...
Процедура лістингу PDF Печать E-mail

Процедура лістингу

Режим, що регулює допуск цінних паперів до котирування, разом з порядком здійснення операцій з фондовими цінностями утворює серцевину біржового механізму, що обслуговує і регулює спрямування фінансового капіталу. Біржовий обіг, здійснення операцій з фондовими цінностями неможливі без котирування -особливого засобу формування, врахування і публікації біржових цін. Під котируванням розуміють такі дії Котирувальної комісії біржі:
• допуск цінних паперів на фондову біржу для здійснення з ними
різноманітних операцій після відповідної перевірки і вивчення фінансового стану фірм, що пропонують ці фондові цінності;
• визначення розміру курсу цінних паперів, а також реєстрація і публікація курсів (цін) на фондові цінності в біржових бюлетенях.
Процес обігу фондових цінностей на всіх офіційно зареєстрованих фондових біржах може здійснюватися тільки з цінними паперами, що успішно пройшли спеціальну біржову процедуру, тобто лістинг (буквально "внесення в список"). Компанії повинні внести в список відповідної біржі свої цінні папери, що є обов'язковою передумовою для допуску до торгівлі. Іноді біржа не тільки не допускає фондові цінності, які відсутні в списках, до процесу біржового торгу, а й під страхом найсуворіших санкцій категорично забороняє зареєстрованим на них членам здійснювати будь-які операції з такими цінностями навіть з ініціативи клієнтів. Всі угоди з цінними паперами, які не пройшли лістинг, підлягають обговоренню і виконанню винятково у приватному порядку тільки між самими учасниками поза будівлею біржі. Біржа не несе відповідальності за надійність і законність таких угод, що не підпадають під її юрисдикцію і не відповідають встановленим біржовим правилам і положенням [4; 54; 61].
Лістинг конкретних видів цінних паперів, тобто факт їх появи в біржових списках, означає дозвіл на участь у торгах і дає їм усі привілеї, якими наділяються будь-які інші цінні папери, задіяні у біржовій торгівлі.
З юридичного погляду жодне акціонерне товариство аж ніяк не зобов'язане вносити свої акції й інші цінні папери в ті або інші біржові списки; воно лише має на це право, що зовсім не обов'язкове для реалізації. Проте біржова торгівля настільки вигідна, що, як правило, більшість компаній завжди прагне розмістити свої цінні папери на якійсь одній або навіть кількох різних біржах. Причиною є певні вигоди і переваги, що випливають з реалізації цього права.
До переваг лістингу і відповідно участі в біржових торгах належить насамперед висока мартабельність, тобто придатність для реалізації на ринку, підвищений рівень ліквідності цінних паперів, а також очевидні вигоди від відносної стабільності їхньої
ціни. Процес створення фондових цінностей перебуває під постійним контролем і безпосередньо регулюється самою біржею, що у такий спосіб охороняє укладені на торгах угоди від появи в них елементів шахрайства і зловживань.
Інвестор, що купує цінні папери, включені в котирувальний список біржі, може бути впевнений, що одержить достовірну і своєчасну інформацію про компанію-емітента і ринок її цінних паперів. Він повинен мати можливість оцінювати перспективи економічного розвитку емітента і якість його цінних паперів.
Таким чином, зазначимо, що будь-який інвестор, який вирішив вкласти свій капітал у внесені в списки фондові цінності, разом з ними автоматично одержує і повний набір усіх переваг, що містить комплекс засобів захисту, запропонований фондовими біржами.
Однак фондова біржа не гарантує прибутковість інвестицій в акції компанії, що пройшли лістинг.
Аналогічно безперечні вигоди і привілеї від внесення власних цінних паперів у біржові списки офіційно зареєстрованих фондових бірж також одержують компанії. Так, компанії, внесені в такі списки, стають популярними, зокрема, і серед осіб, зайнятих у сфері інвестицій. Як правило, банки, фінансові інститути і власне брокери вкрай неохоче погоджуються займатися підпискою на нові випуски акцій та інших цінних паперів тих компаній, що відмовляють від пропозиції про внесення їх у біржові листи хоча б на одній офіційно зареєстрованій біржі. Котирування акцій на біржі дає можливість компаніям зайняти стабільні позиції на ринку.
