...
Біологічне різноманіття України в цифрах, проблема збереження PDF Печать E-mail

Біологічне різноманіття України в цифрах, проблема збереження

· Біологічне різноманіття України в цифрах, проблема збереження
· Червона книга:  загальні засади, становлення і розвиток.Закон України "Про Червону книгу України".
· Категорії популяції видів тварин та рослин, грибів, занесених до Червоної книги України.
· Структура відомостей про вид рослин, тварин, занесених у Червону книгу Україну.
· Перший том: «Червона книга України. Тваринний світ»
· Другий том: «Червона книга України. Рослинний світ»

Флора України нараховує понад 25 тисяч видів, у тому числі:

· судинних рослин - понад 4,5 тисячі;

· мохоподібних - майже 800;

· водоростей - близько 4 тисяч;

· лишайників - понад 1000;

· грибів - понад 15 тисяч.

У фауні України  зареєстровано майже 44800 видів тварин:

· понад 39000 членистоногих;

· біля 1460 первинно-порожнинних;

· до 1290 плоских черв'яків;

· більше 400 кільчастих черв'яків;

· понад 1200 найпростіших;

· 369 молюсків;

· та близько 730 видів хордових,
серед яких:

o риб - понад 200;

o земноводних – 17;

o плазунів – 20;

o птахів – 362;

o та ссавців  - 128.
Крім того, орієнтовно залишаються неописаними майже - 20-30 тис грибів та членистоногих.
На території України – багато унікальних природних місцеврстей, де водяться рідкісні реліктові або ендемічні види рослин і тварин.
Під впливом господарської діяльності людини рослинний покрив України дуже змінився:

§ поспіль (за винятком кількох заповідних ділянок) розорано степи;

§ ліси на значних площах викорчувано і замінено на сільськогосподарські угіддя;

§ осушено багато боліт тощо.
Усвідомлення людиною свого реального місця в системі природи вимагає суттєвих змін у її ставленні до оточуючого середовища, а так само визначення пріоритетів на шляху до забезпечення стабільного розвитку суспільства через уникнення деградаційних процесів у при­родних екосистемах. Складні ресурсні взаємини адвентивних популяцій людини з аборигенною біотою, що наразі носять назву горезвісного антропогенного фактору, своїм закономірним наслідком мають руйна­цію природних екосистем, включаючи їх фрагментацію та спрощення функціональної структури. Першим кроком на шляху до втраченої гар­монії з природою стала концепція Червоних книг.

Червона книга:  загальні засади, становлення і розвиток
Наукове узагальнення інформації в галузі охорони популяцій окремих видів рослин грибів, тварин, відображено в Червоних книгах: 

· МСОП (Міжнародного союзу охорони природи);

· Європейського Червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі (1991);

· національні (окремих країн);.
Червона книга України - основний державний документ в якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних рослин і тварин у країні, на підставі якого розробляються наукові і практичні заходи, спрямовані на їх охорону, відтворення і раціональне використання.
Мета заснування Червоної книги - поліпшення охорони рідкісних та таких, що знаходяться під загрозою зникнення видів рослинного і тваринного світу; є основою для розробки подальших дій, спрямованих на охорону занесених до неї видів тварин і рослин.
Червона книга України (1994) е типовим регіональним виданням, межі застосування якого визначаються державними кордонами, а ви­довий список включає види, що визнані рідкісними в межах цієї тери­торії, незалежно від того, яку частку їх ареалу і населення ця територія охоплює. У зв'язку з цим, частка видів, що є рідкісними виключно на території України через периферійність наявних тут популяцій, є висо­кою.
З історії  Перше видання Червоної книги України (1980 р.) містило опис 85 видів (підвидів) тварин: 29 - ссавців, 28 - птахів, 6 - плазунів, 4 - земноводних, 18 - комах і 151 вид вищих рослин.1992 року на підставі Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» Верховна Рада України затвердила Положення про Червону книгу України.
Положенням передбачено, що до Червоної книги України заносяться види тварин і рослин, які постійно або тимчасово перебувають чи зростають у природних умовах на території України, в межах її територіальних вод континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони і знаходяться від загрозою зникнення.  Занесені до Червоної книги України види тварин і рослин підлягають особливій охороні на всій території нашої держави.  Організація збереження видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, поліпшення середовища їх перебування чи зростання, створення належних умов для розмноження їх у природі, розведення та розселення покладається на Кабінет Міністрів України, місцеві ради, місцеві державні адміністрації, Міністерство екології та природних ресурсів України та інші державні органи в межах їх компетенції.В Положенні про Червону книгу наголошується на особливому значенні створення в межах територій, де зустрічаються рідкісні види, заповідних та інших територій, що особливо охороняються. Визначена необхідність встановлення вищої, ніж за загальних умов, кримінальної, матеріальної та адміністративної відповідальності за знищення чи пошкодження видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України.  Зокрема в Положенні про Червону книгу України передбачено, що охорона та відтворення видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги забезпе­чується шляхом:

§ встановлення особливого правового статусу видів тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення, врахування вимог щодо їх охорони під час розробки законодавчих та інших нормативних актів;

§ систематичної роботи щодо виявлення місць їх перебування чи зростання, проведення постійного спостереження (моніторингу) за станом популяцій та необхідних наукових досліджень з метою розробки наукових основ їх охорони та відтворення;

§ створення на територіях, де вони оселені (зростають), а також на шляхах міграції, системи заповідних та інших територій, що особливо охороняються. Постійне чи тимчасове у процесі міграції перебування або зростання на певній території видів тварин чи рослин, занесених до Червоної книги України, є підставою для оголошення її об'єктом природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;

§ створення банків їх генофонду та розведення у спеціальних умовах (зоологічних парках, розплідниках, ботанічних садах та дендрологічних парках тощо);

· врахування спеціальних вимог щодо охорони цих видів підчас розміщення продуктивних сил, вирішення питань відведення земельних ділянок, розробки проектної та проектно-планувальної документації, екологічної експертизи;

· проведення широкої виховної роботи серед населення;  В зв'язку з цим Україна бере активну участь у міжнародному співробітництві з охорони біорізноманіття, збереження видів тварин і рослин, яким загрожує зникнення, через укладання та виконання вимог відповідних міжнародних угод, організації біосферних заповідників, створення на територіях суміжних з іншими державами, міжнародних заповідників, заказників та інших заповідних об'єктів, проведення спільних наукових досліджень тощо.
Закон України “Про Червону книгу” було прийнято 7 лютого 2002 р

Категорії популяції видів тварин та рослин, грибів, занесених до Червоної книги України
Види тварин і рослин, занесені до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи та природних ресурсів і європейського Червоного списку, що зустрічаються на території України, заносяться до Червоної книги України або одержують інший особливий статус згідно до законодавства України про охорону тваринного і рослинного світу.
В основу поділу на категорії рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення видів тваринного і рослинного світу, покладено класифікацію Європейського Червоного списку.  У залежності від стану та ступеня загрози для популяції видів тварин та рослин, грибів, занесених до Червоної книги України, вони поділяються на такі категорії:

? зниклі (0) - види, про які після неодноразовий пошуків, проведених у типових місцевостях або в інших відомих та можливих місцях поширення, відсутня будь-яка інформація про їх перебування в дикій природі;

? зникаючі (І) - види, що знаходяться під загрозою зникнення, збереження яких є малоймовірним, якщо продовжиться згубна дія факторів, що впливають на їх стан.

? вразливі (ІІ) -  види, які у найближчому майбутньому можуть бути віднесені до категорії «зникаючих», якщо продовжиться дія факторів, що виливають на їх стан.

? рідкісні (III) - види, популяції яких невеликі, які у даний час не відносяться до категорії «зникаючих» чи «вразливих», хоча їм і загрожує небезпека.

? невизначені (IV) - види, про які відомо, що вони відносяться до категорії «зникаючих» чи «рідкісних», однак достовірна інформація, яка б дозволяла визначити до якої із зазначених категорій вони відносяться, - відсутня.

? недостатньо відомі (V) - види, які можна було віднести до однієї з вище перерахованих категорій, однак у зв'язку з відсугністю повної достовірної інформації питання залишається невизначеним.

? відновлені (VI) - види, популяції яких завдяки вжитим заходам щодо їх охорони не викликають стурбованості, однак не підлягають використанню і вимагають постійного контролю.

Структура відомостей про вид рослин, тварин, занесених у Червону книгу Україну  У Червоній книзі України про кожний із видів тварин і рослин, занесених до неї, вказуються такі відомості:
· категорія,
· поширення,
· основні місця знаходження,
· чисельність у природі (в тому числі за межами України), її зміни
· відомості про розмноження або розведення в неволі (культурі),
· заходи, що вжиті, та які необхідно здійснити для їх охорони,
· джерела інформації.
· картосхеми розповсюдження та фотографії (малюнки) занесених до неї видів тварин і рослин.
Форма подання відомостей у Червоній книзі України про занесені до неї види тварин і рослин визначається Національною комісією з питань Червоної книги України.  Ведення Червоної книги України покладається на Міністерство екології та природних ресурсів Україні.  Для наукового забезпечення ведення Червоної книги України та вилучення з неї видів тварин і рослин, організації наукових досліджень, розробки заходів щодо охорони рідкісних і таких, то перебувають під загрозою зникнення, видів рослин і тварин, контролю за їх виконанням, координації діяльності державних органів та громадських організацій створена Національна комісія з питань Червоної книги України.  До складу Національною комісії з питань Червоної книги України включаються провідні наукові заклади АН України, інших наукових установ, Міністерство екології та природних ресурсів України.  Підставою для занесення до Червоної книги України певного виду тварин або рослин є дані про чисельність та її динаміку, ареал і зміни умов існування, що підтверджують необхідність вжиття термінових заходів для їх охорони.  Пропозиції про занесення до Червоної книги України видів тварин або рослин можуть вносити відповідні науково-дослідні установи, державні і громадські організації, окремі фахівці. Вони мають включати наукове обґрунтування необхідності занесення виду тварин чи рослин до Червоної книги України, відомості про його поширення, необхідні заходи щодо збереження природних чи спеціально створених умовах.
Рішення про занесення видів тварин і рослин до Червоної книги України приймається Міністерством екології та природних ресурсів України.

