇ ПРОВЕДЕННЯ, ГЛИБИНА АНАЛІЗУ МОЖУТЬ ДЕЩО ЗМІНЮВАТИСЬ, ПРОТЕ У БУДЬ-ЯКОМУ ВИПАДКУ НЕОБХІДНО ВРАХОВУВАТИ НИЖЧЕНАВЕДЕНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ СТОСОВНО ПРОЦЕДУРИ ПЕРЕВІРКИ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ, ЩО ПРЕДСТАВЛЯЄТЬСЯ В НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ.
1) Ще до початку перевірки треба зв'язатися із співробітниками департаменту безвиїзного нагляду та з іншими користувачами фінансової інформації у  Національному банку України, з тим, щоб встановити ступінь дисциплінованості даного банку в частині своєчасного надання всієї необхідної інформації та її достовірності.
2) Необхідно використовувати список питань, запропонований на попередній сторінці, для того щоб визначити, чи існує адекватна система внутрішнього контролю за підготовкою фінансової інформації.
3) Необхідно отримати копії всіх необхідних звітів, що надаються банком, а також робочих документів, що використовуються в ході їх підготовки, за період з моменту проведення попередньої перевірки (або за останні 12 місяців, якщо це перша перевірка).
4) На основі останніх фінансових звітів, представлених банком, необхідно провести таку роботу:
а) упевнитись, що статті наданих форм фінансової звітності відповідають статтям форм первинного обліку (загальному журналу, допоміжному журналу, формам щоденної звітності) або, у разі невідповідностей, отримати вичерпні пояснення про причини таких невідповідностей, або упевнитись, що такі невідповідності усуваються в робочих документах на основі інструкцій Національного банку України;
б) вивчити робочі документи настільки ретельно, щоб зрозуміти кожний етап підготовки фінансових звітів;
в) зв'язатися з іншими членами групи інспекторської перевірки ( по аналізу якості активів, ліквідності і т.і.), з тим, щоб з'ясувати, чи  виявили вони невідповідність інформації  стосовно активів, пасивів, капітальних рахунків, доходним та витратним та забалансовим статтям у ході проведеної ними роботи;  якщо вони вносять корективи у дані фінансової звітності, треба пояснити банківським співробітникам зроблені ними помилки.
5) Беручи до уваги рівень достовірності звітів за останній період, перевірити звітність за попередні періоди (швидку перевірку, якщо цифри фінансової звітності за останній період виявилисьдостовірними, або більш ретельну - при виявленні грубих помилок).
6) Слід проаналізувати звітність за декілька періодів, з тим щоб ідентифікувати серйозні зміни та з'ясувати їх причину.
7)  Необхідно підготувати записку головному інспектору, в якій повинні відображатись такі питання:
а) перелік та описання відмічених помилок або зроблених коригувань, які повинні враховуватись в звіті з результатів інспекторської перевірки, в розділі, що слідує за сторінкою із заголовком "Звіт про стан активів та пасивів на кінець місяця"
б) перелік порушень, що виявлені;
в) рекомендації по представленню виправленої звітності в Національний банк України.
ПО ЗАВЕРШЕННІ ПЕРЕВІРКИ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ, ЩО ПРЕДСТАВЛЯЄТЬСЯ В НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ ПРОВОДИТЬСЯ РОБОТА ПО ТАКИМ НАПРЯМКАМ.
•    По-перше, та сторінка звіту по результатам інспекторської перевірки, на якій відображається  балансовий звіт, повинна бути заповнена з обліком достовірних цифр (або попередньо надані, або скоригованих інспектором у ході його перевірки), з тим щоб забезпечити достовірність цифр звіту про стан активів і пасивів на дату перевірки.
•    Зауваження:  форму звіту на сторінці 2 звіту по результатам проведення перевірки слід змінювати, у разі необхідності, з тим, щоб вона відповідала формі балансового звіту, що використовується Національним банком України (проте вона не обов'язково повинна бути такою ж докладною, як сам звіт).
•    На данному етапі складається такий балансовий звіт, в якому відображається фінансовий стан банку на дату перевірки; цифри, показані по статтям кредитів, депозитів і т.і. на інших сторінках звіту,  повинні відповідати цифрам, представленим в балансовому звіті.
•    Таким чином, останнім етапом у виконанні данного завдання є забезпечення відповідності тої інформації, яка складена іншими членами інспекторської групи (наприклад, по якості активів), данним, показаним в ЗВІТІ ПРО СТАН АКТИВІВ ТА ПАСИВІВ НА КІНЕЦЬ МІСЯЦЯ.


