...
Охорона територій та об'єктів природно-заповідного фонду, контроль за дотриманням режиму охорони PDF Печать E-mail

Охорона  територій   та  об'єктів природно-заповідного фонду, контроль за дотриманням режиму охорони

· Охорона  територій   та  об'єктів природно-заповідного фонду, контроль за дотриманням режиму охорони

· Відповідальність  за  порушення  законодавства  про природно-заповіднии фонд

· Економічне забезпечення організації і функціонування природно-заповідного фонду

Згідно з "Положенням про службу державної охорони природно-заповідного фонду України" охорона природних заповідників, біо-сферних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків, зооло­гічних парків загальнодержавного значення покладається на служби державної охорони, які створюються у складі їх адміністрацій.
Охорона інших категорій природно-заповідного фонду покладаєть­ся на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони пере­бувають. У разі необхідності їх охорона може покладатись на адмініс­трації розташованих поблизу природних та біосферних заповідників, національних природних парків та регіональних ландшафтних парків.
До складу служб охорони входять керівники адміністрацій, пра­цівники підрозділів охорони, а також інші підрозділи цих адміністра­цій (табл. 16.1). Служби державної охорони очолюють керівники від­повідних адміністрацій територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Координацію діяльності служби держохорони здійснює орган управління територіями та об'єктами природно-заповідного фонду України - Мінекоресурсів України.
Таблиця 1
Склад служби державної охорони природно-заповідного фонду
України (за "Положенням про службу державної охорони
природно-заповідного фонду України", 2000 р.)
Служби державної охорони природних та біосферних заповідників, національних природних парків Служби державної охорони ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків загальнодержавного значення та регіональних ландшафтних парків
директори директори
головні лісничі  
Начальники відділів служби державної охорони Начальники відділів служби дер­жавної охорони
Начальники філіалів інспектори
Лісничі, помічники лісничих, на­чальники природоохоронних діль­ниць та їх заступники, начальники пожежно-хімічних станцій та їх за­ступники Майстри лісу, лісники, єгері, ін­спектори   та бійці пожежно-хімічних станцій

Основні завдання служби держохорони:
1) здійснювати охорону природних комплексів природно-заповідного фонду;
2) здійснювати охорону диких тварин і місць їх перебування у ме­жах територій та об'єктів природно-заловідного фонду;
3)  забезпечувати додержання вимог щодо відвідування територій та об'єктів природно-заповідного фонду;
4) попереджувати  пошкодження лісових насаджень унаслідок не­законних рубок;
5) здійснювати заходи щодо запобігання виникненню, поширенню пожеж, інших надзвичайних ситуацій та їх ліквідації;
6) інформувати відповідні державні органи про надзвичайні ситуації;
7) забезпечувати реалізацію заходів з профілактики та захисту при­родних комплексів від шкідників і хвороб у межах територій та об'єк­тів природно-заповідного фонду;
8) підтримувати у належному стані межові та охоронні знаки, ін­формаційні аншлаги, квартальні та ділянкові стовпи, а також проти­пожежні споруди.
Працівники служб охорони мають право :

§ вимагати від громадян і службових осіб пояснення у зв'язку з по­рушенням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду та їх охоронних зон;
· перевіряти у громадян і службових осіб посвідчення на право пе­ребування, використання природних ресурсів та здійснення іншої дія­льності   в   межах   відповідних   територій   та   об'єктів   природно-заповідного фонду;
· доставляти порушників природоохоронного законодавства у те­риторіальні органи внутрішніх справ чи до виконавчого комітету селищно, сільської ради з метою з'ясування особи;
· складати протоколи про порушення вимог законодавства, надси­лати їх відповідним органам для притягнення винних осіб до відпові­дальності;
· вилучати у порушників предмети та знаряддя незаконного вико­ристання природних ресурсів, транспортні засоби, відповідні докуме­нти;
· проводити особистий огляд осіб, речей, транспортних засобів;
· безперешкодно відвідувати підприємства, установи, організації, судна та інші транспортні засоби у межах територій та об'єктів при­родно-заповідного фонду та їх охоронних зон для перевірки виконан­ня  ними  законодавства про  охорону  навколишнього  природного середовища;
· вносити пропозиції до відповідних державних органів про припи­нення, зупинення чи обмеження будь-якої діяльності, що порушує ви­моги законодавства про природно-заповідний фонд;
· давати обов'язкові для виконання приписи з метою усунень по­рушень у межах природно-заповідного фонду.
Працівникам охорони при виконанні службових обов'язків надано право носіння форми, табельної зброї та спеціальних засобів (гумові кийки, наручники і балончики з препаратами сльозоточивої та подра­зливої дії).
Державний контроль за дотриманням режиму охорони природно-заровідного фонду здійснює Мінекоресурсів України та його органи на місцях, а громадський контроль - громадські інспектори, які про­водять свою діяльність відповідно до Положення про громадський контроль у галузі охорони навколишнього середовища.

