загрузка...
-->
Підготовка і подання клопотань про організацію чи оголо­шення територій та об'єктів природно-заповідного фонду PDF Печать E-mail

Підготовка і подання клопотань про організацію чи оголо­шення територій та об'єктів природно-заповідного фонду

· Підготовка і подання клопотань про організацію чи оголо­шення територій та об'єктів природно-заповідного фонду

· Розгляд клопотань про створення чи оголошення тери­торій та об'єктів природно-заповідного фонду

· Прийняття рішення про створення чи оголошення тери­торій та об'єктів природно-заповідного фонду та їх охо­ронних зон

·  Резервування цінних для заповідання природних об'єктів та територій

· Державний  кадастр  територій та об'єктів природно-заповідного фонду

· Державний аудит природно-заповідного фонду


Природно-заповідні об'єкти створюються за умови, якщо землі у колишніх землекористувачів для них вилучаються (заповідники, наці­ональні природні парки, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоопар­ки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва). У випадках, якщо землі не вилучаються, природно-заповідні об'єкти оголошуються (ре­гіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища).
За Законом "Про природно-заповідний фонд України" підготовка та подання клопотань про створення (оголошення) територій чи об'єктів природно-заповідного фонду можуть здійснюватись Мінекоресурсів України та його органами на місцях, науковими установами, природоохоронними громадськими об'єднаннями або іншими заціка­вленими підприємствами, установами, організаціями та громадянами.
Клопотання подається до Державних управлінь екології та природ­них ресурсів в областях (м. Києва, м. Севастополя),
В клопотанні подається обґрунтування необхідності створення чи оголошення території або об'єкта природно-заповідного фонду певної категорії, де вказується:
· географічне положення об'єкта;
· розміщення даного об'єкта в системі природного районування України (опис фізико-географічного, геоботанічного районування то­що);
· площа;
· місцезнаходження (область, район, місцева рада, найближчий на­селений пункт);
· форма власності із зазначенням всіх землекористувачів (земле­власників). Якщо їх декілька, то необхідно вказати, яку площу займає природно-заповідний об'єкт в кожному з них;
· характер використання з поданням експлікації земельного фонду;
· характеристика державного лісокористування (дані про облік лісового фонду і його розподіл за категоріями захисності, дані по роз­рахунковій лісосіці та лісовідновлювальних роботах);
·  характеристика флори та її особливості (характеризується флори­стичне ядро, наводиться загальна кількість видів рослин та кількість видів рослин, занесених до Міжнародних Червоних списків, Червоної книги України та регіональних списків малопоширених та погранич-но-ареальних видів);
· характеристика рослинності. Дається співвідношення типів рос­линності, розподіл їх в рельєфі, наявність рідкісних фітоценозів, зане­сених до Зеленої книги України;
· характеристика фауни та її особливості; фауністичні комплек­си або поселення окремих видів тварин, виявлених на об'єкті (склад, біотопічний розподіл тощо); характеристика рідкісних видів фауни (загальна кількість видів тварин, кількість видів тварин, занесених до Міжнародних Червоних списків та до Червоної книги України, кіль­кість видів, що підлягають регіональній охороні;
· наукове значення даного об'єкту (в екологічному, ландшафт­ному, созологічному, ботанічному зоологічному, геологічному, ґрун­товому, гідрологічному та інших аспектах) та його естетична цінність;
· стан вивченості об' єкта;
· характер використання природних ресурсів;
· вказується категорія та статус, за якими пропонується запові­дання території чи окремого природного об'єкта;
· вказуються основні вимоги до режиму охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
До клопотання додаються такі матеріали: схематична карта розта­шування проектованої території або окремого природного об'єкта, за­пропонованих до заповідання; рішення районної ради народних депу­татів; висновок Державних управлінь екології та природних ресурсів в областях (м. Києві, м. Севастополі) та Мінекоресурсів України; зо­бов'язання (згода) землевласника або землекористувача.
Для вирішення питання функціонування природно-заповідної тери­торії в майбутньому (природні та біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки) необхідно розробити проект, який повинен містити такі документи:
1) наукове обґрунтування створення об'єкта;
2) техніко-економічне обґрунтування;
3) матеріали погодження клопотань;
4) планово-картографічний матеріал;
5) орієнтовне функціональне зонування території.
В техніко-економічне обґрунтування створення заповідників, наці­ональних природних парків необхідно включати розрахунки можли­вих розмірів прямих збитків землекористувачів у зв'язку з включен­ням їх земель до складу національного природного парку або природ­ного заповідника та розрахунки наміченого скорочення обсягів виро­бництва у зв'язку з вилученням природних ресурсів із господарського використання.
За Законом "Про природно-заповідний фонд України" в проекті організації природних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків передбачається попереднє функці­ональне зонування їх території. На території природних заповідників здійснюється олігофункціональне зонування, а на території націона­льних природних парків та регіональних ландшафтних парків - поліфункціональне.
В проекті створення природного заповідника чи національного природного парку може бути окремий проект відводу земельної діля­нки на територію, що має бути надана їм у постійне користування. В цьому проекті повинні бути матеріали погодження клопотань з земле­власниками та землекористувачами природних ресурсів, а також із ор­ганами місцевого самоврядування, на землях яких передбачається створення національного природного парку чи заповідника.