4.ІНШІ  СФЕРИ БАНКІВСЬКОГО НАГЛЯДУ  НБУ :

ТРЕТІМ ЗАВДАННЯМ ПРОВЕДЕННЯ ІНСПЕКЦІЙНОЇ ПЕРЕВІРКИ НА МІСЦІ Є ВСТАНОВЛЕННЯ НАЛЕЖНОСТІ УПРАВЛІННЯ БАНКОМ.  З ЧОТИРЬОХ ЗАВДАНЬ ЦЕЙ НАПРЯМ ПЕРЕВІРКИ НАЙБІЛЬШ ШИРОКИЙ, ТУТ НЕ МОЖНА ПОСТАВИТИ АБСОЛЮТНО КОНКРЕТНИХ ЗАДАЧ. У РАМКАХ ПРОВЕДЕННЯ ЦІЄЇ РОБОТИ БАНКІВСЬКИЙ ІНСПЕКТОР ПОВИНЕН ВСТАНОВИТИ НАДІЙНІСТЬ РОБОТИ СИСТЕМ, ВКЛЮЧАЮЧИ СИСТЕМИ КОНТРОЛЮ.  У ЦЬОМУ РОЗДІЛІ ДАЮТЬСЯ ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ЦИХ ПИТАНЬ.
•    На відміну від інших завдань, які розглядаються у даному  рефераті, аналіз роботи систем, в тому числі систем контролю, не передбачає якогось строго встановленого порядку його проведення; це викликано тим, що робота повинна торкнутись практично всіх напрямків діяльності банку.
•    Враховуючи це, головний інспектор може прийняти рішення про недоцільність введення окремого розділу роботи з перевірки  систем, а забезпечити роботу всіх членів групи в даному напрямку в рамках їх завдань з аналізу якості активів, управління ліквідністю і т.д.
•    Дуже важливо розуміти взаємозв'язок між політикою банку та роботою систем, включаючи систему контролю; документи, що формулюють політику банку, повинні відображати питання, пов'язані з процесом прийняття рішень по всім напрямкам діяльності банку; це дозволить з'ясувати якість розробки банківських систем для забезпечення реалізації банківської політики.
•    Безумовно, головний інспектор повинен особисто проаналізувати банківську політику у всіх напрямках, так само повинен бути знайомий з банківською політикою та її взаємозв'язками і перевіряючий.
•    Важливо розуміти різницю між проведенням інспекційної перевірки органами банківського нагляду та зовнішнім аудитом; в країнах з добре розвиненою системою аудиту перевірка роботи систем, в тому числі систем контролю, проводиться, в основному, аудиторськими фірмами в ході внутрішнього і/або зовнішнього аудиту.
ПРАКТИКА ВИКОРИСТАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ЗОВНІШНЬОГО АУДИТУ ОРГАНАМИ БАНКІВСЬКОГО НАГЛЯДУ, ОСОБЛИВО З ПИТАНЬ РОБОТИ СИСТЕМ, В ТОМУ ЧИСЛІ СИСТЕМ КОНТРОЛЮ, В РІЗНИХ КРАЇНАХ РІЗНА.
БУДЬ-ЯКА ПЕРЕВІРКА РОБОТИ СИСТЕМ, В ТОМУ ЧИСЛІ СИСТЕМ КОНТРОЛЮ, ЯК ПРАВИЛО, КОНЦЕНТРУЄТЬСЯ НАВКОЛО З'ЯСУВАННЯ ПИТАНЬ, ПОВ'ЯЗАНИХ З ВНУТРІШНІМ БАНКІВСЬКИМ КОНТРОЛЕМ, ВИЗНАЧЕННЯ ЯКОГО ЗАПРОПОНОВАНЕ НИЖЧЕ;  ЦЕЙ МАТЕРІАЛ БУЛО ВЗЯТО З ІНСТРУКЦІЇ ФЕДЕРАЛЬНОЇ РЕЗЕРВНОЇ СИСТЕМИ З ПРОВЕДЕННЯ ІНСПЕКЦІЙНИХ ПЕРЕВІРОК  КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ (США).
Визначення внутрішнього контролю було розроблене Американським товариством дипломованих бухгалтерів:
-  Внутрішні перевірки охоплюють план організації та всі координаційні методи та заходи, що застосовуються компанією для захисту своїх активів, достовірність звітних даних, забезпечення ефективності роботи, дотримання розробленої управлінської політики.
•    Це визначення включає у  функції систем внутрішнього контролю не тільки роботу відділу обліку та фінансового відділу, а й такі напрямки:
-   контроль за плановими та стандартними показниками собівартості
-   перевірку періодичності надання звітності
-   статистичний аналіз
-   розгляд програм підготовки кадрів
-   внутрішній аудит
З ЦЬОГО ЯСНО, ЩО РОЗРОБКА ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЛЕЖНОЇ РОБОТИ СИСТЕМ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ Є ЧАСТИНОЮ УПРАВЛІННЯ БАНКОМ, І ТОМУ ЇХ КОНТРОЛЬ МОЖЕ БУТИ ЧАСТИНОЮ АНАЛІЗУ МЕНЕДЖМЕНТУ.
