...
КОНЦЕПЦІЯ ХЕДЖУВАННЯ. ПРАКТИКА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ХЕДЖУВАННЯ PDF Печать E-mail

КОНЦЕПЦІЯ ХЕДЖУВАННЯ. ПРАКТИКА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ХЕДЖУВАННЯ

Хеджування та хеджери
Ринкова економіка характеризується нестабільністю цін практично на всі види товарів. Для мінімізації ризиків цінових коливань як щодо наявних запасів товарів, так і товарів, що є предметом майбутніх поставок, багато підприємців звертаються до ф'ючерсних ринків.
Операції страхування цінового ризику за допомогою торгівлі ф'ючерсними контрактами називають хеджуванням.
Хеджування зароджувалося з торгівлі сільськогосподарською продукцією, але з часом, коли визначили джерело і розмір ризиків, хеджування почали застосовувати не лише у торгівлі товарами, а й у торгівлі фінансовими інструментами, зокрема курсами валют, цінними паперами. Це зумовлено тим, що підвищення процентних ставок, сплата курсів валют роблять володіння наявними запасами або зобов'язаннями надати кошти більш ризикованим, ніж на початковому етапі розвитку ринкової економіки. Таким чином, хеджування, зародившись з торгівлі зерном, охопило практично всі сфери біржової торгівлі.
Хеджерами є учасники ринку, які використовують ф'ючерси і опціони для зменшення ризику цінових коливань. Учасник ринку може вважатися хеджером лише тоді, коли його дії базуються на таких принципових моментах:
•    присутність на ринку наявного товару;
•    зацікавленість у зменшенні ризику.
Для глибшого розуміння цієї ситуації розглянемо мотивації участі в хеджуванні фермера, комерційного банку та вітчизняного імпортера обладнання.
Фермер,   зайнятий   вирощуванням   пшениці,   використовує ф'ючерсний контракт для захисту запланованої виручки від реалізації пшениці. Як виробник пшениці, він, природно, є учасником реального ринку цієї продукції. Водночас він залежний від можливого зниження ціни на пшеницю на цьому ринку. Операції на ринку ф'ючерсних контрактів на пшеницю захищають його від такого зниження і тим самим зменшують ризик цінових коливань.
Що стосується комерційного банку, то він використовує ф'ючерсні контракти на процентні ставки, при цьому має на меті зменшити тимчасову невідповідність між своїми активами і пасивами. Банк одночасно є кредитором і позичальником і бере участь у бізнесі, що пов'язаний з процентними ставками. Залежно від співвідношення термінів його кредитів і депозитів (довгих, коротких) банк продає або купує ф'ючерси на процентні ставки з метою понизити для себе їх коливання.
Нарешті, вітчизняний імпортер закуповує обладнання у США. Він використовує ф'ючерси для здійснення оплати своєму американському партнеру. Проплату, як і передбачено контрактом, він повинен здійснити в американських доларах. Уявімо, що за час від підписання контракту і до проплати долар різко подорожчає щодо української гривні і йому необхідно витратити на обладнання значно більшу суму гривень, ніж планувалося. Участь у ф'ючерсних операціях з доларами США зменшує для вітчизняного імпортера ризик коливання курсу і відповідно захищає його від непередбачуваних витрат.
У кожному з розглянутих випадків хеджер бере участь на реальному ринку і використовує ф'ючерси для зменшення ризику. Зрозуміло, якщо банк продає ф'ючерси на пшеницю, то його не можна вважати хеджером, оскільки він не залучений до наявного ринку пшениці. Аналогічно можна сказати і про фермера, який здійснює на ф'ючерсному ринку операції з платиною. Хеджери є поставщиками реальних товарів і послуг, а ф'ючерсні і опціонні ринки сприяють підвищенню ефективності діяльності.
Отже, хеджер використовує ф'ючерсний ринок для власного захисту проти ризику від несприятливих цінових змін на наявному товарному ринку. З цією метою він купує або продає ф'ючерсні контракти і тримає їх доти, доки не буде куплено чи продано наявний товар.
Наявна ціна грунтується на поточній ціні, за якою буде куплено реально існуючий товар. Ф'ючерсна ціна визначається у процесі переговорів між покупцями і продавцями на товарній біржі, які розраховують на поставку в майбутньому відповідного товару.
Хеджування допомагає захистити наявну ціну, оскільки в майбутньому наявна і ф'ючерсна ціни будуть збільшуватися або знижуватися разом. Якщо на наявному ринку ціна знижується, ф'ючерсна ціна також знижуватиметься. Коли виробник реально продає зерно на наявному ринку за нижчою ціною і несе певні збитки, він відшкодовує їх у майбутньому таким самим прибутком на операції з ф'ючерсними контрактами, які він раніше продавав за вищу ціну, а тепер купує їх за нижчу ціну.