При створенні природно-заповідного об'єкта без вилучення земель (заказники, пам'ятки природи, регіональні ландшафтні парки, заповідні урочища) також можуть створюватися відповідні проекти.
Планово-картографічний матеріал території, на якій планується створення природно-заповідного об'єкту, готується на основі проектів землеустрою та схеми регіону (області) і об'єкта. Масштаб карт підбирається для кожного об'єкта індивідуально в залежності від його розміру, конфігурації, місця розташування тощо. На картах мають бу­ти нанесені загальні межі об'єкта, межі земельних ділянок кожного землекористувача, які мають увійти до природно-заповідного об'єкту.
На планах національних природних парків та біосферних заповідників мають бути виділені території, що входять з вилученням (заповідна зона) і без вилучення у землекористувачів. Ці карти погоджуються з землекористувачами (землевласниками), місцевими радами і завіря­ються їх гербовими печатками.
Розгляд клопотань про створення чи оголошення тери­торій та об'єктів природно-заповідного фонду
Клопотання про створення чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду попередньо розглядається у місячний строк :
· щодо категорій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення - Мінекоресурсів України;
· щодо категорій природно-заповідного фонду місцевого значення - органами цього міністерства на місцях.
Розглянуті та схвалені клопотання направляються для підготовки відповідних матеріалів погодження з власниками та користувачами природних ресурсів. Погодження здійснюється Мінекоресурсів Укра­їни та його органами на місцях.
На підставі результатів погодження клопотань Мінекоресурсів України забезпечує розробку проектів створення природних заповід­ників, біосферних заповідників, національних природних парків, а та­кож ботанічних садів, дендрологічних парків, зоопарків та парків  -пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. При вилученні земельного та водного фонду проводиться узгодження з відповідними міністерствами, відомствами, у віданнях яких знахо­диться цей фонд.
Розробка проектів створення регіональних ландшафтних парків, заповідних урочищ, а також заказників, пам'яток природи та парків -пам'яток садово-паркового мистецтва місцевого значення забезпечу­ється органами Мінекоресурсів України на місцях.
Проекти створення ботанічних садів, дендрологічних парків та зоологічних парків можуть створюватися спеціалізованими установа­ми та відомствами.
Всі проекти з організації природно-заповідного фонду об'єктів та об'єктів природно-заповідного фонду.
Межі природно-заповідних територій та об'єктів оформляються в натурі інформаційними аншлагами, інформативно-охоронними та ме­жовими знаками.
Реєстраційним документом природно-заповідних територій та об'єктів є паспорт. Форма паспорта та вимоги до його заповнення встановлюється Мінекоресурсів України за узгодженням з Національ­ною Академією Наук України. Паспорти ведуться Державними управліннями екології та природних ресурсів в областях, м. Києві та м. Севастополі. Кожному природно-заповідного об'єкту присвоюється реєстраційний номер, заводиться облікова справа, в якій зберігаються Положення, Охоронні зобов'язання, планово-картографічні матеріали, списки публікацій за результатами проведених в їх межах досліджень, а також інші документи з усіх питань, пов'язаних з даною територією чи об'єктом.
Облікові справи по територіях та об'єктах природно-заповідного фонду загальнодержавного значення зберігаються в Мінекоресурсів України та його обласних, міських, районних підрозділах, в інших мі­ністерствах, підприємствах, організаціях та установах, у віданнях яких вони знаходяться.
Облікові справи по територіях та об'єктах природно-заповідного фонду місцевого значення ведуться і зберігаються Державними управліннями екології та природних ресурсів в областях.Прийняття рішення про створення чи оголошення тери­торій та об'єктів природно-заповідного фонду та їх охо­ронних зон
Відведення земельних ділянок природним заповідникам, націона­льним природним паркам та іншим категоріям природно-заповідного фонду загальнодержавного значення та встановлення природоохорон­них зон навколо них здійснюється відповідно до Указу Президента України.
Біосферні заповідники оголошуються Указом Президента України після прийняття рішення Бюро Міжнародної координаційної ради з програми ЮНЕСКО "Людина і біосфера" про включення їх до міжна­родної мережі біосферних заповідників.
Рішення про створення природно-заповідних територій та об'єктів місцевого значення та охоронних зон навколо них приймається облас­ними, міськими (м. Києва та м. Севастополя) радами.
Вилучення земель для природних заповідників, біосферних запові­дників, національних природних парків, а також ботанічних садів, де­ндрологічних парків, зоологічних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва здійснюється згідно із земельним кадастром України.
Категорії природно-заповідного фонду, які створюються без вилу­чення землі, передаються місцевими органами Мінекоресурсів Украї­ни під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам з оформленням Охоронного зобов'язання.
Зміна меж, виключення територій та об'єктів із складу мережі при­родно-заповідного фонду у випадках невиконання ними поставлених завдань або їх знищення, нанесення шкоди в результаті стихійного лиха або в інших випадках можуть бути проведені тими ж органами і в тому ж порядку, як при їх створенні (оголошенні).
Підставою для розгляду питання про зміну меж, виключення тери­торій та об'єктів із складу мережі природно-заповідного фонду після виконання покладених на них завдань, у зв'язку із знищенням або на­несенням шкоди в результаті стихійного лиха або в інших випадках є акт, який складається представниками підприємства, установи або ор­ганізації у віданні яких знаходяться природно-заповідні об'єкти та представниками місцевих рад і Державних управлінь екології та при­родних ресурсів в областях, м. Києві та м. Севастополі.