ЦЕ ВИЗНАЧЕННЯ ВКЛЮЧАЄ ДВА КОМПОНЕНТИ:
•    Перше - це адміністративний контроль, що охоплює план організації робіт, методологію та ведення робочої документації, що є компетенцією керівництва банком, і повністю залежать від якості менеджменту.
•    Друге - це бухгалтерський контроль, що базується на плані організації робіт, методології та веденні документації, пов'язаної з функцією захисту активів та забезпечення достовірності фінансової звітності; він повинен бути розроблений
таким чином, щоб забезпечити:
1)   Проведення транзакцій відповідно вказівкам керівництва (такі вказівки можуть бути генеральні або відносно конкретної операції);
2) Ведення записів таким чином, щоб: а) це дозволило вести фінансову звітність відповідно стандартів у галузі обліку та звітності і/або вимогам органів нагляду з питань обліку та звітності; а також б) вести належний облік активів.
3) Можливість користування активами тільки відповідно повноваженням, що надані керівництвом.
4) Проведення інвентаризації активів з належною періодичністю та прийняття необхідних заходів у разі виявлення недостач.
ЕФЕКТИВНІСТЬ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД СВОЄЧАСНОГО ВИЯВЛЕННЯ ПОМИЛОК АБО НАВМИСНИХ ВВЕДЕНЬ В ОМАНУ, ОТЖЕ, СИСТЕМА ПОВИННА БУТИ РОЗРОБЛЕНА ТАКИМ ЧИНОМ, ЩОБ ПЕРЕВІРЯЮЧІ МАЛИ МОЖЛИВІСТЬ НЕГАЙНО ВИЯВЛЯТИ ПОМИЛКИ ЧИ ШАХРАЙСТВА. ЦЕ ВИМАГАЄ НАЯВНОСТІ ПЕВНИХ ПРОЦЕДУР ТА НЕЗАЛЕЖНОСТІ ДАНОЇ ФУНКЦІЇ, КОМПЕТЕНТНОГО ПЕРСОНАЛУ.
•    Важливим, але не єдиним достатнім фактором  є наявність документів з викладенням процедур ; отже інспектор повинен не тільки вивчити вищенаведені документи з точки зору їх повноти, а також визначити, наскільки чітко виконуються викладені в них вимоги.
•    Ступінь компетентності  при виконанні завдань може визначатись тільки на суб'єктивній основі, проте необхідно брати до уваги також загальний рівень підготовки, обізнаність зі своєю роботою, конкретними обов'язками, а також ставлення до роботи взагалі.
•    Важливим аспектом роботи системи внутрішнього контролю є незалежність,  тому що співробітники, що займаються бухгалтерським обліком або мають доступ до документів, можуть виявляти нечесність або приховувати нечесність інших.
•    Враховуючи важливість незалежності даної функції, в ході перевірки необхідно проводити різні тести або робити спостереження для набуття впевненості в тому, що функції здійснення операцій та їх обліку розподілені; така система відома як система подвійного контролю, що є критичним фактором для забезпечення ефективності роботи систем, у тому числі систем контролю.
•    І, нарешті, інспектор повинен пам'ятати про негативні фактори, що можуть призвести до недоліків у роботі систем, в тому числі систем контролю, а саме:
-   Вчинення тиску для забезпечення високого рівня прибутків в умовах складного економічного чи фінансового стану;
-   Особиста фінансова зацікавленість залежить від результатів діяльності банку;
-   Робота членів однієї сім'ї в одному управлінні або з одного напрямку діяльності;
-   Надзвичайно сильні особистості, що можуть мати негативний вплив на політику банку, а отже і на роботу систем, в тому числі систем контролю.
НА ЗАКІНЧЕННЯ ТРЕБА СКАЗАТИ, ЩО ПЕРЕВІРКА РОБОТИ СИСТЕМ, В ТОМУ ЧИСЛІ СИСТЕМ КОНТРОЛЮ, МОЖЕ БУТИ ОКРЕМИМ ЗАВДАННЯМ, А МОЖЕ ВИКОНУВАТИСЬ ГРУПАМИ РАЗОМ З ІНШИМИ ОСНОВНИМИ ЗАВДАННЯМИ; В ОБОХ ВИПАДКАХ ТРЕБА ВПЕВНИТИСЬ У НАЛЕЖНІЙ РОБОТІ СИСТЕМ, ЩО ДОЗВОЛИТЬ ЗАБЕЗПЕЧИТИ РЕАЛІЗАЦІЮ БАНКІВСЬКОЇ ПОЛІТИКИ. НИЖЧЕ НАВОДЯТЬСЯ ОСНОВНІ ФАКТОРИ, ЯКІ НЕОБХІДНО ВРАХОВУВАТИ ІНСПЕКТОРУ, ЩО ЗАЙМАЄТЬСЯ ЦІЄЮ РОБОТОЮ.