Перший том: «Червона книга України. Тваринний світ»  Перший том — «Червона книга України. Тваринний світ» — складається з 11 розділів, що включають статті про 382 види тварин:


1. гідроїдні поліпи (2 види),

2. черви круглі (2) та черви кільчасті (7),

3. ракоподібні (26),

4. павукоподібні (2) та багатоніжки (3),

5. комахи (173),

6. молюски (12),

7. круглороті (2) та риби (32),

8. земноводні (5),

9. плазуни (8),

10.птахи (67),

11.ссавці (41).

Матеріал про кожний вид (підвид) тварин, розміщено у систематичному порядку за загальноприйнятого класифікацією і викладено за такою схемою:
· назва тварини (українська з найвідомішими синонімами та латинська),
· ряд,
· родина,
· таксономічна характеристика (унікальність таксону, близькі види, підвиди),
· статус прийнятий з урахуванням категорій Червоної книги МСОП і Європейського Червоного списку,
· поширення (враховано відомі знахідки та спеціальні спостереження) в Україні та за її межами (ареал),
· місця перебування,
· чисельність у природі (на основі цього вирішується питання про категорійність виду), її зміни,
· особливості біології, відомості про розмноження у неволі,
· заходи охорони (здійснені, рекомендовані, необхідні для врятування виду), джерела інформації.
Кожна стаття супроводжується ілюстрацією (фотографія чи малюнок) та картосхемою поширення виду (підвиду) в Україні. Умовні позначення на картосхемах містять відповідну інформацію:
· місцевості, де вид (підвид) зустрічаються до 1970 р.;
· після 1970 р. (за винятком птахів, де умовні позначення подані до кожної картосхеми окремо);
· ймовірні місця поширення або ті , що викликають сумніви.
Великі території суцільного поширення виду (підвиду) іноді подаються штриховкою.

Другий том: «Червона книга України. Рослинний світ»  Другий том Червоної книги України — «Рослинний світ» вийшов з друку у 1996 році. Він складається з 5 розділів, що включають статті про 541 вид (підвид, різновидність, форма) рослин і грибів:

1) судинні рослини (439 видів),

2) мохоподібні (28),

3) водорості (17),

4) лишайники (27),

5) гриби (30).  Основними науковими критеріями відбору видів для занесення їх до Червоної книги є:
· хорологічний - поширення і стан популяцій ендемічних видів (тобто

характерних лише для певних регіонів), диз'юнктивно-ареальних (з
· розірва­ними ареалами), погранично-ареальних і рідкісних видів у складі  флори;
· флорогенезний - реліктові види (тобто представники різних геологічних періодів) і ті, що зникають з природних причин;   
· еколого-ценотичний - види різних рідкісних і таких що зникають фітоценозів та специфічних екологічних ніш;   
· прагматичній - практичне використання видів та їхнє відношення родичів культурних сортів;
· естетичний - включення гарноквітучих та інших декоративних дикорослих видів, що стають рідкісними або зникають внаслідок масового винищення цих рослин у природному середовищі.  Статті про кожний вид рослин і грибів розміщено в систематичному порядку за загальноприйнятою класифікацією, опис видів подається за схемою:
· українська та латинська назва рослини або гриба,
· родина до якої належить вид
· наукове значення,
· статус, прийнятий з урахуванням Червоної книги МСОП та Європейського Червоного списку,
· поширення в Україні та за її межами (характеризується загальноприйнятими ботаніко-географічними або фізико-географічними регіонами, а для уточнення – назвами окремих країн),
· місця зростання,
· чисельність і причини її зміни, в т.ч. антропогенні – промислове будівництво, меліорація, тощо,
· морфологічна та біологічна характеристика,
· заходи охорони (здійснені, рекомендовані, необхідні для врятування виду);
· джерела інформації (література)
Стаття супроводжується ілюстрацією (малюнком) та картосхемою поширення виду в Україні. Подані за картосхемою знаки містять відповідну інформацію:
· відомі місцезнаходження виду;
· втрачені місцезнаходження виду;
· ймовірні місцезнаходження виду або такі , що викликають сумніви.
Великі території суцільного поширення виду іноді подаються штриховкою.
Тривала й копітка робота вчених і практиків ряду наукових установ Національної Академії Наук України, Міністерства екології та природних ресурсів, державних університетів по вивченню біології та місць поширення рідкісних представників рослинного і тваринного світу дала можливість не тільки підготувати досить повний їх перелік, а й обгрунтувати необхідність розширення форм і методів їх охорони, що в свою чергу сприяє поглибленому вивченню окремих представників флори і фауни.

 

Яндекс.Метрика >