Відповідальність  за  порушення  законодавства  про природно-заповіднии фонд
За порушення законодавства про природно-заповідний фонд винні можуть притягатись до дисциплінарної, адміністративної, цивільної та кримінальної відповідальності при:
·  нецільовому   використанні   територій  та   об'єктів   природно- заповідного фонду;

§ порушенні вимог проектів створення і організації територій при­родно-заповідного фонду;

§ здійснення забороненої господарської діяльності;

§ організації на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду та їх охоронних зонах господарської діяльності без попереднього про­ведення екологічної експертизи або з порушенням її висновків;

§ невжитті заходів щодо попередження і ліквідації наслідків аварій;

§ порушенні строків і порядку розгляду клопотань про створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду;

§ порушенні вимог щодо використання територій та об'єктів при­родно-заповідного фонду;

§ перевищенні допустимих хімічних, фізичних, біотичних та інших впливів антропогенних навантажень;

§ при псуванні, пошкодженні чи знищенні природних комплексів територій та об'єктів природно-заповідного фонду та зарезервованих для наступного заповідання;

§ самовільній зміні меж, відведенні територій та об'єктів природно-заповідного фонду для інших потреб.
Законодавством України може бути встановлена відповідальність і за інші порушення законодавства про природно-заповідний фонд.
Органам екологічної інспекції надано право застосувати до поруш­ників такі заходи впливу:
· виносити попередження (постанову, припис);
· штрафувати;
· оплатно вилучати предмети, які стали знаряддям вчинення або

безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення;
· конфісковувати предмети, які стали знаряддям вчинення або

безпосереднім об'єктом адміністративного порушення;
· позбавляти спеціального права наданого даному громадянинові

(права на полювання, рибної ловлі тощо);
· направляти матеріали в органи природоохоронної прокуратури

про притягнення винних до кримінальної відповідальності;
· порушувати клопотання про застосування дисциплінарного та

громадського впливу.
Інспектор екологічної інспекції складає протокол про адміністра­тивне порушення законодавства про природно-заповідний фонд, на підставі якого виноситься постанова (форма 2) у двох примірниках, один з яких передається порушнику, а другий залишається в інспекто­ра.
Одночасно вирішується питання про відшкодування порушником заподіяної шкоди (її розмір, порядок і строк відшкодування).
Постанова виноситься у 5-денний строк. Копія постанови у 3-денний строк вручається під розписку порушнику або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Порушник в 15-денний термін зобов'язаний внести штраф. Поста­нова може бути оскаржена в 10-денний строк з дня її отримання. Ска­рга подається у вищестоящий орган Мінекоресурсів України або на­родний суд. В разі залишення скарги без задоволення порушник зо­бов'язаний у 15-денний термін внести штраф.
Інспектор може видати порушнику припис (форма 3), в якому вка­зуються необхідні заходи, які повинен виконати порушник для усу­нення виявлених порушень.
Особи, винні у порушенні законодавства про природно-заповідний фонд, несуть матеріальну відповідальність. При цьому встановлюєть­ся розмір шкоди, який визначається на основі кадастрової еколого-економічної оцінки включених до його складу територій та об'єктів, а також спеціальних такс, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1995р. № 239 "Про такси для обчислення розміру шкоди заподіяної порушенням за­конодавства про природно-заповідний фонд України" були затвер­джені такси для обчислення шкоди внаслідок:

• незаконної рубки або пошкодження дерев і чагарників до ступеня припинення росту (додаток №1).3адежно від діаметра дерева на висо­ті пенька такса для обчислення шкоди коливається від 10 мінімальних заробітних плат (діаметр до 10 см) до 800 мінімальних заробітних плат (діаметрі 48.1-50см). За кожен сантиметр діаметра понад 50см-40 мінімальних заробітних плат. За кожен кущ чагарника - 40 мініма­льних зарплат;

• пошкодження дерев і чагарників не до ступеня припинення росту (додаток№2). Такса для обчислення шкоди змінюється при діаметрі дерева до 10см - З мінімальних зарплати до 360 мінімальних зарплат при діаметрі 48.1 - 50, за кожен сантиметр діаметра понад 50см - 10 мінімальних зарплат.

За кожен кущ чагарника - 10 мінімальних зарплат;

• знищення або пошкодження молодняка природного походження, самосіву лісових культур на площах, призначених для лісовідновлення (додаток №3). За знищення 1га молодняка віком до 5 років розмір шкоди складає 10000, віком від 6 до 10 років -13600 мінімальних зар­плат;

• сінокосіння і випасання худоби без спеціального дозволу (додаток №4). За сінокосіння за кожен гектар природних трав шкода оцінюєть­ся в 200 мінімальних зарплат : за випасання худоби - від 15 до 36 мі­німальних зарплат;

• знищення або пошкодження трав'яного покриву (додаток №5). За 1 кв.м. — від 10 до 25 мінімальних заробітних плат;

• знищення або пошкодження мурашників (додаток №6). При діа­метрі мурашника до їм - ЗО, при 2.1 і більше - 150 мінімальних заро­бітних плат;

• заготівля (збір) дикорослих плодів, ягід, горіхів, грибів, лікарських рослин, технічної сировини без спеціального дозволу (додаток №7). Наприклад, за збирання лікарської сировини, кореневищ та коріння -80, квіток - 60 мінімальних заробітних плат;

•  проїзду транспорту в місцях, де це заборонено (додаток №8). Наприклад, при проїзді вантажним автомобілем - 40 мінімальних за­робітних плат,

• влаштування без спеціального дозволу місць неорганізованого відпочинку (додаток №9). Наприклад, за кожне місце для корот­кочасного відпочинку - 20 мінімальних заробітних плат;

•  незаконного добування чи знешкодження тварин, пошкодження або знищення їх жител, місць перебування і розміщення (додаток №10). Наприклад, за знищення бурого ведмедя - 600, кабана - 180, зайця - ЗО, лебедя - 60, качки - 15 мінімальних заробітних плат;

•  пошкодження карстово-спелеологічних, геологічних та гідроло­гічних об'єктів (додаток №11). Знищення сталактитів - 2.5, забруд­нення печер - (за одну річ) - 0.3, пошкодження болота (за 0.1га) - ЗО, знищення болота (за 0.1га) - 50 мінімальних заробітних плат;

•  самовільного використання їх площ (додаток №12). За 1 кв. м площі, що використовується під будівництво -15, під сади, городи - 5, влаштування сміттєзвалищ -13 мінімальних заробітних плат.
Порушникам природоохоронного законодавства - підприємствам, організаціям, установам - вручається претензія (форма 15) про добро­вільну сплату стягнення за шкоду заподіяну природно-заповідному фонду. Претензія підписується керівництвом територіального приро­доохоронного органу та надсилається адресату рекомендованим або цінним листом, який вручається йому під розписку.
Порушник зобов'язаний у місячний термін повідомити в письмовій формі заявнику номер і дату платіжного доручення на перерахування суми або мотивоване відхилення.
У випадку невиконання претензії за позовною заявою природоохо­ронного органу матеріали розглядає арбітражний суд (форма 10), яка має право стягнути до державного бюджету з порушника штраф в розмірі 2% від суми претензії, але не менше 5 і не більше 100 розмірів мінімальної заробітної плати.