1) Сам по собі факт наявності документів, що формулюють банківську політику, ще недостатній для висновку про те, що управління банком здійснюється належним чином (а встановлення того, чи належним чином проводиться керівництво банком, і є метою перевірки); така політика повинна доповнюватись роботою систем, в тому числі систем  контролю, які повинні бути оформлені документально, чітко дотримуватись та використатись для реалізації банківської політики.
2)   Якщо в банку є система проведення внутрішніх аудиторських перевірок, або проводиться зовнішній аудит, в ході інспектування треба ознайомитись з матеріалами таких перевірок і визначити, чи належним чином працюють системи, в тому числі системи контролю.
3)   В ході інспектування треба перевірити ефективність роботи системи внутрішнього контролю, розробка якої ставить за мету: забезпечення збереження активів, достовірності даних обліку та звітності, ефективності діяльності, дотримання політики банку.
4)   Ефективний внутрішній контроль складається з двох компонентів: адміністративний контроль (організація та загальні процедури здійснення операцій) та бухгалтерський контроль (процеси укладення угод, їх обліку, доступ до активів, інвентаризація активів).
5)   Ефективний внутрішній контроль робить можливим негайне виявлення помилок та шахрайств;  для такої роботи необхідна наявність: а) етодик, інструкцій; б) компетентного персоналу; в) незалежності функції контролю; останнє дозволяє забезпечити систему подвійного контролю, для запобігання випадків шахрайства.
ПЕРЕВІРКА РОБОТИ СИСТЕМ В ХОДІ ІНСПЕКТУВАНЬ НА МІСЦЯХ В УКРАЇНІ ВИМАГАЄ РОЗВИТКУ.  В ДАНОМУ РЕФЕРАТІ РОЗГЛЯНУТІ ЛИШЕ ОСНОВНІ МОМЕНТИ ПЕРЕВІРКИ РОБОТИ СИСТЕМ.СЛІД ЗАЗНАЧИТИ, ЩО МАСШТАБИ ПЕРЕВІРОК МОЖУТЬ БУТИ РІЗНИМИ ЗАЛЕЖНО ВІД КОНКРЕТНОЇ СИТУАЦІЇ, У ЗВ'ЯЗКУ З ЧИМ В ХОДІ ПРОВЕДЕННЯ ТАКИХ ПЕРЕВІРОК МОЖУТЬ ВИНИКАТИ Й ІНШІ ПИТАННЯ, НЕ ОХОПЛЕНІ ЦИМ РЕФЕРАТОМ.
•    Одне із завдань інспектувань полягає в перевірці дотримання законодавства та нормативних актів.
•    Головний інспектор може самостійно приймати рішення про порядок проведення перевірки дотримання законодавства та нормативних актів:
- Ця перевірка може бути окремим завданням, яке звичайно комбінується із завданням з перевірки роботи систем, в тому числі систем контролю ; при виборі цього варіанту, група, на яку покладене це завдання, несе відповідальність за заповнення зіту з результатів перевірки, проте така робота повинна проводитись у координації з іншими групами.
-   Інший варіант полягає в тому, щоб включити завдання з перевірки дотримання законодавства як складової частини всіх інших завдань; якщо вибраний цей варіант, задача головного інспектора полягає у забезпеченні виявів усіх порушень законодавства.
•    Масштаб перевірки дотримання законодавства, безумовно, залежить від положень банківського законодавства та нормативних актів; найбільш поширеними питаннями є:
-   вимоги до кредитування (з'ясовуються в ході аналізу якості активів);
-   мінімально можливий рівень капіталу (з'ясовується в ході аналізу капіталу);
-   вимоги до ліквідності з точки зору грошово-кредитної політики та банківського нагляду;
-   інші вимоги стосовно балансових статей (наприклад, основних фондів);
-   вимоги до валютних операцій;
- вимоги до звітності.