Резервування цінних для заповідання природних об'єктів та територій
Резервування цінних для заповідання природних комплексів про­водиться з метою недопущення знищення або руйнування їх в резуль­таті господарського використання.
Території, що резервуються з метою наступного заповідання, за­лишаються у віданні їх землевласників і землекористувачів та викори­стовуються за цільовим призначенням. Проте їх використання пови­нно бути таким, щоб воно не могло вплинути на стан резервованої те­риторії (об'єкта). Території, що резервуються з метою наступного заповідання, за­лишаються у віданні їх землевласників і землекористувачів та викори­стовуються за цільовим призначенням. Проте їх використання пови­нно бути таким, щоб воно не могло вплинути на стан резервованої те­риторії (об'єкта). При цьому власникам або землекористувачам нада­ються певні пільги в оподаткуванні та компенсації від втрат сільсько­господарської продукції.
Рішення про резервування природно-заповідних територій загаль­нодержавного значення приймається Президентом України, а місце­вого значення - обласними (міськими) радами.
В 1994 році Президентом України був підписаний Указ "Про резе­рвування для наступного заповідання цінних природних терито­рій' 10.03.94 №79/94). За цим Указом передбачалось створення нових природних заповідників і національних природних парків та розши­рення деяких з них, а саме: створення природних заповідників - Горгани, Єланецькии степ, Рівненські болота та ін., національних приро­дних парків - Старогуцький бір, Подільські Товтри, розширення Шацького природного національного парку та Українського степового природного заповідника, створення заказників та пам'яток природи загальнодержавного значення (всього 43 об'єкти, серед них, Базавлуцький прибережно-річковий комплекс, Дебальцівські лимани, Самар­ський бір та ін.).