Існує два види хеджування - продажем і купівлею [46; 58].
Щоб глибше зрозуміти складність процесу хеджування, що пов'язано з впливом великої кількості факторів, дію і характеристики яких ми вивчатимемо далі, розглянемо на простому прикладі кроки фермера на ф'ючерсному ринку для захисту своїх інтересів. Фермер спеціалізується на вирощуванні пшениці. Припустімо, зараз перше квітня і пшениця лише зеленіє. Фермер очікує, що до кінця липня він може зібрати близько 10 000 бушелів пшениці (приблизно 277,8 т). З певних причин фермер ні з ким не уклав форвардного контракту на її реалізацію. Але він хоче знати, якою буде ціна пшениці на момент збирання врожаю. Щоб визначити цю ціну, необхідно звернутися до ф'ючерсного ринку і подивитись, яка ціна на ньому на той місяць, коли він збере врожай і буде готовий його реалізувати. У нашому прикладі це липень.
Згідно з ф'ючерсними котируваннями, ціна липневого ф'ючерсного контракту на пшеницю у квітні становить $3/бушель. Така ціна влаштовує фермера, тому що компенсує всі витрати і дає певний прибуток.
Для того щоб захистити себе від можливого зниження ціни, фермер звертається до біржового ринку, продаючи ф'ючерсний контракт на 10 000 бушелів липневої пшениці по $3/бушель. Таким чином, він стає хеджером з короткою позицією. Але щоб узяти участь у хеджуванні, не досить лише продати ф'ючерсний контракт. Фермер повинен депонувати гроші кліринговій компанії, яка є членом біржі і через яку він здійснює реалізацію свого контракту.
Як правило, розмір застави (маржі) становить 2-10% суми угоди. У нашому прикладі це $3000 (10000 бушелів х $3 = $30000 х х 10%). Необхідність внесення такої суми пов'язана з тим, що з часом ціни на ф'ючерсному ринку змінюються і біржа постійно перерозподіляє кошти між учасниками ф'ючерсного ринку, які виграють чи програють, залежно від зміни ціни. У нашому прикладі біржа вимагає від фермера внести на свій рахунок $3000, а також називає іншу цифру - $2000. Це сума, нижче за яку не може опускатися рахунок фермера, щоб він міг підтримувати участь на ф'ючерсному ринку.
Перша цифра називається початковим депозитом (початковою маржею), а друга відповідно підтримуючою, або варіаційною, маржею.
Отже, фермер увійшов до ф'ючерсного ринку, продаючи 10000 бушелів пшениці за ціною $3 за бушель, і вніс на свій рахунок початкову маржу в розмірі $3000. Якщо тепер ціна на пшеницю почне знижуватися, то за кожний цент зменшення ціни одного бушеля на рахунок фермера буде надходити по $100 (0,01x10000). Ці кошти перераховуються з рахунків інших учасників, які є покупцями ф'ючерсних контрактів. Аналогічно, якщо ціна збільшується і фермер виступає в ролі продавця тих же 10000 бушелів пшениці, біржа зніматиме з рахунка фермера по $100 кожного разу, коли ціна збільшуватиметься на один цент за бушель. Ці кошти, у свою чергу, перераховуються на рахунок тих учасників, які є покупцями.
Та повернімося до нашого прикладу. Минає кілька місяців. У кінці липня весь врожай зібрано. На жаль, з початку квітня ціна знизилася з $3 до $2,5/бушель. Так чи інакше, а фермер вирішує продати зерно. Для цього він доставляє його на місцевий елеватор і отримує за нього поточну ціну - $2,5/бушель.
Якби вся комерція цим завершилася, фермер, найімовірніше,
зазнав би в цьому році збитків або щонайменше не мав би прибутку. Але операція на реальному ринку є тільки частиною справи. Він ще мусить вийти з гри - ліквідувати свою позицію на ф'ючерсному ринку. Для цього фермер купує на ф'ючерсному ринку ф'ючерси на 10000 бушелів липневої пшениці за поточною ціною $2,5/бушель. За правилами гри за цей час біржа перерахувала на його рахунок по 50 центів за кожний із 10 000 бушелів його попереднього ф'ючерсу. Додаючи 50 центів, зароблені ним на торгівлі ф'ючерсними контрактами, до тих грошей, які він отримав за свій врожай на реальному ринку, фермер в сумі матиме: $2,5 + $0,5 = $3,0 (табл.12).
Приклад хеджування при зниженій ціні
Таблиця 12
НАЯВНИЙ
Ф'ЮЧЕРС

1 квітня



фермер очікує врожай
ІООООбуш.,
Фермер продає липневі   ф'ючерси на

але не має контракту
на продаж
пшеницю: 10 000 буш. по $3,0/буш.