5.Інші питання стосовно банківського нагляду НБУ:
•    Питання 1   -   Інформація щодо внутрішнього аудиту
Це питання вимагає від інспектора встановлення наявності у банку незалежної структури, на яку покладена відповідальність за проведення внутрішнього аудиту різних департаментів та напрямків діяльності, звіти з результатів цієї роботи надаються Раді директорів на незалежній основі; якщо такої структури нема або її робота не задовільняє вимоги, слід зробити критичні зауваження.

•    Питання 2   -   Зовнішній аудит
Інспектор повинен встановити, чи проходять щорічні банківські звіти (балансовий звіт, звіт з доходів та збитків і т.д.) незалежну аудиторську перевірку (список аудиторських компаній повинен затверджуватись Національним банком); якщо такі перевірки не повністю незалежні або не охоплюють все коло питань або при порушенні терміну надання звітів про такі перевірки (не пізніше 90 днів після закінчення фінансового року) слід дати критичні зауваження.

•    Питання 3   -   Звітність, що надається до Національного банку України
Звіт з результатів інспекційної перевірки містить коментарі інспектора з питань звітності, що надається до Національного банку України, причому більш детальні коментарі вимагаються лише при негативних результатах цієї перевірки.

•    Питання 4   -   Положення банківської політики, викладені належним чином у    письмовій формі
У звіті з результатів перевірки це питання відображене на сторінці  "Менеджмент/Адміністрація";  при негативних результатах перевірки треба дати більш детальні коментарі та пояснення як на цій сторінці, так і в інших розділах звіту.

•    Питання 5   -   Дотримання внутрішньої політики
Це питання розглядається вище в контексті роботи систем, в тому числі контрольних, необхідних для реалізації політики; безумовно, робиться, певною мірою, суб'єктивний аналіз, заснований на спостереженнях; при висвітленні недоліків треба дати критичні зауваження.