Державний  кадастр  територій та об'єктів природно-заповідного фонду
Державний кадастр природно-заповідних територій та об'єктів - це система необхідних і достовірних відомостей про їх географічне по­ложення, природні, наукові, правові, рекреаційні та інші характерис­тики.
Кадастр природно-заповідного фонду ведеться з метою оцінки су­часного якісного складу та визначення перспектив його розвитку, оці­нки екологічного стану окремих природно-заповідних територій та об'єктів, планування наукових досліджень, а також для забезпечення підприємств, відомств і установ інформацією, необхідною для вирі­шення питань соціально-економічного розвитку, розміщення продук­тивних сил та ін.
Ведення державного кадастру природно-заповідного фонду здійс­нюється Мінекоресурсів України та його органами на місцях за раху­нок державного бюджету, а також коштів республіканського бюджету АР Крим, місцевих бюджетів та позабюджетних фондів.
Кадастр природно-заповідного фонду починається з первинного обліку кадастрових відомостей адміністраціями природних заповід­ників, біосферних заповідників, національних природних парків, регі­ональних ландшафтних парків, ботанічних садів, дендрологічних пар­ків, зоологічних парків загальнодержавного значення, а також підпри­ємствами, установами та організаціями, у віданні яких перебувають інші природно-заповідні території та об'єкти, за їх рахунок.
Формами кадастрової документації є картки первинного обліку і державні кадастри територій та об'єктів природно-заповідного фонду міст, районів, областей, АР Крим та України.
Зміст кадастрової документації та строки подання документів пер­винного обліку визнаються Мінекоресурсів України. Основні дані, що вносяться в картку первинного обліку територій: 1) назва; 2) адмініст­ративне розташування; 3) рік створення та ким створено; 4) підпоряд­кування; 5) площа (загальна та охоронної зони); 6) природні умови, положення в системі природного районування та загальна характерис­тика рельєфу, грунтів, водойм, озер); 7) рослинний світ; 8) тваринний світ; 9) антропогенний вплив; 10) созологічні заходи; 11) цінність об'єкта; 12) основні напрямки наукових досліджень; 13) наукові під­розділи; 14) дослідники; 15) штат; 16) бюджет; 17) споруди; 18) дода­ткові відомості; 19) публікації.
Державний аудит природно-заповідного фонду
Державний аудит за додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснює Мінекоресурсів України, його органи на місцях та інші спеціально уповноважені державні органи. Основним завданням державного контролю є дотримання вимог чино-го законодавства всіма міністерствами, відомствами, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, видів гос­подарської діяльності та відомчого підпорядкування, громадянами, а також іноземними юридичними і фізичними особами, вимог щодо охорони, збереження, відтворення природно-заповідних територій І а об'єктів, а також використання їх природних ресурсів.
Спеціально уповноваженим органом, що здійснює державний ау­дит в Україні стану природно-заповідного фонду є Головна екологічна інспекція та її органи на місцях.
Державний контроль за дотриманням режиму охорони на територі­ях та об'єктах природно-заповідного фонду та їх охоронних зон здійс­нюється згідно з календарним планом аудиту (перевірок, який є скла­довою частиною річного (піврічного, квартального) плану робіт ін­спекційних підрозділів. Частота аудиту залежить від конкретної еко­логічної ситуації. Аудит буває комплексним, цільовим і оперативним (спеціальним).
Аудит природно-заповідних об'єктів проводиться обов'язково в присутності керівника заповідної установи або підприємства (органі­зації) у межах якого вони організовані (оголошені) або спеціально призначеного ним відповідального представника.
Державний аудит за дотримання режиму територій та об'єктів при­родно-заповідного фонду передбачає проведення документальних і натуральних перевірок.
Документальна перевірка встановлює наявність у адміністрації за­повідних територій та об'єктів, а також інших землевласників і земле­користувачів, під охороною яких перебуває природно-заповідний фонд, відповідної документації, розробленої, оформленої і затвердже­ної згідно з чинним законодавством.
Склад документації визначається відповідно до Закону України "Про природио-заповідний фонд України" і інших законодавчих і но­рмативних документів з урахуванням категорії та цільового призна­чення певних територій та об'єктів природно-заповідного фонду (табл. 1).
Таблиця 1
Склад документального аудиту природно-заповідних
територій та об'єктів
(складено за методичними рекомендаціями "Про порядок здійснення дер­жавного контролю за дотриманням заповідного режиму на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду України". - К.,1996. – 29 с.),
Склад аудиту Природні заповідники Біосферні заповідникиНаціональні природні паркиРегіональні ландшафтні паркиБотанічні сади, дендрологічні та зоологічні паркиПарки – памятки садово-паркового мистецтваЗаказники, памятки природи, заповідні урочища
Рішення про створення + + + + + + +
Положення про природно-заповідну територію (об'єкт)+ + + + + + +
Проект організації та охо­рони природних комплексів+ + + + + + -
Державний акт на право постійного користування зем­лею++ +- ++ -
Кадастрова документація+ + + + + + +
Літопис природи + + + - - - -
Документація на право використання природних ре­сурсів++ ++ ++ +
Положення про охоронну зону+ + + + - - -
Планово-картографічні матеріали+ + + + + + +
Охоронні зобов'язання землекористувачів та землевла­сників -+ ++ -+
-+