Біржа - це система підтримки ринкової вартості акцій. При поглинанні і злитті компаній в оцінюванні активів орієнтується на курсову ринкову вартість акцій, а не на книжкову, балансову, що у таких компаній, як правило, нижча. Лістинг у багатьох країнах є підставою для надання компанії певних більш істотних знижок при оподатковуванні. І, нарешті, компаніям, що включені в такі списки, як правило, легше домогтися довіри і прихильного ставлення банків і фінансових інститутів у разі виникнення в них потреби в позиках І кредитах, а також полегшується розміщення нових випусків
облігацій, конвертованих в облікові (лістингові) акції. Отже, лістинг-це система підтримки ринку, що створює сприятливі умови для організованого ринку, дозволяє виявити найбільш надійні і якісні цінні папери і сприяє підвищенню їхньої ліквідності.
В Україні лістинг поки що не має якогось значного впливу на оцінювання якості цінного паперу як з погляду інвестора, так і емітента. Проте дедалі частіше в нормативних документах згадуються цінні папери, що мають ринкове котирування.
Покупці (власники) цінних паперів, що мають ринкове котирування, як правило, мають перевагу в резервуванні під їх забезпечення порівняно з цінними паперами без котирування.
Біржа сама встановлює правила для компаній-емітентів, що бажають включити свої акції до біржового списку, тому на кожній біржі своя "технологія" допуску цінних паперів до котирування. Відмінні й вимоги до компаній, що бажають котирувати свої акції на конкретній біржі.
Розвиток процесу лістингу на вітчизняному фондовому ринку в цілому відповідає світовій практиці. Водночас спостерігається значне відхилення у показниках, прийнятих за критерій лістингу як у кількісному (від семи до трьох), так і в якісному аспекті. Це відрізняє процедуру лістингу на вітчизняних фондових біржах від допуску цінних паперів до облікової біржової торгівлі акціями в розвинених країнах, де критерії лістингу в основному уніфіковані.
Практично на всіх вітчизняних біржах процедура лістингу починається з подання заявки у відділ лістингу біржі нотаріально завірених документів. Заявку може подавати тільки той емітент, цінні папери якого випущені і зареєстровані відповідно до чинного законодавства. Заявка подається на фірмовому бланку, має печатку і підпис керівника, дані про реєстрацією випуску цінних паперів, найменування, номер випуску, номінал, гарантію достовірності документів, що подаються у відділ лістингу, а також повідомлення про згоду з існуючими правилами допуску до котирування (лістингу). Крім того, рекомендуються установчі документи, довідка про внесений статутний фонд, копії проекту емісії, встановленого законом взірця. Якщо акціонерне товариство функціонує більше одного року або є правонаступником іншої юридичної особи, то додатково рекомендуються бухгалтерський баланс і звіт про розподіл прибутку за останній фінансовий рік, завірений незалежними аудиторами. Як правило, біржа лишає за собою право вимагати від емітента надання інших документів та інформації, необхідної для здійснення експертної оцінки і допуску цінних паперів до котирування. Розгляд заявки звичайно не перевищує один місяць.
Рішення про внесення в біржовий список приймають послідовно три інстанції: відділ лістингу, Комісія з допуску цінних паперів і Біржова рада.
Сьогодні у світовій практиці широкого розвитку набув процес демократизації біржової справи. На великих біржах організовуються другі і треті біржові ринки, основною відмінністю яких є відсутність процедури лістингу. Оформлення угод здійснюється за тією самою формою. Угоди укладаються на будь-які фондові цінності, але ризик інвестора в цьому разі підвищується.



"Біржовий ринок Солодкий М. О."

 

Яндекс.Метрика >