•    Питання 6   -   Наради керівників
Вважається, що для забезпечення надійності банку, наради керівників треба проводити щонайменше раз на місяць; головному інспектору слід розглянути протоколи всіх нарад керівників,  особливо питання кворуму та присутності окремих членів, і дати свої коментарі.

•    Питання 7   -   Внутрішній контроль
Це питання тісно пов'язане з питанням 5 і розглядається вище; проте воно має ту специфіку, що відноситься до питань обліку та звітності, про які також говорилось у згаданому розділі. Інспектору слід ретельно вивчити роботу системи подвійного контролю і встановити, чи розподіляється відповідальність між співробітниками стосовно проведення та обліку операцій; повинні даватись коментарі недоліків.

•    Питання 8   -   Практика обліку та звітності
Це питання пов'язане з дотриманням банком стандартів обліку та звітності і, більш конкретно, особлива увага приділяється практиці нарощування процентів та створення резервних відрахувань на покриття збитків з кредитів ; будь-які сумніви повинні бути прокоментовані.

•    Питання 9   -   Банківські приміщення
У деяких країнах існують обмеження на інвестиції у банківські приміщення; крім того, вважається, власність банку  повинна обмежуватись тими приміщеннями, де проходить його основна діяльність; у разі, якщо банку належить більше приміщень (що вважається невиправданим), слід дати коментарі, особливо, якщо інвестиції банку в приміщення негативно впливають на його надходження.

•    Питання 10   -   Інші витрати
Значна частина інших (непроцентних) витрат дуже часто буває однією з основних причин проблем з надходженнями; крім того, інспектору слід звернути увагу на потенційну можливість зловживань, наприклад, у вигляді виплат невиправдано великих заробітних плат керівництву, комісійних директорам; інших витрат на користь інсайдерів; якщо такі витрати невиправдано великі, слід дати критичні зауваження.

•    Питання 11   -   Політика відносно шахрайства та порушення карного законодавства
Банки повинні бути готові оперативно реагувати на випадки шахрайства як з боку клієнтів, так і з боку персоналу; по-перше, необхідно мати чіткі інструкції для співробітників відносно виявлення випадків шахрайства; як правило, перевірка інспектором цього напрямку діяльності банку пов'язана із з'ясуванням питання захисту банку від шахрайств; при виявленні негативних рис треба дати коментарі.

•    Питання 12   -   Звітність про випадки шахрайств та крадіжок
Банки зобов'язані повідомлювати про всі випадки шахрайств та крадіжок центральному банку, органам нагляду та правоохоронним органам; в ході інспектування необхідно перевірити звітність про всі випадки шахрайств та крадіжок та вказати на недоліки.

•    Питання 13   -   Стосунки з афілійованими компаніями
Звичайно у банків існують стосунки власності з іншими компаніями у фінансовому та комерційному секторах економіки;      ці стосунки повинні буди ретельно вивчені з точки зору: 1) пільгового кредитування таких компаній; або 2) вилучення коштів на користь таких компаній або будь-яких угод з афілійованими компаніями, котрі послабляють фінансовий стан банку. Усі випадки стосунків з такими компаніями, що призвели до укладення угод з інсайдерами або до негативного впливу на надійність банку, повинні повністю відображатись у звіті.
ЦІ 13 ПИТАНЬ СЛІД РОЗГЛЯДАТИ ЛИШЕ ЯК ТИПОВІ ПИТАННЯ ПОВИННІ УВАЖНО РОЗГЛЯДАТИСЬ СПІВРОБІТНИКАМИ БАНКІВСЬКОГО НАГЛЯДУ, З ТИМ, ЩОБ У ХОДІ ІНСПЕКТУВАННЯ В ПОВНІЙ МІРІ ТА РЕАЛЬНО ВІДОБРАЗИТИ ДІЯЛЬНІСТЬ БАНКУ.

 

Яндекс.Метрика >