Перевірка територій та об'єктів природно-заповідного фонду в на­турі проводиться з метою вивчення правильності отримання адмініст­раціями, землекористувачами та землевласниками вимог чинного за­конодавства щодо охорони їх природних комплексів.
При перевірці природно-заповідних територій та об'єктів в натурі встановлюють:
· наявність інформативно-охоронних, межових знаків та аншла­гів, логічність встановлення їх на місцевості; дотримання науково обґрунтованих вимог щодо здійснення за­ходів   з   охорони,   відтворення  та  використання  природно-заповідних територій;
· відповідність обсягів виконаних робіт звітним документам та виданим дозволам;
· відповідність виділення земельних ділянок для господарських потреб працівників заповідників та національних природних парків;
· реальність режиму охорони природно-заповідного об'єкта та вжиття заходів щодо його дотримання;
· інші види діяльності, які впливають .на екологічний стан при­родно-заповідного об'єкта.
За результатами аудиту природно-заповідних територій та об'єктів складається акт у трьох примірниках, який підписується учасниками аудиту. Один примірник надається керівнику підприємства, установи, організації, де проведена перевірка, другий - в вищестоящому органу, перший залишається в держаному органі, який здійснює перевірку.
При виявлення порушень законодавства про природно-заповідний фонд складається протокол (у двох примірниках), який підписується державним інспектором та особами, які брали участь у перевірці, по­рушником, а також, при наявності, і свідками. Не складається прото­кол у випадках накладання і стягнення штрафу безпосередньо на місці вчинення правопорушення.

 

Яндекс.Метрика >