Економічне забезпечення організації і функціонування природно-заповідного фонду
Згідно із Законом України "Про природно-заповідний фонд Украї­ни" (ст.44-50) ефективна організація і функціонування природно-заповідного фонду забезпечуються на основі використання таких еко­номічних засобів:
· економічного обґрунтування організації та розвитку природно-заповідного фонду;
· економічної оцінки територій та об'єктів природно-заповідного фонду, ведення їх кадастру;
· диференційованого визначення джерел і нормативів фінансуван­ня організації та функціонування природно-заповідного фонду;
· надання відповідним підприємствам, установам та організаціям, що забезпечують функціонування природно-заповідного фонду, дода­ткових пільг;
· компенсація у встановленому порядку збитків, завданих пору­шенням законодавства про природно-заповідний фонд.
Фінансування природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, а також ботанічних садів та зоологі­чних парків загальнодержавного значення здійснюється за рахунок державного бюджету України. Додатково до фінансування цих категорій можуть залучатися кошти із місцевих бюджетів, позабюджетних і благодійних фондів, кошти підприємств, установу організацій та громадян.
Фінансування регіональних ландшафтних парків, а також ботаніч­них садів, дендрологічних парків та зоологічних парків місцевого зна­чення здійснюється із місцевих бюджетів. Додатково можуть залуча­тися кошти позабюджетних і благодійних фондів, кошти підприємств, установ, організацій та громадян.
Утримання заказників, пам'яток природи, заповідних урочищ та парків - пам'яток садово-паркового мистецтва здійснюється за раху­нок коштів підприємств та установ, організацій, у віданні яких вони знаходяться. Іноді в особливих випадках можуть виділятися кошти Із державного бюджету для територій та об'єктів загальнодержавного значення, а із місцевого бюджету - для територій і об'єктів місцевого значення.
Кошти суб'єктів природно-заповідного фонду від наукової, приро­дно-охоронної, туристсько-екскурсійної, рекламно-видавничої та ін­шої діяльності не підлягають вилученню і використовуються для їх утримання. Крім того, можуть створюватися цільові фонди за рахунок 70% штрафів та грошових стягнень, коштів, отриманих від реалізації конфіскованого чи вилученого знаряддя або предметів екологічного правопорушення; частини платежів за забруднення територій та об'єктів природно-заповідного фонду; цільових та добровільних внес­ків як від підприємств, установ, організацій, так і від громадян.
Кошти екологічних фондів можуть використовуватися тільки за ці­льовим призначенням на підставі рішення ради фонду, в яку входять представники адміністрації природно-заповідних територій та об'єктів державних органів з охорони навколишнього природного се­редовищ», громадських, об'єднань, провідні науковці та фахівці. До складу таких рад біосферних заповідників можуть включатися пред­ставники міжнародних організацій, відомі зарубіжні вчені та спеціалісти. Рада екологічного фонду скликається в разі необхідності, але не менше двох разів на рік. Діяльність ради екологічного фонду регламентується «Положенням про екологічні фонди природних заповідни­ків біосферних заповідників, національних природних парків, ботані­чних садів, дендрологічних та зоологічних парків", затвердженою Мінекобезпеки України від 26 лютого 1993 р. №16.
Кошти, передані до екологічних фондів, не оподатковуються.
Звільняються від оподаткування кошти природник заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, регіональ­них ландшафтних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків, а також підприємств, установ, організацій, напра­влених на утримання природно-заповідного фонду.
Крім того, підприємствам, установам, організаціям та громадянам, на землях яких оголошено території та об'єкти природно-заповідного фонду, за їх клопотанням компенсуються втрати сільсько­господарського, лісогосподарського та іншого виробництва за раху­нок державного та місцевого бюджетів.
Науково-дослідні роботи на природно-заповідних територіях та об'єктах оподатковуються в розмірі 50% нормативів, встановлених для загального оподаткування науково-дослідних робіт (ст.49 Закону "Про природно-заповідний фонд України").
За Законом України "Про внесення змін та доповнень до Закону України "Про плату за землю" (1996 р.) природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландша­фтні парки, заказники, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, пам'ятки природи, заповідні урочища та парки-пам'ятки садо­во-паркового мистецтва звільняються від сплати земельного податку.
Землі заповідників, національних, зоологічних і дендрологічних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, пам'яток природи належать до земель природоохоронного призначення (ст.72 Земельного кодексу України).
Природно-заповідний фонд підлягає обов'язковому чи комерцій­ному екологічному страхуванню для компенсації шкоди, заподіяної внаслідок стихійних природних явищ чи промислових аварій та катас­троф.

 

Яндекс.Метрика >