тим часом





ціна знижується

ціна знижується

15 липня



фермер збирає врожай
і  продає його
фермер купує липневі

місцевому елеватору по $2,5/буш.
ф'ючерси: 10000 буш. по $2,5/буш. і



ліквідує   свою позицію


$2,5/буш.   Ціна реальної продукції


+


$0,5/буш.   Прибуток від ф'ючерсної угоди

$3,0/буш.   Гарантована цільова ціна фермера

Отже, остаточно фермер отримав по $3,0 за бушель. А це якраз та вигідна для нього ціна, про яку він мріяв першого квітня. Він зумів отримати цю ціну, незважаючи на те що ціна на реальному ринку на пшеницю впала. І якби фермер не взяв участі у згаданій грі, він зазнав би великих збитків.
Фермер досяг успіху завдяки тому, що одночасно брав участь у двох незалежних процесах, що відбувалися в абсолютно різних сферах: реальному світі і світі гри, яка віддзеркалює реальний світ.
Ми розглянули приклад, коли ціни на ринку реального товару і на ф'ючерсному ринку знижувалися одночасно. Тепер розглянемо випадок, коли ціна на пшеницю на ф'ючерсному ринку збільшилася. З метою захисту від непередбачуваних змін цін фермер продає липневі ф'ючерсні контракти з пшениці на 10 000 бушелів за ціною $3,0/бушель і відповідно вносить в клірингову фірму заставу в розмірі $3000.
У кінці липня, коли врожай було зібрано, виявилося (на відміну від попереднього прикладу), що ціна на пшеницю піднялася до $3,26 за бушель. Фермер негайно продає своє зерно на реальному ринку: доставляє його на місцевий елеватор і отримує за нього поточну ціну $3,26/бушель.
Якби він на цьому завершив операції на реальному ринку, то отримав би значно більший прибуток, ніж планував. Але це тільки частина бізнесу. Фермер мусить ще вийти з гри, тобто ліквідувати свою позицію на ф'ючерсному ринку.
Для того щоб вийти з ф'ючерсного ринку, фермер купує ф'ючерси на 10 000 бушелів липневої пшениці. Але він змушений робити це за поточною ціною $3,26/бушель. І оскільки, входячи в гру, фермер продав їх по $3,О/бушель, а тепер змушений купити за $3,26 за бушель, то він втратив по 26 центів на кожному бушелі, що в підсумку становить $2600.
Технічно це роблять так: поки ціна липневих ф'ючерсів піднімалася, клірингова фірма, куди фермер вніс депозит, знімала з його рахунку гроші, і на момент, коли ціна дійшла до $3,1, фермер втратив уже $1000, тобто на його рахунку залишилося $2000. Це величина підтримуючого депозиту, нижче за яку рахунок не має права знижуватися. Службовець клірингової фірми відразу ж сповістив про це фермера по телефону. Щоб мати право і надалі брати участь у торгівлі, фермер змушений був внести на свій рахунок додатково кошти в розмірі $ 1000.
Коли ціна ф'ючерсу збільшилася до $3,20, фермер знову додатково вніс $1000. Тож коли фермер вирішив ліквідувати свою позицію при ціні $3,26/бушель, на його рахунку залишилося $2400. їх і повернула йому клірингова фірма, утримуючи, звичайно, певну невелику суму за обслуговування.
Отже, на ф'ючерсному ринку фермер втратив на кожному бушелі по 26 центів. Тепер, щоб визначити результат його комерції на реальному і ф'ючерсному ринку, потрібно відняти 26 центів від $3,26, які він отримав за кожний бушель, проданий на реальному ринку. У підсумку фермер (табл.13) отримав за один бушель:
$3,26 - $0,26 = $3.
Приклад хеджування при підвищенні ціни
Таблиця 13
НАЯВНИЙ
Ф'ЮЧЕРС

1 квітня


фермер очікує врожай 10 000 буш., але не мас
Фермер продає липневі ф'ючерси на пшеницю: 10

контракту на продаж
000 буш. по $3,0/буш.

