...
Конспект уроку: Взаємозв'язок між розміщенням елементів у періодичній системі та властивостями хімічних елементів, простих речовин, сполук елементів з Гідрогеном і Оксигеном PDF Печать E-mail

Цілі уроку: розширити знання про взаємозв'язок між розміщенням хімічних елементів у періодичній системі, будовою їхніх атомів та їх фізичними й хімічними властивостями; показати залежність між положенням хімічного елемента в періодичній системі хімічних елементів і складом, будовою і властивостями простих речовин, утворених цими елементами, складом, будовою і властивостями сполук цих елементів із Гідрогеном і Оксигеном.

Тип уроку: застосування знань, умінь і навичок.

Форми роботи: хімічний диктант, робота в парах, фронтальна евристична бесіда.

Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця електронегативностей.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

II. Перевірка домашнього завдання, актуалізація опорних знань

Хімічний диктант (робота з періодичною таблицею)

1. Назвіть елемент II періоду, що має на зовнішньому енергетичному рівні два електрони.

2. Назвіть елемент III групи, останній заповнюваний електронами енергетичний рівень якого — третій.

3. Назвіть елемент, у якого на п'ятому енергетичному рівні знаходиться один електрон.

4. Назвіть елемент, у якого на другому зовнішньому енергетичному рівні знаходиться п'ять електронів.

5. Назвіть елемент III періоду, що в сполуках з Гідрогеном проявляє валентність І.

6. Назвіть елемент IV періоду, що має завершений зовнішній енергетичний рівень.

7. Назвіть елемент III періоду, який у сполуках з Оксигеном має вищу валентність IV.

8. Назвіть елемент VI групи, останній заповнюваний електронами енергетичний рівень якого — другий.

9. Назвіть елемент III періоду, що має один валентний електрон.

10. Назвіть елемент головної підгрупи VI групи, що має п'ять енергетичних рівнів.

III. Вивчення нового матеріалу

— Розкажіть, як змінюються властивості хімічних елементів у періодах і групах.

У періодах

На початку періоду розташовуються типові метали. Назвіть їх.

На зовнішньому енергетичному рівні — один-два електрони. Поступово в періоді зліва направо зі збільшенням порядкового номера металічні властивості слабшають і зрештою зникають, поступаючись місцем неметалічним.

Метали можуть легко віддавати електрони, що знаходяться на зовнішньому рівні. Ця властивість також поступово слабшає, елементи втрачають здатність витісняти з кислот і з води водень, утворювати основні оксиди й основи. І навпаки, з'являється здатність утворювати кислотні оксиди й кислоти, леткі водневі сполуки та інші характерні для неметалів властивості.

У кінці періодів розміщуються типові неметали. Назвіть їх.

На зовнішньому рівні знаходяться переважно чотири-сім електронів. Цей перехід від металів до неметалів зі зростанням порядкового номера елемента в періоді відбувається поступово. При цьому в деяких елементів у середині періоду зберігаються ознаки металів і одночасно з'являються властивості неметалів. Сполуки цих елементів проявляють амфотерні властивості: Алюміній, Скандій, Титан.

У чому ж причина такої послідовної зміни властивостей у періоді? У зміні будови атома.

Хімічні властивості елементів визначаються поводженням електронів зовнішнього енергетичного рівня.

Якщо на зовнішньому рівні атома мало електронів (один-три), то він у процесі утворення хімічних сполук може легко віддавати електрони, тобто проявляє металічні властивості. Якщо ж на зовнішньому рівні багато електронів (чотири-сім), атом легко приймає ще електрони до завершення цього енергетичного рівня, тобто проявляє неметалічні властивості. Максимальна кількість електронів на зовнішньому рівні — вісім. Такий енергетичний рівень мають інертні елементи. Назвіть їх.

Здатність атомів віддавати та приєднувати електрони кількісно визначається електронегативністю атомів (американський учений Полінг, 1932 p.).

Електронегативність — фізична величина, що показує здатність атомів певного елемента притягувати до себе електрони атомів інших хімічних елементів у хімічних сполуках. (Розглядаємо з учнями таблицю електронегативностей хімічних елементів.)

Умовно за одиницю прийнято електронегативність Літію. Відповідно розраховано решту. Найбільшу електронегативність має атом Флора — 4,1. Електронегативність зменшується в періодах справа наліво, у групах — згори вниз. Аналогічно змінюються металічні й неметалічні властивості елементів. У періодах посилюються неметалічні та слабшають металічні властивості, у групах слабшають неметалічні й посилюються металічні властивості.

IV. Закріплення нового матеріалу

• Який елемент можна назвати найсильнішим неметалом?

• Який елемент можна назвати найсильнішим металом? Чому?

У Флуору лише два енергетичні рівні, на зовнішньому рівні — сім електронів, що міцно втримуються ядром. Тому атом Флуору ніколи не віддає електрони, а може лише приєднувати один електрон, тобто проявляє неметалічні властивості.

Францій — найсильніший метал. Має один електрон на сьомому енергетичному рівні, порівняно з іншими металами найбільш віддалений від ядра, який легко віддається.

Тренувальні вправи (робота в парах)

Використовуючи періодичну систему хімічних елементів, можна зробити висновок про хімічні властивості простих і складних речовин, утворених цими елементами.

Наприклад.

1) Літій — II період, І група, один електрон на зовнішньому енергетичному рівні.

Висновок: Літій — метал, у сполуках з Оксигеном проявляє валентність І, оксид — основний, гідроксид — основа.

2) Сульфур — III період, VI група, шість електронів на зовнішньому рівні.

Висновок: Сульфур — неметал, вища валентність у сполуках з Оксигеном — VI, оксид — кислотний, гідроксид — кислота. Утворює летку водневу сполуку. Валентність у сполуках з Гідрогеном — II.

Завдання 1. Складіть формули вищих оксидів, гідроксидів, сполук із Гідрогеном для таких елементів:

а) Барій;

б) Калій;

в) Нітроген;

г) Карбон.

Завдання 2. Порівняйте металічні й неметалічні властивості в парах елементів:

а) Барій і Кальцій;

б) Фосфор і Хлор.

Завдання 3. Укажіть, яка основа сильніша:

а) магній гідроксид чи барій гідроксид;

б) калій гідроксид чи цезій гідроксид.

Завдання 4. Укажіть, яка кислота сильніша:

а) карбонатна чи силікатна;

б) сульфатна чи ортофосфатна.

V. Підбиття підсумків уроку

Учитель підбиває підсумки роботи учнів на уроці, оцінює роботу груп.

VI. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на запитання, виконати вправи.

 

Яндекс.Метрика >