тим часом
ціна збільшується

ціна збільшується


15 липня


фермер збирає врожай і продає його місцевому
фермер купує липневі ф'ючерси: 10000 буш. по

елеватору по $3,26/буш.
53,26/буш. і ліквідує свою позицію

$0,26/буш. збиток

$3,26/буш.            Ціна реальної продукції

$0,26/буш.            Збиток від ф'ючерсної угоди

$3,0/буш.             Гарантована цільова ціна фермера

Як бачимо, фермер отримав $3,0, які він планував отримати ще у квітні. Ця ціна його повністю влаштувала, хоч і виявилася нижчою за ту, яку можна було отримати, якби він не зайнявся хеджуванням.
У наведених прикладах було встановлено продажну ціну на рівні $3/бушель. Але можливу перевагу від збільшення ціни було упущено з метою захисту від її зниження.
Інші учасники ринку (переробники, експортери) прагнуть захиститися від збільшення цін і можуть досягти цього завдяки хеджу-ванню купівлею (довгому хеджуванню). Наведемо приклад хеджу-вання купівлею. Припустімо, в травні переробник планує купити соєві боби у серпні. Ціна наявного ринку у травні становить $5,0 /бушель, але переробник побоюється, що в серпні закупівельна ціна збільшиться. Він захищається від зростання цін довгим хеджуванням, купуючи ф'ючерсні контракти на соєві боби по $5,3/бушель. Наведений розрахунок показує результат, коли наявна і ф'ючерсна ціни соєвих бобів збільшились на $1/буш (табл.14).
Хеджування при рівнозначному зростанні ціни
Таблиця 14
НАЯВНИЙ
Ф'ЮЧЕРС

1 травня



Хоче   зафіксувати   ціну   сосвих   бобів   на   рівні
Купує серпневий соебобовий контракт за


$5/буш.
$5,3/буш.


1 серпня



Купує сосві  боби  за  ціною  $6,0/буш.
Продає серпневий соєбобовий контракт за



$6,3/буш.    і    робить      залік попередньої



ф'ючерсної позиції


$1/буш. прибуток

РЕЗУЛЬТАТ


наявна купівельна ціна           $6/буш


ф'ючерсний прибуток            $1/буш.


чиста купівельна ціна           $5/буш.


У цьому разі вища ціна соєвих бобів на наявному ринку була компенсована прибутком на ф'ючерсному ринку. В результаті переробник зберіг ціну на рівні $5/буш., чого він прагнув у травні.
Результат у разі зменшення ціни на $0,5/буш. дивись у табл.15.
І хоча переробник не зміг скористатися перевагою від зниження ціни соєвих бобів на наявному ринку, йому вдалося утримати її на рівні $5/буш., чого він і прагнув у травні.
Хеджування при рівнозначному зменшенні ціни
Таблиця 15
НАЯВНИЙ
Ф'ЮЧЕРС

1 травня Хоче зафіксувати ціну соєвих бобів на рівні $5/буш.
Купує серпневий соєбобовий контракт за
$5,3/буш.
ціною

1 серпня Купує соєві боби за ціною $4,5/буш.
Продає серпневий соєбобовий контракт за $4,8/буш.    і    робить   залік    попередньої ф'ючерсної позиції
ціною довгої

$0,5/буш. збиток

РЕЗУЛЬТАТ наявна купівельна ціна           $4,5/буш
ф'ючерсний збиток                 $0,5/буш. чиста купівельна ціна            $5/бушель

Розглянуті приклади належать до так званого досконалого хед-жування. Відмінність між наявною і ф'ючерсною цінами залишалась однаковою протягом усього періоду хеджування. Звичайно, одна з цін (наявна чи ф'ючерсна) знижуватиметься або збільшуватиметься швидше за іншу.
У широкому розумінні ф'ючерсне хеджування не є лише формою страхування. Наприклад, за шість місяців до збирання кукурудзи виробник укладає форвардні контракти на її продаж з місцевим елеватором, що також є страхуванням, оскільки у такий спосіб керуючий елеватором перебирає ризик на себе.
Керуючий елеватором здійснює хеджування на ф'ючерсному ринку, адже, як власник наявного зерна, він є незастрахованим учасником ринку і ризикує так само, як і спекулянт, що володіє тільки товарними ф'ючерсними контрактами, тобто, як особи незахищені, вони аналізують товарні ціни.
Хеджування на ф'ючерсному ринку є також інструментом управління ризиком, і споживачі товарів використовують його, дбаючи про розвиток власних маркетингових програм. Але перед хеджуванням потрібно визначити ціну товару. Рішення щодо
необхідності хеджування буде залежати від оборотності коштів. Слід зазначити, що хеджування, гарантуючи ціну, не гарантує прибутку. Для досягнення гарантованої ціни інколи доводиться поступатися частиною прибутку.



"Біржовий ринок Солодкий М. О."

 

Яндекс.Метрика >